Борщ на украинском языке как пишется

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Борщ (значення).

Борщ

Borscht served.jpg

Червоний борщ зі сметаною та кропом.
Тип Заправна перша страва[1][2]
Походження Українська кухня[3][4][5][6]
Входить у національні кухні
  • Українська кухня
  • Білоруська кухня
  • Польська кухня
  • Литовська кухня
  • Єврейська кухня
Час появи 1584 (перша письмова згадка)
1768 (перша згадка про буряковий борщ)
Час приготування 2 години 0 хв. — 5 годин 0 хв.
Зазвичай використовувані компоненти Буряк, капуста, картопля, квасоля, морква, цибуля, м’ясо, томати, зелень, прянощі, часник, сметана, сіль[7]
Схожі страви Капусняк
  • Кулінарна книга Рецепт у Вікіпідручнику
  • CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
  • Складність: Складно

Борщ (МФА: [ˈbɔrʃt͡ʃ] ( прослухати) -у, чол.)  — українська рідка страва, що вариться з посічених буряків, капусти з додатком картоплі та різних приправ[8]. Збірна назва різних варіантів першої страви[9], спільною особливістю яких, ймовірно, є кислуватий, квасний смак[10]. Найчастіше під словом «борщ» розуміють якраз черво́ний борщ[8][11][12]. Є основною першою стравою української кухні. Він набув міжнародне визнання[13][14][15]. Борщ — національна страва українців, символ української кулінарної культури і достатку[16][17].

В Україні існують три основні різновиди борщу: червоний борщ, зелений борщ та холодний борщ[18][19][20]. Найпоширенішим різновидом борщу є червоний борщ, який варять з буряка та з можливим додаванням помідорів[21].

Культурна спадщина[ред. | ред. код]

6 жовтня 2020 року Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України внесла «Культуру приготування українського борщу» до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України[22][23].

Ініціював цю справу Євген Клопотенко, який створив громадську організацію «Інститут культури України» та організував «борщову експедицію», в рамках якої були зібрані родинні рецепти борщу з різних куточків України, а також фотографії й документальні підтвердження того, що рецепти передавалися принаймні трьом поколінням в одній родині[22].

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Culture of Ukrainian borscht cooking 1 липня 2022.
UNESCO. YouTube

1 липня 2022 року на 5-му позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини український борщ увійшов до списку Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО[24][25][26][27].

Загальний опис[ред. | ред. код]

Борщ унікальний своїми квасно-солодкими відтінками смаку. Страва має багато різновидів, що пов’язано з роз’єднанням у минулому українських земель, з існуванням різних частин українського народу в Польщі, Молдові, Румунії, Чехословаччині, із впливом на формування української кухні різних кулінарних звичаїв і смаків. Ареал борщу сягає далеко за межі України[16], ця страва поширилась в національних кухнях сусідніх народів[15][28].

Своєю національною стравою борщ вважають у Молдові, Польщі, Білорусі, Литві й Росії. Але тільки в Україні протягом віків сформувався культ борщу, і кожен край пишається місцевими особливостями приготування[28]. «Привласнення» деякими народами цього елементу культури свідчить про його високу якість[16].

Найпоширенішими різновидами цієї традиційної страви в Україні є український, пісний із грибами та квасолею, весняний холодний[29]. Готують борщі з м’ясом, грибами, ковбасою, додаючи сметану. Пісний борщ із грибами заправляють олією з часником, а до борщу подають пампушки, политі олією із часником, або пиріжки з м’ясом і капустою.[29]

В Україні борщ їдять ще з раннього дитинства. Часто готують окремо дитячий борщ — без оцту й засмажки або протертий[30].

Етимологія[ред. | ред. код]

Борщівник, який у давнину називався «борщем» та з якого готували юшку.

Походження слова «борщ» ученими до кінця не з’ясовано.[28]

За даними етимологічних словників слов’янських мов, слово «борщ» походить від праслов’янської назви рослини «бърщь» (сучасна назва борщівник), що первісно використовувалась при приготуванні юшки[31] або підкисленого супу чи журу з підкисленим борошном[32]. Слово пов’язане (через те, що в борщівника гостре зубчасте листя) з пра-і.є. *bhrstio-, від якого також походять давньоіндійське bhrstih («зубець, вістря, край, кут»), давн-англ. byrst («щетина»), ірландське barr («маківка, верхівка»), та інші[31][32][33].

Для слов’янських форм слова «борщ» значення «борщівник» первісне, потім «юшка з борщівника» і нарешті, спочатку лише в українській мові, «юшка, суп з буряка і капусти», звідки російською борщ, чеською і словацькою boršč, кашубською bwršč, болгарською борш, сербохорватською боршч, словенською boršč[31].

Менш переконливими версіями є пов’язання слова «борщ» із:

  • русько-церковнослов’янським обрьзгɴѫти «скиснути», чеським břesk «терпкий смак», польським (o)brzazg;
  • сербохорватським брст «листя, паростки»;
  • українським брость «брунька»;
  • з німецькими Borre[t]sch «огіркова трава, Borrago officinal is L.»;
  • з німецьким Bär «ведмідь» і його похідними[31].

За іншими версіями, слово «борщ»:

  • пов’язане із праслов’янським словом «брашно» на позначення їжі взагалі[28][сумнівно — обговорити];
  • походить від слова «буряк»[22][34]. Варіант цієї версії стверджує, що старослав’янською «бърщъ» означало «буряк»[35], однак ця версія є малоймовірною. Фольклористка Дар’я Анцибор вважає, що «жоден лінгвіст не виведе слово „борщ“ від слова „буряк“»[11].

У XVIII столітті «борщ» означає вже суп із буряком[32].

Поширення та походження борщу[ред. | ред. код]

Акант (Acanthus sativus) — інша рослина, що в давнину називалася «борщем» і яку українці квасили разом із червоним буряком та варили страву борщ.

Походження бурякового борщу — українське[3][4][6][36][37][38].
На думку багатьох експертів, саме з України борщ поширився на різні території й так органічно там прижився, що кожна країна вважає його для себе традиційним[22].
Зустрічаються борщові назви в білоруській, литовській і російській кухнях, але пріоритет розробки рецептури залишається за українцями[39][40].
З української кухні борщ увійшов у російську кухню[41][42]. У російську мову слово «борщ» у значеннях «суп із буряка з капустою», «перша страва з буряка з капустою» було запозичене з української мови в XIX ст.[43][44][45][46].

У США «борщовим поясом» називають місцевості, де жили євреї-іммігранти зі Східної Європи. У більшості випадків можна простежити, що українські землі були епіцентром, з якого борщ як страва і культурне явище розходився «борщовим поясом»[13].

Борщ почали готувати ще в пізньому Середньовіччі. Борщ міг потрапити до кухонь сусідніх країн шляхом культурних запозичень[35][47].

Ранні документальні свідчення[ред. | ред. код]

У 1584 році була задокументована, імовірно — найперша згадка про український борщ у Києві, у щоденнику німця Мартина Ґруневеґа під час його відвідин Києва[13][48][49]:

Русини знають, яким могутнім містом був Київ і те, що він був столицею їхніх князів…
вони ще говорять, що ця річка (Борщагівка) дістала таку назву, бо біля неї, на місці нашого нічлігу, був Борщовий торг.

І хоч це місце було так само далеко від міста, як і тепер, воно могло називатися борщовим майданом чи торгом, незалежно від того, чи там торгували борщем…

До того ж русини рідко або швидше ніколи не купують борщу, а кожен робить його у себе вдома, бо це їхня щоденна їжа і напій[49][50]

Ґруневеґ не описав рецепту борщу, але з наведеної цитати очевидно, що йдеться про так звану «першу страву», оскільки це одночасно і їжа, і питво, тобто вона є рідкою за своїм складом[13].

На думку історика-джерелознавця Олексія Сокирка, Ґруневеґ застав уже усталену традицію приготування борщу в Україні[48]. Починаючи з XVII століття, від Перемишля до Гадяча, борщ згадують в Україні як звичну страву: згадки про борщ, як про щоденну і як святкову страву трапляються у документах монахів, спудеїв, козаків, селян, старшини різного достатку. Борщ був універсальною стравою, різнилися інгредієнти, що вказували на суспільний стан. Традиція приготування борщу, різних його варіантів, покриває всю територію України того часу[48].

Московська книга «Домострой» (XVI ст.) містить ранню письмову згадку про сіяння, варіння та сушіння рослини «борщ» (Heracleum, борщівник)[22][51][52][53], стебла якого могли вживати в їжу й сирими[53] (цитату перекладено з перекладу В. В. Колєсова на сучасну російську):

А біля тину, навколо всього городу, там, де кропива росте, насіяти борщу, та з весни варити його для себе частіше: такого на ринку не купиш, а тут завжди є; і з тим, хто в потребі поділиться Бога ради, а якщо борщ розростеться, то й продасть, обмінявши на іншу заправку. А якщо засадити капусти й буряка та дозріє вона, то капустяне листя варити <…> В ту ж пору до самої осені, борщ підрізаючи, сушити й сплітати в жмутки, він завжди стане у пригоді — і цього року, й згодом; і капусту протягом всього літа варити, і буряк.

У деяких виданнях «Домострою» XVII століття старомосковською мовою (зокрема у двох редакціях Яковлєва[54][55][56]) у тому ж місці згадується також приготування «щі і розведеного борщу» (рос. щи и разведенои борщъ дѣлати):

А подлѣ тына, около всего огороду, гдѣ крапива ростетъ, тутъ борщу насѣяти; и съ весны его варити щи и разведенои борщъ дѣлати, и того въ торгу не купишъ и нужному, Бога ради, дашъ, ино спасеніе, а толко у молодаго человѣка, ино и упродашъ на иную вологу.[57]

На думку історика архітектури Дмитра Петрова, вжите тут слово «волога» мало багато значень, серед яких «рідкі супи», «приправа до їжі», «будь-яка їжа», «їстівні запаси»; слово «волога» тут поставлено в один ряд із щами та борщем і означало «рідкі супи»[57]. На думку інших авторів, словом «борщ» тут називалася рослина «борщівник», яку автор «Домострою» наполегливо радив розводити на городі[58].

В історичних словниках української мови зафіксовано ще декілька хронологічно близьких до 1584 року згадок про борщ[13]. Так, в «Історичному словнику українського язика» Євгена Тимченка слово «борщик» (у джерелі XVI століття «Ганна Монт») витлумачено як здрібнілу назву страви від слова «борщ»[59]. Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. тлумачить слово «борщик» як пестливу назву страви; слово «борщ» як назву рослини «борщівник» («acantha, борщъ; herpacant[h]a, бо(р)щъ»); та як власну назву — «Иванъ бо(р)щъ».[60]

У 1598 році православний полеміст Іван Вишенський писав про селян, які з однієї мисочки «поливку албо борщик хлепчют»[13][39]:

Тые хлопи з одное мисочки поливку албо борщик хлепчют, а мы пред ся поколко десят полмисков, розмаитыми смаками уфарбованых, пожираем[61]

На думку історика Сергія Леп’явка, слово «поливка» в наведеному контексті означало загальну назву рідкої страви, тоді як борщ вже мав своє власне ім’я[13]. Назва «борщ» зафіксована тут як демінутив[62]. Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. витлумачує слово «борщик» у цій цитаті, як назву страви[60]. У перші роки XVII ст. занотовано, що якийсь чоловік випив аж три миски борщика[13].

Польський ботанік Шимон Сиренський[pl] (1541—1611) писав у своєму «Зільнику» (видання 1613 року) про борщ як овоч, із якого готували «поливку борщ» — вид супу:[63][64][65]

Борщ наш польський знайомий кожному у нас, в Русі, в Литві, в Жмуді <…> Вживається для ліків і до столу, є дуже смачним. Ач коріння вживається тільки для ліків, листя — для страв… смачною і приємною є поливка борщ, чи то у нас, чи то у Русі і в Литві. Чи то сам лише варений, чи то з каплуном чи іншими приправами, як то з яйцями, зі сметаною і пшоном… Спрагу задовольняє, варений, будь-як вживаний… так само і сирий квашений, в гарячці пити бува добрим.

Англійський мандрівник Річард Джемс, який відвідав у 1618 році північ Росії, записав у своєму словнику значення слова «борщ»:[66]

борщ, трава, яку збирають на початку літа і варять. Це дуже смачна їжа

Станіслав Чернецький, польський шеф-кухар палацової кухні князя Олександра Любомирського[11], у кулінарній книзі «Compendium ferculorum»[en], що видана 1682 року, згадує такі квасні супи[65] як «королівський борщ», «простий борщ», «борщ із оселедцем», «цитриновий борщ». Королівський борщ при цьому готували із квасу з ферментованих житніх висівок і риби[11][67][68]. Збірник рукописних рецептів з двору Радзивілів (приблизно 1686 року) містить інструкцію приготування борщу із борщівника, затертого з маком або меленим мигдалем[11][65].

У 1713 році приготування борщу згадується в судовій справі, на суді Новомлинська в Гетьманщині[59][69].

У 1755—1759 роках борщ згадується серед страв для префекта, оточення професорів та монастирської верхівки Києво-Могилянської академії[70].

У 1788 році російський історик Іван Болтін писав:

Відомо багатьом, які й не бували в Росії, що у Росіян особливою та бажанішою перед усіма іншими стравами є щі, а у Малоросіян — борщ, які, починаючи від самих знатних і до останнього селянина, майже щодня вживаються, з тією різницею, що у заможних готуються вони краще, а у бідних гірше.[71]

У 1805 році Отто фон Гун, лікар і секретар графа Олексія Розумовського, відвідавши Яготин під час своєї подорожі Україною, згадував український борщ «із різних м’яс» серед інших «чотирьох місцевих національних страв, які тільки в Малоросії і вміють добре готувати»[72].

У 1842 році Федір Шимкевич, укладач «Корнеслова російської мови», писав, що щам, повсякденній страві в Росії, у Польщі відповідає капусняк, а в Україні — борщ[73].

Перші згадки про буряковий борщ[ред. | ред. код]

Згідно з «Історичним словником українського язика» Євгена Тимченка, у XVIII столітті борщем називали «кислу юшку на сирівці або з оцтом, з буряками й капустою», а також «буряковий квас на борщ»[59].

У книзі «Подорож до Сибіру в 1761 році» французького астронома Жана Шаппа, яку було видано в 1768 році, згадується про те, що мешканці на території сучасної Білорусі їли суп на соку буряків, який вважали дуже смачним, та називали його «Barsez».[74].

У 1772 році борщ на буряковому квасі згадується в монастирі Центральної Наддніпрянщини[75].

Найраніший відомий рецепт бурякового борщу було опубліковано 1779 року у книзі Сергія Друковцева «Куховарські записки» (рос. Поваренные записки). За Друковцевим, борщ готувався із овочів та різних видів м’яса із додаванням оцту[76].

У 1781 році російський історик і етнограф Андрій Меєр[ru] писав, що в Україні збирають коріння і листя рослини акант (Acanthus sativus, vel Mollis Virgilii), квасять разом із червоним буряком і варять «свій борщ або бураки». У Росії тим часом вживали в їжу сире стебло цієї трави[77].

В «Описі Харківського намісництва» 1785 року, що має опис культури харчування українців, серед інших страв, розповідалося про борщ[78].

Найвживаніша ж їхня їжа борщ, що вариться з буряка і капусти з різними іншими трав’яними приправами та з просяною крупою, не на воді, а на сирівці, тобто на вельми кислому квасі, що через кислоту й пити не можна; завжди робиться зі свинячим або яловичим салом, а у святкові дні рідко у кого б не було на столі баранячого м’яса або чого-небудь зі свійських птахів, а іноді й з дичини[79].

В «Описі Полтавської губернії» 1809 року згадується приготування борщу місцевими жителями[80]:

Борщ вариться на буряковому квасі зі свіжою капустою, або квашеною і буряком, із салом або м’ясом, а в пісні дні з рибою та з конопляною олією, або без них.

У 1826 році Олексій Павловський уклав «опытъ Малороссийского Словаря», де слово «борщ» переклав російською як «щі» та описав приготування «справжнього малоросійського борщу» — на хлібному квасі-сирівці, з буряком або капустою, з яловичиною або птахами, засмаженими яйцями, салом, пряними травами та сметаною[81].

У 1820–1830-х роках фольклорист Микола Маркевич зібрав матеріали, які були опубліковані лише в 1860 році, де серед іншого він описав страви та напої української кухні[82], в яких описав борщ: з капустою, буряком та м’ясом, що варили на буряковому квасі, затовчували салом, а при подачі страви клали сметану. Під час посту, замість м’яса, сала та сметани, клали рибу й конопляну олію з підсмаженою цибулею[83].

У 1847 році Другий відділ Імператорської Академії Наук у «Словнику церковнослов’янської та російської мови» надав пояснення слову «борщ» у двох значеннях: «1) Рослина Heracleum sphondylium; 2) У малоросіян: квашений буряк і юшка, що готується з яловичиною та свинячим салом»[84].

У 1849 році Микола Арандаренко в «Записках про Полтавську губернію» писав про борщ, як повсякденну страву селян: «Звичайні повсякденні страви: борщ з м’ясом та особливо зі свинячим. Борщ вариться на квасі особливого роду. Цей квас робиться з хлібного борошна без заварки й називається сирівець. У борщ кладуть також різного роду м’ясо: гусяче, яловиче, свиняче, кладуть трохи свинячого сала, підсмажуючи його і трохи свинячої ковбаси. Завжди кладуть квашений буряк, а іноді трохи капусти свіжої або квашеної з качанів. Заправляють борщ затертим пшоном, з домішкою сметани»[85].

У 1855 році Олександр Афанасьєв-Чужбинський описав слово «борщ» у двох значеннях: «1) Страва, яку готували на сирівці та додавали заправку: квашений буряк, гичку, яглицю, лободу, щавель, свіжу капусту й просяну крупу; 2) Рослина heracleum sphondylium. = Борщище (зб.) = Борщик (зм.).»[86].

У 1877 році Павло Чубинський писав, що борщ — майже щоденна страва українців. Борщ складався з капусти, буряка, квасолі, картоплі, що варили на буряковому квасі або сирівці, затовкували салом із цибулею та ставили в горщику в піч, щоб борщ «упрів». У пісні дні замість сала клали пісну олію, підсмажували цибулю, іноді гриби та рибу. Такий борщ готували більшу частину року. Багаті люди, по неділях та святкових днях, клали в борщ яловичину, свинину або баранину, іноді курку, бідні ж — тільки у великі свята. Навесні, замість капусти й буряків, клали різну зеленину: щавель, кропиву, лободу тощо, влітку — молоду квасолю в стручках, восени — свіжу капусту та буряки[87].

У «Словнику російської мови», працю над яким ще в 1891 році розпочав Другий відділ Імператорської Академії Наук, академік Яків Грот надав таке визначення борщу:
«квашений буряк і юшка, що готується з яловичиною та свинячим салом, спочатку Малоросійська страва».[88][89]

Історик кулінарії Лідія Артюх у своєму історико-етнографічному дослідженні, в параграфі про «борщ із капустою» описує борщ, який виготовляли по всій Україні переважно однаково. Основними його інгредієнтами були буряк і капуста. Буряк завжди квасили. Додавали буряковий квас, картоплю, капусту, моркву, іноді квасолю. Борщ варили у горщику в печі. Заправляли цибулею, смаженою на олії чи на салі, або цибулею з часником, затовкували старим салом у салотовці (ковганці). На Лівобережжі заправляли переважно затовченою заправкою, на Правобережжі — засмаженою. На Поділлі засмажену на салі цибулю розтирали макогоном у макітрі[90].

У кулінарних книгах рецепти борщу з буряка з’явилися усередині XIX століття, оскільки до того українських книг не існувало[91].

За інформацією ТСН борщ посідає третє місце за популярністю серед традиційних страв різних країн та регіонів (після хачапурі, грузинської хлібної страви з сиром, та чевапчичі, балканських смажених ковбасок із перемолотої яловичини чи свинини з цибулею і приправами)[92]. Разом з тим сайт TasteAtlas надає інформацію, що борщ є найпопулярнішою стравою в Україні[93][94]. За версією американського видання CNN борщ належить до одного з 20 найсмачніших супів у світі[95].

Види борщу[ред. | ред. код]

В українській кухні існують три головні різновиди борщів:[20][21][96]

  • Гарячі борщі (більш розповсюджені у кухні різних народів ніж холодні борщі):
    • Червоний — готують із буряку.
    • Зелений — готують із молодого щавлю чи іншої зелені.
  • Холодний борщ.

Існує багато регіональних різновидів борщу. У різних регіонах України борщ готують по-різному, звідси і його назви: київський, полтавський, чернігівський, львівський та інші[34] (їх налічується до 30 видів), але найбільш поширений борщ український з пампушками. Традиційним для Львова вважається борщ без капусти, для Києва — з бараниною та яловичиною, для Полтави — на гусячому бульйоні, а в борщ по-харківськи додають пиво.[97][98]. На Галичині відомий прозорий борщ на буряковому квасі з вушками, що начинені грибами і чорносливом[11][99]. На Прикарпатті роблять гуцульський борщ із білого буряка[100].

Різниця між місцевими варіантами борщів полягає у різновиді бульйону: кістковому, м’ясному, м’ясокістковому з різних сортів і поєднань м’яса (яловичини, свинини, свійської птиці), а також, у виді обробки буряку (тушкування, запікання або варіння). Крім того, овочевий набір для борщу може бути різним[101]. Маючи основу (буряк, морква, капуста, цибуля), у борщу є безліч варіантів — із пастернаком і селерою, затертий і засмажений чи засічений, заправлений борошном чи кашею, зі свининою чи з грибами тощо[16].

Відомі також:

  • борщ із рибою (або просто пісний борщ, був поширений в Україні у 18−19 ст.)[102]
  • білий борщ (борщ із капусти)[62]
  • чорний борщ (борщ із червоних буряків із кров’ю)[62]
  • кислий борщ (борщ із квашеної капусти)[103]
  • лободяний борщ (борщ із лободи)[103]
  • південний борщ (без буряка, але з помідорами)[11]
  • таганрозький борщ («рудий» борщ із томатів і бичачих хвостів)[104][105]
  • борщ із сироватки (зварений із сироватки з крупою, заправлений сметаною із борошном).[106]

Зустрічається борщ із лісовими ягодами. Наприклад, на Поліссі ранньою весною варили борщі без буряка, а борщ підкислювали ягодами, які збирали в лісі, зокрема, журавлиною[10][102]. Із ягід також роблять холодний борщ.

Згідно з деякими кулінарними книгами та навчальними посібниками, буряк є обов’язковою складовою всіх борщів, включно із зеленим борщем[2][34][107]. Однак це суперечить іншим джерелам, у яких борщ не розглядається суто як бурякова страва.[10][90][102][106][108].

На свята чи в недільні дні його варили на м’ясній юшці[16], а під час посту борщ варять на олії, з грибами, подекуди з рибою[18].

Червоний борщ[ред. | ред. код]

Борщ із квасолею та грибами.

Червоний (або борщ із капустою[90]) — це найпопулярніший борщ в Україні, його готують із капусти, картоплі (з другої половини XIX століття), моркви, цибулі, петрушки, кропу та буряку. Раніше буряк для борщу завжди квасили і борщ варили на червоному буряковому квасі.[96] Червоний борщ як правило варять на м’ясокістковому росолі, хоча історично він був простою їжею селян і м’ясо клали лише на свята, в будень — затовкували або засмажували салом (також і старим салом[96]) із часником і цибулею. Заквашують борщ квасом зі столового буряка, лимонною кислотою, оцтом, свіжими помідорами чи пастою з них. Також червоний борщ подекуди готують із рибою[18][106].

Борщ звичайно зафарбовують червоним городнім буряком (як коренеплодом, так і квасом із нього). Для кислоти додають також квас-сирівець, сироватку чи маслянку чи квас із цукрового буряку, а при подачі на стіл в особливо урочисті дні забілюють сметаною. Гострого смаку додає борщу червоний стручковий перець, особливо поширений на півдні України[18].

Борщ із галушками у великому казані.

Борщ готують із квасолею (Середнє Подніпров’я, Полтавщина, Поділля), додають до нього злегка підсмажене борошно (затирати борщ), пшоняну або гречану кашу (Південь України), а на Полтавщині нерідко й галушки. На Поділлі для закваски борщу готують спеціальний квас із запарених житніх висівок — грису. На крайньому заході України борщ готують дуже рідкий, лише з буряками (без капусти й картоплі), заправляючи засмажкою, а для кисло-солодкого смаку додають сік свіжих вишень або яблук. У піст борщ варять без сала й без м’яса, лише на олії, проте додають до овочевої юшки гриби, в’ялену, сушену або свіжу смажену рибу[18].
Червоний борщ широко вживають не лише як повсякденну обідню страву, але й як ритуальну[18][109].

У червоному борщі для закваски сьогодні використовують свіжі помідори, томатний сік, соус або пасту. Широко розповсюдившись, ці додатки витіснили буряковий квас у 1920−1930-х роках. Тоді ж на півдні почали додавати до борщу солодкий перець, ротунду.[18]

Зелений борщ[ред. | ред. код]

Український зелений борщ.

Зелений, щавлевий або весняний борщ. Його варять навесні, з молодою зеленню[96]. Готують із молодого щавлю, картоплі та додають також порізане зварене яйце та заправляють сметаною. Його готують також з кропиви або лободи, чи додають покришене молоде листя буряка, заправляючи суп сметаною або сироваткою, чи маслянкою. До миски кришать круто варене яйце. Щавлевий борщ у піст готують без сала і м’яса, на олії, з грибами й рибою. Щавлевий борщ зберігся як страва до наших днів майже без змін.[18][20].

Холодний борщ[ред. | ред. код]

Холодний борщ або холодник готували на початку літа[90][96]. Варили лише буряк та картоплю, решту продуктів клали сирими. Молодий городній буряк варять, ріжуть соломкою, заправляють квасом-сирівцем, сироваткою чи маслянкою, або сметаною. Додають свіжу зелень петрушки, кропу, цибулі, часнику, за можливості круто зварені яйця. Це сирий борщ, оскільки варять лише буряк. Їдять охолодженим, нерідко з вареною картоплею замість хліба[18]. У сучасній кухні існує безліч різноманітних рецептів холоднику.

Основи приготування борщу[ред. | ред. код]

Смакова гама борщу є складною та поєднує різні смакові нюанси. Борщ має бути солодким, з легкою кислинкою й перчинкою та в міру гострим. Традиційний український борщ не мусить бути кислим[28].

Найкращі українські борщі готують на бурякових настоях і квасах.[101]

Для південно-східної Чернігівщини, Полтавщини і Слобожанщини характерне додавання у борщ цукрового буряку, на Поділлі — в’ялених слив-угорок, що надає страві характерної солодкуватості. У старій Україні борщ підкислювали квашеними яблуками, солоними огірками, лісовими кислицями. У західних регіонах додавали сік вишень або яблук. Готували борщ на буряковому квасі, сколотинах, сироватці, на Слобожанщині — на домашньому пиві, на Поділлі вживали грис — квас із запарених висівок[28].

Згідно з деякими джерелами, столовий буряк є обов’язковим компонентом усіх борщів, включно з зеленими. Він надає страві основний смак і забарвлення. До буряка додають ще два десятки компонентів, що не пригнічують буряковий смак, а лише відтіняють та розвивають його[2][107][110]. В багатьох рецептах солодкість буряка врівноважують додаванням хлібного або бурякового квасу[6]. Буряк у борщі може бути свіжим, квашеним, у формі бурякового розсолу чи бурякової гички (листя). До ранньомодерного часу при приготуванні борщу використовували саме гичку. Сорти буряків із солодким червоним коренем у Східній Європі з’явилися не раніше XVI століття[14].

Інші джерела не розглядають борщ суто як бурякову страву[10][102][106][108]. Згідно з даними української експедиції «Борщ у дії» (2020), буряк вважали основним інгредієнтом борщу 90,2 % респондентів. До зеленого борщу, головним інгредієнтом якого називали щавель, буряк могли не додавати[7].

Поширеною заправкою для борщів є сметана. Вона входить до складу майже всіх борщів, крім одеського і литовського, що готуються на курячому й гусячому бульйонах[14].

Традиційний український борщ варять із картоплею або без неї, із свіжою або квашеною капустою або без неї. Моркву, ріпчасту цибулю, петрушку (корінь) і зелень петрушки, кропу кладуть у всі борщі. Залежно від виду борщу в нього додають капусту, картоплю, перець солодкий, квасолю, чорнослив, гриби, галушки і різноманітні м’ясні продукти (м’ясо, свинокопченості, сосиски, сардельки, фрикадельки). Овочі і картоплю нарізують по-різному. Для борщу з квасолею, полтавського, селянського і флотського буряки й овочі нарізують скибочками, для інших — соломкою, а картоплю відповідно — кубиками, часточками або брусочками[107].

До появи у Східній Європі картоплі в борщ додавали корінь пастернаку[91], боби, пшоно, гречку, підсмажене борошно, убивали сирі яйця, про що свідчить прислів’я «Бий, жінко, два яйця в борщ, хай пан знає, як хлоп уживає». У XIX столітті в борщ почали додавати картоплю й помідори[28].

Крім того, важливими відмінними рисами борщу є велике, рясне використання в ньому пряних рослин, а також і те, що рідка частина борщів лише частково складається з води (вода йде на виварку м’яса або кісток), а головним чином зі спеціальних борщових рідин; квасу-сирівця, бурякового квасу, бурякового розсолу або в крайньому разі — звичайного хлібного квасу. Вибір тієї чи іншої рідини залежить від складу борщу, пов’язаний з його найменуванням і надає, природно, вплив на загальний смак страви. Ось чому львівський борщ не схожий на одеський, полтавський на волинський, чернігівський на київський, закарпатський на харківський тощо[14].

Як правило, борщі готують на м’ясному, кістковому або змішаному м’ясо-кістковому бульйоні, чи овочевому. Правильно підготовлений бульйон — основа хорошого борщу. Бульйон для борщу зазвичай готують із грудинки, рідше з тонкого і товстого краю або завитка. Кістки завжди заздалегідь дроблять вздовж, а хрящові частини рознімають. Тривалість варіння кісток 4-6 год, м’яса — 2-2,5 год. Після того як вода закипить, бульйон продовжують варити на слабкому вогні. При варінні м’ясо-кісткового бульйону спочатку варять кістки, а потім, за дві години до закінчення їх варіння, закладають м’ясо і варять до готовності, після чого м’ясо виймають з бульйону й починають готувати на бульйоні овочеву частину борщу, куди знов закладають м’ясо лише за 10-15 хв до повної готовності борщу. До кінця варіння в борщі повинне залишатися не більше 1,5 склянки чистого бульйону з розрахунку на порцію, тому води на початку варіння слід наливати набагато більше, ніж передбачається отримати бульйону[101].

Кілька слів про співвідношення м’яса в борщах. Яловичу грудинку й свинину зазвичай закладають у пропорції 2:1 або 1:1. Крім того, вже після закінчення варіння основного бульйону в деякі види борщів іноді додають невеликі кількості баранини, шинки, сосисок, домашньої ковбаси в дрібно нарізаному вигляді з розрахунку 1:4 по відношенню до основного м’яса борщу. Борщ може бути приготований також на гусячому або курячому бульйоні (полтавській і одеський). У цьому випадку додавання іншого м’яса виключене[101].

Особливістю підготовки овочевої частини борщу є попередня роздільна обробка. Буряк, наприклад, тушкують завжди окремо від інших овочів. Попередньо збризкуючи оцтом (або додають лимонної кислоти, лимонного соку), що необхідно для збереження червоного кольору, кладуть у розігрітий жир (сало, олія) і тушкують до готовності. Іноді буряк печуть або варять до напівготовності в шкірці і тільки потім очищують, ріжуть і опускають в бульйон[101].

Дрібно нарізану цибулю, нарізані соломкою моркву і петрушку пасерують разом 15 хв, при цьому овочі повинні бути покриті жиром. Перед закінченням пасерування в овочі додають томат-пюре або дрібно нарізані помідори і продовжують пасерувати доти, поки жир не забарвиться під колір помідорів[101].

Дуже важливо послідовно закладати овочі в бульйон — у суворій залежності від тривалості варіння їх. Картоплю закладають за 30 хв до готовності борщу, капусту — за 20 хв, буряк у підготовленому тушкованому вигляді — за 15 хв, пасеровані овочі (цибулю, моркву, петрушку) — за 15 хв, прянощі — за 5-8 хв, часник (окремо від решти прянощів) — за 2 хв.[101]

Основний вид жиру, що використовується для борщів, — свиняче сало. Його товчуть або розтирають у ступці з часником, цибулею і зеленню петрушки до утворення гладкої маси і заправляють нею борщ за 2-3 хв до готовності. Більшість борщів для додання їм своєрідного кислуватого смаку готують не тільки на воді, а на квасі — сирівці, на соку квашеного буряка і на буряковій заквасці (настоях), додаючи їх в основному після варіння м’яса в готовий бульйон, прагнучи не піддавати тривалому кипінню[101].

Засмажку готують на смаженому салі або смальці і тільки лише за їх відсутності — на олії або іншому жирі. До засмажки входять морква, цибуля, подрібнені або перетерті томати, або томатний сік чи паста. Утім, борщ на помідорах завжди смачніший за приготовлений на томаті. У традиційному, класичному українському борщі прянощі, як правило, не вітаються. Проте зелень петрушки чи кропу додають майже завжди. Із спецій використовуються чорний перець та іноді лавровий лист[111].

Цікавим на смак є так званий товчений борщ. Товчуть старе сало або розтирають у ступці з часником, цибулею і зеленню петрушки до утворення гладкої маси і заправляють нею борщ за 2-3 хв до готовності. Але в цьому випадку сало має зістаритися не в холодильнику, а в дерев’яному ящику, пересипане стружкою або крупною тирсою. Тоді сало зістариться на кшталт сиров’яленого і буде надзвичайно смачним і духмяним[111]. Саме борщ «затертий пшонцем і затовчений старим салом» був улюбленою стравою Тараса Шевченка[112] (який також любив і писав про борщ із сушеними карасями[113][114][115]). Борщ із товченим старим салом відомий і в Росії: на Донщині («борщ по-козацьки»)[105] і на Кубані («кубанський борщ»).[116][117].

Доведений до готовності борщ ставлять на дуже слабкий вогонь газової плити або просто зрушують на край звичайної плити, щоб він не дуже охолов, і дають настоятися ще 20 хв, після чого подають на стіл. Таким чином, приготування борщу віднімає принаймні 3 год, а при варінні на кістковому бульйоні — навіть 5-6 годин[101].

На думку Володимира Супруненка, такого як у борщі, поєднання овочевих компонентів, способів їх обробки та специфіки закладання немає у найбагатіших і найвишуканіших перших стравах[39].

Інгредієнти[ред. | ред. код]

Інгредієнти борщу з грибами.

Борщ характеризується багатоскладовістю продуктів: із городини — буряк, капуста, морква, петрушка, пастернак, селера, цибуля, часник тощо[16] У склад українського й київського борщів входить до 20 найменувань продуктів, полтавського з галушками та зеленого українського — до 18, борщу з карасями — 17, чернігівського — 16, бурякового з грибами — 15 і т. д.[34][118].

Серед можливих інгредієнтів борщу:[7]

  • борошно
  • буряк
  • буряковий квас
  • вишневий сік[102]
  • вуджена груша[102]
  • галушки
  • гриби
  • зелень
  • кабачки[21]
  • капуста
  • картопля
  • квас-сирівець[102]
  • квасоля
  • квашена капуста
  • квашений / маринований буряк
  • квашені огірки[108]
  • корінь петрушки
  • корінь селери[21]
  • лимон (сік, кислота)[7][108]
  • молоко (кисле, свіже)[11][119]
  • морква
  • м’ясо
  • олія
  • оцет
  • помідори
  • пшоно
  • риба[102]
  • сало
  • сіль
  • сметана
  • солодкий перець
  • спеції, приправи
  • цибуля
  • цукор
  • часник
  • чорнослив[7][102]
  • яблука[7][21]
  • ягоди[102]
  • яйця

Borshch stamp UA026-05 transparent.pngBorshch stamp UA027-05 transparent.png

Горщики з борщем та його інгредієнти на поштових марках України

Як м’ясо в борщі можуть використовувати свинину, яловичину, баранину, шинку, сосиски, курятину, качатину, гусятину, бульйон із кісток (без м’яса)[35], бичачий хвіст[105][120], потрухи[21]. Сало може бути затовченим із часником[7], використаним як шпик чи жир[21] або ж свіжим, яке подають разом із борщем.

Серед риби в борщ додають карасів[106], в’юнів[121][122], кільку, оселедці[102] тощо. Риба може бути свіжою, сушеною, в’яленою, соленою, консервованою[102].

Буряк у борщі може бути вінегретним, ситцевим (рожевим)[123] та білим.[100] Помідори можуть додаватися або свіжими, або як сік чи томатна паста[7]. Як зелень використовують кріп, петрушку, щавель, шпинат, кропиву[7], бурячиння[21] тощо. Серед спецій використовують лавровий лист, перець, перець чилі[7], гвоздику[21] тощо.

У холодний борщ також додають свіжі огірки[21].

У 2018 році на міжрайонному чемпіонаті борщу на Одещині встановили кулінарний рекорд України — найбільше борщове дерево, яке складається з 49 інгредієнтів, що використовуються у різних рецептах борщу. Його зафіксували представники «Книги рекордів України».[124][125][126].

Вартість борщового набору[ред. | ред. код]

Найпоширеніші інгредієнти борщу складають так званий борщовий набір[127], який є частиною споживчого кошика українців.
Для відстеження інфляції в Україні використовують вартість борщового набору[127], який також називають індексом борщу[128]. Овочі «борщового набору» користуються найбільшою популярністю в Україні. Інших овочів українці купують значно менше[129].

«Індекс борщу» для відстеження споживчих цін рахують також у Росії[130]. Крім відстеження споживчих цін, «індекс борщу» використовують для порівняння паритету купівельної спроможності у країнах, де борщ є поширеною стравою (подібно до індексу БігМака)[131].

Слід зауважити, що «індекс борщу» не стандартизований. При підрахунку «індексу борщу» різні організації використовують різний набір продуктів. Так, аналітики громадського об’єднання «Економічний дискусійний клуб» рахували в 2016 році вартість борщу з яловичиною (а також без м’яса)[132], у той час як аналітики порталу «Слово і Діло» у 2020 році рахували вартість борщу зі свининою та сметаною[128]. До того ж складові в індексі борщу можуть змінюватися із часом. Наприклад, у 2017 році «Економічний дискусійний клуб» включив до індексу борщу томатну пасту[133], хоча у 2016 році вона не входила до їхнього індексу[132].

Борщ у культурі[ред. | ред. код]

Ритуальна функція[ред. | ред. код]

Стіл вкритий білою скатертиною, з відкритою Біблією, свічками та різними стравами

Супник із прозорим борщем серед інших страв у Польщі на Святвечір.

В українській кухні борщ має ритуальне значення. Борщ є однією з обов’язкових весільних страв, його також готують на свята і поминки[16][65][134].

Червоний борщ широко вживали не лише як повсякденну обідню страву, але й на Святвечір і Різдво, Голодну кутю, Великдень, весілля, родини, хрестини, гостини, поминки[16][18][28]. Пісний борщ українці готували й готують поряд з 12 стравами на Святий Вечір[65][135], а також під час Великого посту[136]. Під час Святої вечері подавали пісний борщ, а на Великдень — м’ясний[17]. Борщ в Україні був і лишається обов’язковою стравою на Святвечір, Різдво, Великдень, другий день весілля, на поминки й гостини.[16] На думку деяких дослідників, в сучасній Україні борщ перестав бути неодмінним атрибутом традиційних застіль на Великдень, Різдво та весілля, проте зберіг свій статус ритуальної їжі у поминальних обрядах (поминальних обідах, Святій Вечері тощо).[30]

Ритуальну трапезу (на родинах, хрестинах, весіллях й поминках) традиційно розпочинають із борщу. У народі борщ називають починайло, голова, хазяїн. Інші страви вживаються до пари, тому й кажуть: «Коли б чим борщ оженить» або «Сьогодні борщ жонатий, є до нього каша»[28]. У більшій частині України гарячим борщем розпочинали поминальний обід, а на Поліссі й Волині борщем нерідко завершували обрядову трапезу: «Борщ та каша — остання паша»[18].

Існує припущення, що спочатку в Україні борщ був стравою суто ритуальною. В українських народних обрядах, віруваннях, фольклорних текстах збереглися релікти архаїчних уявлень і ритуалів, пов’язаних із застосуванням борщу як пожертви демонам і силам потойбіччя (предкам, домовикам, русалкам), а також природним стихіям[28].

До наших днів на Чернігівщині[137], а на Київщині та Житомирщині донедавна для викликання дощу під час посухи кидали до криниці вкрадений у сусідки просто з печі горщик із борщем. Дніпровські рибалки перед початком промислу кидали у хвилі Славути горщик із борщем, щоб забезпечити собі гарний улов[28]. Борщ був обов’язковим у поминальному обіді, який звали гарячим обідом, — «щоб дідам пара пішла, щоб з парою душа відлетіла»[17]. І сьогодні на Діди — поминальні дні перед Масницею, Трійцею та Дмитрівською суботою — поліщуки обов’язково подають до столу пісний, дуже гарячий борщ. Вірять, його парою ласують душі предків, які в цей час відвідують родину[28].

В Україні борщ використовувався у ворожільний сезон. На Катерини (7 грудня) дівчата сходились на спільну вечерю, готували спільний борщ і кашу, а перед північчю обгортали горнець із борщем і кашею новим рушником, вилазили по черзі на ворота й заклика́ли долю на вечерю[138].

Уміння варити борщ у гастрономічній культурі українців відіграє роль певного вікового переходу і в деяких випадках набуває ознак ініціації. Готування борщу хоч і не має ритуального супроводу, символізує готовність молодої дівчини створити власну сім’ю[30].

Власні назви[ред. | ред. код]

Про давність борщу та його значення в українському житті свідчить велика кількість топонімів та прізвищ. Село Борщів на Київщині відоме з 1300 року, село Борщовичі на Львівщині — з 1442-го, місто Борщів на Тернопільщині — з 1456-го, село Борщів на Житомирщині відоме з 1606 року[139]. У топонімах збереглися численні Борщагівки.[16] Історична місцевість Борщагівка у Києві згадується з 1497 року. Також є Микільська Борщагівка, Петропавлівська Борщагівка, Софіївська Борщагівка — приміські масиви Києва, Борщагівка Погребищенського району Вінницької області тощо. У списку українських імен-призвиськ від назв страв та продуктів харчування в XVI—XVII ст. є імена-призвиська: Борщ, Борщик, Борщенко, Борщиков[140][141][142]. У Реєстрі Війська Запорозького 1649 року є прізвища козаків Борща і Борщенків[139][143]. Також в Україні є барокові прізвища — Вариборщ, Замниборщ, Звариборщ, Недайборщ, Недайборщенко, Печиборщ, Плюньуборщ, Дідоборщ тощо[39][139].

Борщ у прислів’ях і приказках[ред. | ред. код]

Із борщем пов’язана численна низка стійких висловів, що здавна увійшли в українську мову: сідайте борщувати; байка байкою, а борщ стигне; давайте вже доборщимо цей клапоть; чи я тобі межу переорав, чи я тобі в борщ начхав? У словнику української мови Бориса Грінченка від 1907 року міститься понад десяток слів, похідних від слова «борщ». Серед них різноманітні назви борщу — борщик, борщичок, борщище, борщисько, борщувати — їсти борщ, борщівниця — торгівка борщем тощо[13]. На Запорізькій Січі переперчений борщ (так званий «мудрий борщ») використовували для випробування молодих козаків на стійкість і витримку[28][144].

Українські прислів’я та приказки фіксують глибину вкоріненості борщу в народну культуру[13]. Українцям відомо близько 150 приказок про борщ[134][145]. Є в українців прислів’я та приказки, яких немає в інших народів, що теж варять перші страви з капустою і буряком. Наприклад: «Байка байкою, а борщ стигне», «Бий, жінко, ціле яйце в борщ: хай пан знає, як хлоп уживає!», «Борщ усьому голова», «Варися, борщ, а я побіжу москаля побачу», «Впав у біду, як курка в борщ», «Дала борщу такого, що аж туман з моря котиться!», «Каша — наша, батьків — борщ», «Дурниці вареники й варяниці, інша справа борщ, — хоч поганий, так до біса!», «Кукурудзу посієш до дощу — матимеш сало до борщу», «Набрав, як борщу на шило» та багато інших[139][146].

Роль борщу, як основної, щоденної української страви відображена в українській приказці: «Борщ та каша — їжа наша»[147] (порівняно з еквівалентною російською приказкою, де борщ замінюють на «щи»: «Щи та каша — їжа наша»)[148].

Борщ у художній літературі[ред. | ред. код]

У 1619 році ві Львові було надруковано дві інтермедії до драми Якуба Ґаватовича — найраніші з відомих сьогодні українських інтермедій. В одній з них персонаж оповідає, як у сні побував на небі і бачив там золотий за́мок та пишно вбраний стіл: «І пироги тамо були, Та і борщику зварили»[13][149].

Класик української літератури Іван Котляревський кілька разів згадує борщ серед страв у своїй «Енеїді». Зокрема, так він змалював вдачу українця жартівливою тарабарською мовою:[39].

Котляревський Тлумачення

Борщів як три не поденькуєш,
На моторошні засердчить;
І зараз тяглом закишкуєш,
І в буркоті закеньдюшить.

Як днів три не поїси борщу,
На серці стане моторошно,
І зараз кишки стягне,
І в кендюсі забуркотить.

Російський поет Гаврило Державін так почав вірш «Запрошення до обіду» (1795): «Шекснинська стерлядь золота, Каймак і борщ уже стоять» (хоча в первісному рукопису було написано: «Яловичина і щі стоять»)[150]. Микола Гоголь у «Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» згадує про борщ із голубами[151].

Про борщ із сушеними карасями неодноразово писав у своїй прозі Тарас Шевченко[113][114][115], який також любив борщ «затертий пшонцем і затовчений старим салом»[112].

У гостросюжетному трилері 1997 року «Політика» (Politika: Power Plays 01) Тома Кленсі, Мартіна Грінберга[en] і Джерома Прейслера (де російський націоналіст-терорист Педаченко влаштовує вибухи в Нью-Йорку) американець Бок каже про мафіозі Ніка Рому (Миколу Романова), що «він смердить запахом грьобаного борщу» (stinks like fucking borscht to me)[152][153].

Борщ у скульптурі[ред. | ред. код]

У 2019 р. в харківському саду імені Тараса Шевченка встановлено скульптуру академіка Вернадського, який варить борщ за рецептом своєї бабусі[154][155].

Борщ у кіно[ред. | ред. код]

Тюбик з написом «борщ» кирилицею

У голівудських фільмах періоду холодної війни борщ був символом культури Радянського Союзу та протиставлявся американській кухні. Так, у стрічці «Занурені в безодню» (1949) популярне комедійне тріо «Три телепні» бореться із шпигуном на прізвище Борщ, що схожий на Йосипа Сталіна[156]. У фільмі «I.Q.» (1994) екранний президент США коментує космічні перегони кулінарним символізмом: «Перший чоловік у космосі їстиме хот-дог, а не борщ»[156][157].

У 2020 році вийшов документальний серіал «Борщ. Секретний інгредієнт» (авторка ідеї та креативний продюсер — Наталка Якимович, режисер — Дмитро Кочнєв, ведучий — Євген Клопотенко) про регіональні особливості приготування борщу в різних куточках України[121][158][159].

Фестивалі борщу[ред. | ред. код]

В Україні поширені фестивалі борщу. Так, місто Борщів, що на Тернопільщині, у вересні проводить щорічний фестиваль «Борщ’їв»[160] У селі Опішня на Полтавщині проходить щорічний фестиваль «Борщик у глиняному горщику».[161] Щорічний фестиваль борщу в селі Правилівка на Вінничині проводять у рамках проєкту «Театр на городі».[162].

У 2020 році організаторка фестивалю «Борщик у глиняному горщику» Олена Щербань відкрила в Опішні також Музей звареного борщу[163].

У 2021 році на фестивалі борщу в Києві, де взяли участь господині 25 регіонів України, представники «Книги рекордів України» зафіксували рекорд одночасного приготування борщу[164].

У 2022 році в Україні планують створити національне свято — День борщу. Однією із ініціаторів відповідних змін до законодавства виступила народна депутатка із Житомирської області[165].

Особливості борщу за країною[ред. | ред. код]

Білорусь[ред. | ред. код]

Фрагмент із книги Федорова «Соловки» (1889) про борщ у білорусів.

За свідченням росіянина Петра Федорова кінця 19 століття, білоруси Могильовської губернії називали словом «борщ» свою щоденну страву, яку готували або із капусти, або із квашених буряків:

У білорусів нема слова «щі»; а тільки борщ («вариво»), який готується або із капусти (у нас — щі), або із буряків. В останньому випадку стебла буряків (без листя) і саме коріння дрібно нарізаються, заквашуються (використовуючи хлібну скоринку), і тоді повністю заміняють капусту. Буряки як і капуста запасаються також на зиму. Таким чином білоруси готують щі або з капусти, або з квашених буряків, і вживають їх щоденно. У скоромні будні дні щі готуються з товченим салом — «затовкою», на свята — з м’ясом, переважно солониною якоїсь свійської тварини, в пісні дні — з конопляним маслом або з конопляним соком і дуже рідко — з таранами, тобто в’яленими судаками.[166]

Китай[ред. | ред. код]

Борщ відомий і в Китаї. Через російських мігрантів, які втекли від комунізму до Шанхаю, а потім до Гонконгу, борщ увійшов до традиційної гонконзької кухні. Оскільки буряки у Шанхаї було знайти важко, замість них використовували червону капусту, бичачі хвости і томати. Китайською борщ відомий як «російський суп» (кит. трад. 羅宋湯, спр. 罗宋汤)[120].

Литва[ред. | ред. код]

Холодний борщ (лит. šaltibarščiai) із буряку є однією з найпопулярніших страв Литви. Зазвичай його подають з окремо приготованою картоплею[167].

Польща[ред. | ред. код]

У Польщі білим борщем (пол. barszcz biały) називають страву дуже подібну до журеку, з тією різницею, що журек готують на житній заквасці, а білий борщ — на пшеничній[168]. Як і журек, білий борщ зазвичай готують із квасу, ковбас, зварених яєць і картоплі[169]. Він також може подаватися у хлібній скоринці. Замість пшеничної закваски, іноді білий борщ готують на молоці (сирому чи кислому) чи кислій капусті[168].

Ситний суп, у якому буряк є лише одним із різноманітних овочів, на відміну від типово польського прозорого бурякового бульйону, досі відомий у Польщі як «український борщ»[170][171].

Румунія[ред. | ред. код]

У румунів слово «борщ» (або «борш»; рум. borș) означає «скисати» або кислий квас, на якому варять кислий суп — чорбу. Якщо чорбу готують із буряком, то її називають «чорба по-руськи»[39]. Суп, приготований на квасі «борщ», також називають «борщем».

Чехія та Словаччина[ред. | ред. код]

До колишньої Чехословаччини борщ прийшов з українськими та частково російськими емігрантами у 1920-1930-х роках, однак став широко відомим як «руски борщ» («ruský boršč»), тобто як російська страва, після окупації країни Радянським Союзом у 1968-мому році. Страву готували переважно для радянських офіцерів, під час спільних акцій радянських окупаційних та чехословацьких комуністичних військ та офіційних установ. Подавалася також і у звичайних їдальнях та ресторанах. Одразу після падіння комунізму у Чехії «руски борщ» втратив популярність, і лише у XXI столітті подекуди повернувся до меню. На сьогодні в Чехії дедалі частіше ресторани пропонують борщ без прислівника «руски», або вказують «український» (ukrajinský). Це пов’язано з тим, що на кухнях працює чимало кухарок з України[172].

Галерея[ред. | ред. код]

  • Приготування борщу в печі у глиняному горщику

    Приготування борщу в печі у глиняному горщику

  • Весільний борщ із грибами

    Весільний борщ із грибами

  • Український консервований борщ у Німеччині

    Український консервований борщ у Німеччині

Див. також[ред. | ред. код]

  • Бурачинка
  • Заправні перші страви
  • Три великі супи

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Перші страви: Значення перших страв у харчуванні та їх класифікація // Українська кухня. Підручник. — Вид. 2-ге, перероб. та доп. / В. С. Доцяк. — Львів: Оріяна-Нова, 1998. — С. 186. — 558 с. — ISBN 5-8326-0062-2.
  2. ↑ а б в Борщі // Технологія приготування їжі. Навчальний посібник для студентів навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації / Шумило Г. І. — К.: Кондор, 2008. — С. 168. — 506 с. — ISBN 966-8251-06-7.
  3. ↑ а б Marks, Gil (2010). «Borscht». Encyclopedia of Jewish Food. [Архівовано 4 вересня 2020 у Wayback Machine.]. Hoboken: John Wiley & Sons. pp. 196—200. ISBN 978-0-470-39130-3.
  4. ↑ а б Sydney Schultze (2000). Culture and customs of Russia [Архівовано 8 січня 2021 у Wayback Machine.]. Greenwood Pub Group.  pp. 65-66. ISBN 978-0-313-31101-7.
  5. ↑ Lee, Alexander (August 2018). «From Russia with Borscht» [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.]. History Today. 68 (8).(англ.)
  6. ↑ а б в Borscht [Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Encyclopædia Britannica (англ.)
  7. ↑ а б в г д е ж и к л Борщ у дії: Гастрономічне дослідження мобільного культурного центру. Звіт із 1 сезону мандрівок ГУРТОБУСА [Архівовано 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] — Ізоляція, травень 2020.
  8. ↑ а б Борщ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. ↑ Олена Брайченко. Про борщ [Архівовано 22 березня 2021 у Wayback Machine.] // їzhakultura, 11.10.2018.
  10. ↑ а б в г Дмитро Шурхало. Історія борщу: гіпотези, міфи, рецепти [Архівовано 25 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 02.02.2020.
  11. ↑ а б в г д е ж и Євгенія Ковалевська. П’ять цікавих фактів про борщ, яких ви не знали [Архівовано 2 січня 2021 у Wayback Machine.] // BBC News Україна, 11.10.2020.
  12. ↑ Борщ // Словник української мови : у 20 т. —  : Наукова думка, 2010—2020.
  13. ↑ а б в г д е ж и к л м Леп’явко С. А. Про український борщ від 1584 р. з історичними приправами [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] // Історична правда. — 3.11.2020.
  14. ↑ а б в г В. В. Похлебкин. Большая энциклопедия кулинарного искусства. — М.: Центрполиграф, 2008. Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 19 червня 2019.
  15. ↑ а б Похлёбкин В. В. Борщ // Кулинарный словарь. — М.: Э, 2015. — С. 42—43. [Архівовано 20 червня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  16. ↑ а б в г д е ж и к л Артюх Л. Ф. Україна, держава: харчування та їжа // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Інститут історії України НАН України. р.— К.: В-во «Наукова думка», 2018. р.— 608 с.
  17. ↑ а б в Борщ [Архівовано 26 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Знаки української етнокультури: словник-довідник / В. В. Жайворонок; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — Київ: Довіра, 2006. — C. 51–52. — 703 с. — ISBN 966-507-195-5.
  18. ↑ а б в г д е ж и к л м Артюх Л. Ф. Коментарі до тексту // Клиновецька З. Страви й напитки на Україні — Київ: «Час», 1991. — 218 с. — С. 178—179.
  19. ↑ Борщ [Архівовано 26 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія
  20. ↑ а б в Борщ // Українська кухня / Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін.; гол. ред. С. Головко. — 2-ге вид. — Київ: Либідь, 1994. — С. 82. — ISBN 5-325-00592-8.
  21. ↑ а б в г д е ж и к л Безусенко Людмила Мирославівна (редактор-укладач). Борщі гарячі й холодні // Українська національна кухня. — Україна, Донецьк : Сталкер, 2002. — С. 31. — (Кулінарія) — 2500 прим. — ISBN 966-596-462-3.
  22. ↑ а б в г д е Влада Литовченко Чому український борщ має бути у списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] // Український центр культурних досліджень, 01.12.2020.
  23. ↑ Борщ занесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Громадська організація «Інститут культури України». Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
  24. ↑ Український борщ визнали об’єктом культурної спадщини ЮНЕСКО pravda.com.ua 01.07.2022
  25. ↑ Культура приготовления украинского борща внесена в Список нематериального культурного наследия, нуждающегося в срочной охране // UNESCO. — 1 июля 2022 (рос.)
  26. ↑ ‘Culture of Ukrainian borscht cooking’ inscribed on the List of Intangible Cultural Heritage in Need of Urgent Safeguarding // UNESCO. — 1 July 2022.
  27. ↑ Culture of Ukrainian borscht cooking // UNESCO. — 1 July 2022
  28. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Чебанюк О. Ю. «Два стовпи» української національної кухні [Архівовано 4 січня 2021 у Wayback Machine.] // НАН України
  29. ↑ а б Цвек Д. Я. У будні і свята. — Львів: Каменяр, 1992. —С. 5. — 320с.: іл. ISBN 5-7745-0416-6
  30. ↑ а б в Валерія Дегтярьова, Олена Брайченко. Все що хочеш, аби борщ — як українці готують та їдять борщ [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] // їzhakultura, 23.06.2020.
  31. ↑ а б в г Борщ // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 236.
  32. ↑ а б в Boryś, W. Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 2005. — С. 22. — ISBN 978-83-08-04191-8. (пол.)
  33. ↑ Фасмер М. Этимологический словарь русского языка (В 4 т.). Т. 1 (А-Д) / Пер. с нем. и дополнения О. Н. Трубачёва. — 2-е изд., стереотип. — М.: Прогресс, 1986. — С. 198. (рос.)
  34. ↑ а б в г Борщі // Українські страви / Ред. Л. П. Денисенко; кол. авт.: І. С. Хименко, М. І. Георгієвський, М. Є. Мельман та ін.; Український науково-дослідний інститут торгівлі та громадського харчування Міністерства торгівлі УРСР. — Третє видання. — Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960. — С. 87.
  35. ↑ а б в Зданович Л. И. Кулинарный словарь. — М.: Вече, 2001. [Архівовано 9 червня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  36. ↑ В. В. Похлебкин. Большая энциклопедия кулинарного искусства. — М.: Центрполиграф, 2008. [Архівовано 9 липня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  37. ↑ Рішення виконавчого комітету від 11.09.2016 № 627 «Про внесення Українського борщу до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства». Реєстр Публічної Інформації м. Бровари. Архів оригіналу за 19.06.2019. Процитовано 19.06.2019.
  38. ↑ Мазитова, Ганна (22.12.2005). Чий борщ?. day.kyiv.ua (укр.). Архів оригіналу за 06.02.2019. Процитовано 05.02.2019.
  39. ↑ а б в г д е Поповський А. М. Слово «борщ» в ономастичному та апелятивному контексті [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] // Спадщина Омеляна Пріцака і сучасні гуманітарні науки: матеріали Міжнародної наукової конференції, 28–30 травня 2008 р. / Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія»; упоряд. О. І. Галенко; ред.: О. І. Галенко, В. В. Лучик. — Київ: Аратта, 2009. — С. 252—263. — ISBN 978-966-8475-40-5.
  40. ↑ Супруненко В. П. Енциклопедія українознавства: у 2 кн. / В. П. Супруненко.  Кн. 1. / мал. Н. Музиченко. — Д.: ВАТ «Дніпрокнига», 1999. — С. 222—223. — 412 с. — ISBN 966-7691-00-4.
  41. ↑ Борщ [Архівовано 12 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Российский гуманитарный энциклопедический словарь: В 3 т. / Гл. ред. П. А. Клубков; Рук. проекта С. И. Богданов. — М.; СПб.: ВЛАДОС: Изд. Филол. фак. С.-Петерб. гос. ун-та, 2002. — Т. 1: А — Ж. — 688 с.: ил. — ISBN 5-8465-0022-6. — ISBN 5-691-00675-4.
  42. ↑ Хименко І. С. З історії розвитку української кухні // Українські страви. — Третє видання. — К.: Державне видавництво технічної літератури УРСР. 1961. — С. 9.
  43. ↑ Борщ // Краткий этимологический словарь русского языка. Пособие для учителей. Под ред. чл.-кор. АН СССР С. Г. Бархударова. Изд. 3-е испр. и доп. / Шанский Н. М., Иванов В. В., Шанская Т. В. — изд., испр. и доп. — Москва: Просвещение, 1975. — С. 54. — 543 с.(рос.)
  44. ↑ Шанский Н. М. Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М. (Російська). Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  45. ↑ Борщ // Этимологический словарь русского языка. Том 1. А-О / Преображенский А. Г. — Москва: Типография Г. Лисснера и Д. Совко, 1910. — С. 38—39. — 716 с.(рос. дореф.)
  46. ↑ Борщ [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Школьный этимологический словарь русского языка: Происхождение слов / Н. М. Шанский, Т. А. Боброва. — 5-е изд. стереотип. — Москва: Дрофа, 2005. — С. 29. — 400 с. ISBN 5-7107-5976-7.(рос.)
  47. ↑ Российский гуманитарный энциклопедический словарь. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС: Филол. фак. С.-Петерб. гос. ун-та. 2002. [Архівовано 19 червня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  48. ↑ а б в Володимир Молодій. «Ми мали й аристократичну кухню», — Олексій Сокирко, автор книжки про гастрономію Гетьманщини [Архівовано 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] // «Локальна історія». — 31.05.2021.
  49. ↑ а б Из Львова через Киев и Чернигов в Москву и обратно // Мартин Груневег (отец Венцеслав): духовник Марины Мнишек. Записки о торговой поездке в Москву в 1584-1585 гг. [Архівовано 8 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Рос. акад. наук, Ин-т славяноведения, Ин-т рос. истории; сост. А. Л. Хорошкевич. — М.: Памятники исторической мысли, 2013. — C. 161. — 383 с. — ISBN 978-5-88451-316-7. (рос.)
  50. ↑ Ісаєвич Я. Д. Мартин Груневег і його опис Києва [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Мартин Груневег. Славнозвісне місто Київ (фрагменти з подорожніх записок) // Всесвіт, 1981, № 5. — с. 204—211.
  51. ↑ а б Как огородом и садом заниматься // Домострой / пер. с древнерусского В. В. Колесова. – Москва : АСТ, 2015. — С. 158. — ISBN 978-5-17-0864874-4.
  52. ↑ Борщь (Боршъ) // Словарь русского языка (XI—XVII вв.). Вып. 1: (А-Б) / Сост. Н. В. Бахилина [и др.]; Гл. ред. С. Г. Бархударов; АН СССР, Институт русского языка. — М. Наука, 1975. — С. 301.
  53. ↑ а б Борщ / Словарь устаревших слов [Архівовано 18 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Домострой Сильвестровского извода: Текст памятника с примеч., материалы для сравн. изуч. (образцы Домостроев: Ксенофонта и 3 зап.-европ.), объясн. ст. и словарь. — 2-е изд., испр. и доп. — Санкт-Петербург: Глазунов, 1902. — V, 143 с. — (Русская классная библиотека, изд. под редакцией А. Н. Чудинова: Пособие при изуч. рус. лит.; Вып. 2).
  54. ↑ КАКЪ ОГОРОДЪ И САДЫ ВОДИТИ. // Домострой. По рукописямъ Императорской Публичной Библіотеки / В. Яковлевъ. — Санктпетербургъ: Изданіе Д. Е. Кожанчикова, 1867. (рос.)
  55. ↑ Домострой / Издал Яковлев, 2-е испр. изд. — Одесса, 1887. — С. 87; 3—8. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  56. ↑ От редактора // Домострой. По рукописямъ Императорской Публичной Библіотеки / В. Яковлевъ. — Санктпетербургъ: Изданіе Д. Е. Кожанчикова, 1867. [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  57. ↑ а б Петров, Дмитрий. Упоминание о мясе и мясо-молочных продуктах в берестяных грамотах. Часть 2. [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] // Fontes Slaviae Orthodoxae, 2(2), 2018, 11-34.
  58. ↑ Шипилов А. В. Русская бытовая культура: пища, одежда, жилище (с древнейших времен до XVIII века) [Архівовано 28 грудня 2020 у Wayback Machine.]. — Воронеж: ВГПУ, 2007. — С. 51. — 567 с. — ISBN 978-5-88519-304-7.
  59. ↑ а б в Борщикъ; Борщъ // Історичний словник українського язика. Том 1. (А-Ж): Зошит 1: А — Глу / Під ред. проф. Є. Тимченка; укл.: Є. Тимченко, Є. Волошин, К. Лазаревська, Г. Петренко; Українська Академія Наук, Комісія на уложення історичного словника українського язика. — Харків; Київ : Державне видавництво України, 1930. — C. 128.
  60. ↑ а б Борщикъ, Боръсчик; Борщъ, Боръщъ // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.: у 28-ми вип. / Відп. ред.: Д. Гринчишин, Л. Полюга; уклад.: М. Онишкевич та ін.; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. — Випуск 3. — Львів, 1996. — С. 38. — ISBN 5-7702-1034-6.
  61. ↑ Іван Вишенський. Книжка [Архівовано 2013-02-04 у Wayback Machine.] // Українська література XIV—XVI ст. — Київ: Наукова думка, 1988.
  62. ↑ а б в Яценко, С. А. (2010) Староукраїнська спадщина в лексиці західнополіського діалекту (на матеріалі назв рідких страв). [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] Волинь філологічна: Текст і контекст. Західнополіські говірки в просторі та часі (9). pp. 90-96.
  63. ↑ Barszcz // Zygmunt Gloger. Encyklopedia staropolska. Tom 1. 1900.
  64. ↑ Syrennius, Simon (1613). Zielnik [Архівовано 29 листопада 2017 у Wayback Machine.] [Herbal]. Cracovia: Drukarnia Bazylego Skalskiego.(пол.)
  65. ↑ а б в г д Душар Маріана. Борщ. «Bread, Borshch and beyond», частина 2-а [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.] // Seeds and Roots. Ukrainian Culinary Heritage Project. — 13.06.2020.
  66. ↑ Ларин, Борис Александрович. Русско-английский словарь-дневник Ричарда Джемса (1618—1619 гг.) / Б. А. Ларин; отв.ред. И. Круопас; АН Литов. ССР, Ин-т литов. яз. и лит., Ленинград.й гос. ун-т им. А. А. Жданова. — Л. : Издательство Ленинградского ун-та, 1959. — 423 с. — С. 191.
  67. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  68. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  69. ↑ Лазаревский А. М. (А. Л-скій). Судебная «инквизиція» въ бывшей Гетманщинѣ // Кіевская старина. — 1886. — № 1. — С. 197.
  70. ↑ Яременко М. В. Повсякдення професорів Києво-Могилянської академії XVIII століття [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.] // Повсякдення ранньомодерної України. Історичні студії в 2-х томах. Т. 2: Світ речей і повсякденних уявлень / відп. ред. Віктор Горобець. — К.: Інститут історії України НАНУ, 2013. — С. 105.
  71. ↑ § CLXIV [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Примечания на историю древней и нынешней России Г. Леклерка, Том 2 / И. Н. Болтин. — [СПБ]: Печатано в типографии Горного училища, 1788. — С. 410.(рос. дореф.)
  72. ↑ Отто фон Гун. Путешествие от Почепа к Киеву // Поверхностные замечания по дороге от Москвы в Малороссию. Ч. 2. — Москва: тип Платона Бекетова, 1806. — С. 53. — 124 с.
  73. ↑ Шимкевич Ф. С. (1842). Корнеслов русского языка, сравненного со всеми главными славянскими наречиями и 24 иностранными языками. Часть вторая [Коренеслів російської мови, порівняної з усіма головними слов’янськими наріччями і 24 іноземними мовами. Частина друга] (російською). Санкт-Петербург: В тип. Имп. Академии наук. с. 137. Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 8 березня 2019.
  74. ↑ Voyage En Sibérie, Fait Par Ordre Du Roi En 1761 // Voyage En Sibérie, Fait Par Ordre Du Roi En 1761 / Paris, Chez Debure, 1768. — С. 19. — 768 с.
  75. ↑ Горобець В. Й. Спадкоємні традиції в розвитку української мови (сільськогосподарська та побутова лексика української мови другої половини XVIII ст.) // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. — 2001. — Вип. 3. — С. 29—39.
  76. ↑ О супах // Поваренные записки / С. В. Друковцев. — [Москва]: Печатаны в типографии Императорского московского университета, 1779. — С. 12—13. — 47 с. (рос. дореф.)
  77. ↑ Мейер А. Ботанической подробной словарь, или Травникъ [Архівовано 12 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Часть 1. — М.: В унив. тип., у Новикова, 1781. — С. 27. (рос. дореф.)
  78. ↑ Боровець І. «Опис Харківського намісництва» (1785 р.) [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  79. ↑ Топографічний опис Харківського намісництва 1785 року // Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.: Описово-статистичні джерела / АН УРСР. Археограф. комісія та ін. Упоряд. В. О. Пірко, О. І. Гуржій; Редкол. П. С. Сохань (відп. ред.) та ін.— Київ: Наукова думка, 1991. — С. 68. — 278 с. — ISBN 5-12-002041-0.
  80. ↑ Топографічний опис Полтавської губернії 1809 року // Описи Лівобережної України кінця XVIII — початку XIX ст. / Упорядкув., передм. Т. Б. Ананьєвої; Ред. кол.: П. С. Сохань (відп. ред.), Г. В. Боряк, В. А. Смолій, Ф. П. Шевченко, Н. М. Яковенко; НАН України. Археографічна комісія, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Українська правнича фундація. — К.: Наукова думка, 1997. — С. 200. — 395 с. — (Описово-статистичні джерела). — ISBN 966-00-107-X.
  81. ↑ Бучко Д. Г. «Словарь малороссійскаго нарѣчія» О. Павловського [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.] / З історії української мови: До 150-річчя «Грамматики» О. Павловського. — К., 1972. — С. 91—115. litopys.org.ua
  82. ↑ Оксана Шалак. Маркевич Микола Андрійович // Українська фольклористична енциклопедія [Архівовано 12 грудня 2020 у Wayback Machine.] / голов. ред. Г. Скрипник; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. — Київ, 2019. — С. 502—503. — 840 с. — ISBN 978-966-02-9033-4.
  83. ↑ Кухня // Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян: Извлечено из нынешнего народнаго быта / сост. Н. Маркевич. — Киев: в Тип. И. и А. Давиденко, 1860. — С. 150. —  171, [2] c. (рос. дореф.)
  84. ↑ Борщъ // Словарь церковно-славянского и русского языка, составленный Вторым Отделением Императорской Академии наук. [в 4 т.]. — СПб.: Тип. Императ. Акад. Наук, 1847. — Т. 1: А—Ж. — 1847. — С. 77. (рос. дореф.)
  85. ↑ Пища крестьян // Записки о Полтавской губернии Николая Арандаренка, составленные в 1846 году: в 3 ч. / Николай Арандаренко. — Полтава: В тип. Губерн. Правления, 1848—1852. — Ч. 2. — 1849. — С. 266. — 384 c. (рос. дореф.)
  86. ↑ Борщъ // Словарь малорусскаго нарѣчія, составленный А. Афанасьевымъ-Чужбинскимъ. Тетрадь первая. — СПб.: Изд. 2 отд. Имп. акад. наукъ, 1855. — С. 15—16. — 176 c. (рос. дореф.)
  87. ↑ Жидкие кушания, приготовляемые на обед и ужин // Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край: [в 7 т.] / собрал П. П. Чубинский. — Санкт-Петербург: [б.и.], 1872—1878. — Т. 7, вып. 2: [Малоруссы Юго-Западного края] / изд. под наблюдением П. А. Гильтебрандта. — 1877. — С. 438—439. (рос. дореф.)
  88. ↑ Грот Я. К. Словарь русского языка, составленный Вторым отделением Императорской Академии Наук [Архівовано 18 грудня 2019 у Wayback Machine.] / Ред. акад. Я. К. Грот. — Изд. 5-е. Вып. 1: А—Втас. — СПб.: Тип. Имп. акад. наук, 1891. — С. 249.(рос. дореф.)
  89. ↑ Борщъ // Грот Я. К. Словарь русского языка, составленный Вторым отделением Императорской Академии Наук. Том 1: А—Д. — СПб.: Тип. Имп. акад. наук, 1895. — С. 249.(рос. дореф.)
  90. ↑ а б в г Артюх, Лідія (1977). Українська народна кулінарія. Історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка. с. 53—55.
  91. ↑ а б Борщова війна з Росією. Чий борщ?date=. Архів оригіналу за 6 вересня 2020.
  92. ↑ Українська страва увійшла до трійки найкращих у світі. ТСН.ua (укр.). 14 січня 2019. Архів оригіналу за 14 січня 2019. Процитовано 14 січня 2019.
  93. ↑ TasteAtlas: Travel Global, Eat Local. www.tasteatlas.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  94. ↑ Where to Eat the Best Borscht in the World. www.tasteatlas.com. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
  95. ↑ Борщ потрапив до рейтингу найсмачніших супів у світі від CNN [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Укрінформ. — 27.2.2021.
  96. ↑ а б в г д Смоляр В. І. Формування і розквіт української кухні / В. І. Смоляр // Проблеми харчування. — 2008. –. № 12. — С. 63–66.
  97. ↑ Анна Гин (19.11.2005). Украинскому борщу — триста лет [Українському борщу — триста років]. MediaPort (рос.). Архів оригіналу за 15.10.2014. Процитовано 09.10.2014. «Любовь Терещенко, доцент кафедры технологии производства продуктов ХГУПТ: „В конце, буквально перед заправкой добавляют немножко прокипяченного пива. Это особенность харьковского борща такая“»
  98. ↑ Наталья Васильева (18 вересня 2010). Сегодня в центре Харькова всех бесплатно кормили необычным борщом [Сьогодні у центрі Харкова всіх безкоштовно годували незвичайним борщем]. vgorode.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014. «Борщ на пиве с фрикадельками — это старинная рецептура именно традиционно харьковского борща, Он во всех книгах так и называется — «Харьковский», — рассказывает директор института пищевых технологий Людмила Крайнюк»
  99. ↑ Галицький борщ [Архівовано 10 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Пані Стефа, 25.04.2017.
  100. ↑ а б Запашний банош, білий борщ і голубці — топ шедеврів гуцульської кухні, які повинен спробувати кожен [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.] // Znaj.ua, 23.06.2020.
  101. ↑ а б в г д е ж и к Борщі [Архівовано 16 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Інститут Україники
  102. ↑ а б в г д е ж и к л м н Історик Олена Брайченко розказала, чому борщ наш і як захистити українську страву [Архівовано 13 березня 2021 у Wayback Machine.] // Сніданок з 1+1, 01.07.2019.
  103. ↑ а б Яценко, С. А. (2010) Назви продуктів харчування, страв і напоїв у говірці села Степанівка Ємільчинського району Житомирської області [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем, 2 (22). pp. 317—327.
  104. ↑ Екатерина Акимова. Чем борщ отличается от щей и при чем тут борщевник — Рассказывает историк Павел Сюткин [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Eda.ru.
  105. ↑ а б в Морозова Светлана. Секреты таганрогского борща [Архівовано 27 грудня 2020 у Wayback Machine.]. Life.ru, 15.02.2017. (рос.)
  106. ↑ а б в г д Борщі (гетьманський; волинський; чернігівський; кубанський; київський з куркою; з потрухами; зелений; з сироватки; без мяса; пісний з вушками; пісний з карасями) // Клиновецька З. Страви й напитки на Україні — Київ — Львів, 1913 р.— С. 1—3.
  107. ↑ а б в Борщ // Технологія приготування їжі з основами товарознавства продовольчих товарів: підручник для проф.-техн. навч. закл / Доцяк В. С. — Київ: Наш час, 2014. — С. 160—161. — 400 с. — ISBN 978-617-713-09-5.
  108. ↑ а б в г Борщі (український, щавлевий, з квашених яблук, з потрухів, з вушками, з карасями, галицький, київський, зі свіжої капусти, український капустняк, з кислих огірків, огірківка) // Франко О. Ф. Практична кухня. — 2-ге вид. — Львів: Каменяр, 1992. — С. 32—35.
  109. ↑ Борщ // Славянские древности. Этнолингвистический словарь. В 5-ти томах. Том 2. А-Г. — Москва: «Международные отношения», 1995.
  110. ↑ Украинская кухня // Национальные кухни наших народов // Похлёбкин В. В. — М.: Центрполиграф, 2004. — С. 80–87. — 330 с. — ISBN 5-9524-0718-8. (рос.)
  111. ↑ а б Борщ — улюблена страва українців, що відома усьому світу [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] // Справжня Україна, 06.03.2016.
  112. ↑ а б С. М. Крапивина (Лобода). Несколько слов о Тарасе Шевченко [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Т. Г. Шевченко в воспоминаниях современников. — М., 1962. — С. 361—363; 477—478.
  113. ↑ а б Друга подорож на Україну [Архівовано 29 липня 2020 у Wayback Machine.] / Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників. — К., 1958. — С. 73-124.
  114. ↑ а б Близнецы [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.] // Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 4: Повісті. — С. 11-119.
  115. ↑ а б Музыкант [Архівовано 22 березня 2018 у Wayback Machine.] // Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 3: Драматичні твори. Повісті. — С. 178—239.
  116. ↑ Светлана Мамина. Полосатая свёкла и старое сало. Как приготовить настоящий кубанский борщ [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.] // Kuban.aif.ru, 23.08.2019. (рос.)
  117. ↑ Высший суп: Алексей Зимин о борще со старым салом [Архівовано 5 червня 2017 у Wayback Machine.] // Коммерсантъ Weekend, № 29, 16.08.2013, С. 26.
  118. ↑ Безусенко Людмила Мирославівна (редактор-укладач). Передмова // Українська національна кухня. — Донецьк : Сталкер, 2002. — С. 4. — (Кулінарія) — 2500 прим. — ISBN 966-596-462-3.
  119. ↑ Карсекіна В. В., Калакура М. М. Раціональне харчування в сім’ї. — К.: Техніка, 1986. — 272 с., іл.
  120. ↑ а б Terence Lau. How Russian borscht became a Hong Kong staple [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.] // GoodThread, 27.11.2018. (англ.)
  121. ↑ а б Борщ. Секретний інгредієнт / У своїй тарілці з Оленою Брайченко. 23.02.2020.
  122. ↑ Юлія Аврора Огородник. Пісний борщ з в’юнами [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.] // All About Borsch(t), 05.06.2019.
  123. ↑ Валерія Дегтярьова, Валерія Бураджиєва. Борщ у дії: глобальне дослідження, якою має та може бути наша головна страва [Архівовано 4 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Platfor.ma, 15.05.2020.
  124. ↑ «Борщове дерево» з’явилося на Одещині [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Укрінформ. — 12.11.2018.
  125. ↑ В Одеській області встановили кулінарний рекорд у приготуванні борщу // Одеська обласна державна адміністрація. — 09.11.2018.
  126. ↑ На Одещині на чемпіонаті із приготування борщу встановили національний рекорд (фото) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] // УНІАН, 10.11.2018.
  127. ↑ а б Індекси — Продуктові набори — Борщовий набір [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.] // Мінфін.
  128. ↑ а б Індекс борщу: як змінювалася вартість української страви з 2015 року [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] // Слово і Діло. — 27.11.2020.
  129. ↑ Карман, О. В. Організаційно-економічні аспекти збуту овочів в Україні. 2012.
  130. ↑ Sonne, Paul (30.04.2015). Russia’s Beloved Borscht Reveals Reality of Inflation. WSJ. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 14 січня 2021.
  131. ↑ Наталия Еремина. Индекс борща: кто победил Россию [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.] // Газета. Ру, 21.10.2019. (рос.)
  132. ↑ а б Вартість каструлі українського борщу в грудні склала 74 гривні [Архівовано 16 лютого 2021 у Wayback Machine.] // УНІАН, 21.01.2016.
  133. ↑ Індекс борщу: на скільки подорожчала популярна страва (інфографіка) [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] // УНІАН, 06.07.2017.
  134. ↑ а б Влада Москвітіс. Борщ по світу поширили євреї [Архівовано 15 березня 2021 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua. — 09.03.2021.
  135. ↑ Лідія Артюх. Топ 12 страв на Святий Вечір [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Етнографія. ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України
  136. ↑ Лідія Артюх. Великий піст [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] // Етнографія. ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України
  137. ↑ Людмила Іваннікова. Як під час засухи дощ викликали? [Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Етнографія. ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України
  138. ↑ Народна духова культура [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 1. — С. 228—252.
  139. ↑ а б в г Від печі до списку ЮНЕСКО [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.] // Голос України. — 20.01.2021.
  140. ↑ Імена та імена-призвиська від назв страв та продуктів харчування — Борщъ, Борщикъ, Борщенко, Борщиковъ / Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців XIV—XVII ст. / М. О. Демчук; АН УРСР, Львів. від-ня Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського. — Київ: Наукова думка, 1988. — C. 131.
  141. ↑ Тупиков Н. М. Словарь древнерусских личных собственных имен.— СПб., 1903. — С. 62. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  142. ↑ Стецко Борщъ; Мойсей Борщенко; Андрѣй Борщенко; Ѳедка Борщенко; Вдова Борщиха; Ерема Замориборщенко; Іван Замориборщенко; Дмитрей Забориборщенко; Ѳедка Борщик; Івашко Борщик / Переписні книги 1666 року / Пригот. до друку і зред. В. О. Романовський. ВУАН. — К., 1933. — С. 34, 229, 251, 252, 253, 271.
  143. ↑ Иванъ Борщъ; Наумъ Борщенко; Иванъ Борщенко; Грыцько Борщенко; Мисько Борщенко; Марко Борщенко; Яковъ Замрыборщъ; Романъ Замриборщенко; Михайло Борщиковъ // Реестра всего Войска Запорожскаго после Зборовскаго договора с королем польским Яном Казимиром, составленные 1649 года, октября 16 дня и изданные по подлиннику О. М. Бодянским. — Москва: Московский университет, 1875. — С. 30, 59, 82, 168, 193.
  144. ↑ Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — С. 45. — 128 с. іл.
  145. ↑ Українські прислів’я та приказки
  146. ↑ Прислів’я та приказки про борщ [Архівовано 18 квітня 2020 у Wayback Machine.] // TEKA.ks.ua. — 04.01.2017.
  147. ↑ Приказки та прислів’я про їжу / Vislovi.in.ua. 2012.
  148. ↑ Burlakoff, Nikolai (2013). The World of Russian Borsch: Explorations of Memory, People, History, Cookbooks & Recipes. North Charleston, SC: Createspace Independent Pub. ISBN 978-1-4840-2740-0.(англ.)
  149. ↑ Року 1619 [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.] // Культура України (XVI — середина XVII ст.) / Літопис найважливіших подій культурного життя в Україні (Х — середина XVII ст.): Посібник-довідник / О. М. Дзюба, Г. І. Павленко. — К.: Артек,. 1998. — 199 с.
  150. ↑ Приглашение к обеду [Архівовано 18 березня 2021 у Wayback Machine.] / Сочинения Державина с объяснительными примечаниями Я. Грота. — СПб.: Изд. Имп. Академии наук, 1864. — Т. 1. Стихотворения. Часть I. — С. 665—669. (рос.)
  151. ↑ Глава III / Повесть о том, как поссорился Иван Иванович с Иваном Никифоровичем (Гоголь) — Викитека. (рос.)
  152. ↑ Том Клэнси, Мартин Гринберг «Политика» Глава 25 (рос.)
  153. ↑ Tom Clancy, Martin H. Greenberg, Jerome Preisler «Politika: Power Plays 01» // Chapter 25 [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  154. ↑ У Харкові встановили скульптуру академіка Вернадського з рецептом борщу [Архівовано 17 березня 2021 у Wayback Machine.] // LB.ua. — 12.08.2019.
  155. ↑ У Харкові встановили скульптуру академіка Вернадського, який варить борщ [Архівовано 17 березня 2021 у Wayback Machine.] // Укрінформ. — 12.08.2019.
  156. ↑ а б Дмитро Бондарчук. Борщ у Голлівуді. Як сварилися і спокушали стравою в американському кіно [Архівовано 13 січня 2021 у Wayback Machine.] // BBC News Україна, 09.01.2021.
  157. ↑ I.Q. Script — Dialogue Transcript [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.] // Script-O-Rama.
  158. ↑ Борщ. Секретний інгредієнт [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] // FILM.UA Group (YouTube)
  159. ↑ Борщ. Секретний інгредієнт. Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
  160. ↑ Борщі та вишиванки: на Тернопільщині в один день проводять два фестивалі [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.] // Укрінформ. — 08.09.2019.
  161. ↑ Ігор Ізотов. На Полтавщині відбувся фестиваль борщу [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] // Суспільне, 15.08.2020.
  162. ↑ Ірина Зонова. Тридцять три борщі готували у «Театрі на городі» Ганни Секрет [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] // 33-й канал, 28.09.2019.
  163. ↑ На Полтавщині з’явилися два «смачні» музеї — борщу та хліба [Архівовано 23 листопада 2020 у Wayback Machine.] — Укрінформ, 23.11.2020.
  164. ↑ Встановили рекорд з приготування борщу на Київському фестивалі. kyiv-trend.in.ua (укр.). 18 березня 2021. Архів оригіналу за 1 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
  165. ↑ Депутатка Житомирської області запропонувала впровадити національне свято борщу — yes-zhytomyr.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
  166. ↑ Федоров, П.Ф. Соловки. – Крондштадт: [Тип. «Крондштадского вестника»], 1889. – С. 265−266.
  167. ↑ Top 10 Most Popular Lithuanian Dishes [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] // TasteAtlas, 27.12.2020.
  168. ↑ а б Katarzyna Piojda. Żurek i barszcz biały — czym się różnią te zupy [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] // regiodom.pl, 22.03.2021. (пол.)
  169. ↑ Sarah Ozimek. Polish White Borscht (Bialy Barszcz) [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] // curiouscuisiniere.com, 03.04.2021. (англ.)
  170. ↑ Kuroń, Maciej (2004). Kuchnia polska: Kuchnia Rzeczypospolitej wielu narodów. Czarna Owca. p. 188. ISBN 83-89763-25-7.(пол.)
  171. ↑ Strybel, Robert; Strybel, Maria (2005) [1993]. Polish Heritage Cookery [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.]. New York: Hippocrene Books. p. 191. ISBN 0-7818-1124-4.
  172. ↑ Лівінський Олекса. Не чіпайте наш борщ! [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // часопис «Пороги», 3/2020.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Борщі ґарячі / Борщі холодні // Шалімов С. А., Шадура О. А. Сучасна українська кухня. — 4-те вид., стереотип. — К.: Техніка, 1981. — 271 с. — C. 18—30.
  • Козацький борщ: незвичайні страви козацької кухні

Посилання[ред. | ред. код]

  • Борщ з картоплею. Перші страви. РЦ №32. Нове шкільне харчування на YouTube / Євген Клопотенко. — 16.10.2019.
  • Прислів’я та приказки про борщ [Архівовано 18 квітня 2020 у Wayback Machine.].
  • Простий рецепт борщу [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.] (укр.)
  • Борщ червоний український [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  • Матусин борщ
  • Борщ на квасі — рецепт від жж-спільноти ua_kyxap.
  • Смачні рецепти борщу [Архівовано 7 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  • Як приготувати борщ [Архівовано 14 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  • Українські бренди: борщ [Архівовано 27 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  • Вартість українського борщу [Архівовано 22 січня 2016 у Wayback Machine.]
  • Борщова екскурсія Україною [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.]
  • Український борщ з галушками [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  • п
  • о
  • р

Українська кухня
Основні страви

Рідкі
  • Борщ (червоний · зелений · холодний)
  • Бурачинка
  • Годзя
  • Гречаний суп
  • Затірка
  • Капусняк
  • Крупник
  • Куліш
  • Лемішка
  • Огірочник
  •  Просілне†
  • Соломаха
  • Солянка
  •  Холодник
  • Чир
  • Щерба
  • Юшка

Інші
  • Вареники
  • Верещака
  •  Галушки
  • Голубці
  •  Гречаники
  •  Гурка
  •  Деруни
  •  Душенина
  •  Завиванець
  •  Картопляники
  • Кендюх
  •  Кльоцки
  • Котлета по-київськи
  • Кров’янка
  •  Крученики
  • Мазурики
  • Мацик
  • Палюшки
  • Полядвиця
  • Смаженина
  • Січеники
  • Чепець з гречкою
  •  Хляки
    • ґляґи
  •  Холодець
  • Шпундра
  • Язик

Пам'ятний знак полтавській галушці
Гарніри та закуски

Каші
  • Бануш
  • Гречана
  • Гарбузова
  • Качана
  • Лемішка
    • гойданка
  • Мамалиґа
  • Тетеря†

Інші
  • Кав’яр
  • Квашена капуста
  • Книш та книшики
  • Корж
  • Малай
  • Пампушка
  • Пизи
  • Потапці
  • Сало
  • Смалець
  • Шкварки
Молочні страви
  • Бринза
  • Будз
  • Гуслянка
  • Домашній сир
  • Маслянка
  • Мачанка
  • Молозиво
  • Пряжене молоко
  • Ряжанка
  • Кисляк
Десерти та ласощі
  • Бублики
  • Ватрушки
  • Вергуни
  • Вершківка
  • Гамула†
  • Зубці†
  • Кваша†
  • Кисіль
  • Легуміна
  • Мандрики
  • Медівник
  • Медяники
  • Млинці
    • Налисники
    • Оладки
  • Облизні
  • Папушники
  • Пиріжки
  • Пиріг
  • Пінник
  • Плетеники
  • Пляцки
  • Присканці
  • Пряники
  • Путря†
  • Пухкеники
  • Сирники
  • Сластьони
  • Сметанники
  • Соложеник
  • Стовпці
  • Стуленики
  • Черешнянка
  • Ябчанка
Алкогольні напої
  • Варенуха
  • Горілка
  • Запіканка
  • Малинівка
  • Медовуха
  • Спотикач
  •  Цитринівка
Безалкогольні напої
  • Квас
  • Компот
Ритуальна кухня
  • Боговиця
  • Верч
  • Дивень
  • Калита
  • Коровай
  • Калач
  • Крашанка
  •  Коливо
  •  Кутя
  • Лежень
  • Паска
  • Узвар
  • Шишки
  •  Шулики

† — вийшли з вжитку

Перегляд цього шаблону

  Тематичні сайти

Quora
Словники та енциклопедії

Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Encyclopædia Britannica
Довідкові видання

KBpedia · WordNet
Нормативний контроль

Freebase: /m/01fs6v
Источник

борщ

  • 1
    борщ

    борщ (р. -щу). Любитель, -ница -ща — борщівник, -ниця. Есть борщ — борщувати.

    Прил.

    борщевий, борщовий. Борщ без приправы, безо всего — нізчимний борщ.

    * * *

    кул.

    борщ, -у

    Русско-украинский словарь > борщ

  • 2
    пустой

    1) см. Полый 3;

    2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь — пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал — пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п’ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума — порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук — порожня скриня. С -тыми вёдрами — з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками — з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город — пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты — вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место — порожнє місце, голе місце. -той желудок — порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (

    типогр.

    ) — біла сторінка. Переливать из -того в порожнее — воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова — пуста голова. -той человек — пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб’яка. -тое семя, зерно — пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех — порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи — нізчимний, голий борщ, (

    шутл.

    ) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва — голий борщ? (Бордуляк)];

    3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда — марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки — марні трати. -тая мечта — химерна мрія, даремна мрія. -тая слава — марна (пуста) слава. -тые радости — марні радощі. -тые сожаления — марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени — марна трата, марне витрачання, марнування часу;

    4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга — пуста книга. -той разговор — порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор — шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова — порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала — порожня хвала. -тые отговорки — пусті вимовки, викрути. -тое любопытство — пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом — за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа — пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли — за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава — марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть — діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам’ять в час дитинства, — усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це — дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].

    * * *

    1) поро́жній, пусти́й; безлю́дний

    2) пусти́й, поро́жнистий

    3) пусти́й, поро́жній; ма́рний

    Русско-украинский словарь > пустой

  • 3
    ботвинья

    кушанье) холодець (р. -дцю), холодник, холодний борщ. [Треба сьогодні зробити холодний борщ з раками].

    * * *

    кул.

    холодни́к, -у, холоде́ць, -дцю́, холо́дний борщ (-у)

    Русско-украинский словарь > ботвинья

  • 4
    приправлять

    приправливать, приправить

    1) (приделывать что к чему) приправляти, приправити, (в

    о множ.

    ) поприправляти що до чого. [Приправив засув]. -влять набор,

    типогр.

    — приладжувати, приладити, пририхтовувати, пририхтувати (складання);

    2) что чем — заправляти и заправлювати, заправити, (

    о множ.

    ) позаправляти и -правлювати, смачити, посмачити, засмачувати, засмачити, присмачувати, присмачити що чим, (

    гал.

    ) заряджувати, зарядити що чим, (салом) затушковувати, затушкувати, (толчёным салом или зеленью) затовкувати, затовкти, (

    о мног.

    ) позатушковувати, позатовкувати, (жиром пережаренным с мукой) затирати, затерти, засмажувати, засмажити, (пережареным салом) зашкварювати, зашкварити, (в

    о множ.

    ) позатирати, позасмажувати, позашкварювати що чим, (перцем) заперцьовувати, заперцювати, заперчити, (мёдом) медити, помедити що. [Заправляла борщ олією (Гр.). Нема чим картоплі посмачити (Звяг.). Куліш пісний. Чом-же та його не засмачила? (Грінч. II.). Юшку салом затушкую (Г. Барв.). Жінко, вари, лишень, гречані галушки, та сито їх із салом затовчи (Рудч.). Чи страву вже позатовкувала? (Харк.). Затирати борщ (Гр.)]. Приправленный —

    1) приправлений до чого;

    2) заправлений, посмачений, засмачений, присмачений, затушкований, затовчений, затертий, засмажений, зашкварений, (перцем) заперчений, (маслом, жиром) мащений. [Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Борщ, галушки і картоплю мащену до огірків (Проскурівна)]. -ться —

    1) приправлятися, бути приправленим;

    2) заправлятися, бути заправленим, смачитися, бути посмаченим. засмаченим

    и т. д.

    * * *

    1)

    ,

    перен.

    приправля́ти, припра́вити, присма́чувати, присмачи́ти;

    несов.

    посмачи́ти

    2)

    полигр.

    прила́джувати, прила́дити

    Русско-украинский словарь > приправлять

  • 5
    борщевик

    Русско-украинский словарь > борщевик

  • 6
    довариваться

    довариться доварюватися, доварити, -ся, докипати, докипіти, упрівати, упріти, умлівати, умліти, домлівати, домліти. [Обід уже доварюється. У нас сьогодні і борщ недокиплений, і каша не впріла. Засунь борщ далі, хай умліває. Не вмлілого м’яса і їсти не візьмусь].

    * * *

    дова́рюватися, довари́тися

    Русско-украинский словарь > довариваться

  • 7
    жаркое

    жареное (жареное мясное блюдо) печеня, печене (р. -ного), печево (р. -ва), смаженя (редко жареня). [Перша страва — борщ, друга — бараняча печеня. Носили у ночвах печеню, шматочками покраяну (Кв.). Борщ, каша ще й печене, чвертка бараняча]. -кое из воловьего мяса — волова печеня, волове (р. -вого).

    * * *

    кул.

    пече́ня, жарке́, -о́го; пече́не, -ого, смажени́на; диал. квасо́к, -ску́

    Русско-украинский словарь > жаркое

  • 8
    жирный

    1) гладкий, ситий, опасистий. Очень жирный — гладючий, гдаденний, ситенний. [Вона трясла гладкими боками (Коцюб.). Ото, яка гладюча жінка! Обличчя сите. Купив собі двох кабанців, годував, доглядав їх — такі ситі були (Коцюб.)]. Жирный человек — гладиш, гладун, (о женщине) гладуха, гладуля. [Ач гладуха — трясе салом (Коцюб.)];

    2) ситий, масний; (о глине, земле) масткий, сит[н]ий; (о земле) буйна. [Борщ дуже ситий. Треба, щоб каша на пироги масна була. Десь узялася на керсетці масна пляма (= жирное пятно). Глина там така гарна, мастка, як помастиш, то ніколи не поколеться. Це з ситої землі хліб. Буйна земля (Хотин. п.)]. Жирная капля на жидкости — скалка, скалочка, скалина, скалиночка. [На борщі хоч-би тобі скалочка — мабуть він сала й не бачив]. Жирный блеск,

    мин.

    — масний блиск.

    * * *

    1) жи́рний; си́тий; масни́й, мастки́й

    жирныйая трава́ — жи́рна (сита) трава́

    жирныйый кусо́к — жи́рний ла́сий) шмато́к (кусо́к)

    жирныйый шрифт — жи́рний шрифт

    жирныйая земля́ — жи́рна (си́та, масна́) земля

    2) жи́рний, си́тий, гладки́й, опа́систий;

    3) ) жи́рний, масни́й, мастки́й

    Русско-украинский словарь > жирный

  • 9
    заправлять

    и Заправливать заправить

    1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (

    о мн.

    ) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги — засунути штани в чоботи;

    2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) — орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];

    3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам’яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (

    о мног.

    ) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці — заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];

    4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу — заправити лямпу;

    5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный — заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам’ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.

    * * *

    1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти

    2)

    кул.

    заправля́ти, запра́вити и

    мног.

    позаправля́ти; засма́чувати, засмачи́ти,

    диал.

    затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб’ю́, піді́б’є́ш); зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и

    мног.

    позасма́жувати; закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш

    3) ) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити

    Русско-украинский словарь > заправлять

  • 10
    зелень

    1) (травы) зелень (-ни), зелення, зеленина, зілля, зело, май (р. маю); (вообще) зелена поросль (-слі); (на дереве) брость (-сти), (

    соб.

    ) бростя (-стя); (на кочке среди воды) купина, куп’я (-п’я), (для украшения на Тройцу) клечання, май; (лука, чеснока) пір’я (-р’я), пір’ячко; (стрелки огурцов

    и пр.

    ) гудина, гудиння;

    2) (овощи) городина, зеленина, (для борща) закришка, бутвиння. Класть -лень в борщ — закришувати, закришити борщ чим;

    3) (всё незрелое) зеленець (-нцю);

    4) (на меди) їдь; (плесень) цвіль (-лі);

    5) (зелёный цвет) зелена барва, пазелень. Убирать, убрать -ленью — маїти, обмаїти, умаїти, квітчати, уквітчати. Покрыться -нью — зазеленіти, (вполне) узеленіти; (заплеснеть) зацвісти, поцвісти, цвіллю взятися. [Ще синій ліс не взеленів (Тичина). Чоботи цвіллю взялися (поцвіли)].

    * * *

    зе́лень, -ні; зеле́нощі, -щів, поэз. зело́, кле́чання; зі́лля, уменьш.-ласк. зі́ллячко; за́кришка

    Русско-украинский словарь > зелень

  • 11
    свекольник

    2)

    кул.

    ю́шка з бурякі́в, пі́дчас (-у) з бурякі́в (з бурячи́ння); борщ, -у

    Русско-украинский словарь > свекольник

  • 12
    Деделя

    деделюшки,

    бот.

    Heraclcum sibiricum L. борщ, борщівник, козел.

    Русско-украинский словарь > Деделя

  • 13
    Объядение

    1) см. Обжорство;

    2) самий смак, розкіш. Пирог (борщ

    и т. п.

    ) просто об’ядение — пиріг (борщ і т. и.) такий смачний, що язика з ним проковтнути можна; таке смачне: їси й не наїсися.

    Русско-украинский словарь > Объядение

  • 14
    борщок

    1) бо́рщик, -у и борщи́к, -у

    Русско-украинский словарь > борщок

  • 15
    брюхо

    черево, пузо. Брюхо отрастить — зачереватіти, запузатіти. На брюхе шёлк, а в брюхе щёлк — на нозі сап’ян рипить, а в борщі трясця кипить. Плохо лежит — брюхо болит — лихий сховок і доброго спокусить. Брюхом хочется — хочеться аж-аж.

    * * *

    че́рево, пу́зо

    Русско-украинский словарь > брюхо

  • 16
    бурда

    бурда, люра. [Якоїсь бурди замість пива дав. Не борщ, а якась люра].

    * * *

    бурда́

    Русско-украинский словарь > бурда

  • 17
    вкус

    1) смак. На вкус — на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет — кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом — смачно (у смак) їсти;

    2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий — смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему — присмачити, посмачити що. Неприятный вкус — несмак;

    3) (чувство изящного) смак, (

    гал.

    ) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];

    4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем — смак знати у чомусь. Со вкусом — до смаку, (

    вульг.

    ) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный — смаковитий, ґустовний. По вкусу — до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу — собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу — бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости

    и т. д.

    , прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (

    безл.

    ) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… — мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу — уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу — такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… — мені уподібніше було-б… Не по вкусу — не до смаку, не в смак, не до вподоби

    и т. д.

    ; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём — набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус — як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту

    и т. д.

    ). На мой вкус — (як) на мене, як на мій смак;

    5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);

    6) (худож. манера, стиль) — манір, стиль. Во вкусе — на манір, на стиль.

    * * *

    1) смак, -у

    2) смак, уподоба́ння, на́хил, -у

    3) (стиль) стиль, -лю, смак; мане́ра, мані́ра

    Русско-украинский словарь > вкус

  • 18
    вкусный

    смачний, смаковитий, добрий (на смак), ласий, сласний. [Смачна їжа. Смаковиті яблука. Добрий борщ. Все-б їй ласенького та добренького]. Делаться, сделаться вкуснее — смачнішати, посмачнішати, смачніти, посмачніти.

    * * *

    смачни́й; смакови́тий, до́брий [на смак]; ла́сий

    Русско-украинский словарь > вкусный

  • 19
    выкипать

    выкипеть википати, википіти; (медленно) випрівати, випріти, вимлівати, вимліти. [Вода википіла. Борщ випрів, вимлів].

    * * *

    википа́ти, ви́кипіти

    Русско-украинский словарь > выкипать

  • 20
    выливать

    вылить

    1) виливати, вилити, вилляти; (опрокидывая) вивертати, вивернути. [Виверни воду з діжки. Глечики повивертала];

    2) висипати, висипати. [Висип у миску всенький борщ. Висип окріп із баняка в ночви = вылей кипяток из котла в корыто]. -ать, — ить напиток в рот — хилити, вихиляти, вихилити. [Вихилив дві чарки];

    3) (колокол, статую

    и т. п.

    ) лити, виливати, вилити. Вылитый —

    1) вилитий, виллятий, висипаний, вихилений. [Де-ж тая барилочка, що виллята горілочка?]

    2) вилитий, злитий, виливаний. [Кремезний, як з криці злитий (Коц.). Виливаних богів не будеш робити];

    3) похож, как вылитый — як викапаний. [Син — викапаний батько. Ми всі, як викапані, скидаємся один на одного (Крим.)].

    * * *

    1) вилива́ти, ви́лити ви́лляти мног. повилива́ти; висипа́ти, ви́сипати

    2) вилива́ти, ви́лити ви́лляти

    Русско-украинский словарь > выливать

Страницы

  • Следующая →
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4

См. также в других словарях:

  • борщ — борщ, а …   Русское словесное ударение

  • борщ — борщ/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • БОРЩ — первое блюдо; заправочный суп (см.) острого вкуса. Приготовляют борщ мясной (из говядины, баранины, свинины, копчёной грудинки и т. п.), грибной, овощной, иногда с рыбой. К борщу обычно подаётся сметана; часто также подают и ватрушки. Борщ мясной …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • борщ —      Основное первое блюдо украинской кухни. Получило широкое международное распространение и признание. Имеет около дюжины разновидностей, что связано с разобщением в прошлом украинских земель, с существованием разных частей украинского народа в …   Кулинарный словарь

  • БОРЩ — БОРЩ, борща, муж. Суп со свеклой и другими овощами. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • БОРЩ — БОРЩ, а, муж. Суп со свёклой и другими овощами. | уменьш. борщок, щка, муж. (разг.). | прил. борщовый, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • БОРЩ — муж. квашеная свекла; | род щей, похлебка из свекольной кваши, на говядине и свинине или со свиным салом. | Растение Acanthus или Heracleum (sphondylium et sibiricum), борщевник, пучки, бодран, роженец, опаль, вонючка, коего стебли едят сырьем;… …   Толковый словарь Даля

  • борщ — борщевский, свекольник, борщок, суп Словарь русских синонимов. борщ сущ., кол во синонимов: 11 • бодран (4) • …   Словарь синонимов

  • Борщ — суп, в состав к рого входит свекла. Похожие блюда знают и др. народы (румын. борщ, польск. борщец и т. д.), однако в Польше Б. появился лишь в 18 в., а в России упоминается в памятниках 16 17 вв. На Украине известен очень давно. Считается, что… …   Российский гуманитарный энциклопедический словарь

  • Борщ — м. Жидкое кушанье, приготовленное из свеклы и капусты с добавлением других овощей и различных приправ. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • борщ — борщ, а, твор. п. ом …   Русский орфографический словарь

Источник

Home

About

Blog

Contact Us

Log In

Sign Up

Home>Слова, начинающиеся на букву Б>борщ>Перевод на украинский язык

Как будет Борщ по-украински

Здесь Вы найдете слово борщ на украинском языке. Надеемся, это поможет Вам улучшить свой украинский язык.

Вот как будет борщ по-украински:

борщ
[править]

Борщ на всех языках

Другие слова рядом со словом борщ

  • бортовой
  • бортовой компьютер
  • бортпроводник
  • борщ
  • борьба
  • борьба за независимость
  • босиком

Цитирование

«Борщ по-украински.» In Different Languages, https://www.indifferentlanguages.com/ru/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE/%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%89/%D0%BF%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8.

Копировать

Скопировано

Посмотрите другие переводы русских слов на украинский язык:

  • заимствовать
  • комбайн
  • обезболивать
  • переставить
  • пожилой
  • полагать
  • состоятельный
  • туловище
  • хлеб

Слова по Алфавиту

Источник

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. борщ борщі́
Р. борща́ борщі́в
Д. борще́ві
борщу́ 		борща́м
З. борщ борщі́
Ор. борще́м борща́ми
М. борщі́
борщу́ 		борща́х
Кл. борщу́* борщі́*

бо́рщ

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -борщ-.

Вимова[ред.]

  • МФА : [ˈbɔrʃt͡ʃ] (одн.), [bɔrʃt͡ʃʲi] (мн.)
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: [боршч]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рідка страва, що вариться з посічених буряків, капусти з додатком картоплі та різних приправ. ◆ Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скоштуйте, галушок. Котляревський

Синоніми

  1. ↑ ?

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ ?

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

  • зелений борщ
  • холодний борщ

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  • Англійськаen: borsch
  • В’єтнамськаvi: borsch
  • Осетинськаos: борс
  • Російськаru: борщ
  • Угорськаhu: borscs

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: борщ

Кримськотатарська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module ‘Module:морфо/data/crh’ not found.

Вимова[ред.]

МФА: []

  •  прослухати вимову?, файл

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ↑ ?

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ ?

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Російська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Корінь: —.

Вимова[ред.]

  • МФА: []
  •  прослухати вимову?, файл

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ↑ ?

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ ?

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Источник

Содержание

  • В этом словаре
    • БОРЩ правописание, орфография
  • В других словарях
    • БОРЩ значение

Печать страницы

БОРЩ


Правописание, орфография:

{боршч}

боуршчу́, ор. -шче́м, м. (ў) боуршчу́, р. мн. боуршч’і́ў

Орфоэпический словарь украинского языка

БОРЩ значение

Толковый словарь украинского языка

борщ

Значение:

-у, ч.

Українська національна рідка страва, що вариться з овочів, переважно на м’ясному бульйоні і має складний процес приготування в залежності від регіону і досвіду кухаря (існують десятки рецептів борщу).

••

Зелений борщ — борщ, що в нього замість буряків і капусти кладеться весняна зелень: щавель, лобода, шпинат, кропива тощо.

Холодний борщ — те саме, що холодник.

Источник

БОРЩ

сущ. муж. родакул., разг.борщ

Синонимы слова «БОРЩ»:

БОДРАН, БОРЩЕВНИК, БОРЩЕВСКИЙ, БОРЩЕЦ, БОРЩОК, КАЛЬЯ, КУШАНЬЕ, СВЕКОЛЬНИК, СУП, ХОЛОДЕЦ, ХОЛОДНИК

Смотреть что такое БОРЩ в других словарях:

БОРЩ

БОРЩ, -а, м. Суп со свеклой и другими овощами. II уменьш. борщок, -щка,м. (разг.). II прил. борщовый, -ая, -ое.

БОРЩ

борщ м. Жидкое кушанье, приготовленное из свеклы, капусты с различными приправами.

БОРЩ

борщ
борщевский, свекольник, борщок, суп
Словарь русских синонимов.
борщ
сущ., кол-во синонимов: 11
• бодран (4)
• борщевник (4)
• борщевский (1)
• борщец (1)
• борщок (1)
• калья (3)
• кушанье (183)
• свекольник (6)
• суп (56)
• холодец (9)
• холодник (7)
Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013.
.
Синонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп… смотреть

БОРЩ

борщ     Основное первое блюдо украинской кухни. Получило широкое международное распространение и признание. Имеет около дюжины разновидностей, что свя… смотреть

БОРЩ

        Основное первое блюдо украинской кухни. Получило широкое международное распространение и признание. Имеет около дюжины разновидностей, что связ… смотреть

БОРЩ

БОРЩ, у́, ч.Рідка страва, що вариться з буряків, капусти, моркви, картоплі і т. ін. з додаванням різних приправ.Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скошту… смотреть

БОРЩ

Бий, жінко, ціле яйце в борщ, хай пан знає, як хлоп уживає.Борщ заправлений яйцем дуже смачний.Борщ їжмо, а за м’ясо поцілуймося.Говорила, жінка, любом… смотреть

БОРЩ

борщ (зменшено-пестливі — бо́р­щик, бо́рщичок; збільшені — борщи́сько, борщи́ще) — національна рід­ка страва, що вариться з посічених столових буряків (раніше перев. заквашених), капусти з додатком картоплі та різних приправ; у різ­них регіонах України є свої різно­види борщу, пор. полтавський борщ з качкою; якщо до борщу додається м’ясо і його засмажують або затовчують салом, тоді це га­ряча перша страва; якщо борщ пісний (з квасолею, грибами або рибою, засмажений на олії), тоді його можна споживати і в холод­ному вигляді; улюблена страва українців, символ достатку, тому кажуть: «Борщ — всьому голова», «Борщ, капуста — хата не пуста», «Борщ та каша — мати наша», «Борщ — найкраща страва»; ви­ступає об’єктом народних жартів: «Борщ, аж жмурки встають», «Борщ такий, аж туман устає», «Гулять, так гулять: бий, жінко, ці­ле яйце в борщ», «Добрий борщик, та малий горщик», «Свищі в бор­щі», «Сьогодні борщ жонатий» (тобто є й каша); часом за жартом криється влучна характеристика або глибокий філософський під­текст: «Він любить чужі борщі пробувать», «Гіркий світ і квасний борщ», «Де велика рада, там піс­ний (рідкий) борщ», «З ним борщу не звариш», «їж борщ з грибами, держи язик за зубами»; якщо ж чу­ємо вираз «трапиться на віку ва­рить борщ і в глеку», кожному зро­зуміло, що йдеться про життя, в якому трапляються всілякі складні ситуації; в Україні — одна з голов­них страв (кажуть: «Борщ — хазя­їн», «Борщ — найстарша страва»); був обов’язковим у поминальному обіді, який звали гарячим обідом, — «щоб дідам пара пішла, щоб з па­рою душа відлетіла»; під час Свя­тої вечері подавали пісний борщ, а на Великдень — м’ясний; борщ згадується у дитячих закликах дощу: «Дощику, дощику, зварю то­бі борщику». Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скоштуйте, галушок (І. Котляревський); Наша пані чор­нобрива борщу-каші наварила (П. Чубинський).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 51-52…. смотреть

БОРЩ

Жидкое горячее блюдо, суп из свёклы и других овощей.Традиционное блюдо украинской и русской кухни. Одно из самых распространенных первых блюд наряду со… смотреть

БОРЩ

Сварить мясной бульон. Свеклу, морковь, петрушку и лук нарезать соломкой, положить в суповую кастрюлю, добавить помидоры или томат-пюре, уксус, сахар … смотреть

БОРЩ

борщ растение «борщевник, Heracleum spondylium»; «похлебка из красной свеклы», укр. борщ, словен. br̀šč «борщевник, целебная трава», чеш. bršt‘ растени… смотреть

БОРЩ

растение «борщевник, Heracleum spondylium»; «похлебка из красной свеклы», укр. борщ, словен. brsc «борщевник, целебная трава», чеш. brst’ растение «медведка», польск. barszcz «борщевник», «похлебка из красной свеклы», в.-луж. barsc «целебная трава», н.-луж. barsc «борщевник»; см. Бернекер 1, 109.Первичное знач. «борщевник»; знач. «похлебка из красной свеклы» явилось в результате переноса названия похлебки, которую раньше варили из борщевника, на новое блюдо; см. Ростафинский у Бернекера 1, там же. Поскольку это растение имеет острые листья, название производят из *bhrstio-; ср. лтш. burksis, burksnis «Aegopodium podagria», по Эндзелину (ЖМНП, 1910, июль, стр. 200), из *bur(k)skis &lt; *burstis, др.-инд. bhrstis «зубец, острие, край», д.-в.-н. burst, др.-исл. bursti м. «метла из жестких волос», нов.-в.-н. Borste «щетина», Burste «щетка», ирл. barr «макушка, верхушка», лат. fastigium (из *farsti-) «верхушка», см. Бернекер 1, там же; Педерсен, Kelt. Gr. 1, 44; Сольмсен, Beitr. 6; Петр, ВВ 21, 211. Менее вероятно сближение с русск.-цслав. обрьзгнти «скиснуть», чеш. bresk «терпкий вкус», польск. brzazg (Махек, LF 63, 129 и сл.) или с сербохорв. брст «листва», укр. брость «почка» (Потебня, РФВ 4, 216). Это слово также не заимств. из нем. Boretsch «борага» (вопреки Корбуту 402) и не связано с нем. Bar «медведь» и его производными, вопреки Вайану (RES 16, 82)…. смотреть

БОРЩ

вига́дувати / ви́гадати таке́, що і в борщ не кри́шать. Говорити нісенітниці, дурниці. — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець).
не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) (собі́) в ка́шу (в борщ) кому і без додатка. Вміти відстоювати, захищати себе. Діти .. не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський); (Кукса:) Я так думаю, що цей (отаман) не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький); В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков); Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде); Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко).
плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в борщ (в ка́шу) кому. Робити комусь щось неприємне, прикре і т. ін., чинити кривду, ображати. — Ти чого, відьмо недошмаляна (недосмалена), язика, мов халяву, розпустила? Що, тобі Пігловський в борщ плюнув!? (М. Стельмах).
свищі́ в борщі́ у кого. Хто-небудь дуже бідний. У Панаса свищі в борщі (З усн. мови)…. смотреть

БОРЩ

БОРЩ (-щь), а́ и у, м.1.Бот.Трава со съедобным сладким стеблем (лат. XVIII Heracleum Sphondylium).Иная трава есть у них походит на наш борщ. Афон. гора… смотреть

БОРЩ

— суп, в состав к-рого входит свекла. Похожие блюда знают и др. народы (румын. — борщ, польск. — борщец и т. д.), однако в Польше Б. появился лишь в 18 в., а в России упоминается в памятниках 16-17 вв. На Украине известен очень давно. Считается, что слово Б. (и блюдо) пришло в Россию с Украины, а из рус. яз. перешло в др. слав. яз. Первоначально Б. означал суп из растения сем. зонтичных — борщевика, широко распространенного на всей территории страны. Борщевик как съедобное растение упоминается в «Домострое» (16 в.). Затем Б. стали готовить из крапивы, свекольной ботвы («…а возле тына всего огорода борщу сеять, где крапива растет, и с весны его вари про себя много» — «Домострой»). Ингредиенты совр. Б.: свекла, морковь, лук, белые коренья, иногда — картофель. На Украине, в Белоруссии, Литве, на Ю. России, в Сибири готовят Б., а на С. и Урале — преим. щи…. смотреть

БОРЩ

БОРЩ, у, ч. Рідка страва, що вариться з посічених буряків, капусти з додатком картоплі та різних приправ. Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скоштуйте, галушок (Котл., І, 1952, 205); Швиденько насипала [Христя] борщу, ..поставила серед столу (Мирний, II, 1954, 169); — Та й що за життя наше! Бульба та борщ, часом деякі крупи (Фр., І, 1955, 370); Борщ був нізчимний. Ані м’яса в ньому, ані сала, ані будь-яких інших присмаків (Збан., Сеспель, 1961, 386).
Зеле́ний борщ — борщ, в який замість буряків і капусти кладеться весняна зелень: щавель, лобода, шпинат. Варвара поставила в лозовий кошик горнятко зеленого борщу (Кучер, Чорноморці, 1956, 35); Холо́дний борщ — те саме, що холодни́к.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 222…. смотреть

БОРЩ

Найпопулярніша страва українців; на Україні існувало три різновиди б. Червоний готували з капустою, морквою, петрушкою, пізніше — з картоплею. У святко… смотреть

БОРЩ

Кисло в борщ кому. Одесск. Безразлично, все равно кому-л. Смирнов 2002, 91.Насрать в борщ кому. Одесск. Вульг. Поступить непорядочно по отношению к ком… смотреть

БОРЩ

БОРЩ м. квашеная свекла; | род щей, похлебка из свекольной кваши, на говядине и свинине или со свиным салом. | Растение Acanthus или Heracleum (sphondylium et sibiricum), борщевник, пучки, бодран, роженец, опаль, вонючка, коего стебли едят сырьем; болячешная трава. Был бы борщевник, да снидь, и без хлеба сыты будем, дразнят чуваш. Полевой борщ, растение Pastinaca sativa, па(у)старнак, поповник, козелки. Борщевка ж. один стебель, ствол борщевника. Борщевой, к борщу относящийся. Борщить южн. лить без толку много, через край, чрез меру; более употреб. с предлогом на и пере. <br><br><br>… смотреть

БОРЩ

борщ:◊ забага́то два гриби́ в борщ → «гриб»
◊ деше́вий як борщ дуже дешевий (ср, ст)||таний як борщ
◊ підби́ваний борщ кул. борщ лише з буряків, заправлений сметаною (ср, ст)||польський борщ
◊ польський борщ = підби́ваний борщ
◊ та́ний як борщ = деше́вий як борщ (ст)
◊ та́но як борщ дуже дешево (ст): – Я дорого від тебе не схочу – Скільки? – Дай п’ятку. Тано як борщ. – Що з того, як я не маю цента при душі (Керницький)
♦ а́бо ви, ку́мо, їжте борщ, а я – мя́со, а як ні, то я бу́ду мя́со, а ви – борщ (ст)
♦ борщ без мне́са — то є зу́па, хлоп без ву́са — то є ду́па (ст)… смотреть

БОРЩ

найпопулярніша страва українців; на Україні існувало три різновиди б. Червоний готували з капустою, морквою, петрушкою, пізніше — з картоплею. У святкові дні варили на м’ясній юшці. Для б. спеціально заквашували червоний буряк. Тепер додають свіжі помідори або томатну пасту. Щавлевий, зелений або весняний варили з молодим щавлем, кропивою, лободою, листям буряка, засмачували круто звареним яйцем та сметаною. У піст б. варили на олії, із рибою або грибами. Холодний б. (холодник) готували виключно влітку, для нього варили тільки буряк, всі ін. компоненти були сирі…. смотреть

БОРЩ

-у, ч. Українська національна рідка страва, що вариться з овочів, переважно на м’ясному бульйоні і має складний процес приготування в залежності від р… смотреть

БОРЩ

1) Орфографическая запись слова: борщ2) Ударение в слове: бо`рщ3) Деление слова на слоги (перенос слова): борщ4) Фонетическая транскрипция слова борщ :… смотреть

БОРЩ

(2 м), Р. борща/, Тв. борщо/м; мн. борщи/, Р. борще/йСинонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп

БОРЩ

Заимств. в XIX в. из укр. яз., где борщ «суп из свеклы с капустой» &LT; «суп из борщевника», (от борщ «съедобное растение», общеслав. характера, того ж… смотреть

БОРЩ

-у, ч. Українська національна рідка страва, що вариться з овочів, переважно на м’ясному бульйоні і має складний процес приготування в залежності від ре… смотреть

БОРЩ

м кулн
borch m (sopa de beterraba e couve); sopa russa brasСинонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп

БОРЩ

корень — БОРЩ; нулевое окончание;Основа слова: БОРЩВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ — БОРЩ; ⏰Слово Борщ содержит следу… смотреть

БОРЩ

-а́ (-у́), м.
Суп из свеклы с капустой и различными приправами.Украинский борщ.Синонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свеко… смотреть

БОРЩ

   Акант.   (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995)
Синонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свеко… смотреть

БОРЩ

Борщ. Заимств. в XIX в. из укр. яз., где борщ «суп из свеклы с капустой» < «суп из борщевника», (от борщ «съедобное растение», общеслав. характера, тог… смотреть

БОРЩ

Rzeczownik борщ m Kulinarny barszcz m

БОРЩ

Борщ без приправы, безо всего.Борщ ні з чим; нізчимний борщ; борщ хоч видивись; борщ, аж жмури (хвилі) встають. || Не карай мене, Боже, нічим, як у мен… смотреть

БОРЩ

м.borchtch m (soupe à la betterave)Синонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп

БОРЩ

бо́рщ,
борщи́,
борща́,
борще́й,
борщу́,
борща́м,
бо́рщ,
борщи́,
борщо́м,
борща́ми,
борще́,
борща́х
(Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку»)
.
Синонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп… смотреть

БОРЩ

барщ (польск.), суп из свеклы (первоначально из дикорастущего растения — борщевника). Характерен для народов юга Восточной Европы.Синонимы:
бодран, бо… смотреть

БОРЩ

borç çorbası* * *мborç (çorbası)Синонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп

БОРЩ

[боршч]боуршчу, ор. -шчем, м. (ў) боуршчу, р. мн. боуршч’іў

БОРЩ

борщ, -‘а, твор. п. -‘омСинонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп

БОРЩ

м. borchtch {bɔrtʃ} m (soupe à la betterave)

БОРЩ

[borszcz]ч.barszcz кулінар.

БОРЩ

м.borshch m (sopa rusa con remolacha, col y otras verduras)

БОРЩ

борщ, -а́Синонимы: бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп

БОРЩ

•борщ•חֲמִיצָה נ’, בּוֹרשט ז’Синонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп

БОРЩ

мborscsСинонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп

БОРЩ

мBorschtsch mСинонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп

БОРЩ

红菜汤 hóngcàitāng， 罗宋汤 luósòngtāngСинонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп

БОРЩ

м.
boršč (minestra di cavoli, bietole rosse e altro)
Итальяно-русский словарь.2003.
Синонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп… смотреть

БОРЩ

імен. чол. родукул.борщ

БОРЩ

борщ м Borschtsch m 1aСинонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп

БОРЩ

борщ (р. -щу). Любитель, -ница -ща — борщівник, -ниця. Есть борщ — борщувати. Прил. борщевий, борщовий. Борщ без приправы, безо всего — нізчимний борщ…. смотреть

БОРЩ

борщBorschtsch {m}Синонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп

БОРЩ

борщBeetensuppeСинонимы:
бодран, борщевник, борщевский, борщок, калья, кушанье, свекольник, суп

БОРЩ

БОРЩ, -а, м. Суп со свёклой и другими овощами. || уменьш. борщок, -щка, м. (разговорное). || прилагательное борщовый, -ая, -ое.

БОРЩ

борщ, борщ, -а, м. Суп со свёклой и другими овощами.уменьш. ~ок, -щка, м. (разг.).прил. ~овый, -ая, -ое.

БОРЩ

муж. боршч, род. баршчу муж., буракі, ед. нет бацвінне, ср.

БОРЩ

бо’рщ, борщи’, борща’, борще’й, борщу’, борща’м, бо’рщ, борщи’, борщо’м, борща’ми, борще’, борща’х

БОРЩ

Начальная форма — Борщ, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное

БОРЩ

Борщ
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

БОРЩ

mborssi, borqqi, punajuurikeitto

БОРЩ

Borsch (soup made of beetroot, cabbage, meat, etc.)

БОРЩ

Борщ- jusculum e beta nigra, carne bubula, larde suillo;

БОРЩ

сущ.муж.борщ, кӑшман яшкй; сварить борщ с мясом ашпа кӑшман яшкй пӗҫер

БОРЩ

Борщ, -щу́, -ще́ві, -ще́м; борщі́, -щі́в, -ща́м

БОРЩ

Ударение в слове: б`орщУдарение падает на букву: о

БОРЩ

{боршч} боуршчу́, ор. -шче́м, м. (ў) боуршчу́, р. мн. боуршчі́ў.

БОРЩ

БОРЩ борща, м. Суп со свеклой и другими овощами.

БОРЩ

борщ м το μπορτς (είδος λαχανόσουπας με κοκκινογού λι)

БОРЩ

борщ борщевский, свекольник, борщок, суп

БОРЩ

Борщ есть во сне — неожиданность; польза.

БОРЩ

м.
борщ (кызылча, капуста салган сорпо).

БОРЩ

– неожиданность, выгода; есть
– успех.

БОРЩ

борщ = м. кулин. borsch.

БОРЩ

борщ борщ, -`а, тв. -`ом

БОРЩ

улучшение положения, приобретение.

БОРЩ

м. Borschtsch m, rote Rübensuppe.

БОРЩ

Первейшее блюдо украинской кухни

БОРЩ

борщм τό μπόρς, ἡ λαχανοκρεατό-

БОРЩ

борщ
іменник чоловічого роду

БОРЩ

кул. борщ (капусталы сорпа)

БОРЩ

польський борщ — борщок

БОРЩ

борщ
карамшӯрбо, борщ

Источник

Понравилась статья? Поделить с друзьями:
  • Бортмеханик как пишется правильно
  • Бортврач как пишется
  • Борохло или барахло правильно как пишется
  • Борохлит или барахлит как пишется правильно
  • Бороться против неправды как пишется