Как пишется цена на украинском - Правописание и грамматика

Corpus name: tatoeba. License: Creative Commons CC-BY-2.0. References: http://tatoeba.org

Corpus name: OpenSubtitles2018. License: not specified. References: http://opus.nlpl.eu/OpenSubtitles2018.php, http://stp.lingfil.uu.se/~joerg/paper/opensubs2016.pdf

Не 70, а 170.

Corpus name: OpenSubtitles2018. License: not specified. References: http://opus.nlpl.eu/OpenSubtitles2018.php, http://stp.lingfil.uu.se/~joerg/paper/opensubs2016.pdf

Источник

Russian ⇄

Google | Forvo | +

to phrases


цена n
gen.	ціна f; вартість f (стоимость); вага f (значение, вес)
airports	плата f; мн. витрати; видатки; податок m; мито; збір m; нарахування
environ.	ціна У договорі купівлі-продажу сума грошей, що обмінюють на право власності на певний об’єкт (В договоре купли-продажи сумма денег, обмениваемая на право собственности на какой-либо объект)

Russian thesaurus

цена n
gen.	количество денег или других товаров и услуг , уплачиваемое и получаемое за единицу товара или услуги. В рыночной экономике конкретные цены складываются в зависимости от спроса и предложения, а также др. факторов конъюнктуры. Большой Энциклопедический словарь

цена: 107 phrases in 8 subjects

	9
Chemistry	1
Environment	10
Figurative	1
General	73
Mathematics	5
Metallurgy	1
Microsoft	7

Add | Report an error
| Get short URL | Language Selection Tips

Источник

Содержание

В этом словаре

ЦЕНА перевод на украинский язык

Контекстный перевод и примеры

ЦЕНА контекстный перевод и примеры

В других словарях

ЦЕНА перевод похожих слов на украинский язык
ЦЕНА перевод на разные языки

ЦЕНА

Перевод:

сущ. жен. родаціна

Большой русско-украинский словарь

ЦЕНА контекстный перевод и примеры

ЦЕНА контекстный перевод и примеры — фразы
ЦЕНА фразы на русском языке	ЦЕНА фразы на украинском языке

ЦЕНА контекстный перевод и примеры — предложения
ЦЕНА предложения на русском языке	ЦЕНА предложения на украинском языке

Перевод слов, содержащих ЦЕНА, с русского языка на украинский язык

Перевод ЦЕНА с русского языка на разные языки

Русско-английский словарь под общим руководством проф. А.И. Смирницкого

цена

Перевод:

ж.

price; (перен. тж.) worth, value; (стоимость) cost

рыночная цена — market price

твёрдые цены — fixed / stable prices

крайняя цена (низшая) — the lowest price

фабричная цена — prime cost

ценой (в вн.) — at the price (of); costing (d.)

по высокой цене — at a high price

падать в цене — go* down (in price)

подниматься в цене — go* up (in price)

повышение цен, рост цен — rise in prices

понижение цен — fall / drop in prices

снижение цен — price-cutting

колебание цен — instability of prices

взвинчивать цены — inflate prices; rig the market идиом.

♢ знать себе цену — know* one’s own worth / value; have a high opinion of oneself

мы знаем им цену — we know their worth

ценою чего-л. — at the cost / price of smth.

любой ценой — at any price / cost

ценой жизни — at the cost of one’s life*

этому цены нет — it is invaluable / priceless

это в цене разг. — one has to pay a good price for it

Русско-латинский словарь

цена

Перевод:

— pretium;

• назначить цену — adaerare;

• средняя цена за квадратный метр — pretium medium pro metro quadrato;

• в этом году низкие цены — annus in vilitate est;

• предлагать что-л. по низкой цене — offerre aliquid vilitati;

• понижать, сбавлять цены — submittere pretia;

• обвальное падение цен — ruina pretiorum;

Русско-армянский словарь

цена

Перевод:

Русско-белорусский словарь 1

цена

Перевод:

1) цана, -ны жен.

цена производства — цана вытворчасці

оптовая цена — аптовая цана

государственная розничная цена — дзяржаўная рознічная цана

фабричная цена — фабрычная цана

твёрдая цена — цвёрдая цана

заготовительная цена — нарыхтоўчая цана

продажная цена — прадажная цана

крайняя (низшая) цена — апошняя (ніжэйшая) цана

быть в цене — быць у цане

повышаться в цене — павышацца у цане

падать в цене — зніжацца у цане

повышение (рост) цен — павышэнне (рост) цэн

снижение цен — зніжэнне цэн

назначить цену — вызначыць цану

колебание цен — хістанне цэн

взвинчивать цены — наганяць (узнімаць) цэны

2) перен. цана, -ны жен., каштоўнасць, -ці жен., вартасць, -ці жен.

цена дружбы — цана (каштоўнасць) дружбы

в цене — у цане

красная цена — найбольшая цана, уся цана

грош цена — грош цана

дорогой ценой — дарагой цаной

знать цену кому, чему-либо — ведаць цану кому, чаму-небудзь

любой ценой — любой цаной

ценой жизни — цаной жыцця

цены нет — цаны няма

Русско-белорусский словарь 2

цена

Перевод:

вартасць; вартасьць; кошт; цана

Русско-болгарский словарь

цена

Перевод:

цена ж

Русско-греческий словарь (Сальнова)

цена

Перевод:

цена ж η τιμή, η αξία

Русско-шведский словарь

цена

Перевод:

{pri:s}

1. pris

ett högt pris—высокая цена till ett pris av tio kronor per person—по цене 10 крон с человека betala ett högt pris för sina rättigheter—дорого заплатить за свои права sätta ett pris på något—оценить что-л., назначить цену за что-л.

Русско-венгерский словарь

цена

Перевод:

ár

Русско-казахский словарь

цена

Перевод:

1. баға, нарық;— цена товара товар бағасы;— оптовая цена толайым, көтерме баға;— твердая цена тұрақты баға;— заготовительные цены дайындау бағалары;— быть в цене құнын жоймау;— повышаться в цене бағасы көтерілу;— падать в цене бағасы түсу (төмендеу); снижение цена на продукты широкого потребления көпшілік қолды заттардың нарқын арзандату;— назначить цену бағалау, баға қою;— цена бросовая төмен баға;— цена лицензии лицензия бағасы;— цена ноу-хау ноу-хау бағасы (ноу-хау пайдалылығының қортынды көрсеткіші); цена оптовая көтерме сауда бағасы;— цена скользящая өзгермелі баға;2. перен. баға, қадір;— цена дружбы достықтың қадірі;— любой ценой қайткен күнде де;— дорогой ценой қымбатқа түссе де, қайтсе де;знать кому-чему-либо цену біреуді, бір нәрсені бағалай, қадірлей білу;— цены нет1) баға жетпес;2) құнсыз, түкке тұрғысыз;— ценой жизни өмірін сарып өтіп;— этому грош цена мұның құны шет тиын

Русско-киргизский словарь

цена

Перевод:

ж.

1. (стоимость) баа;

2. (плата, вознаграждение) акы;

цена за вход кирүү акысы;

3. перен. (значение) кадыр;

он знает цену деньгам ал акчанын кадырын билет;

ценою или ценой

1) баасы;

мне нужны сапоги ценою подешевле мага баасы арзаныраак өтүк керек;

2) перен. сарыптап, жумшап, сиңирип;

ценою большого труда көп эмгек сиңирип;

дорогой ценой көп эмгек сиңирип, көп азап тартып, көп чыгым болуп;

ценою больших потерь көп чыгым болуп;

в цене кымбат, баасы жогору;

грош цена түккө турбайт, баасы сокур тыйын;

знать цену кадырын билүү, кадырына жетүү;

цены нет өтө баалуу, баа жеткис.

Большой русско-французский словарь

цена

Перевод:

ж.

1) prix m

оптовая цена — prix de gros

розничная цена — prix de détail

продажная цена — prix de vente

рыночная цена — prix courant

твёрдая цена — prix fixe (или net {nɛt})

фабричная цена — prix de fabrique

заготовительная цена — prix d’achat

условленная цена — prix convenu

повышаться в цене — monter vi

повышение цен — majoration f (или augmentation f) des prix

понижение цен — diminution f des prix

падать в цене — baisser de prix

быть в цене — être d’un haut (придых.) prix, être en valeur

2) перен. prix m; valeur f (достоинство)

любой ценой — à tout prix, coûte que coûte

ценою чего-либо — au prix de qch

этому цены нет — cela n’a pas de prix

этому грош цена — cela ne vaut rien, cela ne vaut pas un clou

знать себе цену — connaître sa valeur

Русско-латышский словарь

цена

Перевод:

cena, maksa, vērtība

Русско-крымскотатарский словарь (кириллица)

цена

Перевод:

1) фият

повышаться в цене — фияты котерильмек, паалылашмакъ

2) (перен. ценность) къыймет, къадир

цена дружбы — достлукънынъ къадири (къыймети)

Русско-крымскотатарский словарь (латиница)

цена

Перевод:

1) fiyat

повышаться в цене — fiyatı köterilmek, paalılaşmaq

2) (перен. ценность) qıymet, qadir

цена дружбы — dostluqnıñ qadiri (qıymeti)

Русско-крымскотатарский словарь

цена

Перевод:

жен.

1) фият

повышаться в цене — фияты котерильмек, паалылашмакъ

2) перен. къыймет, къадир

цена дружбы — достлукънынъ къадири (къыймети)

Краткий русско-испанский словарь

цена

Перевод:

ж. (вин. п. ед. цену)

1) precio m

розничная цена — precio al por menor

оптовая цена — precio al por mayor, precio mayorista

продажная, рыночная цена — precio de venta (de mercado)

твердая цена — precio fijo

фабричная цена — precio de costo (de fábrica)

баснословная цена — precio prohibitivo

пересматривать цену — reconsiderar (renegociar) el precio

сбивать цены — hacer bajar los precios

назначать цену — poner precio, designar (fijar) el precio

красная цена разг. — el mejor precio, el precio máximo

по низкой цене — a bajo precio

падать, подниматься в цене — bajar, subir de precio

повышение цен — subida (aumento) de precios

понижение цен — disminución de precios

снижение цен — rebaja de precios

взвинчивать цены — inflar los precios

сойтись в цене — convenir en el precio, llegar a un trato

2) перен. (ценность) precio m; valor m (достоинство)

не иметь никакой цены — no valer nada, ser de muy poco valor

иметь цену в чьи-х глазах — tener mucho valor en los ojos (de)

••

быть в цене — estar en precio (en valor)

знать цену (+ дат. п.) разг. — conocer el valor (de)

любой ценой, не постоять за ценой — a toda costa, cueste lo que cueste, a cualquier precio

набивать себе цену разг. — hacer papel, hacer figura, darse bombo (pisto)

ценою чего-либо — a costa de algo; al precio de algo

этому грош цена разг. — esto no vale nada, esto no vale un pito (un bledo, un comino)

этому цены нет разг. — esto no tiene precio, esto es inapreciable

Русско-монгольский словарь

цена

Перевод:

үнэ өртөг, үнэлэх

Русско-польский словарь

цена

Перевод:

Icena (f) (rzecz.)IIwartość (f) (rzecz.)

Универсальный русско-польский словарь

цена

Перевод:

Rzeczownik

цена f

cena f

Przenośny wartość f

Русско-польский словарь2

цена

Перевод:

cena;wartość, cenność;

Русско-чувашский словарь

цена

Перевод:

сущ.жен.множ. цены (цен, ценам)1. (син. стоимость, плата) хак; цена товара тавар хакб; снижение цен хаксене йунетнй; купить по высокой цене хаклӑ хакпа туян; сойтись в цене хак пиркй ҫураҫ2. (син. роль, значение) пӗлтерӗш, сулмаклах, хак; знать цену времени вахат пблтерӗшне ӑнлан ♦ любой ценой кирек монле майпа; цены нет игутсӑр паха; он знает себе цену вал хӑйне пысӑка хурать

Русско-персидский словарь

цена

Перевод:

قيمت ، بها ، نرخ ؛ ارزش ، قدر

Русско-норвежский словарь общей лексики

цена

Перевод:

kostnad, pris

Русско-сербский словарь

цена

Перевод:

цена́ м.

цена

договорна́я цена́ — уговорена цена

заку́почная цена́ — набавна цена

любо́й цено́й — по сваку цену

Русский-суахили словарь

цена

Перевод:

цена́

bei (-), gharama (-), kiasi (vi-), kima (vi-), thamani (-), ununuzi ед., upataji ед., wakifu (-), saari (-) (редко);

име́ть це́ну (стоить) — -wakifu, -gharimu

Русско-татарский словарь

цена

Перевод:

ж 1.бәя, хак; оптовая ц. күпләп сату бәясе; розничная цена ваклап сату бәясе; снизить цены бәяләрне төшерү; ц. билета билет хакы 2.бәя, хак, кадер: ц. дружбы дуслык бәясе 3.тв.п.ценою, ценой

хакына, исәбенә, корбан итеп; ценой своей жизни гомереңне корбан итеп △ быть в цене кыйбат тору; любой ценой теләсә ни хакка, ничек тә булса; цены нет 1)бәя куелмаган 2)бәяләп бетергесез, бәя биргесез (куйгысыз)

Русско-таджикский словарь

цена

Перевод:

Русско-немецкий словарь

цена

Перевод:

ж.

1) (стоимость) Preis m

по высокой цене — zu einem hohen Preis

2) (ценность, значимость) Wert m

знать цену чему-л. — etw. zu schätzen wissen

знать себе цену — sich (D) seines Wertes bewußt sein

любой ценой — um jeden Preis

этому цены нет — das ist nicht mit Geld zu bezahlen

Русско-узбекский словарь Михайлина

цена

Перевод:

baho, narx, qadr

Русско-итальянский автомобильный словарь

цена

Перевод:

costo

Русско-итальянский экономический словарь

цена

Перевод:

Русско-итальянский юридический словарь

цена

Перевод:

costo, prezzo, valore

Русско-итальянский политехнический словарь

цена

Перевод:

Большой русско-итальянский словарь

цена

Перевод:

ж.

1) (стоимость) prezzo m, costo m

розничная / оптовая цена — prezzo

продажная цена — prezzo di vendita

рыночная цена — prezzo

умеренные / невысокие цены — prezzi modici / miti / contenuti

цена со скидкой, пониженная цена — prezzo

низкие цены (на распродаже) — prezzi di liquidazione

нормированная цена — calmiere m

твёрдая цена — prezzo fisso

вздутые цены — prezzi esorbitanti / esosi

снижение цен — abbassamento / diminuzione dei prezzi

быть в цене — costar molto caro

повышаться в цене — aumentare / crescere di prezzo; rincarare vi (e)

падать в цене — calare / diminuire di prezzo

купить по сходной цене — comprare a buon mercato

цены страшно подскочили разг. — i prezzi sono saliti alle stelle

любой / какой бы то ни было ценой — a qualunque costo; costi quel che costi; caschi il mondo; o di riffa o di raffa предосуд.

2) перен. (значимость) valore m, pregio m

ценою (+ Р) — a costo (di)

ценою жизни а — costo della (propria) vita

ценою жертв — a costo di sacrifici

дорогой ценой — a caro prezzo; con sacrifici

••

быть в цене — essere caro / quotato

не постоять за ценой разг. — dare qualunque cosa per…

красная цена тому… — al massimo costerà / costerebbe…

знать цену кому-л. — essere conscio del valore di qd

набивать себе цену — farsi tenere in gran conto

цена тому грош — non vale nulla / un fico secco разг.

этому цены нет — una cosa

Русско-португальский словарь

цена

Перевод:

Большой русско-чешский словарь

цена

Перевод:

poplatek

Русско-чешский словарь

цена

Перевод:

poplatek, hodnota

Источник

1
оптовые цены

Словарь металлургической терминов > оптовые цены

2
Набиватель

цены) набива(й)ло, підбива(й)ло, наганяйло.

Русско-украинский словарь > Набиватель

3
взвинчивать

взвинтить накрутити, (нервы) напружити; (цены) наганяти, понагонювати. [Понагонювали ціни, бідному тепер не доступитися].

* * *

1) напру́жувати, напру́жити; збу́джувати, збуди́ти

2) роздува́ти и роздима́ти, розду́ти, здува́ти, зду́ти, наганя́ти, нагна́ти

Русско-украинский словарь > взвинчивать

4
заготовительный

-товочный заготовчий. -ные цены — заготовчі ціни.

* * *

заготіве́льний, загото́вчий

Русско-украинский словарь > заготовительный

5
заламывание

заламування, заломлювання; (ветвей для приметы) клячіння, прилім (- лому); (цены) заправляння, загилювання (ціни).

* * *

зала́мування, зало́млення; надла́мування, надло́млення; заправля́ння, загина́ння

Русско-украинский словарь > заламывание

6
запрос

1) (действ. от Запросить) запитання, запит (-ту);

2) (

канцел.

бум. с вопросом) запитання. [На ваше запитання з 20-го січня 1928 р. за № 5… (или ч. 5).;.];

3) (вопрос устн. или письмен.) запитання, запит (-ту), питання. [Академія дає відповідь на наукові запитання всім інституціям (Ст. У АН)]. Пред’являть, вносить -прос куда — ставити, вносити запитання, запит до кого, до чого. Входить с -просом куда — звертатися з запитанням до кого, до чого;

4) (допрос) допит (-ту), (расспрос) розпиток (-тку). [Нікому він на допит не відкаже (не ответит) (Куліш). Наум пристав до його з розпитками (Квітка)];

5) (в торговле: назначение высок. цены) заправа, (чрезмерный) загилення. -прос в карман не лезет, -прос по рылу не бьёт — заправа лиха не чинить (Приказка); дадуть не дадуть — заправити можна. Без -су — без заправи, без торгу. [Ціни — без заправи];

6) (

перен.

: спрос) попит (-ту), (в дух. отнош.) запит (-ту), запитання, питання; (стремление) змагання, поривання до чого; (потребность) потреба чого; (непреод. влечен.) вимога, потреба. [Леся Українка найповніше відбила в собі ознаки свого часу з усіма його запитами, пориваннями до високої мети (Єфр.)]. На что -прос, то и дорого — на що попит, на те й заправа; чого питають, за те й заправляють. Животрепещущие -сы жизни — пекучі запити життя.

* * *

1) запита́ння, за́пит, -у

без запрос са — без запра́ви, без то́ргу

3) по́пит, -у

запрос сы — (розумо́ві, культу́рні, духо́вні) потре́би, -тре́б (за́пити, -тів)

Русско-украинский словарь > запрос

7
котировка

1) (обращение ценных бумаг) котирування;

2) (установление биржевой цены) нотування.

* * *

фин.

котирува́ння, котува́ння

Русско-украинский словарь > котировка

8
на

предл.

I. 1) с

вин. п.

— а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) — на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем — пальцем на кого показувати. Смотреть на кого — дивитися на кого. Закричать на кого — закричати на кого. Доносить, клеветать на кого — доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого — скаржитися на кого, (

зап.

) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого — скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого — сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас — я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя — я беру це на себе. Он много берёт на себя — він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него — жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф — на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь — на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого — вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого — іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого — виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров — собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт — з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать — він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору — іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево — вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо — вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб — намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол — сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю — кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень — наткнутися на камінь. Положить на стол — покласти на стіл. Окна выходят на улицу — вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы — це впливає (має силу) на здоров’я, на нерви. Броситься кому на шею — кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею — на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум — спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум — мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится — розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо — говорити на ухо. Стать на колени — см. Колено 1. Кто назначен на это место? — хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово — вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон — посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо — відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! — що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку — покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык — перекладати на українську мову. Писать на украинском языке — писати українською мовою, (

зап.

) в українській мові. Вариации на тему — варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды — спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду — посадити на самий хліб і воду. Он на все руки — він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на — не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) — на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север — простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад — повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток — подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн — я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку — на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в’язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор — карета в’їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону — перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты — йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу — піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту — піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну — іти на війну. Ехать на воды — їхати на води. Вести на казнь — вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок — викликати на дуель (

гал.

на поєдинок). Звать на свадьбу — закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) — на що; срв. О, об 2. На другой день — другого дня, на другий день. На третью ночь — третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху — на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра — на(в)завтра. На следующий год — на той рік, на наступний рік. На будущее время — на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля — уночі з четвертого на п’яте липня. В ночь на 5-е июля — уночі проти п’ятого липня. С понедельника на вторник — з понеділка на вівторок. Со дня на день — з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени — на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю — їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней — відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней — на кілька (декілька, скількись) день. На два года — на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) — на що, за що. [Не на те козак п’є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги — я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что — проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре — помножити п’ять на чотири. На половину меньше — на половину менше. Убавить на треть, на половину — зменшити на третину, на половину. Разделить на двое — розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего — на чотири, на п’ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо — на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх — обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей — (по)купити на три карбованці, на п’ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей — я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один — сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) — на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи — на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги — він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение — віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги — грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку — з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого — засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным — на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник — шити сорочку про свято. На чёрный день — про чорний день, про лиху годину. На случай — про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара — на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт — на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) — (до)кинути про кого, (

шутл.

) водою бризнути на кого. На риск — на риск, на відчай. На жизнь и на смерть — на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть — забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня — до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес — купувати на вагу що. На беду — на біду, на лихо, на нещастя. На встречу — см. Навстречу. На силу — см. Насилу. На память — а) на пам’ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам’ять; см. Память 2. На голодный, желудок — на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с

предл.

п. — а) на вопрос: где, на ком, на чём — на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу — пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле — сидіти на стільці. Книга лежит на столе — книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок — я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке — рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках — нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах — сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах — із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах — це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах — стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме — в мене не те на думці. На небе и на земле — на небі і на землі. На небосклоне — на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе — на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре — міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера — на березі (над берегом) озера. На дне бутылки — на дні пляшки. На всех углах улиц — на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу — на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш

и т. п.

). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого — на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке — бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы — жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села — ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина — я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье — на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности — уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок — за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике — стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте — на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком — бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе — спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался — він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом — дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди — різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге — писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды — держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке — переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях — їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых — їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях — я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах — плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах — битися на шпадах. Передать на словах — переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле

и т. п.

) — грати, заграти на що и на чому (

напр.

на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях — ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке — пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах — карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку — на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу — віз важкий на ходу и до ходу. На коленях — см. Колено 1. На цыпочках — см. Цыпочки. На четвереньках — см. Четвереньки. На корточках — см. Корточки. Компания на акциях — акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) — на чому. Быть на службе — бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах — бути на варті (на чатах). На побегушках — см. Побегушки. На смертном одре — на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) — на чому. На этой, на прошедшей неделе — на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях — цими днями. На святках — святками. На досуге — на дозвіллі. На отъезде — на від’їзді, від’їздячи. Жениться на тридцатом году — оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь — на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь — з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На —

1) (

мн.

нате),

глаг. нрч.

— (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с

вин. п.

). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку — ось на, це тобі на горілку. На, возьми! — на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту — (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

междом.

— о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! — о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! — от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б’ють, за брехню віри не дають, — оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! — диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

предл.

с вин. п.

на (кого-що)

положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; нада́лі

на за́втра — на завтра

помножить на два — помно́жити на два; ; на (що)

на сле́дующий день — день; на (що), про́ти (чого)

в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п’я́того че́рвня; на (кого-що), до (чого)

идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); на (що), про (що)

учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

на вся́кий слу́чай — всякий

на пра́здник — на свя́то; про свя́то

с предложн. п.

на (кому-чому)

лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

выступа́ть на съе́зде — виступати на з’ї́зді; на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим);

служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

на [э́тих] днях — день

на той (на бу́дущей) неде́ле — неделя

на той (на про́шлой) неде́ле — неделя; на (чому, що), у (що)

игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); на (кому-чому), з (ким-чим)

стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; на (чому), за (що)

спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во);

говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

част.

на

на, возьми́! — на, візьми́!

вот тебе́ [и] на, вот те на́ — вот

на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

III

част.

како́й (что) ни на е́сть — ни I 2)

Русско-украинский словарь > на

9
набойщик

-щица набивальник, -ниця, набивач, -вачка; (тканей) вибивач, -вачка, вибійник, -ниця, вибійщик, -щиця; (цены) набива(й)ло, підбива(й)ло, наганяйло.

* * *

спец.

набива́ч, -а, набива́льник

Русско-украинский словарь > набойщик

10
надувательский

дурисвітський, шахрайський, (

зап.

) ошуканський. -кие цены — дурисвітські ціни.

* * *

дури́світський, ошука́нський; шахра́йський

Русско-украинский словарь > надувательский

11
назначение

1) (обозначение, отмечание чего) визначання, визначування, зазначання, зазначування, на[по]значання, на[по]значування, відзначання, відзначування,

оконч.

визначення, зазначення и зазначіння, на[по]значе[і]ння, відзначе[і]ння чого;

2) (определение чего кому, чему, для кого, для чего, на что) призначання, призначування, визначання; визначування, приділяння чого кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що; (

оконч.

и результат действия) призначення и призначіння, визначення, приділення и придіління, приділ (-лу). [Кожна година в нього мала своє призначення (Коцюб.)]. -ние награды — призначання (призначення) нагороди. -ние наказания — визначання (визначення), призначання (призначення) кари. -ние срока — призначання (призначення), визначання (визначення) терміну (строку, речінця). -ние цены — визначання (визначення) ціни. Дать -ние чему — призначити (приділити) що куди, до чого, на що, дати призначення (приділ) чому. Дать совсем другое -ние чему — дати зовсім инше призначення чому, призначити що на зовсім инше. [Дав зовсім инше призначення тому закладові (Ор. Левиц.)]. Доставить письмо по -нию — приставити (віддати, принести, привезти) листа, кому (куди) призначено. Не доходит по -нию — не доходить, куди призначено (

шутл.

куди націлено). [Його увага, здається, не доходить, куди її націлено (Короленко)]. По месту -ния — до призначеного місця, куди призначено. Отправиться к месту своего -ния — поїхати (піти, вирядитися), куди призначено (до призначеного місця). Станция -ния — станція призначення;

3) (на должность, для исполн. обязанности) призначання, настановляння, настановлювання, наставляння кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяння кого за кого, (

гал.

) іменування кого ким, на яку посаду; (

оконч.

и результат действия) призначе[і]ння, (только

оконч.

) настановлення, настанова, наставлення, приділе[і]ння; (только куда, кому, к кому) надавання,

оконч.

надання кого куди, кому, до кого. [Почув про призначення його на голову комісії (Київ). Читаєш здебільшого (по газетах) у відділі нових призначень «Трупов, Дьяков…» (Н. Рада)]. -ние на вакантное место — призначання (призначення), настановляння (настановлення, настанова) на вільну посаду. Получить -ние — дістати (одержати) призначення, бути призначеним (настановленим). Состоялось -ние его на службу — його призначено (настановлено) на посаду;

4) (человека на земле) призначення. [Довідується про своє місце й призначення в житті (Грінч.). Задумався про те, яке призначення в людини (Крим.). Чоловіче, подумай про своє високе призначення (Наш)].

* * *

1) призна́чення, призна́чання; ви́значення, визнача́ння; призна́чення, признача́ння; наставляння

2) призна́чення

испо́льзовать (переда́ть, посла́ть) по назначение нию — ви́користати (переда́ти, посла́ти) за призна́ченням

ме́сто назначение ния — місце призна́чення

Русско-украинский словарь > назначение

12
неустановившийся

несталий, (неустановленный) нев[у]сталений, (колеблющийся) хиткий, хисткий, хибкий; (изменчивый) мінливий; срв. Неустойчивый. -шийся характер — нестала (хитка, хистка, нетверда) вдача. -шаяся погода — нестала (мінлива) погода. -шиеся цены — нев[у]сталені (несталі) ціни.

* * *

неста́лий; неуста́лений; хитки́й, хистки́й; мінли́вий

неустановившийсяаяся пого́да — неста́ла (мінли́ва) пого́да

неустановившийся иеся це́ны — неста́лі (неуста́лені) ціни

неустановившийся ийся хара́ктер — неста́ла (хитка́, хистка́) вда́ча, неста́лий (хитки́й, хистки́й) хара́ктер

Русско-украинский словарь > неустановившийся

13
неустойчивый

1) (нестойкий) нестійкий; (неустановившийся, непостоянный) несталий, нетривкий; нестано[і]вкий; (колеблющийся) хиткий, хисткий, хибкий; (изменчивый) мінливий, (нетвёрдый) нетвердий, (ненадёжный) непевний. [Хитка кладка через річку (Липовеч.). Море хитке (Вороний). Хиткі суспільні елементи (Пр. Правда). Хибкий місток (Г. Барв.). (У лілеї) стебло тоненьке, хибке (Куліш). В мене серце хибке (М. Вовч.). Мінливі естетичні погляди (М. Зеров). Нетвердий політичний курс (Пр. Правда). Чудне, хибке, непевне слово в його (Куліш). Краса твоя непевна, як туман (Вороний)]. -вая лодка — хи(с)ткий (хибкий, перекидистий, верткий) човен. [Дума в його гойдалась, як хибкий човен на морі (Коцюб.)]. -вая погода — нестала (мінлива) погода. -вое равновесие — нестійка (хистка) рівновага. -вый столб — нестійкий (хиткий) стовп. -вые цены — хиткі (несталі) ціни. -вый человек — нестала (нестійка, хитка, хистка) людина;

* * *

нестійки́й; неста́лий, нетривки́й; хистки́й, хитки́й, хибки́й, хитли́вий, хитля́вий; переки́дистий

неустойчивыйое равнове́сие — физ. несті́йка рівнова́га

Русско-украинский словарь > неустойчивый

14
ниже

I. 1) (сравн. ст. от

прлг.

Низкий) — а) нижчий від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що; (меньше) менший; (о голосе) нижчий, товстіший, грубший. Он -же меня ростом — він нижчий (менший) за (від, проти) мене на зріст. Суммы -же ста рублей — суми менші, як сто карбованців. Температура -же нуля — температура нижча від нуля (и нижче нуля). Цены на хлеб ещё -же — ціни на хліб ще нижчі (менші). Это -же его достоинства — це нижче (від) його гідности. Это -же всякой критики — це (стоїть) поза всякою критикою, це нижче за всяку критику. Всё -же и -же — (все) нижчий та (і) нижчий, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижчий (-ча, -че;

мн.

-чі)

и т. п.

Становиться всё -же и -же — що-раз (чим-раз, де-далі) нижчати

и т. п.

-же всех — нижчий за всіх, від усіх; найнижчий, (сильнее) як-найнижчий, що-найнижчий

и т. п.

Становиться, стать -же — нижчати, понижчати, (уменьшаться) зменшуватися, зменшитися; робитися нижчим, меншим

и т. п.

(в определённой

глаг.

форме предпочтительнее им. п.: робиться нижчий, нижча

и т. п.

); б) нижчий, (меньше) менший, (хуже) гірший, (проще) простіший, (незнатнее) незначніший, (вульгарнее) вульгарніший; в) нижчий, ниціший, (недостойнее) негідніший, (подлее) підліший, (позорнее) ганебніший. Срв. Низкий;

2) (сравн. ст. от

нрч.

Низко) — а) нижче; (о рубке, стрижке ещё) прикріше. О чём сказано -же — про що сказано нижче (и понижче). Смотри -же — дивися нижче. Тоном -же — на (один) тон нижче. -же взять (прицеливаясь) — понизити. [На два цалі лиш понизив, та й і шапки не ізбив (Рудан.)]. Всё -же и -же — все нижче та (і) нижче, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижче. Как можно -же — як-найнижче

и т. п.

; як(о)-мога нижче

и т. п.

-же травы, тише воды — а)

нрч.

— нижче (від) трави, тих(і)ше (від) води; б)

прлг.

— нижчий від трави, тих(і)ший від води; б) нижче, (вульгарнее) вульгарніше; в) нижче, ниціше, (недостойнее) негідніше, (подлее) підліше, (позорнее) ганебніше. Срв. Низко;

предл.

род. п.

— нижче кого, чого. [Нижче порога, серед збурених хвиль (Загірня)]. -же колена — нижче коліна. Продавать вещь -же её стоимости — продавати річ дешевше (нижче) від її вартости. Ртуть упала в градуснике -же нуля — живе срібло спустилося (

диал.

ортуть спустилася) в градуснику нижче (від) нуля. -же точки замерзания (на термометре) — нижче (від) риси (лінії) замерзання. -же Киева (по течению Днепра) — нижче Київа, понижче Київа;

4) (в сложении) нижче.

II. союз (

стар.

) ніже, аніже, (а)ні, (ни даже) ні (ані) навіть; срв. Ни 1.

* * *

Русско-украинский словарь > ниже

15
падать

пасть

1) падати (неспр.

ласк.

падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало — ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность — на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину — тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам — упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц — падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) — крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров — західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло — робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла — фортеця впала. -ть в обморок — зомлівати, зомліти. См. Обморок;

2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];

3) (умирать) падати, пасти, минутися, (

сов. о мног.

) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою — полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый — він ліг трупом;

4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают — царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает — барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал — мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает — рівень низиться, знижується. Цены — дают — ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене — з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом — занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];

5) пасть на кого (отразиться на ком) — окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову — кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него — випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него — підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий — той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда — летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший — см. Павший.

* * *

1) па́дати, упа́сти

2) па́дати ; випада́ти, ви́пасти; іти́, пройти́; упа́сти

3) ) упа́сти; бу́ти пова́леним

4) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; зме́ншуватися, зме́ншитися

5) ) випада́ти

6) ) па́дати, спа́дати

7) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; випада́ти, ви́пасти

занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти

Русско-украинский словарь > падать

16
повышение

підвищування, підношення, підіймання,

оконч.

підвищення, піднесення, підняття. -ние продуктивности труда — підвищення продуктивности праці. -ние голоса — підняття (підведення, піднесення) голосу. -ние цены на хлеб — підвищення (піднесення) ціни на хліб. -ние по службе, чином — підвищення на уряді, на чині (чином). Он обязан ему своим -нием — він йому завдячує своїм підвищенням (піднесенням).

* * *

підви́щення, підви́щування; підне́сення; підняття́, підніма́ння, підійма́ння; зроста́ння

Русско-украинский словарь > повышение

17
понижаться

понизиться нижчати, понижчати, понижуватися, понизитися, знижуватися, знизитися, обнижуватися, обнизитися, опадати, опасти, (немного) принижуватися, принижатися, принизитися, (слишком) перенижуватися, перенизитися, (о ценах) спадати, спасти. [Досягти поєднання з масами інтелігенція може, не знижуючись до того рівня, на якому вони стоять (Грінч.)]. Гора -лась — гора знизилася. Берег -лся — берег обнизився. Температура -лась — температура знизилася. Цены очень -жаются — ціни дуже спадають.

* * *

зни́жуватися знижа́тися, зни́зитися, пони́жуватися понижа́тися, пони́зитися; зме́ншуватися, зме́ншитися; запада́ти, запа́сти

Русско-украинский словарь > понижаться

18
посылка

1) см. Посылание. Человек на -ках — побігун. Пользоваться кем для -лок — засилатися, посилатися ким. [Тим уже всі й посилаються, чия черга настане (Свид.)];

2) пакунок (-нка), посилка. [Пакунки вагою до одного пуда звільняються від будь-яких поштових оплат]. -ка ценная — пакунок коштовний, цінний. -ка без цены — пакунок простий, без ціни.

* * *

1) посила́ння; надсила́ння

быть на посы́лках — бу́ти на побіге́ньках

3) поси́лка, паку́нок, -нка

Русско-украинский словарь > посылка

19
предельный

крайній, граничний. -ный возраст — найвищий вік. -ный срок — крайній (останній) строк (речінець). -ная скорость — найбільша скорість. -ная температура — крайня, гранична температура. -ные цены — найвищі (найбільші) ціни.

* * *

грани́чний; кра́йній

преде́льная ско́рость — грани́чна (найбі́льша) шви́дкість

преде́льная температу́ра — грани́чна (кра́йня) температу́ра

предельный во́зраст — грани́чний (найви́щий) вік

предельный сро́к — кра́йній (оста́нній) строк

Русско-украинский словарь > предельный

20
предположительный

здогадний. [Міряючи вухом здогадне віддалення того, що свистав (Франко)]. -ная цена — приблизна (можлива) ціна. -тельно — здогадно; (примерно) приблизно, можливо. Цены означены -но — ціни поставлено приблизно.

* * *

здо́гадний здога́дний; га́даний, передба́чуваний; прибли́зний; можли́вий

Русско-украинский словарь > предположительный

Источник

Home

About

Blog

Home>Слова, начинающиеся на букву Ц>цена>Перевод на украинский язык

Как будет Цена по-украински

Здесь Вы найдете слово цена на украинском языке. Надеемся, это поможет Вам улучшить свой украинский язык.

Вот как будет цена по-украински:

ціна
[править]

Цена на всех языках

Другие слова рядом со словом цена

цельный
цемент
цементный
цена
цензор
цензура
ценитель

Цитирование

«Цена по-украински.» In Different Languages, https://www.indifferentlanguages.com/ru/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE/%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%B0/%D0%BF%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8.

Копировать

Скопировано

Посмотрите другие переводы русских слов на украинский язык:

вырабатывать
догорать
милорд
миролюбивый
никак
обстоятельство
осина
понравиться
сдувать
солидарность

Слова по Алфавиту

Источник