Гривен как пишется на украинском

Морфемный разбор слова:

Однокоренные слова к слову:

Как пишется гривен на украинском

Гривна делится на 100 копеек. Код валюты по стандарту ISO 4217 — UAH, цифровой код — 980.

Содержание

Название

Этимология

Название гривна происходит от использовавшихся ещё в Киевской Руси, в XI веке — гривен. И. К. Кондратьев в 1893 году отмечал [2] :

Гривна была известна с самого основания Руси и имела троякое значение: как знак отличия, как известный вес и как монета.

С введением новой валюты (как в нынешние времена, так и во время УНР), слово получило новое рождение и с ним новое произношение.

На русском языке

Согласно справочно-информационному порталу «Русский язык», по-русски название украинской денежной единицы должно писаться «гри́вна». [3]

Другие авторы считают, что правильным в написании будет именно «гривня», поскольку в древнеславянском языке малый юс, идущий после буквы «наш», придавал последней носовое произношение, что производило заднеязычный, произносимый в нос, звук «я». [4]

Украинские официальные лица и часть граждан Украины считают, что правильное название денежной единицы по-русски (как и по-украински) — «гри́вня». В переводе статьи 99 Конституции Украины на русский язык, размещённом на сайте Президента Украины, используется наименование «гривня». [5] В обиходе можно встретить оба варианта названия.

В общероссийском классификаторе валют для украинской валюты установлено название «Гривна». [6]

История

Раннее средневековье

Гривна — весовая, денежно-весовая и денежно-счетная единица Древней Руси и других славянских земель. В Средней и Северной Европе называлась «маркой». Название «гривна» происходит от украшения из золота или серебра в виде обруча, которое носили на шее (на «загривке»). Потом это слово приобрело новое значение — стало соответствовать определенному количеству (весу) ценного металла (гривна серебра — денежно-весовая единица). Поскольку это количество серебра могло слагаться из определенного числа одинаковых монет, возник счет их на штуки. Гривна, состоящая из определенного количества монет, называлась гривной кун (денежно-счетная единица). Гривна серебра (весовая) и гривна кун (счетная) стали на Руси платежно-денежными понятиями. Сначала их вес был одинаковым. Но потом, вследствие нестабильного веса импортированных монет, а также эволюции самой гривны как единицы веса, гривна серебра стала равняться нескольким гривнам кун. В XII в. гривна серебра (ок. 204 г) по ценности равнялась уже 4 гривнам кун (1 гривна кун = ок. 51 г).

Гривна кун соответствовала определенному количеству платежных единиц (монет). В XI в. гривна кун = 20 ногатам = 25 кунам = 50 резанам; в XII в. гривна кун = 20 ногатам = 50 кунам (куна на протяжении столетия уменьшилась вдвое).

После прекращения чеканки древнерусских монет (см. златник, сребреник) и поступления зарубежных монет основной формой денежного обращения на Руси стало обращение больших «неразменных» слитков серебра, т. наз. монетных гривен. Этот период в истории русского денежного обращения (XII, XIII и частично XIV в.) назван «безмонетным периодом».

В Киевской Руси с XI века в обращении были киевские гривны шестиугольной формы, весом около 140—160 г, служившие единицей платежа и средством накопления до монголо-татарского нашествия. Наибольшее значение в денежном обращении на Руси имели новгородские гривны, известные сперва на северо-западных русских землях, а с середины XIII в. — на всей территории древнерусского государства. Это были длинные серебряные палочки весом ок. 204 г. Переходной от киевской к новгородской была черниговская гривна (по форме близкая к киевской, а по весу — к новгородской гривне). На территории Приволжья известны также ладьеобразные татарские гривны, которые находят чаще всего с татарскими монетами XIV в.

В XIII в., наряду с названием «гривна», для новгородских слитков серебра стало употребляться название «рубль», которое постепенно заменило гривну. Разные источники по разному трактуют соотношение гривны и рубля. И. К. Кондратьев в книге «Седая старина Москвы» (1893) указывает: [2]

Рубли были частями гривны или кусками серебра с зарубками, означавшими их вес. Каждая гривна разделялась на четыре части; название же рубль произошло от слова «рубить», потому что прут серебра в гривну весом разрубался на четыре части, которые и назывались рублями.

Большая советская энциклопедия указывает, что гривну рубили пополам и каждую половину называли рубль. Есть замечания, что слиток «рубль» весил столько, сколько слиток «гривна», но изготовлялся по другой технологии и имел хорошо заметный шов на ребре. «Руб» на украинском, белорусском и польском — рубец, а на сербскохорватском — шов, кайма. Таким образом, термин рубль, скорее всего, следует понимать как «слиток со швом». [7]

В XV в. слиток «гривна» и слиток «рубль» перестали быть денежно-платежными единицами в связи с увеличением масштабов чеканки монет и беспрерывной их порчей. С тех пор рубль закрепился как денежно-счетная единица, а позднее стал основной единицей русской монетной системы. Гривна продолжала существовать и далее уже только как единица веса — «гривенка» (скаловая гривенка, от «скалвы» — весы) в 204,75 грамма вплоть до замены её фунтом в XVIII в., половине которого она равнялась. Гривна как единица веса делилась на 48 золотников (по 4,26 г), а золотник — на 25 почек (по 0,17 г). Г. весом 204 г была положена в основу чеканки русских монет.

XX век

Гривна на Украине была введена в денежное обращение в 1918 году, затем 2 сентября 1996 года. До этого с ноября 1990 года на территории УССР в добавление к советским рублям использовались так называемые одноразовые отрезные купоны (печатались на листах формата А4 как с водяными знаками, так и без них). Покупка дефицитных товаров была возможна только при наличии купонов.

С 10 января 1992 были введены в обращение временные украинские банкноты, имевшие название купон и номинированные в рублях (укр. карбованець ). Официально они назывались карбованцы; также встречалось название купоно-карбованцы.

2 сентября 1996 начался обмен купоно-карбованцев на гривны в соотношении 100 000 крб = 1 грн. С этого дня в банках выдавались только гривны. До 16-го сентября везде к платежу принимались и карбованцы и гривны. [9] После этого, обмен можно было произвести только в банках. Процедура обмена продолжалась до 1998 года. В 2008 году швейцарские финансисты признали украинскую гривну самой красивой валютой в мире. [10] К такому выводу эксперты пришли на ежегодном заседании комиссии по эстетике Международного финансового банка.

Знак валюты

Номиналы купюр

2 сентября 1996 года Национальный банк Украины в соответствии с Указом Президента Украины ввёл в оборот банкноты номиналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 и 100 гривен. [8] 22 августа 2001 года в оборот введена банкнота номиналом 200 гривен. 15 сентября 2006 года в оборот введена банкнота номиналом 500 гривен.

Монеты

Первые монеты были отчеканены в 1992 году, но в обращение поступили только в 1996 году. Они были изготовлены на Луганском патронном заводе, [17] а также на Монетном дворе Италии. [18]

В коллекционных целях выпускаются памятные и юбилейные монеты достоинством 2, 5, 10, 20, 50, 100, 125, 200, 250 гривен. [19]

Разменные и оборотная (1 грн.) монеты, находящиеся в обращении [20]
Изображение	Номинал	Параметры	Описание	Дата выпуска
Реверс	Аверс	Диаметр	Толщина	Масса	Материал	Гурт	Аверс	Реверс
	1 копейка	16 мм	1,2 мм	1,5 г	Нержавеющая сталь	Гладкий	Герб Украины	Номинал	1992
	2 копейки	17,3 мм	1,2 мм	0,64 или 1,8 г	Алюминий или нержавеющая сталь
	5 копеек	24 мм	1,5 мм	4,3 г	Нержавеющая сталь	Рубчатый
	10 копеек	16,3 мм	1,25 мм	1,7 г	Латунь или алюминиевая бронза	Рубчатый	Герб Украины	Номинал	1992
	25 копеек	20,8 мм	1,35 мм	2,9 г	Рубчатый с гладкими областями
	50 копеек	23 мм	1,55 мм	4,2 г
	1 гривна	26 мм	1,85 мм	7,1 или 6,9 г	Надпись: «ОДНА ГРИВНЯ», год чеканки

Начиная с 2004 года НБУ выпускает оборотную монету номиналом 1 гривна нового дизайна с изображением Владимира Великого на реверсе монеты; на аверсе монеты размещены изображение малого государственного герба Украины, номинал и год выпуска. В аналогичном дизайне выполнены также оборотные монеты номиналом в 1 гривну «60 лет освобождения Украины от фашистских захватчиков» (2004 года) и «60 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945 годов» (2005 года).

Банкноты

На территории Украины действительны все денежные знаки гривен, отпечатанные в 1992 году и позже. Банкноты образца 1992 г. номиналом 1, 2, 5, 10 и 20 гривен начиная с 15 июля 2003 г. постановлением [21] НБУ изымаются из наличного оборота (при этом данные банкноты остаются законным платежным средством).

В обращении находятся банкноты достоинством 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 и 500 гривен (4-х серий).

Выпуск 1992 годов [22]
Изображение	Номинал	Размеры	Основной цвет [23]	Описание	Дата
Аверс	Реверс	Аверс	Реверс	первой печати	выпуска
		1 гривна	135 × 70 мм	Оливковый	Владимир Великий	Руины Херсонеса	1992	2 сентября 1996
		2 гривны	Коричневый	Князь Ярослав Мудрый	Собор Святой Софии в Киеве
		5 гривен	Синий	Гетман Богдан Хмельницкий	Церковь в селе Субботове
		10 гривен	Фиолетовый	Иван Мазепа	Киево-Печерская лавра
		20 гривен	Серо-коричневый	Иван Франко	Львовский оперный театр

Выпуск 1994—2001 годов [22]
Изображение	Номинал	Размеры	Основной цвет [23]	Описание	Дата
Аверс	Реверс	Аверс	Реверс	первой печати	выпуска
		1 гривна	133 × 66 мм	Зелёно-коричневый	Владимир Великий	Руины Херсонеса	1994	2 сентября 1996
		2 гривны	Оранжево-коричневый	Князь Ярослав Мудрый	Собор Святой Софии в Киеве	1995	1 сентября 1997
		5 гривен	Синий	Гетман Богдан Хмельницкий	Церковь в селе Субботове	1994
		10 гривен	Темно-сине-красный	Иван Мазепа	Киево-Печерская лавра
		20 гривен	Коричнево-зелёный	Иван Франко	Львовский оперный театр	1995
		50 гривен	Фиолетово-жёлтый	Михаил Грушевский	Здание Верховной Рады Украины	Не указана на банкнотах	2 сентября 1996
		100 гривен	Коричнево-зелёный	Тарас Шевченко	Собор Святой Софии в Киеве
		200 гривен	Розово-синий	Леся Украинка	Башня Луцкого замка	22 августа 2001

Выпуск 2003—2007 годов [22]
Изображение	Номинал (в гривнах)	Размеры (мм)	Основной цвет	Описание	Дата
Аверс	Реверс	Аверс	Реверс	первой печати	выпуска
		1	118 × 63	Серо-зелёный	Владимир Великий	Город Владимира (Киев)	2004	1 декабря 2004
		Жёлто-синий	2006	22 мая 2006
		2	Жёлто-коричневый	Ярослав Мудрый	Собор Святой Софии в Киеве	2004	28 сентября 2004
		5	Синий	Богдан Хмельницкий	Церковь в Субботове	14 июня 2004
		10	124 × 66	Красный	Иван Мазепа	Панорама Киево-Печерской Лавры	1 ноября 2004
		20	130 × 69	Зелёный	Иван Франко	Львовский оперный театр	2003	1 декабря 2003
		50	136 × 72	Фиолетовый	Михаил Грушевский	Здание Центральной Рады в Киеве	2004	29 марта 2004
		100	142 × 75	Жёлто-зелёный	Тарас Шевченко	Днепр и слепой бандурист с мальчиком-поводырём	2005	20 февраля 2006
		200	148 × 75	Розовый	Леся Украинка	Башня Луцкого замка	2007	28 мая 2007
		500	154 × 75	Персиковый	Григорий Сковорода	Киево-Могилянская Академия	2006	15 сентября 2006

Также в августе 2006 года в оборот была введена банкнота номиналом 10 гривен образца 2004 года (2006 года выпуска) с изменёнными отдельными цветами дизайна и указанием нового года выпуска — 2006.

В течение примерно 2 лет после введения курс гривны к американскому доллару держался на уровне 2 грн./$ (Курс НБУ на момент ввода — 1,76 гривни за доллар, то есть 176 000 купонов). После кризиса 1998 года курс упал примерно до 5,5 грн./$. С апреля 2005 руководство Нацбанка Украины 3 года поддерживало фиксированный официальный курс 5,05 грн./$. В июне 2008 официальный курс изменился до 4,85 грн./$. После июля 2008 официальный курс подвергается частым изменениям.

В отдельные периоды официальный курс существенно отличался от коммерческого, по которому можно было произвести обмен.

На конец ноября 2008 года одна украинская гривна обменивалась примерно на четыре российских рубля.

Официальный курс (укр.) публикует Национальный банк Украины.

Источник

Гривня
Банкнота 1000 гривень
Монета 1 гривня
Держава(и)	Україна
Банкноти	1₴, 2₴, 5₴, 10₴, 20₴, 50₴, 100₴, 200₴, 500₴, 1000₴
Монети	10 коп., 50 коп., 1₴, 2₴, 5₴, 10₴
Символ	₴
Літерний код	UAH
Цифровий код	980
Центральний банк	Національний банк України
Вебсайт	bank.gov.ua
Валютні курси
1 EUR =	39,08 UAH (2 березня 2023)
1 USD =	36,85 UAH (2 березня 2023)
1 GBP =	44,15 UAH (2 березня 2023)
Інфляція	26,0 % (2023)[1]
Гривня у Вікісховищі

Гривня (символ — ₴, код — UAH) — офіційна валюта України. Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України, протягом 2—16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку. Літерний код валюти — UAH, цифровий код — 980, скорочене позначення — грн (без крапки на кінці)^[2]. Емісійний інститут — Національний банк України.

Сьогодні в обігу перебувають монети номіналом 10, 50 копійок, 1, 2, 5, 10 гривень і банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000 гривень. З 1 липня 2018 року Національний банк України припинив випуск монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок^[3]. З 1 жовтня 2019 року монети в 1, 2 та 5 копійок перестали бути законним платіжним засобом в Україні^[4], з 1 жовтня 2020 року монети у 25 копійок також втратили статус платіжного засобу^[5]. Протягом 2018—2020 років були введені в обіг монети номіналами 1, 2, 5 і 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів. 25 жовтня 2019 року в обіг була введена банкнота номіналом 1000 гривень. Після завершення впорядкування номінального ряду монет і банкнот гривні в обігу перебуватимуть монети номіналом 10, 50 копійок, 1, 2, 5, 10 гривень та банкноти номіналом 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень^[6].

Історія української валюти сягає часів Київської Русі та походить від слова «гривна» — стародавньої нашийної прикраси, а також вагової, лічильної та монетної одиниці, що мала поширення на теренах сучасної України^[7].

Етимологія[ред. | ред. код]

У різні історичні періоди слово «гривня» означало мідяну монету у дві з половиною копійки, згодом — у три, і, нарешті, назву «гривеник» дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція і за радянських часів). Водночас із назвою «гривеник» у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва «злотий», яка перейшла на срібну монету у п’ятнадцять копійок.

Етимологи виводять походження назви «гривня» від старослов’янського «гривна» — «намисто, браслет». У побуті Київської Русі існувала прикраса «шийна гривна» — золотий, прикрашений коштовним каменем обруч, що носився на шиї. «Гривнями» іноді називали також металеві амулети (медальйони), які також носилися на шиї (наприклад, так звані амулети-змійовики). Слово, мабуть, утворилося від праслов’янського кореня «грива» — «шия», що залишився в сучасній українській мові лише для визначення відповідної частини тіла деяких тварин. На думку етимологів, первісне значення слова «гривня» — «шийна прикраса» — доповнилося значеннями «грошова одиниця» та «міра ваги» внаслідок звичаю робити шийні прикраси з монет. Цей звичай мав поширення в Україні й зберігся фактично до наших днів^[8].

Історія[ред. | ред. код]

Руські князівства[ред. | ред. код]

У часи Київської Русі (протягом ІХ-Х століть) основною грошовою одиницею на теренах сучасної України був арабський диргем (срібна монета, що пізніше рівнялася київській ногаті), що поширився в Європі внаслідок тодішньої інтенсивної торгівлі з мусульманськими країнами. Першою спробою виготовлення системи власної валюти стало карбування під керівництвом князя Володимира Великого (963—1015) київських злотників і срібняків. Нині відомо багато зразків цих князівських монет. Златник Володимира мав вагу в 4,4 г, срібняк — довільна вага від 1,73 до 4,68 г. На особовій стороні (аверсі) цих монет звичайно карбувалося зображення самого князя, на зворотному (реверсі) — князівський родовий знак (тризуб). Крім Володимира Великого, князівську монету карбували також його син Ярослав Мудрий (1019—1054) і двоюрідний брат Ярослава Святослав Туровський, а також невідомий нині руський князь із хресним ім’ям Петро. Так, срібняк Ярослава, мав на аверсі зображення святого заступника князя — Юрія Переможця, а на реверсі — знов-таки, князівський знак тризуб.

«Гривна» спочатку була ваговою одиницею Київської Русі, її виникнення відносять до VIII—ІХ столітть. З поширенням на території Русі арабських дирхамів певну їх кількість стали прирівнювати за вагою до вагової гривні. Поступово гривна набула значення не лише вагової, але й лічильної одиниці. В джерелах часів Київської Русі лічильну гривну називають «гривною кун» (див. також Куна). У ваговій гривні зважували також срібло в злитках, прикрасах чи уламках. Згодом злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами. Монетна гривна відома з середини XI століття. Першими виникли київські монетні гривні — ромбоподібні злитки вагою близько 164 г. Майже одночасно з’явилися новгородські гривні;— паличкоподібні злитки вагою близько 204,7 г. В обігу мали місце також чернігівські та польські гривні. Новгородські гривні проіснували до XV століття, обіг інших завершився в XIII столітті. Київські і новгородські гривні використовувалися на всій території Київської Русі, інші — переважно на північному заході Давньоруської держави^[9].

XIV—ХІХ століття[ред. | ред. код]

Гривна лишалась грошовою одиницею на Русі до XIV століття. Під час монголо-татарської навали (з другої половини XIII століття) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з’явилися рублі^[10] (від слова рубати, тобто обрубок гривні^[11]), які стали основною грошовою одиницею на українських землях у складі Великого князівства Московського, Московського царства та Російської імперії аж до XX століття. На решті українських землях у складі інших держав, в ті часи в обігу були такі валюти як османські акче, польські талери, гроші і злоті, голландські левендальдери, німецькі марки, угорські та австро-угорські гульдени, флорини і крони та інші.

УНР[ред. | ред. код]

Проголосивши у 1917 році Третім універсалом утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого за золотим стандартом дорівнювала 17,424 долі (0,774 г) чистого золота (1 доля = 0,044435 г золота). Виготовлення державних грошових знаків та цінних паперів у той час здійснювала Експедиція заготовок державних паперів.

Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був український художник-графік Георгій Нарбут. Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та самостріла (герба Київського магістрату XVI—XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що жили на території України, — українською, російською, польською та єврейською (їдишем)^[12].

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов’язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проєктуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України — злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам’ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано банкноти номіналом у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проєкти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»).

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані «Експедицію з заготовлення державних паперів», належав ескіз лише 100-карбованцевого знака, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проєкт герба Української Держави зі сполученням символів «тризуб» та «козак із мушкетом». Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І. Золотов, Іван Мозалевський, А. Богомазов та інші графіки.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави в обіг була такою: 5 січня 1918 року — 100 карбованців (ескіз Г. Нарбута); 6 квітня 1918 року — 25 та 50 карбованців («лопатки», ескізи О. Красовського); 17 жовтня 1918 року — 10, 100 та 500 («горпинки») гривень (ескізи Г. Нарбута); жовтень 1918 року — 1000 та 2000 гривень (ескізи І. Мозолевського); серпень 1919 року — 10 («раки») та 1000 карбованців (ескізи І. Золотова), 100 карбованців (ескіз Г. Нарбута) та 250 карбованців («канарейки», ескіз Б. Романовського); жовтень 1919 року — 25 карбованців (ескіз А. Приходька).

Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

Радянський період[ред. | ред. код]

З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникають з обігу аж до середини 1990-х років. Перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»), запроваджені на початку 1920-х років Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий царський рубль = 5 457 000 000 радянських карбованців). Щоб стабілізувати радянську валюту, у 1922—1924 роках відбулася грошова реформа, в ході якої була введена «нова тверда валюта» — червінець (1 червінець = 10 карбованцям й містив 1,6767 г золота), який перебував в паралельному обігу з карбованцем до 1947 року. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти на теренах сучасної України. Радянський карбованець перебував в обігу до розпаду СРСР в 1991 році.

У 1942—1944 роках на окупованих Третім Рейхом українських землях в обігу також перебував карбованець Райхскомісаріату Україна, який за валютний курсом був прив’язаний до райхсмарки у співвідношенні 10:1 (10 карбованців за 1 райхсмарку). До Другої світової війни на анексованих Радянським Союзом західноукраїнських землях перебували злоті Другої Речі Посполитої (Волинь, Східна Галичина), леї Королівства Румунія (Північна Буковина, Буджак) та крони Чехословаччини (Закарпаття). Протягом 1939—1954 років підпільними структурами ОУН випускалися Бофони, грошові документи (квитанції) номіновані у злотих та карбованцях.

Незалежність[ред. | ред. код]

Ухвалений 24 серпня 1991 року Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в молодій державі власної національної валюти. Її, в продовження традицій Київської Русі та періоду Української революції 1917—1921 років, було вирішено назвати гривнею. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви «шаг», «сотий», «різана», але врешті було віддано перевагу звичній уже (розмінній монеті радянського карбованця) «копійці». 1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді за ескізами В. І. Лопати (портрети князів та малюнки пейзажів) та Бориса Максимова (дизайн купюр, орнаменти, шрифти)^{[джерело?]}. Однак в обіг в Україні з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, — карбованець, або купоно-карбованець. Саме ця грошова одиниця стала протягом 1992-1994 років жертвою гіперінфляції, зумовленої економічною кризою перехідного періоду. Так, наприклад, якщо в 1992 році найвищою за номіналом банкнотою, що перебували в обігу, були 1000 карбованців, то в 1993-му — вже 100 000 карбованців, у 1994-му — 500 000 а в 1995-му — 1 мільйон.

Посилення у 1995 році та першій половині 1996 року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є офіційною грошовою одиницею країни.

25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні»^[13]. Відповідно до Указу Президента України грошова реформа проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100 000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій.

Впродовж 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено, і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня. З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Грошова реформа 1996 року стала надзвичайною подією для України, в результаті якої було створено один із невід’ємних атрибутів державності — національну валюту. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грошової реформи в країні, розглядаючи введення української валюти як свідчення початку стабілізації української економіки.

Після запровадження гривні українська валюта продовжувала час від часу девальвувати хоч і значно меншими темпами ніж у роки гіперінфляції початку 1990-х років. Основні хвилі девальвації припали на фінансові кризи 1998 і 2008 років та політичну і економічну нестабільність 2014—2015 років (Євромайдан, російська агресія, перехід на плаваючий курс). Як наслідок, на додаток до випущених у 1996 банкнот номіналами 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривень, у 2001 почали випускатися банкноти в 200 гривень, а у 2006-му — 500 гривень. З 2018 року Національний банк України проводить заміну банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень на монети, а також припиняє карбування розмінних монет в 1, 2, 5 та 25 копійок. З 25 жовтня 2019 року в обіг було введено банкноту номіналом 1000 гривень, на лицевій стороні якої зображено портрет Володимира Вернадського, а на звороті — будівлю Президії Національної академії наук України.

З 2014 року в окупованому Росією Кримському півострові в обігу перебуває російський рубль, а на території самопроголошених Луганської Народної Республіки та Донецької Народної Республіки — одночасно російський рубль, гривня, долар США та євро^[14][15].

Монети[ред. | ред. код]

В грошовому обігу України знаходяться монети номіналом 10, 50 копійок та 1, 2, 5, 10 гривень; а також з 1996 року випускаються пам’ятні, ювілейні та інвестиційні монети. На сьогодні усі типи монет карбуються на Банкнотно-монетному дворі Нацбанку.

Розмінні монети[ред. | ред. код]

1992 року були викарбувані перші розмінні монети номіналами в 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок, але в обіг вони надійшли тільки 1996-го. Перші українські монети були виготовлені на Луганському набойному заводі та на Монетному дворі Італії^[16][17]. З 2013 року, задля економічної рентабельності виготовлення, для карбування монет у 10, 25 та 50 копійок використовується низьковуглецева сталь із гальванопокриттям латунню, замість алюмінієвої бронзи.

З 1 липня 2018 року Нацбанк припинив карбування монет номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок. З 1 жовтня 2019 року монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок перестали бути засобом платежу і обмінюються уповноваженими банками України до 30 вересня 2023 року.^[18]

Розмінні монети зразка 1992 року[19]
Зображення	Номінал (копійок)	Параметри	Опис	Дата
Реверс	Аверс	Діаметр (мм)	Товщина (мм)	Маса (г)	Матеріал	Гурт	Аверс	Реверс	Перше карбування	Введення
		10	16,3	1,25	1,7	1992—2012: алюмінієва бронза; 2013: низьковуглецева сталь з гальванопокриттям латунню	Рифлений	Герб України, рослинний орнамент, рік карбування	Номінал, рослинний орнамент	1992	2 вересня 1996
		50	23	1,55	4,2	Секторальне рифлення

Гривневі монети регулярного карбування[ред. | ред. код]

Монети зразка 1992 і 2004 років[ред. | ред. код]

1992 року була випущена пробна монета в 1 гривню. Монету карбували для налаштування обладнання. Однак масове виробництво одногривневих монет почалося лише 1995 року. З 2004 року карбувалися монети в 1 гривню з Володимиром Великим. 2015 року карбування монет цього типу було припинене, а з 1 жовтня 2020 року вони поступово вилучаються з обігу.

Монети регулярного карбування зразка 1992 і 2004 років
Зображення	Номінал (гривень)	Параметри	Опис	Дата
Реверс	Аверс	Діаметр (мм)	Товщина (мм)	Маса (г)	Матеріал	Гурт	Аверс	Реверс	Перше карбування	Введення	Початок вилучення
		1	26	1,85	7,1 або 6,9	Алюмінієва бронза	Напис: «ОДНА ГРИВНЯ»	Герб України, рослинний орнамент, рік карбування	Номінал, рослинний орнамент	1995	12 березня 1997	1 жовтня 2020
		6,8	Герб України, номінал, декоративний орнамент, рік карбування	Володимир Великий	2004	25 жовтня 2004[20]

Монети зразка 2018 року[ред. | ред. код]

14 березня 2018 року Нацбанк оголосив про введення в обіг монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів. 27 квітня 2018 року були введені в обіг монети номіналами 1 та 2 гривні; 20 грудня 2019 року — 5 гривень; а 3 червня 2020 року — 10 гривень^[21][22].

Монети регулярного карбування зразка 2018 року[23]
Зображення	Номінал (гривень)	Параметри	Опис	Дата
Аверс	Реверс	Гурт	Діаметр (мм)	Товщина (мм)	Маса (г)	Матеріал	Гурт	Аверс	Реверс	Перше карбування	Введення
			1	18,9	1,8	3,3	Сталь з гальванічним покриттям	Рифлений	Герб України, номінал, декоративний орнамент, рік карбування	Володимир Великий	2018	27 квітня 2018
			2	20,2	1,8	4,0	Ярослав Мудрий
			5	22,1	2	5,2	Цинковий сплав з гальванічним покриттям	Секторальне рифлення	Богдан Хмельницький	20 грудня 2019
			10	23,5	2,3	6,4	Рифлений	Іван Мазепа	3 червня 2020

Ювілейні, пам’ятні та інвестиційні монети[ред. | ред. код]

Нацбанком карбуються пам’ятні та ювілейні монети, як з недорогоцінних металів (алюмінієва бронза, нейзільбер), так і з дорогоцінних металів (срібло, золото). Номінальний ряд представлений монетами в 1 , 2 , 5 , 10, 20, 50, 100, 125, 200, 250 і 500 гривень.^[24]. Також виготовляються інвестиційні монети — срібні номіналом 1 гривня та золоті номіналом 2, 5, 10, 20 гривень^[25].

Банкноти[ред. | ред. код]

В грошовому обігу України знаходяться банкноти номіналом в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень. З 1992 року було виготовлено чотири покоління українських банкнот. Банкноти першого покоління друкувалися у Канаді та Великій Британії. Надалі єдиним виробником банкнот став Банкнотно-монетний двір Нацбанку, а постачальником паперу для них Фабрика банкнотного паперу НБУ в Малині Житомирської області^[26].

З метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк провів вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску^[27][28], тобто банкнот першого (1992 року) та другого покоління (1994—2001 років). З 1 жовтня 2020 року ці банкноти перестали бути засобом платежу.

Також надалі Нацбанком планується поступова повна заміна банкнот третього покоління (2003—2006 років) банкнотами четвертого покоління (2014—2019 років). З 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав вилучення з обігу банкнот номіналом 1, 2^[29], та з 1 січня 2023 року — номіналом 5, 10, 20 та 100 гривень третього покоління^[30]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Національного банку України щодо їх повного вилучення.

Банкноти третього покоління[ред. | ред. код]

Банкноти третього покоління (2003—2006 років)[31][32]
Зображення	Номінал (гривень)	Розміри (мм)	Основний колір	Опис	Дата
Аверс	Реверс	Аверс	Реверс	Перший друк	Введення	Початок вилучення
		1	118 × 63	Сіро-зелений	Володимир Великий	Місто Володимира (Київ)	2004	1 грудня 2004	1 жовтня 2020
		Жовто-синій	2006	22 травня 2006
		2	Жовто-коричневий	Ярослав Мудрий	Софійський собор (Київ)	2004	28 вересня 2004
		5	Синій	Богдан Хмельницький	Іллінська церква (с. Суботів)	14 червня 2004	1 січня 2023
		10	124 × 66	Червоний	Іван Мазепа	Панорама Києво-Печерської Лаври	2004	1 листопада 2004
		2006[33]	серпень 2006
		20	130 × 69	Зелений	Іван Франко	Львівський оперний театр	2003	1 грудня 2003
		50	136 × 72	Фіолетовий	Михайло Грушевський	Будинок Центральної Ради (Київ)	2004	29 березня 2004	в обігу
		100	142 × 75	Жовто-зелений	Тарас Шевченко	Дніпро та сліпий бандурист із хлопчиком-поводирем	2005	20 лютого 2006	1 січня 2023
		200	148 × 75	Рожевий	Леся Українка	Замок Любарта (Луцьк) та лелека що летить	2007	28 травня 2007	в обігу
		500	154 × 75	Персиковий	Григорій Сковорода	Києво-Могилянська академія	2006	15 вересня 2006

Банкноти четвертого покоління[ред. | ред. код]

Банкноти четвертого покоління (випуск 2014—2019 років)[34][35]
Зображення	Номінал (гривень)	Розміри (мм)	Основний колір	Опис	Дата
Аверс	Реверс	Аверс	Реверс	Перший друк	Введення
		20	130 × 69	Зелений	Іван Франко Гірський пейзаж; факсиміле уривку вірша «Земле, моя всеплодющая мати»	Львівський оперний театр	2018	25 вересня 2018
		50	136 × 72	Фіолетовий	Михайло Грушевський	Будинок Центральної Ради (Київ)	2019	20 грудня 2019
		100	142 × 75	Жовто-оливковий	Тарас Шевченко Види на Дніпро; уривок із твору	Київський національний університет імені Тараса Шевченка	2014	9 березня 2015
		200	148 × 75	Рожевий	Леся Українка	Замок Любарта (Луцьк) та лелеки що летять	2019	25 лютого 2020
		500	154 × 75	Бежевий	Григорій Сковорода Малюнок фонтану «Нерівна всім рівність»	Києво-Могилянська академія	2015	11 квітня 2016
		1000	160 × 75	Блакитний	Володимир Вернадський	Будівля Президії Національної академії наук України	2019	25 жовтня 2019

Валютний курс[ред. | ред. код]

Фіксований (1996—2015)[ред. | ред. код]

Для стабільного розвитку економіки після введення гривні було прийняте рішення про прив’язку її обмінного курсу до долара США. До фінансової кризи 1998 року гривня була досить сильною валютою, її курс був 1,8 грн за 1 дол. У серпні 1998 року гривня знецінилася майже втричі. Курс біля 5 гривень за долар був незмінним багато років. Як наслідок, для розвитку економіки і збільшення інвестицій в Україну склалися макроекономічні показники, котрі сприяли зміцненню української національної валюти. Незважаючи на баталії з курсом, його нестабільність, що можна було спостерігати час від часу за подій, які відбувалися під час виборів та інших політичних потрясінь, сумніватися в міцності гривні людям не доводилося. Національному банку України постійно доводилось нарощувати свою присутність на міжбанківському валютному ринку для скуповування іноземних валют.

Сумніватися в стабільності номінального валютного курсу українців змусило одноденне підвищення офіційного курсу гривні з 5,19 до 5,05 грн/дол., що сталося 20 квітня 2005 року, і наступні заяви керівництва НБУ про намір поступово дедалі більше усуватися від втручання в процес курсоутворення. Головними передумовами для цих кроків, які наробили чимало галасу, стали протиріччя, закладені в принципах національної монетарної політики^[36].

За деякими оцінками, реальний курс гривні у 2007 році не повинен був перевищувати 3 грн/дол. Як вважають деякі експерти, якби НБУ штучно не утримував прив’язку, за пів року курс у 4,8-4,5 грн за 1 долар був би реальністю^[37].

Внаслідок глобальної фінансової кризи 2008 року, українська гривня девальвувала з приблизно 5 грн/дол до 8 грн/дол. Такий фіксований курс тривав аж до початку 2014 року.

Національний банк неодноразово заявляв про наміри відійти від практики щоденного регулювання курсу гривні і зробити гривню вільноконвертованою валютою. Попередньо такі плани були на 2009 рік^[38].

7 лютого 2014 року НБУ несподівано відпустив офіційний курс гривні, який до того півтора року, з 9 липня 2012, був закріплений на рівні 7,9930 гривні за долар. Новий офіційний курс 8,7080 гривень за долар став мінімальним за всю історію існування валюти^[39]. Голова НБУ Ігор Соркін заявив, що офіційний курс буде надалі цілком відповідати міжбанківському^[40]. У січні 2014 року Нацбанк витратив 1,7 млрд доларів на стабілізацію курсу гривні. Падіння міжбанківського курсу посилилося після загострення подій Євромайдану в січні 2014 року^[41]. Втеча Віктора Януковича та російська інтервенція в Криму спричинили здешевлення української грошової одиниці до майже 10 грн/дол. за офіційним курсом.

Упродовж березня 2014 курс упав до 11 гривень за долар, залишаючись приблизно на рівні 11-12 грн до липня, коли почалося чергове падіння після загострення ситуації на Донбасі. Максимум був 27 серпня — 13,89 гривень за долар за офіційним курсом. До кінця жовтня НБУ втримував вартість гривні на рівні близько 12,95 грн/дол., що експерти пояснювали прагненням зберегти електоральну підтримку влади перед виборами до парламенту 26 жовтня^[42]. Після них, на початку листопада 2014, курс обвалився до показника 15-16 грн/дол. і був на такому рівні до січня наступного року.

Плаваючий (2015 — дотепер)[ред. | ред. код]

З 5 лютого 2015 НБУ відмовився від проведення індикативних валютних аукціонів, перейшовши від фіксованого курсу, який існував із часу введення гривні, до плаваючого (ринкового) з проведенням валютних інтервенцій (кероване плавання). Відтоді курс гривні до долара, євро та інших валют визначається міжбанківським валютним ринком. До цього курс гривні до євро та інших недоларових валют визначався виходячи з курсу цих валют відносно долара^[43]. Це спричинило надшвидке здешевлення української валюти, яка за наступні три тижні подешевшала майже вдвічі — до 30,01 грн/дол та 34,04 грн/євро за курсом НБУ 26 лютого 2015 року (торги на міжбанку цього дня доходили до 33 грн/дол та 38 грн/євро)^[44]. Це історичний мінімум гривні. У березні 2015 року курс вдалося стабілізувати на рівні 21-23 гривень за долар США (23-25 за євро). На кінець 2015 року він становив близько 24 грн/дол (26 грн/євро). У 2016 році середньорічний курс становив 25,55 грн/дол (28,29 грн/євро), у 2017 — 26,59 грн/дол (30 грн/євро).

Після переходу на плаваючий курс, серед найважливіших факторів що впливають на вартість української валюти експерти називають такі: ціни на зовнішніх ринках на основні експорті товари України (метали, агропродукція), валютна політика НБУ, інвестиційний клімат та політична ситуація в країні^[45]. Також на вартість гривні певною мірою впливає вартість євро оскільки на країни ЄС припадає значна частина зовнішньої торгівлі України^[46].

У січні 2018 року гривня оновила мінімум 2015 року відносно євро (за курсом НБУ). 25 січня цього року гривня опустилася до рівня 35,66 грн/євро. Це було викликано не лише ослабленням гривні, але й загальним зміцненням євро у світі, який оновив трирічний максимум відносно долара. Відносно долара гривня також ослабла хоч і меншою мірою, її курс цього дня досягнув 28,74 грн/дол.^[47][48] У 2018 році середньорічний курс гривні становив 27,20 грн/дол та 32,14 грн/євро.

У 2019 році, середньорічний валютний курс гривні вперше після кризи 2014 року зміцнився, до 25,84 грн/дол та 28,95 грн/євро. Зміцнення курсу української валюти тривало практично протягом усього року, найбільше у другій половині. 31 липня 2019 року гривня зміцнилася до 25,02 грн/дол та 27,90 грн/євро за курсом НБУ — максимуму за три роки^[49]. 26 грудня 2019, до 23,25 грн/дол та 25,76 грн/євро — максимуму за чотири роки^[50]. За даними агенції Bloomberg, у 2019 році гривня виявилася найміцнішою валютою у світі, її курс відносно американського долара виріс на 19 %^[51]. За словами експертів, причиною цього стало підвищення попиту з боку іноземних інвесторів на українські державні облігації через їх високу прибутковість внаслідок високої облікової ставки НБУ та відносно низької інфляції. Також позитивно вплинуло очікування рекордного урожаю зернових цього року, високі ціни на світових ринках на ключові для України експортні товари — зерно та залізну руду — та найнижчі за три роки ціни на природний газ, який, навпаки, є однією з найбільших статей українського імпорту. Крім того, позитивно на довіру інвесторів вплинуло демократичне проведення президентських та парламентських виборів цього року в Україні та заяви нової влади про продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом і проведення реформ^[52][53].

У березні 2020 року, на тлі пандемії коронавірусної хвороби і викликаної нею економічних шоків, українська гривня, як і багато інших валют у світі, ослаблювалася до 28,18 грн/дол (30 березня) та 30,96 грн/євро (31 березня) за курсом НБУ^[54][55]. У 2020 році на курс гривні впливали такі чинники як карантинні заходи, ситуація на світових ринках, переговори з Міжнародним валютним фондом, відставка голови Нацбанку Яківа Смолія (із заявою про політичний тиск), обсяги продажу аграріїв і бажання нерезидентів вкладатися в облігації внутрішньої державної позики^[56]. Середньорічний курс у 2020 році склав 26,96 грн/дол та 30,79 грн/євро.

Протягом майже усього 2021 року гривня поступово зміцнювалася, від 28,40 грн/дол у січні до 26,05 грн/дол у листопаді. Однак у грудні девальвувала до 27,30 грн/дол.^[57] Це відбулось, зокрема, на тлі посилення геополітичної напруженості в російсько-українській війні. Середньорічний курс у 2021 році склав 27,29 грн/дол та 32,31 грн/євро.

24 лютого 2022 року, після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, Національний банк України зафіксував офіційний валютний курс гривні на рівні 29,25 грн/дол та 33,17 грн/євро^[58]. 23 березня НБУ відновив плаваючий курс гривні відносно євро, курс відносно долара США залишився фіксованим^[59][60]. За словами голови НБУ, Кирила Шевченка, плаваючий курс гривні буде відновлено після завершення військових дій в Україні^[61]. На час дії воєного стану було введено ряд обмежень на обмін та обіг іноземної валюти в Україні^[62]. Як наслідок, на ринку склалися різні рівні обмінного курсу гривні які існували на міжбанку для експортерів та імпортерів, для розрахунків платіжними картками фізичними особами та для готівкового обміну. 21 липня 2022, НБУ змінив рівень фіксованого офіційного курсу гривні до 36,5686 грн/дол.^[63]

Станом на 2 березня 2023 року валютний курс гривні (за даними НБУ, ЄЦБ та МВФ) становить 36,85 грн/дол та 39,08 грн/євро.

Графіки валютних курсів гривні на міжбанку відносно долара США (з 1996 року) та євро (з 1999 року)

Офіційний валютний курс гривні відносно деяких іноземних валют (середній за рік)^[64]

Жовтим кольором виділені максимум та мінімум відносно кожної валюти.

Примітки

* У 2016 році в Білорусі була проведена деномінація національної валюти у співвідношенні 10 тис. до одного.

** З 2009 року Словаччина перейшла на Євро.

*** 100 лір із 2005 року, 10 тис. лір до 2004 року (у 2005 році в Туреччині була проведена деномінація національної валюти у співвідношенні мільйон до одного).

Символ[ред. | ред. код]

1 березня 2004 року Національний банк України затвердив графічний знак для позначення української валюти. Графічний символ гривні складається зі двох елементів. Перший та основний елемент ґрунтується на рукописному варіанті кириличної літери «г» — вона позначає першу букву в слові «гривня». Другий елемент — дві горизонтальні паралельні лінії, які втілюють ідею стабільності грошової одиниці, високий потенціал і зростання національної економіки України.

Схожа ідея традиційно використовується в багатьох валютах. На думку НБУ, обраний банком символ національної грошової одиниці є простим за зовнішніми ознаками і змістовним за своїм внутрішнім статусом. Він віддалено нагадує перевернений символ долара, перекреслений двома паралельними лініями, як у євро. Паралельно з символом використовуються також три вже звичні позначення: «гривня», «грн», а також літерний код UAH. Символ гривні може розташовуватися як перед номіналом, так і після нього. Для позначення копійок використовується скорочення «коп.».

Грошовий обіг[ред. | ред. код]

За даними Нацбанку, станом на 1 жовтня 2021 року в обігу в Україні перебувала готівка на 592,2 млрд грн. Серед них, зокрема, 2,9 млрд банкнот на загальну суму 587,7 млрд грн, а також 13,9 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) — на 4,4 млрд грн. Це на 33,7 млрд грн, або на 6 %, більше, ніж на початок 2021 року. Водночас за вересень 2021 року, відбулося певне зниження готівки в обігу — на 0,3 %^[66]. За інформацією Нацбанку, на одного українця припадало 70 банкнот і 159 розмінних і платіжних оборотних монет (станом на 1 січня 2021 року — 72 і 149 шт. відповідно)^[66]. Серед банкнот в обігу найбільше номіналом 200 гривень, а серед монет — 10 копійок (24,5 % і 28,8 % відповідно від загальної кількості в обігу). Найменше в готівковому обігу банкнот номіналом 1000 гривень (78,4 млн шт. або 2,7 % від загальної кількості банкнот в обігу), а монет — номіналом 10 гривень (75,3 млн шт. або 0,5 % від загальної кількості монет в обігу)^[66]. Відзначається, що в обігу ще залишається 447,4 млн «золотавих» одногривневих монет, але поступово Нацбанк виводить їх з обігу. Тобто ці одногривневі монети, потрапляючи під час інкасації в банки, не повертаються назад в обіг. Поступово в обігу їх стає все менше. При цьому їх місце займають відповідні «сріблясті» монети^[66]. Окрім цього за даними Нацбанку, обсяги безготівкових платежів у 2020 році склали 55 % усіх розрахункових операцій проти 50,3 % у 2019 році. Обсяг операцій з електронними грошима у 2020 році склав 19,3 мільярда гривень, що на 15 % більше показника 2019 року. Своєю чергою, кількість «електронних гаманців» збільшилася до 79 мільйонів, що на 7 % більше в порівнянні з 2019 роком^[66].

Інше[ред. | ред. код]

• У 2018 році в Україні відбулося відзначення пам’ятної дати — 100 років із дня ухвалення закону Української Народної Республіки про гривню — грошову одиницю Української Народної Республіки (1 березня 1918 року)^[67].
• У 2019 році біля Київського національного економічного університету встановлено пам’ятник гривні^[68].
• В 2018-2019 роках Нацбанк проводив закрите тестування цифрової валюти — е-гривні^[69].

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Дмитрієнко М. Ф. Гривня [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 196. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Гривня // Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю. н., проф. Л. К. Воронової. — 2-е вид., переробл. і доповн. — К.: Алерта, 2011. — 558 с.
• Дизайн і захист грошових знаків України / А. Г. Загородній [та ін]; Національний банк України, Львівський банківський ін-т. — Л.: Вид-во ЛБІ НБУ, 2000. — 112 с.: іл. — ISBN 966-7330-30-3
• З історії грошей України: навч. посіб. / ,  ; Нац. банк України. — К. ; Л., 2000. — 165 c.
• Гривня // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. —  : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — С. 162. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.

Посилання[ред. | ред. код]

• Національний банк України [Архівовано 29 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Як мала виглядати гривня. Ескізи проектів 1990-х [Архівовано 24 березня 2015 у Wayback Machine.] Історична правда

п о р  Україна в темах
Географія	Рельєф Геологічна будова Корисні копалини Карпати Кримські гори Чорне море Азовське море Річки Озера Клімат Ґрунти Вулкани Природоохоронні території Національні природні парки
Устрій	Територія Адміністративно-територіальний устрій Області Райони Територіальні громади Столиця Міста Смт
Історія	Доісторична Україна Грецькі міста-держави Східні слов’яни Київська Русь і окремі князівства Галицьке Волинське Галицько-Волинське князівство Київське Новгород-Сіверське Переяславське Чернігівське Монгольська навала Велике князівство Литовське Запорозька Січ Гетьманщина УНР ЗУНР УСРР/УРСР Гуцульська Республіка Карпатська Україна УПА Сучасність Проголошення незалежності Помаранчева революція Революція гідності Російсько-українська війна
Символи	Герб Прапор Гімн Офіційні символи глави держави Нагороди Ukraine NOW Сміливість
Державний лад	Конституція Конституційний процес Конституційний Суд Президент Парламент Уряд Судова система Партії Вибори Політика Внутрішня Зовнішня Міжнародні відносини
Оборона	Збройні сили Сухопутні війська Військово-морські сили Повітряні сили Сили спеціальних операцій Десантно-штурмові війська Національна гвардія Воєнний стан в Україні
Безпека	Рада національної безпеки і оборони Прокуратура (Спеціалізована антикорупційна прокуратура) Державне бюро розслідувань Національне антикорупційне бюро Національна поліція історія Кіберполіція Бюро економічної безпеки України Служба безпеки Розвідка Прикордонна служба Державна охорона
Економіка	Господарство (історія економіки) Валюта Банківська система Національний банк Банки Бюджет Економічні райони Сільське господарство Промисловість Електроенергетика Зовнішня торгівля
Транспорт і зв’язок	Автошляхи Аеропорти Водний транспорт Газотранспортна система Залізниця Міський транспорт Порти Пошта Історія пошти Радіо Телебачення Мобільний зв’язок Інтернет
Соціум	Населення Склад населення Мови Релігія Медицина (Здоров’я, Трансплантологія) Спорт Права жінок ЛГБТ Злочинність (Корупція)
Знання	Освіта Середня Вища Наука Техніка
Культура	Література Музика Україна на Євробаченні Опера Архітектура Образотворче мистецтво Кіно Театр Відеоігри Танці Кухня Мода Свята
Туризм	Сім чудес Світова спадщина Замки Монастирі Палаци Храми Музеї
Портал:Україна Україна

Запрос «₴» перенаправляется сюда; о денежной единице см. Украинская гривна.

Символы со сходным начертанием: <abbr title=»Буква коптского алфавита (ахмимическая хай)»>Ⳉ<span style=»font-weight:bold;»> ·</span> ⳉ</abbr> · 𐆔

Символ гривны, или знак гривны (₴) — типографский символ, который входит в группу «Символы валют» (англ. Currency Symbols) стандарта Юникод: оригинальное название — Hryvnia sign (англ.); код — U+20B4. Используется для обозначения национальной валюты Украины — гривны^[1].

Характерные символы, выполняющие эти функции: ₴ • грн. Кроме того, для краткого представления гривны используются коды стандарта ISO 4217: UAH и 980.

Начертание

Символ «₴» представляет собой рукописный вариант строчной кириллической буквы «г» с двумя параллельными горизонтальными штрихами, символизирующими стабильность, как и в знаках других валют, например, в символе «¥ (иены)» и «€ (евро)»^[2]. Образован от названия денежной единицы «гривна» на украинском языке (укр. гривня).

Символ гривны почти идентичен символу древнеримской единицы массы половины секстулы (𐆔). Внешне разница лишь в количестве горизонтальных чёрточек: у знака гривны их две, у древнеримской единицы веса — одна.

Использование в качестве сокращения названий денежных единиц

Знак «₴» был представлен в качестве символа украинской гривны 1 марта 2004 года^[2]. Дизайн символа был выбран в ходе конкурса, проведенного Национальным банком Украины в 2003 году^[3]. Знак был включён в стандарт Юникод версии 4.1, опубликованной в 2005 году. Он присутствует в Windows на клавиатурной раскладке «Украинская расширенная», начиная с версии Vista. Также знак гривны можно набирать в iOS, если в настройке «Настройки → Основные → Язык и регион → Регион» выбрать «Украина».^{[источник не указан 902 дня]}

Графический символ гривны присутствует в форме светлого водяного знака на купюрах номиналом 1 и 500 гривен (банкноты образца 2006 года), а также 200 гривен (образца 2007 года).

У украинской гривны существует и другое общеупотребимое сокращение — «грн», используемое как в украинском, так и в русском языках^[4][5]. Сокращения «гр.», «грвн.» и «грв.» считаются ошибкой.

Примечания

Ссылки

• ₴ на сайте Scriptsource.org (англ.)
• Pinterest: Hrivna Sign

Эта страница в последний раз была отредактирована 1 марта 2023 в 20:51.

Как только страница обновилась в Википедии она обновляется в Вики 2.
Обычно почти сразу, изредка в течении часа.