Как написать на украинском пожалуйста

  • 1
    пожалуйста

    будь ласка, будь ласкав (будьте ласкаві), коли ласка ваша (твоя), зробіть ласку, спасибі вам. Скажите, -ста, который час — скажіть, будь ласка (будьте ласкаві), котра година.

    * * *

    част.

    будь ла́ска; бу́дьте ласка́ві; будь ла́скав; зробі́ть ла́ску, коли́ ва́ша (твоя́) ла́ска; про́шу

    Русско-украинский словарь > пожалуйста

  • 2
    добрый

    1) добрий (к кому, — для кого или до кого), ласкавий, (добряк) — благий. [Добрим словом не згадають. Він для мене (до мене) добрий. Кость — блажчий за Григора]. Добренький — ласкавенький. Очень добрый — добренний, добряч[щ]ий. [Добренна душа з його. Добрячі були люди, покійнички (М. Вовч.)]. Становиться, стать добрым — добріти, добрішати, ласкавішати, подобрішати; поласкавішати. [Баба наче трохи подобрішала до Миколи]. Сделать кого добрым — роздобрити, (

    провинц.

    ) — роздобрухати. Доброе дело сделать — добре (добро) вчинити. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) — будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві, зроби (зробіть) ласку, спасибі тобі (вам). [Скажіть, будь ласка, й мені. Скажіть, спасибі вам, з яких ви є: чи ви з панів, чи ви із мужиків (Грінч.)];

    2) (хороший) — добрий, гарний, хороший. [Дуже се добре діло. Доброго голоса маєш. Хороший (гарний) робітник з нього]. В добрый час — час добрий вам, на добрий час. В добром ли вы здоровьи? — чи добре ся маєте?]. Чего доброго — бува, буває, часом, хто зна. [Чи ти, бува, не здурів? Не дивись на нього, щоб часом не підійшов]. Доброе утро, добрый день, добрый вечер, доброй ночи — добридень, (только у интеллигентов) — доброго ранку; добривечір; добраніч; на добраніч.

    * * *

    до́брий

    будь добрый — будь ла́ска; будь ласка́в

    всего́ до́брого — на все до́бре, усьо́го найкра́щого (до́брого)

    Русско-украинский словарь > добрый

  • 3
    затрудняться

    затрудниться

    1) (являться трудным) утруднятися, утруднитися, (тормозиться) загальмовуватися, загальмуватися. Дело -нилось — справа загальмувалася. Движение -няется распутицей — рух утруднено бездоріжжям (розтанню);

    2) (быть в затруднении, смущаться) вагатися, завагатися. -няюсь дать вам точный ответ — вагаюся (відчуваю труднощі) дати вам точну відповідь. Он -нялся, что ему делать — він вагався, що йому робити;

    3) (беспокоиться) трудитися, потрудитися, клопотатися, поклопотатися чим, що робити. Не -йтесь, пожалуйста — не трудіться (не клопочіться), будь ласка.

    * * *

    1) утрудня́тися и утру́днюватися, -нюється, утрудни́тися, ва́жчати, пова́жчати

    2) вага́тися, завага́тися

    Русско-украинский словарь > затрудняться

  • 4
    изволить

    см. Изволять.

    * * *

    1) бажа́ти, хоті́ти (хо́чу, хо́чеш); зво́лити

    изволить ль, изволить льте — будь ла́ска, про́шу; зроби́ ла́ску; бу́дьте ласка́ві, зробі́ть ла́ску; гара́зд, до́бре

    изволить льте вы́йти — будь ла́ска (про́шу, бу́дьте ласка́ві), ви́йдіть; ви́йдіть

    изволить ль слу́шать — будь ла́ска (про́шу), слу́хайся; слу́хайся

    не изволить льте беспоко́иться — [будь ла́ска, про́шу], не турбу́йтеся

    чего́ изволить те? — чого́ (що) бажа́єте (хо́чете, зво́лите)?, що ва́ша ла́ска?

    2)

    изволить те [ли] ви́деть — вводн. сл. [чи] ви ба́чите (ба́чили); ба́чите, ба́чили, ба́чте

    Русско-украинский словарь > изволить

  • 5
    комментарий

    коментар (-ря), (об’яснение) пояснення, тлумачення, з’ясування. [Провожали той чи инший вчинок бабів своїми коментарями (Грінч.)]. Без -тарий, -тариев, пожалуйста! — прошу (обійтися, перебутися) без коментарів. -рий на кого, к кому (писателю) — коментар, тлумачник до кого. Об’яснительный -рий — з’ясувальний коментар.

    * * *

    комента́р, -я, комента́рій, тлу́ма

    Русско-украинский словарь > комментарий

  • 6
    милость

    1) (привлекательность, приятность) любість, милість, любота, утішність; (изящество) гожість; (любезность) люб’язність, ґречність; (благосклонность) ласкавість (- ости), прихилля (-лля); срв.

    I. Милый 2 и 3. -лость этого ребёнка всякого поражает — любість (милість, утішність) цієї дитини кожного вражає;

    2) (расположение, благоволение, одолжение) ласка, милость (-ти). [Легенди про рай, поруч з ідеєю про божу ласку чи неласку (Л. Укр.). Здобути ласку літературних меценатів (Крим.). Що-день хвалили бога за його милость (Квітка)]. Это для него особенная -лость — це для його (йому) особлива ласка. Он не достоин ваших -тей — він не варт вашої ласки. Что -лость ваша — що ласка (милость) ваша. [Подайте, що милость ваша (Тесл.)]. Монаршая -лость — а) (благоволение) монарша ласка; б) (отличие) відзнака (нагорода) від монарха. Божи[ь]ею -тью, по -ти божи[ь]ей — з ласки божої, ласкою божою. [З ласки божої художник (Єфр.)]. Вашими -тями — з вашої ласки. По вашей -ти — а) (из-за вас) через вас, з вашої причини. [Він німий лежить, холодний з моєї причини (Л. Укр.)]; б) (благодаря вашей доброте) з вашої ласки. [Кажете, що я п’яний? так не з вашої ласки! (Звин.)]. Из -ти, по -ти — з ласки. [Служить з ласки (Номис)]. Жить из -ти у кого — жити з ласки, жити на ласкавому хлібі (поэт. на божій харчі) в кого. [Йому не довелось-би помирати в своєї сестри на ласкавому хлібі (Куліш). В його росло, на божій харчі, за дитину чиєсь байстря (Шевч.)]. Быть в -ти у кого — мати ласку чию, тішитися чиєю ласкою, користуватися з ласки чиєї. Войти, попасть в -лость к кому — підійти (втереться: підбитися) під ласку кому, здобути ласку, здобутися ласки в кого. [Чи підбилась моя Уля своєму батькові під ласку? (Мова)]. Выйти из -ти у кого, лишиться -ти чьей, утратить чьи -ти — втратити ласку (реже ласки,

    р. п.ед.

    ), загубити ласку чию. [Втратив панську ласку (Куліш). Боїться ласки втратити (Звягельщ.)]. Добиваться, искать -ти у кого — запобігати ласки чиєї или в кого. Добиться чьей -ти, чьих — тей, приобрести, снискать чью -лость — запобіг(ну)ти ласки чиєї или в кого, дістати ласки в кого, здобути, з’єднати ласку чию или в кого. [Тоді цариця запобігне ласки, як нас оддасть йому? (Куліш). Такої ласки дістану і в Параски (Номис). Замість всім з’єднать ласку ти сам станеш ласки негідним (Франко)]. Положиться на чью -лость — спуститися (покластися) на чию ласку. Иметь -лость (сожаление) к кому — зглянутися на кого. Оказывать -лость кому — робити ласку кому; см. Оказывать 2. [Думають, що це вони ласку мені роблять, коли дозволяють працювати на їх (Крим.)]. Оказывать -лости кому, осыпать -тями кого — виявляти велику ласку до кого, дарувати кому свою велику ласку. Не оставить кого своей — тью — не забути (не поминути) кого своєю ласкою, не позбавити кого своєї ласки. Просить — ти у кого — просити ласки (реже милости) в кого. -ти прошу, -ти просим (пожалуйте) — просимо (на милость), милости просимо. Переложить, переменить, сложить гнев на -лость — з[пере]мінити гнів на ласку. Сделайте -лость — а) (явите) зробіть ласку, будьте ласкаві; б) (в ответе на просьбу: пожалуйста) будь ласка, будьте ласкаві, дуже прошу, та прошу. Сделайте -лость кушайте — будьте ласкаві споживайте (їжте);

    3) (в обращении, титуле) милость, (

    зап.

    ,

    полон.

    ) мосц[т]ь (-ц[т]и), (редко) добродійство. Ваша -лость — ваша милость (

    зап.

    , ваша мосць), ваше добродійство, (

    фам.

    ,

    устар.

    ) вашець (-ци,

    ж. р.

    ) вашмосць. [Просимо вашої милости і на обід (Н.-Лев.). Багато пристає на вашу мосць, а инші Коваленка, обстоюють (Грінч.). Якби то, ваше добродійство, ви нам милостиню подали (ЗОЮР. II)].

    * * *

    1) ми́лість, -лості; ла́ска

    2) ми́лість, доброді́яння

    3) ми́лість; люб’я́зність, ласка́вість, -вості; уті́шність, -ності

    Русско-украинский словарь > милость

  • 7
    молодой

    1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено — молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек — молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (

    фамил.

    ) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек — скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина — молода жінка. -дые люди — молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком — помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета — молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах — см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах — бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать — двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня — він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня — у нашій родині (сім’ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім’я: два брати і сестра — старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе — на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой — наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами — віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний — мале курча, та вже летюче. Умом -лод — розумом недійшлий, хлоп’ячого розуму. Он человек уже не -дой — він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою — см. Молодо. -дой месяц — молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) — молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) — молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво — молоде вино, пиво;

    2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) — молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].

    * * *

    молодой челове́к — а) па́рубок, -бка, юна́к, -а, молоди́й чолові́к, коза́к, -а, молоде́ць, -дця́; молоди́к, -а; диал. ле́ґінь, -ґеня; б) па́рубче, юна́че, хло́пче, молоди́й чолові́че, коза́че, моло́дче

    Русско-украинский словарь > молодой

  • 8
    ну

    1) (для

    выраж.

    побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию

    и т. п.

    ) ну; специальнее: (давай) давай, (

    мн.

    : нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице

    мн.

    ) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» — «Себ-то де говорять?» — «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! — рад єси, не рад — дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) — от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! — ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! — ну, розповідайте! Ну, пожалуйста — ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться — ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? — ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! — ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте — ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну — ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! — ану, тобі кажуть! Ну же — ну-бо, ну-ж. Да ну — ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! — та ну-бо йди, чи що! Да ну же — та ну-бо, (та) ну-ж бо;

    2)

    выраж.

    угрозы, вызова) ну, (

    усилит.

    ) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам’ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! — ну, дивися! А ну — ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! — ану-ну вдар!;

    3) (в бранных

    выраж.

    , проклятьях) — ну, ану. Ну тебя! — цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! — цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! — та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему — см. Леший. Ну вас! — цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! — ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! — а йдіть ви всі під три чорти!;

    4)

    выраж.

    удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» — «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! — ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» — «Ну?» — «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) — «Ти чув, що подейкують люди?» — «Ну?» — «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! — ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! — та невже? та ну? Ну уж обед! — ну (та) й обід. Ну и — ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! — ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! — такий, що ну-ну!, (

    зап.

    ) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];

    5)

    выраж.

    согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» — сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите — ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно

    и т. п.

    — ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ

    и т. п.

    [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» — «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да — авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! — ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно — то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» — Батько відповів, що ні, — людей, на жаль, дуже обмаль. — «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];

    6)

    выраж.

    несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». — «Ну, на се» — поет відмовив — «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! — е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! — ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» — «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». — «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! — ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! — де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете — ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось — ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];

    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!,

    диал.

    ) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» — подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» — «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» — «Від гетьмана Ханенка?» — «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? — ну, а ви? Ну так что же? — ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? — ну що з ним робити?;

    8) (в повествовании — как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник — знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит — ото(ж) він і каже;

    9)

    выраж.

    многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, — я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну — та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];

    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (

    зап.

    ) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (

    гал.

    ) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (

    гал.

    ) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].

    * * *

    1)

    межд.

    ну; ну́мо, нум, ну́мте; ну́те; дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) ) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) ) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

  • 9
    пожаловать

    1) кому что и кого чем — надати кому що, обдарувати, вшанувати кого чим, віджалувати, подарувати, поступити, повінити кому що, наділити кому що. [Цар надав йому дворянство (Звин.)]. -вать кому орден или кого орденом — вшанувати кого орденом, наділити кому орден(а). Срв. Жаловать 2;

    2) к кому — відвідати кого, завітати до кого. Добро -вать — просимо, милости просимо, просимо до господи. Прошу -вать ко мне на обед — прошу завітати до мене на обід. Срв. Жаловать 3. -луй, -луйте (благоволи, -лите) — будь ласкав, будьте ласкаві; срв. Пожалуйста. Пожалованный — наданий, віджалуваний, наділений, подарований (срв. Жалованный); вшанований, обдарований чим.

    * * *

    1) подарува́ти (кому-чому що); наділи́ти (кого-що чим); нада́ти (кому-чому що); ушанува́ти (кого-що чим); нагороди́ти (кого-що чим); зроби́ти ла́ску (кому)

    2)

    пожа́луйте — будь ла́ска, бу́дьте ласка́ві , про́шу

    3) , завіта́ти (до кого, куди), відві́дати (кого); зайти́ (до кого)

    Русско-украинский словарь > пожаловать

  • 10
    приседать

    присесть

    1) (подгибая ноги) присідати, присісти, (

    о мног.

    ) поприсідати. [Присів до землі]. -дать, -сесть на корточки — сісти навпочепки, у[о]клякати, у[о]клякнути. [Скакав, та не вклякнув (Номис). Він оклякнув на ноги, а вони тягнуть таки його (Олекс. п.)];

    2) (на время) сідати, сісти, присістися. [Ярошенко з Логофетом присілися в однім кутку окопа (Маковей)]. -сядьте, пожалуйста! — сідайте, будь ласка! Срв. Присаживаться 2. Негде и -сесть — ніде й сісти, ніде й примоститися.

    * * *

    присіда́ти, присі́сти

    Русско-украинский словарь > приседать

  • 11
    Искушивать

    искушать кушати, відкушати, заживати, зажити чого; срвн. Отведывать 1. — шайте чего-нибудь, пожалуйста! — зажийте (там) чого, прошу вас; покушайте здорові. -шал чайку — покушав чаю.

    Русско-украинский словарь > Искушивать

  • Contdict.com > Русско украинский переводчик онлайн

    ё

    й

    ъ

    ь

    Русско-украинский словарь


    пожалуйста:

      

    будь ласка


    Популярные направления онлайн-перевода:

    Английский-Русский Английский-Украинский Китайский-Русский Русский-Английский Русский-Китайский Украинский-Немецкий Украинский-Польский Украинский-Русский Украинский-Словацкий Украинский-Чешский



    ru uk en it de es fr pt id ms tr

    © 2023 Contdict.com — онлайн-переводчик
    Privacy policy
    Terms of use
    Contact

    ResponsiveVoice-NonCommercial licensed under (CC BY-NC-ND 4.0)

    Русско-украинский разговорник

    Русско-украинский разговорник: как объясниться в незнакомой стране. Популярные фразы и выражения для путешественников.

    • Туры на майские по всему миру
    • Горящие туры по всему миру

    Украинский язык (українська мова) — государственный, национальный язык Украины, относится к славянским языкам (восточнославянской группы).

    Приветствия, общие выражения

    Здравствуйте, привет Здрастуйтэ, прывит
    Доброе утро Доброго ранку
    Добрый день Доброго дня
    Как дела? Як у вас справы?
    Спасибо, хорошо Добрэ, дякую
    Извините Я выбачаюсь
    До свидания До побачэння
    Я не понимаю Я не розумию
    Спасибо Дякую
    Пожалуйста Будь-ласка
    Как вас зовут? Як вас зваты?
    Меня зовут… Мэнэ зваты…
    Тут кто-нибудь говорит по-русски? Тут хто-нэбудь розмовляйе росийською?
    Да Так
    Нет Ни
    Я заблудился Я заблукав
    Мы друг друга не поняли Мы нэ зрозумилы однэ одного
    Я тебя люблю! Я тэбе кохаю!

    Цифры и числа

    Один Одын
    Два Два
    Три Тры
    Четыре Чотыры
    Пять Пъять
    Шесть Шисть
    Семь Сим
    Восемь Висим
    Девять Дэвъять
    Десять Дэсять
    Двадцать Двадцять
    Тридцать Тридцять
    Сорок Сорок
    Пятьдесят Пъятдэсят
    Сто Сто
    Миллион Одын мильйон

    Магазины, гостиницы, транспорт

    Сколько стоит билет в…? Скилькы коштуйе квыток до…?
    Один билет в …, пожалуйста Одын квыток до …, будь-ласка
    Куда идёт этот поезд/автобус? Куды прямуйе цэй потяг/автобус?
    Пожалуйста, вы можете показать на карте Прошу, Вы можэтэ показаты на мапи
    У вас есть свободные комнаты? У вас йе вильни кимнаты?
    Сколько стоит комната на одного человека/двух человек? Скилькы коштуйе кимната на одну людыну/дви людыны?
    Завтрак/ужин включен? Сниданок/вэчэря включэный/а?
    Дайте счёт Дайтэ рахунок
    Сколько это стоит? Скилькы цэ коштуйе?
    Это слишком дорого Цэ задорого
    Хорошо, я возьму Добрэ, я визьму
    Дайте, пожалуйста, пакет Дайтэ, будь-ласка, пакэт

    В ресторане

    Столик на одного человека/двух человек, пожалуйста Столык на одну людыну/двох чоловик, будь-ласка
    Могу я посмотреть меню? Чы можу я проглянуты мэню?
    Какое у вас фирменное блюдо? Яка у вас фирмова страва?
    Официант! Официантэ!
    Дайте, пожалуйста, счёт Дайтэ, будь-ласка, рахунок
    Завтрак Сниданок
    Обед Обид
    Ужин Вэчэря
    Хлеб Хлиб
    Кофе Кава
    Сок Сик
    Вино Выно
    Соль Силь
    Сахар Цукер
    Овощи Овочи
    Мороженное Морозыво
    Я вегетарианец/вегетарианка Я вегетаріанець/вегетаріанка
    Сделайте, пожалуйста, поменьше жира Зробіть, будь ласка, менше жиру
    Я хочу блюдо с говядиной Я хочу страву з яловычыной
    с курицей з куркой
    со свининой з свыныной
    Дайте, пожалуйста, стакан Дайте, будь ласка, склянку
    Дайте, пожалуйста, бутылку Дайте, будь ласка, пляшку

    Даты, время

    Понедельник Понэдилок
    Вторник Вивторок
    Среда Середа
    Четверг Четвер
    Пятница Пьятныця
    Суббота Субота
    Воскресенье Недиля
    Январь Сичень
    Февраль Лютый
    Март Березень
    Апрель Квитень
    Май Травэнь
    Июнь Чэрвэнь
    Июль Липень
    Август Сэрпэнь
    Сентябрь Вэресэнь
    Октябрь Жовтэнь
    Ноябрь Лыстопад
    Декабрь Грудэнь
    День Дэнь
    Неделя Тыждэнь
    Год Рик
    Который час? Котра годына?
    Весна Весна
    Лето Лито
    Осень Осэнь
    Зима Зыма

    Туризм

    Сколько стоит билет? Скилкы коштуе квыток?
    Билет Квыток
    Поезд Пойизд
    Автобус Автобус
    Метро Пидземка
    Аэропорт Аэродром, летовышче
    Вокзал Залижнычна стантсия
    Отправление Видправлэння
    Прибытие Прыбуття
    Комната Кимната
    Паспорт Паспорт
    Почта Пошта
    Музей Музэй
    Банк Банк
    Больница Ликарня
    Аптека Аптека
    Магазин Крамныця
    Ресторан Рэсторан
    Улица Вулыця
    Площадь Плошча
    Мост Мист
    Налево Наливо
    Направо Направо
    Вверх Вгору
    Вниз Вныз
    Близко Блызько
    Карта Мапа, карта

    Ругаемся по-украински

    Чтоб тебя подняло, да стукнуло Щоб тебе підняло та гепнуло
    Кощей бессмертный Чахлик невмирущий
    Змей горыныч Вужик вогнепальный
    Пошел к трем чертям! Пийшов до трех бисов!
    Злодей Злодий

    Речевые неправильности

    Белье Белизна
    Грязь Болото
    Врать Брехаты
    Свадьба Весилля
    Употреблять Вжываты
    Требовать Вымагаты
    Возраст Вик
    Поздравлять Витаты
    Красивый Врадлывый
    Мысль Гадка
    Тыква Гарбуз
    Достойный Гидный
    Час Годына
    Орех Горих
    Хозяин Господар
    Хороший Добрый
    Жена Дружына
    Вор Злодий
    Бедность Злыдни
    Обручальное кольцо Каблучка

    Краткое пособие о том, как надо ругаться по-украински:

    Ти, султан, чорт турецкий, i проклятого чорта брат i товарищ, самого Люцеперя секретарь. Каменецкий кат, у всего свiту i пiдсвiту блазень, самого гаспида внук и нашего х*я крюк. Свиняча ты морда, кобыляча срака, рiзницька собака, нехрещений лоб…

    Вопросы об Украине

    Также рекомендуем

    • Вас также могут заинтересовать Египет, Турция, Болгария, Кипр, Россия.
    • Самые популярные города и курорты страны: Киев, Одесса, Донецк, Львов, Харьков.
    • В Украине популярны экскурсии по Киеву.
    • Рекомендуем лучших гидов в Киеве.

    Скоро на «Тонкостях»: Почему в аэропортах России все так дорого, а в заграничных аэропортах — нет?

    Конфиденциальность данных гарантируется, от подписки можно отказаться в любой момент

    ContDict.ru > Русско украинский словарь и переводчик

    Вход 
    Регистрация

    й

    ё

    ъ

    ь

    Русская клавиатура

    Русско-украинский словарь

    Перевод «пожалуйста» на украинский язык: «Нема за що»


    пожалуйста:

      

    будь ласка

    «пожалуйста» не найдено в Contdict.ru


    Пожалуйста, помогите другим пользователям с корректировкой их текстов:

    Йон — шерсть, перевод с татарского;
    Юн — стругай ( если вариант твёрдого произношения);
    Юн —

    Русский


    Пожалуйста, помогите c переводом:

    Дим

    Русский-Украинский

    Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь!


    Популярные направления онлайн-перевода:

    Английский-Русский Латынь-Русский Немецкий-Русский Сербский-Русский Татарский-Русский Турецкий-Русский Узбекский-Русский Украинский-Русский Хорватский-Русский Чешский-Русский



    en ru uk pl cs sk sr hr bg ro hu fr de nl da sv fi es ca pt it he ar id ms ko el tr ja zh th vi 

    © 2023 ContDict.ru — контекстный словарь и переводчик
    Privacy policy
    Terms of use
    Contact

    ResponsiveVoice-NonCommercial licensed under (CC BY-NC-ND 4.0)

    Home

    About

    Blog

    Contact Us

    Log In

    Sign Up

    Home>Слова, начинающиеся на букву П>пожалуйста>Перевод на украинский язык

    Как будет Пожалуйста по-украински

    Здесь Вы найдете слово пожалуйста на украинском языке. Надеемся, это поможет Вам улучшить свой украинский язык.

    Вот как будет пожалуйста по-украински:

    будь ласка
    [править]

    Пожалуйста на всех языках

    Другие слова рядом со словом пожалуйста

    • пожалеть
    • пожаловаться
    • пожалуй
    • пожалуйста
    • Пожалуйста, говорите медленнее
    • Пожалуйста, напишите это
    • Пожалуйста, оставьте меня в покое

    Цитирование

    «Пожалуйста по-украински.» In Different Languages, https://www.indifferentlanguages.com/ru/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE/%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B0/%D0%BF%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8.

    Копировать

    Скопировано

    Посмотрите другие переводы русских слов на украинский язык:

    • вражда
    • выговаривать
    • вытряхнуть
    • около
    • примыкать
    • сопутствовать
    • соучастие
    • устаревший
    • хранитель

    Слова по Алфавиту

    Понравилась статья? Поделить с друзьями:
  • Как написать на украинском как дела
  • Как написать на узбекском я тебя хочу
  • Как написать на узбекском спокойной ночи
  • Как написать на турецком языке привет
  • Как написать на турецком душа моя