До встречи на украинском как написать

I. Местечко. [Сідай, — місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то — кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то — це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих — тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та — прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та — нема(є) місця. На -то — на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те — на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те — все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то — в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те — в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» — «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те — в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те — в жадному місці, ніде. В разных -тах — у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах — по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та — з иншого місця. С -та на -то — з місця на місце. До этого -та — до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та — до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та — всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там — по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест — з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах — місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, — то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать — до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та — ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада — тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? — чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге — є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! — на місце! на місця! Ни с -та(!) — ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру — коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та — не рушайтеся з місця. С -та не двинусь — з місця не зрушуся. С -та в карьер — см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду — ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет — він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) — (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то — кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то — розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то — болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки — моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то — трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то — певне місце. Возвышенное -то — високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то — глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам’янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) — місце тверде, м’яке. Купе на два -та — купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та — мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то — см. Защищённый. Лобное -то — см. Лобный. Неведомое -то, -мые та — безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то — новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то — загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые — місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то — відкрите місце. На открытом, на видном -те — на видноті, (

пров.

) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то — см. Отхожий. Почётное -то — почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то — порожнє місце. Сборное -то — збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то — смітник (- ка), смітнище. Святые -та — святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки — складовище. Сохранное -то — схованка, сховище, схова, криївка, (

пров.

) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то — спальне місце. Укромное -то — затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив’язані човни (Глібів)]. Укрытое — то — скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то — садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то — якірна стоянка. -то битвы, сражения — см. Побоище 2. -то водворения — місце (для) оселення. -то встречи — місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи — визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з’їхатися). -то действия — місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства — місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства — зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения — місце ув’язнення, арештантська (-кої), в’язниця, тюрма. -то исполнения — місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) — місце лежаче, сидяче. -то ловли — лови (-вів), ловище. -то назначения — місце призначення. -то нахождения — місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения — до призначеного місця. -то охоты — місце полювання, ловище, (

стар.

) гони (-нів). -то платежа — місце виплати. -то преступления — місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления — на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда — місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения — місце народження; (

геолог.

) родовище. -то сбора, собрания — місце збору, зборище. -то службы — місце служби (урядування). По -ту службы — (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре — місце в театрі. -то у(с)покоения — місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те — бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те — бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (

напр.

, для проезда) — взяти (купити) місце. Дать -то кому — дати місце кому. Занимать первое -то между кем — займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего — заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда — відбуватися, діятися, траплятися,

сов.

відбутися, статися, трапитися,

несов.

и

сов.

мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему — лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то — звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) — взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те — вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то — зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи,

ум.

до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами — рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те — встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему — поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! — дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! — бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком — не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума — молода — грошовита: вся в дірках свита; молодий — тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

Home

About

Blog

Contact Us

Log In

Sign Up

Другие языки