Как пишется пять на украинском языке

(пять) п’ятка, п’ятірка; (лошадей

и т. п.

) п’ятірня (коней); (в картах) п’ятка; (монета или пятирублёвая бумажка) п’ятка, п’ятірка, п’ятеричка. [Заробляли коли не по десятці, то по п’ятці ринських (Франко). Дзвінкова (бубновая) п’ятка].

I. 1) с

вин. п.

— а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) — на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем — пальцем на кого показувати. Смотреть на кого — дивитися на кого. Закричать на кого — закричати на кого. Доносить, клеветать на кого — доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого — скаржитися на кого, (

зап.

) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого — скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого — сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас — я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя — я беру це на себе. Он много берёт на себя — він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него — жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф — на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь — на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого — вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого — іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого — виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров — собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт — з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать — він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору — іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево — вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо — вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб — намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол — сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю — кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень — наткнутися на камінь. Положить на стол — покласти на стіл. Окна выходят на улицу — вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы — це впливає (має силу) на здоров’я, на нерви. Броситься кому на шею — кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею — на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум — спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум — мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится — розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо — говорити на ухо. Стать на колени — см. Колено 1. Кто назначен на это место? — хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово — вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон — посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо — відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! — що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку — покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык — перекладати на українську мову. Писать на украинском языке — писати українською мовою, (

зап.

) в українській мові. Вариации на тему — варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды — спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду — посадити на самий хліб і воду. Он на все руки — він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на — не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) — на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север — простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад — повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток — подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн — я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку — на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в’язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор — карета в’їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону — перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты — йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу — піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту — піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну — іти на війну. Ехать на воды — їхати на води. Вести на казнь — вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок — викликати на дуель (

гал.

на поєдинок). Звать на свадьбу — закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) — на що; срв. О, об 2. На другой день — другого дня, на другий день. На третью ночь — третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху — на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра — на(в)завтра. На следующий год — на той рік, на наступний рік. На будущее время — на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля — уночі з четвертого на п’яте липня. В ночь на 5-е июля — уночі проти п’ятого липня. С понедельника на вторник — з понеділка на вівторок. Со дня на день — з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени — на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю — їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней — відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней — на кілька (декілька, скількись) день. На два года — на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) — на що, за що. [Не на те козак п’є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги — я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что — проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре — помножити п’ять на чотири. На половину меньше — на половину менше. Убавить на треть, на половину — зменшити на третину, на половину. Разделить на двое — розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего — на чотири, на п’ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо — на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх — обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей — (по)купити на три карбованці, на п’ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей — я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один — сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) — на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи — на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги — він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение — віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги — грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку — з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого — засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным — на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник — шити сорочку про свято. На чёрный день — про чорний день, про лиху годину. На случай — про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара — на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт — на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) — (до)кинути про кого, (

шутл.

) водою бризнути на кого. На риск — на риск, на відчай. На жизнь и на смерть — на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть — забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня — до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес — купувати на вагу що. На беду — на біду, на лихо, на нещастя. На встречу — см. Навстречу. На силу — см. Насилу. На память — а) на пам’ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам’ять; см. Память 2. На голодный, желудок — на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с

предл.

п. — а) на вопрос: где, на ком, на чём — на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу — пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле — сидіти на стільці. Книга лежит на столе — книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок — я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке — рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках — нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах — сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах — із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах — це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах — стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме — в мене не те на думці. На небе и на земле — на небі і на землі. На небосклоне — на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе — на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре — міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера — на березі (над берегом) озера. На дне бутылки — на дні пляшки. На всех углах улиц — на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу — на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш

и т. п.

). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого — на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке — бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы — жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села — ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина — я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье — на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности — уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок — за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике — стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте — на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком — бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе — спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался — він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом — дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди — різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге — писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды — держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке — переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях — їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых — їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях — я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах — плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах — битися на шпадах. Передать на словах — переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле

и т. п.

) — грати, заграти на що и на чому (

напр.

на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях — ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке — пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах — карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку — на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу — віз важкий на ходу и до ходу. На коленях — см. Колено 1. На цыпочках — см. Цыпочки. На четвереньках — см. Четвереньки. На корточках — см. Корточки. Компания на акциях — акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) — на чому. Быть на службе — бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах — бути на варті (на чатах). На побегушках — см. Побегушки. На смертном одре — на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) — на чому. На этой, на прошедшей неделе — на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях — цими днями. На святках — святками. На досуге — на дозвіллі. На отъезде — на від’їзді, від’їздячи. Жениться на тридцатом году — оженитися на тридцятому році;

1) (

мн.

нате),

глаг. нрч.

— (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с

вин. п.

). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку — ось на, це тобі на горілку. На, возьми! — на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту — (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2)

междом.

— о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! — о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! — от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б’ють, за брехню віри не дають, — оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! — диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

1)

с вин. п.

на (кого-що)

2)

с предложн. п.

на (кому-чому)

3) -нута, -нутка (приблизит. мера времени) — хвилина, хвилинка, (

зап.

) хвиля, хвилька, часина, часинка, (редко) мінута, мінутина, мінутка. [Зажди одну хвилину (Куліш). Підождіть хвилинку (Самійл.). Рахувала день свій з тої хвилі, коли… (Коцюб.). Не раз спогадаю часини сі любі (Л. Укр.). Я таку часинку вигадала, як вона не плакала (М. Вовч.). За одну мінутину зладив кочержилно (Харківщ.)]. В данную, в настоящую, в эту -ту — цієї хвилини, в цю хвилину, (приблиз.) під цю хвилину. В ту, в ту же, в ту самую -ту — тієї, тієї-ж, тієї самої хвилини, в (или під) ту, в ту-ж, в ту саму хвилину. Я приехала в ту самую -ту, когда он выезжал — я приїхала саме в (під) ту хвилину, як він виїздив. В -ту, в одну -ту (сделать что-л.) — за одну хвилин(к)у, за хвильку, (редко) однією мінутою (зробити щось). [За хвильку зроблю (М. Грінч.). Я зараз, однією мінутою повернуся (Мирний)]. В такие -ты — в (під) такі хвилини, такими хвилинами. [Розум у чоловіка під такі хвилини спить (Кониськ.)]. В хорошую -ту — в (під) добру хвилину; під добру руч. [Я підкотився (до нього) під добру руч (Харківщ.)]. В -ту смерти — у хвилину смерти, у смертну годину, смертної години, у смертний час. Сию -ту (сейчас же) — зараз, заразісінько, цієї-ж хвилини, цю-ж мить. [Іду, йду! Ось заразісінько (Короленко). Цю-ж мить іди сюди! (Брацлавщ.)]. Каждую -ту — що-хвилини, кожної хвилини. Мне дорога каждая -та — мені дорога кожна хвилина. Каждая -та у меня на счету — кожна хвилька в мене порахована. На -ту, на -тку — на хвилину, на хвилинку (на хвильку), на часину, на часинку. [Замовкла на хвилину (Н.-Лев.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Забігає до мене на часинку мій приятель (Крим.)]. Не уснула я и на -тку — не заснула я й на хвилинку (на волосинку), на макове зерно. С -ты на -ту — кожної хвилини, з хвилини на хвилину; (вот-вот) ось-ось, далі-далі, затого. [Ми його ось-ось ждемо (М. Грінч.). Він далі-далі прийде (Звин.)]. Через какую-нибудь -ту — за яку(сь) хвилин(к)у. Свободная -тка — вільна хвилинка, годинка. [Як вилучилася мені годинка, нишком побігла сама до неї (М. Вовч.)]. Нет (ни) -ты свободной — нема(є) хвилин(к)и вільної. Нет (ни) -ты покоя (отдыха, передышки) — нема просвітлої (редко промитої) години; нема просвітку кому. Делать что в свободные -ты — робити що вільними хвилинами.

1) хвили́на; часи́на, уменьш.-ласк. часи́нка

1) (часть кисти) палець (р. пальця), пучка. [Зроби мені перстень — золоту каблучку на середню пучку]. Конец -ца на руке или на ноге — пучка,

ум.

пучечка. [Пучки на руках і на ногах холонуть]. Большой -лец — великий палець, палюх, пучак, бецман. Указательный -лец — вказівний палець, вказівець (-вця), пузвеликий палець. Средний -лец — середній палець. Безымянный -лец — підмізинний палець. Меньшой -лец (мизинец) — мізинок (-нка), мізинний палець, мізинець (-нця),

ум.

мізинчик. Остаток отрезанного -ца — кико[і]ть (- ктя). Знать как пять своих -цев — знати як свої пять пальців (пучок), як облупленого. Считать по -цам — рахувати на пальцях. Смотреть на что сквозь -цы — крізь пучки (крізь пальці). дивитись на що. -лец о -лец не ударит — пучкою не кивне, ні за холодну воду (і за холодну воду) не візьметься (прийметься), ні кує ні меле. [Ми й пучкою не кивнули, щоб дати масам виховання. Він тобі ні за холодну воду по хазяйству. Він голова в гурткові, повинен збирати членів, а він ні кує ні меле]. Шевелить, двигать -ми — рушати (

сов.

рушити) пальцями, пучками. Не имеющий одного или неск. -цев — безпал(ь)ко, безпалок (- лка), безпалький (-ого);

1) п’яті́рко; п’ять, -ти́ и -тьо́х

уп’я́теро; у п’ять разі́в

1) (закрывать себя чем) закриватися, закритися, затулятися (затулюватися), затулитися, (ставя что перед собой) заставлятися, заставитися; (платком

и т. п.

) запинатися, запнутися и зап’ястися; (об отверстии) затулятися (затулюватися), затулитися, затикатися, заткнутися, (

о мн.

) позакриватися, позатулятися, позатикатися

и т. д.

[Стоїть дівка з молодцем, закрилася рукавцем (Чуб. V). Дівчина, затулившись руками, ридає (М. Вовч.). Попросила в мене мій вуаль, зап’ялася ним… (Л. Укр.)];

2) (затворяться) зачинятися, зачинитися, затулятися и затулюватися, затулитися, (

о мн.

) позачинятися, позатулятися; (о глазах) заплющуватися, заплющитися, сплющуватися, сплющитися; (смежаться) склепатися, склепитися; (об устах) (

сов.

) заціпитися, скл[р]епитися. [На мить одчинився тайник, щось пропустив і зачинився знову (Коцюб.). Сплющуються очі мені (Тесл.)]. Парадные (двери) -ваются в двенадцать часов ночи — парадні двері зачиняють о дванацятій годині ночи. Крышка плохо -ется — кришка, (у сундука) віко нещільно пристає. Глаза -лись (смежились) навеки — склепилися навіки очі;

4) (наглухо закрываться в помещении) закутуватися, закутатися, затушковуватися, затушкуватися де, в чому. [Та ну-бо, відчиніть! Чого закуталися в білий день? (М. Левиц.)]; (о ране: затянуться) (безлично) затягати, затягнути, (

о мн.

) позатягати. [За тиждень чи за півтора рани в хворого позатягало (Грінч.)];

1) (о человеке) заклопотаний, (отвлекшийся) забавлений, (

сущ.

) працівник. [Він жив, заклопотаний власною думкою (Коцюб.) Владика, забавлений розмовою з князем- воєводою, не ввернув уваги на його ущипливість (Ор. Левиц.)]. Этой работой -то пять человек — на цій роботі стоять п’ятеро люду. Люди -тые на военном производстве — працівники в військовому виробництві (що стоять на військовому виробництві). -тые сельским хозяйством — працівники в сільському господарстві (що стоять на сільському господарстві). Быть -няту работой в хозяйстве — працювати в господарстві, поратися коло хазяйства (на господарстві). Все одним -няты — всі про одно думають; всі про одно клопочуться (дбають). -тый (о помещении

и т. п.

) — замешканий, залюднений, заселений. Быть не -тому — (о земле, помещении) гуляти, вакувати, галювати. [Чого в тебе город галює, — хіба нема чого посадити?]. -тый чем (предмет) — запорожнений чим, непорожній, в роботі. [Мішок запорожнений житом. Висип у миску. — Не можна: не порожня. А де друга миска? — Так само в роботі (Звин.). У мене руки непорожні — не можу більше взяти];

1)

прич.

за́йнятий; захо́плений; за́браний; за́йнятий; заціка́влений, за́йнятий; захо́плений; запо́внений; заполо́нений; за́йнятий; розва́жений

2) (осуществляться) сповнятися, сповнитися, обычно: справджуватися, справдитися, здійснюватися и здійснятися, здійснитися, (сбываться) збуватися, збутися, (редкий

пров.

) стаковитися; срвн. Осуществляться, Сбываться. [Ще-ж не сповнився й давній заповіт (Л. Укр.). Той сон твій справдиться (Шевч.). От і справдилося його передчуття (Коцюб.). Як проти неділі присниться та до вечора не стаковиться, то й минеться (Козелеч.)]. Предсказание моё -лось — провість моя справдилася, здійснилася. Все его желания -ются — а) усі бажання його виконуються, виконують, вволяють; б) усі бажання його справджуються, здійснюються;

1) (всякий, все) кожний, кожен, (

диал.

) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати — кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім’я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится — на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) — кожне, що (це вчинить). -дый без исключения — кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам’яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу — на кожнім кроці; що не крок, (то)… С — дого (по раскладке) — від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];

3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через

род.

или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с

род.

или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год — що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю — що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом — кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье — що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с

предл.

«с» передаётся

род.

пад. с

предл.

«за» или

род.

без предлога от «кожний» или «що» с

род.

или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) — кожної середи (приходьте). В -дую минуту — кожної хвилини, (

гал.

) в кождій хвилі. Через -дый понедельник — що-другого понеділка. С -дым годом — що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой — що-хвилина. С -дым разом (хуже) — що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).

I.

нрч.

и

предл.

навкруг, округ, округи, круг, кругом, навколо, довкола, надоколо (кого, чого); (только

нрч.

) навкруги; срвн. Вокруг. [Стоять круг (навкруг) столу (Харківщ.). Слухачі навколо нього (Л. Укр.). Надоколо вода, а всередині біда (Приказка). Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали (Шевч.)]. Розглянувся навкруги (навколо) (Київщ.)]. Идти -гом города — іти круг міста. Обойти город -гом — обійти місто навкруги (округи, навколо). Ходить, обходить -гом чего — ходити круг, навкруг

и т. д.

чого, ходити кружка коло чого. Земля моя идёт на пять вёрст -гом — землі моєї на п’ять верстов навкруги. Его -гом обобрали — його геть чисто (до нитки) обібрано. -гом хорош — кругом (навкруг) гарний, хороший. [Золотоноша кругом хороша (Приказка)].

2)

с

род. п.

круго́м, круг, навкру́г, навко́ло, довко́ла, навкіл, довкі́л, вко́ло (кого-чого); окру́г, округи́, наокруги́ (кого-чого); навкруги́ (кого-чого);

диал.

довкруги́ (кого-чого)

1) (цикл науки, учения, лечения

и т. п.

) курс (-су). [Курс української мови. Курс лікування]. Проводить курс — відбувати (переходити) курс. Окончить курс — добути курсу, (с)кінчити курс. [Вчився по духовних школах, але курсу не добув (Єфр.). Кінчив курс лікування електрикою]. Быть в -се чего — бути в курсі чого. [Я не в курсі цієї справи];

5) (

строит.

, род кладки) ряд (-ду).