Как написать на украинском языке спасибо - Правописание и грамматика

Corpus name: OpenSubtitles2018. License: not specified. References: http://opus.nlpl.eu/OpenSubtitles2018.php, http://stp.lingfil.uu.se/~joerg/paper/opensubs2016.pdf

Спасибо, спасибо, Стиви, спасибо.

Corpus name: OpenSubtitles2018. License: not specified. References: http://opus.nlpl.eu/OpenSubtitles2018.php, http://stp.lingfil.uu.se/~joerg/paper/opensubs2016.pdf

Источник

предл.

I. 1) с

вин. п.

— а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) — на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем — пальцем на кого показувати. Смотреть на кого — дивитися на кого. Закричать на кого — закричати на кого. Доносить, клеветать на кого — доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого — скаржитися на кого, (

зап.

) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого — скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого — сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас — я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя — я беру це на себе. Он много берёт на себя — він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него — жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф — на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь — на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого — вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого — іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого — виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров — собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт — з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать — він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору — іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево — вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо — вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб — намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол — сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю — кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень — наткнутися на камінь. Положить на стол — покласти на стіл. Окна выходят на улицу — вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы — це впливає (має силу) на здоров’я, на нерви. Броситься кому на шею — кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею — на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум — спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум — мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится — розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо — говорити на ухо. Стать на колени — см. Колено 1. Кто назначен на это место? — хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово — вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон — посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо — відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! — що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку — покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык — перекладати на українську мову. Писать на украинском языке — писати українською мовою, (

зап.

) в українській мові. Вариации на тему — варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды — спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду — посадити на самий хліб і воду. Он на все руки — він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на — не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) — на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север — простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад — повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток — подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн — я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку — на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в’язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор — карета в’їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону — перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты — йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу — піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту — піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну — іти на війну. Ехать на воды — їхати на води. Вести на казнь — вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок — викликати на дуель (

гал.

на поєдинок). Звать на свадьбу — закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) — на що; срв. О, об 2. На другой день — другого дня, на другий день. На третью ночь — третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху — на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра — на(в)завтра. На следующий год — на той рік, на наступний рік. На будущее время — на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля — уночі з четвертого на п’яте липня. В ночь на 5-е июля — уночі проти п’ятого липня. С понедельника на вторник — з понеділка на вівторок. Со дня на день — з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени — на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю — їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней — відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней — на кілька (декілька, скількись) день. На два года — на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) — на що, за що. [Не на те козак п’є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги — я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что — проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре — помножити п’ять на чотири. На половину меньше — на половину менше. Убавить на треть, на половину — зменшити на третину, на половину. Разделить на двое — розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего — на чотири, на п’ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо — на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх — обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей — (по)купити на три карбованці, на п’ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей — я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один — сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) — на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи — на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги — він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение — віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги — грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку — з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого — засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным — на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник — шити сорочку про свято. На чёрный день — про чорний день, про лиху годину. На случай — про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара — на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт — на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) — (до)кинути про кого, (

шутл.

) водою бризнути на кого. На риск — на риск, на відчай. На жизнь и на смерть — на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть — забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня — до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес — купувати на вагу що. На беду — на біду, на лихо, на нещастя. На встречу — см. Навстречу. На силу — см. Насилу. На память — а) на пам’ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам’ять; см. Память 2. На голодный, желудок — на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с

предл.

п. — а) на вопрос: где, на ком, на чём — на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу — пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле — сидіти на стільці. Книга лежит на столе — книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок — я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке — рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках — нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах — сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах — із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах — це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах — стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме — в мене не те на думці. На небе и на земле — на небі і на землі. На небосклоне — на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе — на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре — міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера — на березі (над берегом) озера. На дне бутылки — на дні пляшки. На всех углах улиц — на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу — на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш

и т. п.

). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого — на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке — бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы — жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села — ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина — я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье — на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности — уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок — за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике — стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте — на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком — бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе — спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался — він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом — дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди — різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге — писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды — держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке — переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях — їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых — їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях — я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах — плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах — битися на шпадах. Передать на словах — переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле

и т. п.

) — грати, заграти на що и на чому (

напр.

на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях — ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке — пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах — карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку — на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу — віз важкий на ходу и до ходу. На коленях — см. Колено 1. На цыпочках — см. Цыпочки. На четвереньках — см. Четвереньки. На корточках — см. Корточки. Компания на акциях — акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) — на чому. Быть на службе — бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах — бути на варті (на чатах). На побегушках — см. Побегушки. На смертном одре — на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) — на чому. На этой, на прошедшей неделе — на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях — цими днями. На святках — святками. На досуге — на дозвіллі. На отъезде — на від’їзді, від’їздячи. Жениться на тридцатом году — оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь — на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь — з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На —

1) (

мн.

нате),

глаг. нрч.

— (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с

вин. п.

). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку — ось на, це тобі на горілку. На, возьми! — на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту — (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

междом.

— о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! — о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! — от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б’ють, за брехню віри не дають, — оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! — диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

предл.

с вин. п.

на (кого-що)

положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; нада́лі

на за́втра — на завтра

помножить на два — помно́жити на два; ; на (що)

на сле́дующий день — день; на (що), про́ти (чого)

в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п’я́того че́рвня; на (кого-що), до (чого)

идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); на (що), про (що)

учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

на вся́кий слу́чай — всякий

на пра́здник — на свя́то; про свя́то

с предложн. п.

на (кому-чому)

лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

выступа́ть на съе́зде — виступати на з’ї́зді; на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим);

служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

на [э́тих] днях — день

на той (на бу́дущей) неде́ле — неделя

на той (на про́шлой) неде́ле — неделя; на (чому, що), у (що)

игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); на (кому-чому), з (ким-чим)

стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; на (чому), за (що)

спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во);

говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

част.

на

на, возьми́! — на, візьми́!

вот тебе́ [и] на, вот те на́ — вот

на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

III

част.

како́й (что) ни на е́сть — ни I 2)

Источник

Русско-украинский разговорник

Русско-украинский разговорник: как объясниться в незнакомой стране. Популярные фразы и выражения для путешественников.

Туры на майские по всему миру
Горящие туры по всему миру

Украинский язык (українська мова) — государственный, национальный язык Украины, относится к славянским языкам (восточнославянской группы).

Приветствия, общие выражения
Здравствуйте, привет	Здрастуйтэ, прывит
Доброе утро	Доброго ранку
Добрый день	Доброго дня
Как дела?	Як у вас справы?
Спасибо, хорошо	Добрэ, дякую
Извините	Я выбачаюсь
До свидания	До побачэння
Я не понимаю	Я не розумию
Спасибо	Дякую
Пожалуйста	Будь-ласка
Как вас зовут?	Як вас зваты?
Меня зовут…	Мэнэ зваты…
Тут кто-нибудь говорит по-русски?	Тут хто-нэбудь розмовляйе росийською?
Да	Так
Нет	Ни
Я заблудился	Я заблукав
Мы друг друга не поняли	Мы нэ зрозумилы однэ одного
Я тебя люблю!	Я тэбе кохаю!

Цифры и числа
Один	Одын
Два	Два
Три	Тры
Четыре	Чотыры
Пять	Пъять
Шесть	Шисть
Семь	Сим
Восемь	Висим
Девять	Дэвъять
Десять	Дэсять
Двадцать	Двадцять
Тридцать	Тридцять
Сорок	Сорок
Пятьдесят	Пъятдэсят
Сто	Сто
Миллион	Одын мильйон
Магазины, гостиницы, транспорт
Сколько стоит билет в…?	Скилькы коштуйе квыток до…?
Один билет в …, пожалуйста	Одын квыток до …, будь-ласка
Куда идёт этот поезд/автобус?	Куды прямуйе цэй потяг/автобус?
Пожалуйста, вы можете показать на карте	Прошу, Вы можэтэ показаты на мапи
У вас есть свободные комнаты?	У вас йе вильни кимнаты?
Сколько стоит комната на одного человека/двух человек?	Скилькы коштуйе кимната на одну людыну/дви людыны?
Завтрак/ужин включен?	Сниданок/вэчэря включэный/а?
Дайте счёт	Дайтэ рахунок
Сколько это стоит?	Скилькы цэ коштуйе?
Это слишком дорого	Цэ задорого
Хорошо, я возьму	Добрэ, я визьму
Дайте, пожалуйста, пакет	Дайтэ, будь-ласка, пакэт
В ресторане
Столик на одного человека/двух человек, пожалуйста	Столык на одну людыну/двох чоловик, будь-ласка
Могу я посмотреть меню?	Чы можу я проглянуты мэню?
Какое у вас фирменное блюдо?	Яка у вас фирмова страва?
Официант!	Официантэ!
Дайте, пожалуйста, счёт	Дайтэ, будь-ласка, рахунок
Завтрак	Сниданок
Обед	Обид
Ужин	Вэчэря
Хлеб	Хлиб
Кофе	Кава
Сок	Сик
Вино	Выно
Соль	Силь
Сахар	Цукер
Овощи	Овочи
Мороженное	Морозыво
Я вегетарианец/вегетарианка	Я вегетаріанець/вегетаріанка
Сделайте, пожалуйста, поменьше жира	Зробіть, будь ласка, менше жиру
Я хочу блюдо с говядиной	Я хочу страву з яловычыной
с курицей	з куркой
со свининой	з свыныной
Дайте, пожалуйста, стакан	Дайте, будь ласка, склянку
Дайте, пожалуйста, бутылку	Дайте, будь ласка, пляшку
Даты, время
Понедельник	Понэдилок
Вторник	Вивторок
Среда	Середа
Четверг	Четвер
Пятница	Пьятныця
Суббота	Субота
Воскресенье	Недиля
Январь	Сичень
Февраль	Лютый
Март	Березень
Апрель	Квитень
Май	Травэнь
Июнь	Чэрвэнь
Июль	Липень
Август	Сэрпэнь
Сентябрь	Вэресэнь
Октябрь	Жовтэнь
Ноябрь	Лыстопад
Декабрь	Грудэнь
День	Дэнь
Неделя	Тыждэнь
Год	Рик
Который час?	Котра годына?
Весна	Весна
Лето	Лито
Осень	Осэнь
Зима	Зыма
Туризм
Сколько стоит билет?	Скилкы коштуе квыток?
Билет	Квыток
Поезд	Пойизд
Автобус	Автобус
Метро	Пидземка
Аэропорт	Аэродром, летовышче
Вокзал	Залижнычна стантсия
Отправление	Видправлэння
Прибытие	Прыбуття
Комната	Кимната
Паспорт	Паспорт
Почта	Пошта
Музей	Музэй
Банк	Банк
Больница	Ликарня
Аптека	Аптека
Магазин	Крамныця
Ресторан	Рэсторан
Улица	Вулыця
Площадь	Плошча
Мост	Мист
Налево	Наливо
Направо	Направо
Вверх	Вгору
Вниз	Вныз
Близко	Блызько
Карта	Мапа, карта
Ругаемся по-украински
Чтоб тебя подняло, да стукнуло	Щоб тебе підняло та гепнуло
Кощей бессмертный	Чахлик невмирущий
Змей горыныч	Вужик вогнепальный
Пошел к трем чертям!	Пийшов до трех бисов!
Злодей	Злодий
Речевые неправильности
Белье	Белизна
Грязь	Болото
Врать	Брехаты
Свадьба	Весилля
Употреблять	Вжываты
Требовать	Вымагаты
Возраст	Вик
Поздравлять	Витаты
Красивый	Врадлывый
Мысль	Гадка
Тыква	Гарбуз
Достойный	Гидный
Час	Годына
Орех	Горих
Хозяин	Господар
Хороший	Добрый
Жена	Дружына
Вор	Злодий
Бедность	Злыдни
Обручальное кольцо	Каблучка

Краткое пособие о том, как надо ругаться по-украински:

Ти, султан, чорт турецкий, i проклятого чорта брат i товарищ, самого Люцеперя секретарь. Каменецкий кат, у всего свiту i пiдсвiту блазень, самого гаспида внук и нашего х*я крюк. Свиняча ты морда, кобыляча срака, рiзницька собака, нехрещений лоб…

Вопросы об Украине

Также рекомендуем

Вас также могут заинтересовать Египет, Турция, Болгария, Кипр, Россия.
Самые популярные города и курорты страны: Киев, Одесса, Донецк, Львов, Харьков.
В Украине популярны экскурсии по Киеву.
Рекомендуем лучших гидов в Киеве.

Скоро на «Тонкостях»: Почему в аэропортах России все так дорого, а в заграничных аэропортах — нет?

Конфиденциальность данных гарантируется, от подписки можно отказаться в любой момент

Источник

What is a proper way to express a great gratitude in Ukrainian?

What I mean here is not something you normally say to a cashier at a shop. For that you would use: Дякую or Спасибі

I have heard so far:

Щиро дякую
Вельми дякую — seems to be taken from Polish
Велике спасибі — seems to be taken from Russian
Дуже дякую
Сердечно дякую — seems to be taken from German
Дякую від усього серця

EDIT: What I am looking for is a conversational form or direct speech variant. The way you would say it directly to a person you express a gratitude. As per comment — велика подяка doesn’t seem to be a direct speech to me.

asked Feb 11, 2017 at 21:21

Addressing a cashier in a shop seems to be somewhere between the official communication and the friends’ talk.
So your goal is somewhere between the «formal» addressing (long but most accurate) and «rapid speak» (short but rude/sharp sometimes).

В українській мові найбільш уживаними, стилістично нейтральними висловами подяки є: дякую і спасибі, які можуть мати при собі слова, що посилюють вираження вдячності: дуже, сердечне, красно сердечно, щиро та ін. (source)

So, the answer is, use дякую or спасибі with any emphasis adjectives/adverbs that are compact enough.

Hence, вельми/дуже/щиро дякую seems to be fine, while дякую сердечно/від усього серця looks like an overhead.

Bocchi

14.7k3 gold badges31 silver badges72 bronze badges

answered Feb 11, 2017 at 21:39

All options are good and are used.

I prefer to say Щиро дякую because it is short and sounds very natural in Ukrainian.

I personally dislike спасибі because it’s very close to Russian спасибо so it can confuse the partner especially when I have a dialog with a native Russian-speaking person. As it’s mentioned in the comment, спасибі is not a transliteration of Russian спасибо and has Kyivan Rus Slavic root.

Два слов’янських слова «спаси боже» в процесі використання злились у
цілісність. Сталося це порівняно недавно, у писемних пам’ятках це
слово вживається десь з XVI століття поріч із старослов’янським
«благодарствую».

Here is more info about спасибі and дякую.

answered Feb 11, 2017 at 21:34

sashaevesashaeve

7,0977 gold badges28 silver badges78 bronze badges

Источник

What is a proper way to express a great gratitude in Ukrainian?

What I mean here is not something you normally say to a cashier at a shop. For that you would use: Дякую or Спасибі

I have heard so far:

Щиро дякую
Вельми дякую — seems to be taken from Polish
Велике спасибі — seems to be taken from Russian
Дуже дякую
Сердечно дякую — seems to be taken from German
Дякую від усього серця

asked Feb 11, 2017 at 21:21

В українській мові найбільш уживаними, стилістично нейтральними висловами подяки є: дякую і спасибі, які можуть мати при собі слова, що посилюють вираження вдячності: дуже, сердечне, красно сердечно, щиро та ін. (source)

So, the answer is, use дякую or спасибі with any emphasis adjectives/adverbs that are compact enough.

Hence, вельми/дуже/щиро дякую seems to be fine, while дякую сердечно/від усього серця looks like an overhead.

Bocchi

14.7k3 gold badges31 silver badges72 bronze badges

answered Feb 11, 2017 at 21:39

All options are good and are used.

I prefer to say Щиро дякую because it is short and sounds very natural in Ukrainian.

Два слов’янських слова «спаси боже» в процесі використання злились у
цілісність. Сталося це порівняно недавно, у писемних пам’ятках це
слово вживається десь з XVI століття поріч із старослов’янським
«благодарствую».

Here is more info about спасибі and дякую.

answered Feb 11, 2017 at 21:34

sashaevesashaeve

7,0977 gold badges28 silver badges78 bronze badges

Источник

СПАСИБО перевод на украинский язык

Большой русско-украинский словарь

СПАСИБО

Перевод:

кому-чему за кого-что частицавыражение благодарностиспасибі

¤ спасибо всем за работу — спасибі усім за роботу

Большой русско-украинский словарь

СПАСИБО контекстный перевод и примеры

СПАСИБО контекстный перевод и примеры — фразы
СПАСИБО фразы на русском языке	СПАСИБО фразы на украинском языке

СПАСИБО контекстный перевод и примеры — предложения
СПАСИБО предложения на русском языке	СПАСИБО предложения на украинском языке

Перевод слов, содержащих СПАСИБО, с русского языка на украинский язык

Перевод СПАСИБО с русского языка на разные языки

Источник

Русско-украинский разговорник

Приветствия, общие выражения

Цифры и числа

Магазины, гостиницы, транспорт

В ресторане

Даты, время

Туризм

Ругаемся по-украински

Речевые неправильности

Вопросы об Украине

СПАСИБО перевод на украинский язык

Большой русско-украинский словарь

СПАСИБО

Большой русско-украинский словарь

СПАСИБО контекстный перевод и примеры

Перевод слов, содержащих СПАСИБО, с русского языка на украинский язык

Перевод СПАСИБО с русского языка на разные языки