Как пишется слово дякую

увага; (сильнее) пильна увага. Обращать, обратить внимание на что-л. — звертати (звернути) увагу (свою або чужу) на що, уважати, уважити на що, зважати, зважити на що, оглядатися (оглянутися) на що, класти (покласти) увагу на що, (

вульг.

) вдаряти (вдарити) на що; (находить привлекательным) накидати (накинути) кого оком; (сжалиться) зглянутися на кого. [На все сам звертає увагу (Рудч.). На вважають вони на літа, на вроду (Шевч.). Москаль на сльози не вдаря (Ном.). Вона недужа лежала, дак він і тоді уваги не клав (Червіг.). Я вже її накинув оком. Згляньтеся (огляньтеся) на мене невидющого!]. Обращать на себя (привлекать к себе) внимание, быть принятым во внимание — спадати, спасти кому на увагу, притягати, притягти (привертати, привернути) до себе чиюсь увагу, кидатися, кинутися на увагу комусь. [Уривок з пісні, що спав на увагу ще авторові «Исторіи Русовъ» (Єфр.). Він притяг до себе увагу таткову (Крим.). Кожному мусіла кинутися на увагу його чорна борода (Крим.)]. Обратите внимание — уваж, уважте, вважай, уважайте. Сосредоточивать внимание — збирати (зосереджувати) увагу на чому. Не обращать, не обратить внимания, оставлять без внимания — не звертати уваги, не вважати, не (по)турати на що, занехаювати, занехаяти що, занедбувати, занедбати що, нехтувати, знехтувати (занехтувати) що, чим, легковажити що. [Хай сміються, не потурай на те. Він занедбує (нехтує, легковажить) свої обов’язки]. Он, и внимания не обращает на это — він і байдуже на те, про те, до того (Квіт.). А это остаётся без внимания — а це байдуже, а про це (за це) байдуже. Принимать во внимание, в соображение что-л. — брати, взяти що на увагу, зважати, зважити на що-неб., уважати, уважити на що-неб., мати на увазі, оглядатися, оглянутися на що. Принимая во внимание — беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, маючи на увазі що, з уваги, з огляду на що, як на що, як на кого. [Маємо письменство не так-то вже й бідне, як на наші обставини]. Представлять чьему-л. вниманию — подавати, подати кому до уваги щось, ставити, поставити що-н., кому-н. перед очі, на очі. [Левицький поставив перед очі читачеві багатющу колекцію «пропащих» (Єфр.)]. Отвратить (отвлечь) внимание — відвернути (одтягти) увагу чиюсь, (

вульг.

) заґавити кого. [Я піду їх заґавлю, а ти бери (Мнж.)]. Оказать внимание — дати увагу комусь, показати увагу, зробити ласку. Благодарю за внимание — дякую за увагу, я вдячний за уважність (до мене, до тебе). Относиться со вниманием к чему, посвящать внимание чему-л. — віддавати увагу чомусь. Заслуживающий, достойный внимания — вартий уваги, (справедливый) слушний. [Думка ця слушна: дає вихід із становища].

ува́га; ува́жність, -ності

1) душа (

ум.

душка, душечка, душиця). [Людина з великою душею. Це чоловік без душі. Він був душею нашого товариства. В його творах багато душі]; (обращение к любим. человеку) душа (

ум.

душечка, дуся), серце (

ум.

серденько). [Жінко-душечко! Марусю- дусю!];

3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа. [Застебнеться під саму душу (Квітка)]. Без души — не тямлячи себе, не тямлячись. [Не тямлячись з радощів]. Быть без -ши от кого, -ши не слышать (не чаять) в ком — коло кого всією душею упадати, дух за ким ронити. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Грінч.)]. Отвести -шу — спочити душею, (

поэтич.

) душу відволожити. Отдать богу -шу (умереть) — богу душу віддати. До глубины -ши — до живого, до самого серця, аж до дна душі. Душа в -шу — як одна душа, як один (їден) дух. [Років з три жили, як одна душа (Васильч.)]. За милую душу — залюбки, з дорогою душею. От -ши — з душі, від [з] щирого серця. От всей — ши — з усієї душі, від [з] щирої душі. [З душі бажаю (Кул.)]. Дякую тобі з усієї душі (Крим.). Від щирої душі готовий я віддати (Сам.)]. Всей -шой — від [з] душі (щирого серця), з дорогою душею, з цілого серця. [Люблю тебе з цілого серця]. По -ше — до душі, до серця, до в[с]подоби, до мисли. Приттись (приходиться) по -ше — припасти (припадати) до душі, до серця, до в[с]подоби, пристати (прийтися) до душі. Сколько -ше (-шеньке) угодно — скільки душа (душечка) забажає, досхочу. Трогать -шу — порушувати душу, доходити до душі, до серця. Хватать за -шу — брати (хапати, торкати) за душу. [Так і бере тебе за душу]. Чего -ше угодно — чого душа забажає. В душу не идёт — в душу не лізе. На душе мутит — з душі верне, нудить, млосно. Душа в пятки ушла — на [у] душі похололо, душа не на місці. Чуть душа держится — тільки душа в тілі, (

фамил.

) тільки живий та теплий.

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю),

ум.

кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца

и т. п.

) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца

и т. п.

) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (

ум.

) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля — кінець (край) алеї, поля. -цы города — кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах — у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах — кожна річ має два кінці. В -нец чего — на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец — від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов — з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего — кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова — наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це — в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це — кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца — без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца — безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа — гострити кінець ножа. Соединить два -ца — сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу — кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы — ховати кінці. И -цы в воду — і кінці у воду. Сводить -цы — добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами — зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами — ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся — кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой,

техн.

— кінець сліпий;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному — тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец — початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца — не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца — від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю — нема кінця-краю. -ца-краю не видно — кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це — в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года — в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего — наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов — кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец — наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу — під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета — під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу — справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца — вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров’я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец — вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца — до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (

вульг.

) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней — довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни — наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же — не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца — дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему — зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам — щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что — доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу — доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу — справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого — став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что — (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (

шутл.

) — горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца — розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) — кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему — от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец — всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам — кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы — кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям — ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец — скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему — по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам — було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец — прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (

перен.

) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (

фам.

) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) — тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (

провинц.

) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец — делу венец, -нец дело венчает (красит) — кінець — ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца — не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались — цом — не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец — в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) — на всякий терпець буває кінець;

мерсі, спасибі, дякую.

I. 1) с

вин. п.

— а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) — на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем — пальцем на кого показувати. Смотреть на кого — дивитися на кого. Закричать на кого — закричати на кого. Доносить, клеветать на кого — доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого — скаржитися на кого, (

зап.

) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого — скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого — сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас — я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя — я беру це на себе. Он много берёт на себя — він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него — жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф — на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь — на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого — вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого — іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого — виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров — собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт — з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать — він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору — іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево — вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо — вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб — намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол — сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю — кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень — наткнутися на камінь. Положить на стол — покласти на стіл. Окна выходят на улицу — вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы — це впливає (має силу) на здоров’я, на нерви. Броситься кому на шею — кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею — на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум — спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум — мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится — розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо — говорити на ухо. Стать на колени — см. Колено 1. Кто назначен на это место? — хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово — вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон — посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо — відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! — що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку — покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык — перекладати на українську мову. Писать на украинском языке — писати українською мовою, (

зап.

) в українській мові. Вариации на тему — варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды — спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду — посадити на самий хліб і воду. Он на все руки — він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на — не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) — на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север — простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад — повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток — подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн — я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку — на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в’язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор — карета в’їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону — перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты — йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу — піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту — піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну — іти на війну. Ехать на воды — їхати на води. Вести на казнь — вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок — викликати на дуель (

гал.

на поєдинок). Звать на свадьбу — закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) — на що; срв. О, об 2. На другой день — другого дня, на другий день. На третью ночь — третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху — на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра — на(в)завтра. На следующий год — на той рік, на наступний рік. На будущее время — на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля — уночі з четвертого на п’яте липня. В ночь на 5-е июля — уночі проти п’ятого липня. С понедельника на вторник — з понеділка на вівторок. Со дня на день — з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени — на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю — їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней — відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней — на кілька (декілька, скількись) день. На два года — на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) — на що, за що. [Не на те козак п’є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги — я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что — проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре — помножити п’ять на чотири. На половину меньше — на половину менше. Убавить на треть, на половину — зменшити на третину, на половину. Разделить на двое — розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего — на чотири, на п’ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо — на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх — обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей — (по)купити на три карбованці, на п’ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей — я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один — сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) — на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи — на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги — він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение — віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги — грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку — з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого — засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным — на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник — шити сорочку про свято. На чёрный день — про чорний день, про лиху годину. На случай — про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара — на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт — на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) — (до)кинути про кого, (

шутл.

) водою бризнути на кого. На риск — на риск, на відчай. На жизнь и на смерть — на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть — забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня — до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес — купувати на вагу що. На беду — на біду, на лихо, на нещастя. На встречу — см. Навстречу. На силу — см. Насилу. На память — а) на пам’ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам’ять; см. Память 2. На голодный, желудок — на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с

предл.

п. — а) на вопрос: где, на ком, на чём — на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу — пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле — сидіти на стільці. Книга лежит на столе — книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок — я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке — рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках — нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах — сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах — із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах — це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах — стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме — в мене не те на думці. На небе и на земле — на небі і на землі. На небосклоне — на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе — на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре — міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера — на березі (над берегом) озера. На дне бутылки — на дні пляшки. На всех углах улиц — на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу — на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш

и т. п.

). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого — на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке — бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы — жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села — ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина — я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье — на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности — уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок — за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике — стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте — на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком — бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе — спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался — він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом — дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди — різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге — писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды — держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке — переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях — їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых — їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях — я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах — плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах — битися на шпадах. Передать на словах — переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле

и т. п.

) — грати, заграти на що и на чому (

напр.

на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях — ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке — пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах — карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку — на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу — віз важкий на ходу и до ходу. На коленях — см. Колено 1. На цыпочках — см. Цыпочки. На четвереньках — см. Четвереньки. На корточках — см. Корточки. Компания на акциях — акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) — на чому. Быть на службе — бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах — бути на варті (на чатах). На побегушках — см. Побегушки. На смертном одре — на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) — на чому. На этой, на прошедшей неделе — на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях — цими днями. На святках — святками. На досуге — на дозвіллі. На отъезде — на від’їзді, від’їздячи. Жениться на тридцатом году — оженитися на тридцятому році;

1) (

мн.

нате),

глаг. нрч.

— (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с

вин. п.

). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку — ось на, це тобі на горілку. На, возьми! — на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту — (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2)

междом.

— о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! — о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! — от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б’ють, за брехню віри не дають, — оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! — диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

1)

с вин. п.

на (кого-що)

2)

с предложн. п.

на (кому-чому)

I. щось, (кое-что) дещо, (как

сщ.

) дещиця. [Я маю сказати вам щось (дещо) (Київ). Може в цій книжці є щось путнє (Кандід). Я маю дещо братові переслати (М. Вовч.). Ми хочемо розказати дещицю про місяць (Дещо)]. -то весьма удивительное — щось вельми дивне. -то невообразимое — щось неуявленне. -то поразительное — щось разюче, (невероятное) щось неймовірне. Взгляд и -то — погляд і дещо. -то иное — що (щось) инше. [Радить йому зовсім що инше, ніж досі правив (Кониськ.)].

II. Не что)

мест.

указат.-

отриц.

II. Нечто,

нрч.

(

народн.

) — (ничего) нічого; (вестимо) звичайно, звісно, а звісно, авжеж; (пожалуй) (не)хай і так; (ладно) гаразд, ну-ну. Дать то бы -то, да было бы за что — дати не важко (не страшно), аби було за що. «Бывал ли ты в Москве?» — «-то» — «Чи ти бував у Москві?» — «Звичайно (Авжеж, Звісно)». «Берёшь, что ли, полтину?» — «-то, давай» — «Береш півкарбованця,чи що?» — «Гаразд (Ну-ну), давай».

и Ото

предл.

с

род. п.

від (и од), з чого. От Киева до Львова — від Київа до Львова. От села до села — від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки — від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города — далеко від міста. Недалеко от города — недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера — вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления — від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому — з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды — від понеділка до середи. Время от времени — від часу до часу, часом, часами. День ото дня — з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу — що-години. Год от году — від року до року. От самого утра — від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня — від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января — лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов — від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут — мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего — від (з) першого до останнього. Письмо от сына — лист від сина. Наследство от отца — спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея — євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества — вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя — я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него — насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня — вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня — відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага — відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого — бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено — прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей — не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов — боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра — сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града — потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца — засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти — вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни — поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, — ться от ран — вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. — ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. — верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода — голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран — умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран — на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна — на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности — скам’яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда

и т. п.

— плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома

и т. п.

Боль от жестокого оскорбления — біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода — посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева — задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) — очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) — з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума — горе з (великого) розуму. От глупости сделать что — з дуру зробити що. От чего это произошло — з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет — з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… — на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого — піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы — це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи — прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду — з роду. От природы умный ребёнок — з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего — відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

о ком о чём пі[е]клування, дбання за (про) кого, за (про) що, опікування ким, чим, (забота) клопіт (-поту), турбота (и турботи

мн.

), старання за (про) кого, за (про) що, (уход) догляд (-ду) за ким, за чим. Неослабное -ние — повсякчасне пі[е]клування, дбання, повсякчасна турбота за (про) що. Иметь -ние о ком, о чём — пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, дбати за (про) кого, за (про) що, опікуватися ким, чим, старання мати за (про) кого, за (про) що; срв. Пещися. Быть, находиться на чьём-л. -нии — на чиїй голові бути, під чиїм опікуванням (під чиєю опікою) бути. Взять кого на своё -ние — взяти кого на своє пі[е]клування, під своє опікування, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт). Оставлять что-л. на -ние кому-л. — приручати (приручити), уручати (уручити) кому що. Оставьте, отложите -ние об этом — покиньте турботу про (за) це, покиньте турбуватися цим, облиште це. Благодарю вас за ваше -ние обо мне — дякую вам за турботи ваші (за клопіт ваш) про (за) мене. Оставлять, оставить без -ния — занедбувати, занедбати кого, що, без опіки (без догляду) лишати (лишити), кидати (покинути) кого, що. Оставленный без -ния — занедбаний, занехаяний, неприкоханий, непоратований, необмислений. [Як сирітська дитина непоратована (М. Вовч.)].

2)

церк.

по́слух, послуха́ння, послуше́нство