Как пишется слово око

• бдительное око, критическое око, начальственное око, недремлющее око, хозяйское око
  • духовное око, мысленное око, умственное око
• беречь как зеницу ока, хранить как зеницу ока, беречь пуще ока своего, хранить пуще ока своего
• в мгновение ока
• недреманное око
• не сводить очей, не сводить очей своих
• око за око, око за око, зуб за зуб
• открыть очи, потупить очи, раскрыть очи
• очи долу
  • потупить очи долу
• очи горе
  • возводить очи горе / возвести очи горе
• свет очей моих
• смежить очи
• с томностью в очах

• видит око, да зуб неймёт

ОКО

ОКО, -а, мн. очи, очей (устар. и высок.) и (стар.) очеса, очес, ср.(устар. и высок.). То же, что глаз (в 1 знач.). Видит о., да зуб неймет(посл. о невозможности получить то, что кажется доступным). О. за о., зуб зазуб (о тех, кто мстит, ничего не забывая, не прощая). * В мгновение ока(книжн.) — в один миг, мгновенно, сразу…. смотреть

ОКО

око 1. ср. нар.-поэт. То же, что: глаз (1). 2. ср. Старая мера веса, приблизительно равная 1,2 кг.

ОКО

око с. (мн. очи) уст., поэт.eye ♢ в мгновение ока — in the twinkling of an eye око за око, зуб за зуб посл. — an eye for an eye, and a tooth for a too… смотреть

ОКО

око
См. глаз
беречь как зеницу ока, недреманное око, недремлющее око, пожирать очами, пред очами…
Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999.
око
глаз, очес
Словарь русских синонимов.
око
см. глаз
Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011.
око
сущ., кол-во синонимов: 3
• глаз (19)
• мера (250)
• очес (9)
Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013.
.
Синонимы:
глаз, мера, очес… смотреть

ОКО

О́КО¹, а, с. (мн. о́чі, рідко ві́чі, оче́й – перев. з прийм. у).1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин.Я не нездужаю, нів… смотреть

ОКО

cіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк. Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: “сіль тобі в оці” (М. Коцюбинський); “Сіль тобі в очі”,— тричі повторював у думках, бо хоч і був учителем, але селянські забобони не відлетіли від нього (М. Стельмах).
(аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т. ін.; комусь погано. Крутився світ в очах, цілий день носила (Оленка), забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко); Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок); // Відчувати запаморочення. — Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий! .. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний); “Будеш зоставатися висіти рівно один місяць” — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський); Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко); Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ,
(аж) вбира́ти / бра́ти (в се́бе) о́чі (о́ко). Вабити своєю красою, яскравістю барв, кольорів і т. ін. Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній); Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна, добра чи скажена (Ю. Яновський); Лежали персні, увінчані коштовними камінцями, які аж вбирали в себе очі (В. Кучер); Всі вони (хусточки) красиві. Аж вбирають очі. Кожна запинає Доленьку жіночу (Г. Чубач); Ясна прозелень озимих хлібів око вбира (К. Гордієнко); Кругом кладовища — то зеленіє жито, аж очі бере в себе, то шумить золотим колосом пшениця (І. Нечуй-Левицький). о́чі відбира́ти. Привіз Петро “одно ліжко з бази, сітка панцерна, бильця з нікелю… все з нікелю, очі одбирає (З газети).
(аж) в оча́х мерехти́ть (мигти́ть, миготи́ть і т. ін.) кому, у кого і без додатка, безос. У когось дещо неприємні зорові відчуття від швидкої зміни об’єктів сприймання, їх яскравості і т. ін. Від.. яскравих кольорів, посмішок, потисків рук багатьох незнайомих людей мерехтить в очах і паморочиться голова (П. Козланюк); Орися не спускає очей з покосу, інколи аж мерехтить їй в очах від одноманітної пшеничної стежки (Д. Бедзик); В очах мигтить, а в голові свистить (Укр.. присл..); А всякого зілля, квіток! .. Аж в очах мигтить!.. (Марко Вовчок); Люди метушаться,— ті сюди, ті туди, аж в очах миготить! (Леся Українка); У Христі аж в очах миготіло, голова кругом ходила, дивлячись, як швидко пані мідяним прутиком хапала нитку, в’язала петелечку (Панас Мирний).
аж в оча́х мі́ниться, безос. У когось неприємні зорові відчуття від чого-небудь дуже яскравого, від швидкої зміни об’єктів і т. ін. Таке синє поле, аж в очах міниться… (Д. Косарик).
(аж) в оча́х рябі́є у кого, в чиїх і без додатка, безос. 1. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити щось через надмірність яскравих фарб, світла, строкатість і т. ін. Всі були в своєму найновішому і найкращому вбранні. В очах рябіло від яскравозелених, жовтогарячих і червоних гарусових та шовкових хусток (З. Тулуб); А верби виблискують, аж у очах рябіє (А. Тесленко); Від різноманітності одягу аж рябіло в очах (Ю. Смолич). 2. У кого-небудь наступає стан перенапруження, перевтоми і т. ін. Не стукаючи, вскочив (Саїд) у кімнату й захитався. В очах рябіло, в грудях бушувала буря (Іван Ле).
(аж) за о́чі хапа́ти. Вабити, вражати своєю красою, яскравістю кольорів. Яскраві барви боярських одягів аж за очі хапали (Юліан Опільський); Сонце міцно припікало, а блиск його проміння аж за очі хапав і все від нього сяяло, блискотіло (Н. Кобринська); У Тимофія така гарна жінка, що аж за очі хапає (Казки Буковини..).
(аж (і)) о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т. ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї. 1. Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. А тоді хап рукою за бороду, хап за шапку — в Оксена аж очі на лоб полізли (Григорій Тютюнник); Мій попутник слухав, роззявивши рота, зеленкуваті недовірливі очі аж на лоб полізли (З газети); У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість..? (Д. Міщенко). — А ось йому! — весело викрикнув Йонька і вихопив з-під соломи маленький кавалерійський карабін. Очі у Гаврила полізли догори (Григорій Тютюнник); Меметові очі полізли наверх (М. Коцюбинський). о́чі ма́ло не ви́лізли на лоб. Від здивування Іванові очі мало не вилізли на лоб. Зрозуміти, чому стала такою люб’язною баба Анастасія, він не міг (В. Собко). 2. Хтось дуже напружується, важко працює, стомлюється. — Бувало, ро
(аж) і́скорки в оча́х замиготі́ли у кого, чиїх. Хто-небудь раптом став веселим, життєрадісним і т. ін. Мар’я кинулась у горниці за дзеркалом.— Дивися! — сказала, підносячи. Марина присвітила. У Христі аж іскорки в очах замиготіли (Панас Мирний); Вперше за весь час (бесіди) академік усміхнувся. В очах його замиготіли веселі ясні іскорки (В. Собко).
(аж) і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т. ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т. ін.). 1. Дуже сильно. Шість чоловік беремось і «бараном» таранимо, б’ємо, б’ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо, щоб льотку проломити (О. Гончар); Іде (Гаврило) вулицею поміж тинами — голова то визирне, то заховається; собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються (Григорій Тютюнник); Злий (Антосьо) іде, аж іскри з очей скачуть (А. Свидницький); Гуцул так розгнівався, що аж іскри з очей поскакали (Казки Буковини..). 2. Уживається для підкреслення чийогось гніву, обурення, злості і т. ін. (4-й повстанець:) Чудний той Степан. Як говорить, то аж іскри з очей сиплються (Мирослав Ірчан); А пані як гляне на його (пана), — аж іскри з очей скакнули, на місці міниться (Марко Вовчок); І мовила (Марія).. — Йому я стану за дитину.— І кинула кругом очима, Аж іскри сипнули з очей (Т. Шевченко). 3.
аж молоко́ ки́сне, перев. зі сл. гля́нути, диви́тися і т. ін. Стає неприємно, моторошно. Гляне, аж молоко кисне (Укр.. присл..); — Яка вона гарна! — закинула молодичка.— Поможеться, що гарна! — гукнув Назар,— коли дивиться так, що аж молоко кисне! (Марко Вовчок); Ну, та й погань, Боже крий!.. Глянеш — молоко аж кисне… (І. Франко); — О, дивиться жалібно, аж молоко кисне (Є. Гуцало). молоко́ ки́сне від оче́й чиїх. — В мене свекруха люта змія… як гляне, то од її очей молоко кисне (І. Нечуй-Левицький).
аж о́ко в’я́не від чого і без додатка. Стає страшно, моторошно і т. ін. від чого-небудь. Вовки витягали соло, аж око в’януло (І. Франко).
(аж) о́чі з ло́ба (з голови́) вила́зять (лі́зуть) кому, у кого і без додатка, фам. 1. Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь, надривається і т. ін.; дуже важко комусь. — Цей як візьме (заміж), то на весь вік, до іншої не перекинеться. В машині їздитимеш на базар і з базару, клунків не тягатимеш, що аж очі з лоба вилазять!.. (О. Гончар); Тягар на його (Івана) хребті був страшенний. Очі вилазили йому з голови, кров у пульсах товклася так сильно, що, бачилось, ось-ось потріскають жили (І. Франко); (Бабич:) Ґарував чоловік, весь вік робив, аж очі з голови лізли, мучився, терпів (І. Франко). 2. Комусь стає погано, неприємно і т. ін. від чогось. Від свіжого хріну аж очі з лоба лізли (З усн. мови). аж о́чі вила́зять. Борщ був голий, а такий квасний, що аж очі вилазили (Н. Кобринська). о́чі з ло́ба ро́гом ви́лізуть. — Міцненька (горілка)? — Така міцна, що, думав, очі з лоба рогом вилізуть. — І
(аж) о́чі обарані́ли чиї, у кого і без додатка. Хтось має вигляд утомленої, неуважної, нетямущої й т. ін. людини. — То оце так ти учиш історію? — обурився на його (на нього) Макар.— Бач, як начитався, аж очі обараніли!.. (С. Васильченко).
(аж) о́чі ро́гом кому і без додатка. У когось дуже незадоволений, насуплений, сердитий вигляд. — Хіба цей “Мручко” не сидів того року у сватовій хаті? Бігме, сидів. І людей не лякався… Такого плів, аж йому очі рогом (Ю. Яновський); — А трохи перегодя наливає знов. І очі рогом: пий! (Ю. Мушкетик). о́чі драко́ном. Товариш Жучок очі драконом: — ..І вам не соромно? (М. Хвильовий).
(аж) о́чі ро́гом лі́зуть / полі́зли, перев. у кого, кому, чиї. 1. Хтось виявляє здивування, дуже вражений чим-небудь. У дядька Барака очі лізуть рогом.— Молодих коней на м’ясо? Та вони що, почманіли? (Ю. Збанацький); Очі їй полізли рогом від здивування: “Куди ти, молодице? Що ти надумала?” (О. Гончар); В мене аж очі рогом полізли від несподіванки, аж дух перехопило, коли я вдихнув незрівнянний запах лісових полуниць (Ю. Збанацький). й о́чі ро́гом ста́ли. — У розпал веселощів дістає томик Гегеля.., примощується в кутку, читає. У мене й очі рогом стали (В. Дрозд); // Комусь дуже подобається хто-, що-небудь. Як глянув на неї (дівчину) дід, аж очі йому рогом лізуть — така гарна (О. Стороженко); Тут, братця, такого треба на тую виставку приставити, щоб у всіх очі рогом полізли (Остап Вишня). 2. Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь; дуже важко комусь. Дерево ломиться, все, що йде-їде
(аж) піт о́чі залива́є, перев. зі сл. працюва́ти, труди́тися і т. ін. Дуже важко, з великим напруженням. Лише по хвилі Тихін подав із підземелля нетвердий голос: — Кого зобачиш зі склепу, як працюєш, аж піт очі заливає? (З газети).
би́те о́ко у кого. Хтось досвідчений, все відразу помічає, добре орієнтується в чомусь. У нього око бите, не помилиться (З усн. мови); // Здатність швидко все помічати, оцінювати і т. ін. Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Ю. Яновський).
би́ти у ві́чі (в о́ко). Бути особливо помітним; привертати увагу. Довбня почав оглядати хату .. Всюди били в вічі злидні та недостачі (Панас Мирний); — Маковею,— спокійно вів Роман,— ..Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув .. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б’є! (О. Гончар); Були виставлені напоказ всякі дива: .. персні й намиста блискучі. Все то так і сяло та грало, все так і било у вічі! (Панас Мирний); // чим. Виділятися чим-небудь серед когось, чогось. Товариш його — людина літ під сорок — насамперед бив у вічі буйним рудим волоссям на голові (М. Коцюбинський).
бі́гати очи́ма. 1. по чому. Швидко переглядати, читаючи що-небудь. — Від Софочки (лист)! — скрикує дружина.., зразу ж нетерпляче надриває його, бігає очима по рядках, потім ахає (М. Стельмах). 2. Перебуваючи в стані збудження, поглядати на кого-, що-небудь, переводити погляд з одного предмета на інший. Бігає очима (Климиха), З люті аж сичить, А про свого Клима Нічичирк — мовчить (Л. Первомайський).
бі́сики гра́ють (стриба́ють, рідше іскря́ться і т. ін.) в оча́х. Хто-небудь веселий, перебуває в піднесеному настрої. Неля хотіла ще щось додати, але… прикусила нижню губу і вмовкла, тільки в очах її грали бісики (З газети); Хоч би раз отут дівочі ніжки по травиці пролопотіли,— ніби зітхнув Роман, а в очах аж стрибають бісики (М. Стельмах); Марія простягла руку, теж трохи жеманно, бісики іскрилися в її очах (Ю. Смолич). бі́сик в о́ці гра́є. Буває (Маруся) часом страх сумна. А часом бісик в оці грає (М. Коцюбинський).
бли́мнути очи́ма (о́ком) на кого—що і без додатка. Глянути на кого-небудь недоброзичливо. Жук тілько грізно блимнув очима, коли Попенко опинивсь за столом (Панас Мирний); Левко не сподівався на таке нахабство. Він сердито блимнув очима на Дзвонаря (М. Стельмах); І хазяїн вийде рано, Блимне косим оком, Живота почуха, гляне, ніби ненароком (А. Малишко); // Швидко поглянути на кого-, що-небудь. Кируша, не розуміючи, блимнув на нього (Зарубу) очима і почав швидко умиватися (В. Кучер).
бли́снути очи́ма (о́ком) на кого—що. Глянути на кого-небудь з певним виразом (злості, докору, радості). Маланка сховала руки під хвартухом і злісно блиснула очима.— Так, людоньки, так. Лізьте в ярмо, жніть за тринадцятий сніп. Послужіть панові (М. Коцюбинський); З баняком до сажа пробігла Софія Кушнір, лукаво блиснула очима на Дмитра (М. Стельмах); // Швидко глянути, подивитися на когось. Посміхнулась вона, блиснула очима й побігла доганяти гурт хлопців (І. Кириленко). бли́скати очи́ма (о́ком), рідко. — Так він вас і прийме, командуючий. Усі двері порозчиняє перед вами,— сказав Славко і пригнувся над столом, косо блискаючи оком на батька (В. Кучер).
блука́ти (блуди́ти) / поблука́ти (поблуди́ти) очи́ма (по́глядом) перев. по чому. Переводити погляд з одного предмета на інший, не спиняючися ні на чому. Підвівся (Чіпка) з місця, став ходити вподовж хати та блукав страшними очима по стінах (Панас Мирний); Павлусь раптом зупинився і, блукаючи очима, розпачливо зойкнув: — Знову незнайоме місце (О. Донченко); Сидить в темниці в’язень самотній і скрізь блукає поглядом, смутний (Леся Українка); Горпина .. довго блудила тривожним поглядом по хаті, шукаючи Якова (Панас Мирний); Він поблукав очима по натовпі людей і відійшов убік (З газети).
вбира́ти очи́ма (в о́чі, по́глядом) що. Оглядаючи, сприймати, запам’ятовувати бачене. Хлопчина жадібно вбирав очима все, що лиш було круг нього (В. Бичко); Поки я вбираю в очі корінці книг, до мене підходять і дядько Себастіян, і завідуючий бібліотекою (М. Стельмах); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману (О. Гончар).
вда́рити в о́чі (у ві́чі) кому і без додатка. Неприємно вразити надзвичайною яскравістю, незвичністю вигляду і т. ін. Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю (Панас Мирний); Коли відкрив бічні дверцята (броньовика), в очі йому вдарило сліпуче пожарище, нестерпне вогняне сяйво (Ю. Бедзик); // Привернути увагу, стати особливо помітним. — Коли бачу, кіннота біжить! Я гульк у хату, одяг юпку, спідницю, хустинку, взяв відра — баба по воду йде… Трохи присів, щоб не вдарило в очі, який здоровий (Д. Бузько); Аж раптом вдарило в очі кілька неспокійних поглядів, — його не слухали, переглядалися і стиха говорили (М. Ю. Тарновський).
верті́тися (крути́тися) пе́ред очи́ма (на оча́х). 1. у кого. Набридати кому-небудь своєю присутністю. (Запорожець:) Дайте нам свободу! (До Кошового). Вірно я кажу? (Кошовий (на піч):) Діду, вірно ми говорим? (Демид:) Ідіть, не крутіться перед очима… (О. Довженко). 2. Невідступно виникати в уяві кого-небудь. Приходжу додому. Що за знак? З ума не сходить моя дівчина: так перед очима і вертиться (Панас Мирний).
вести́ о́ком за ким—чим. Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь. От-от уже зрада за повід смикне… Та щось верхівця насупроти жене, Себе перемігши, до друга бреде. Розлючений крук за ним оком веде (Б. Олійник).
в живі́ о́чі. 1. зі сл. оббира́ти, окрада́ти і т. ін. Явно, відкрито, вочевидь. (Пані Трацька:) В живі очі окрадають… а він (пан) нічого собі! (І. Франко). 2. зі сл. говори́ти, бреха́ти і т. ін. Безсоромно, безсовісно. Знав я таких, що в живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув, вражий син! (Марко Вовчок).
вида́влювати / ви́давити (з оче́й) сльо́зи (сльозу́) перев. з кого. Зворушуючи, впливаючи на почуття або вражаючи чимсь, доводити кого-небудь до плачу. Ніжні звуки (музики) млосно стискували серце, видавлювали з очей сльози (Ю. Збанацький); (Кнур:) Такої співай… важкої… щоб, як камінь, давила на серце. Може, хоч сльози видавить! (Панас Мирний); Біль і образа видавили з мене сльозу (Є. Кравченко).
ви́дерти (повидира́ти, ви́дряпати, ви́драти) / видира́ти (видря́пувати) о́чі (лайл. баньки́). 1. кому і без додатка. Жорстоко покарати або побити кого-небудь, захищаючи себе, власні інтереси або заступаючись за когось. Зо Славком хотіла (Пазя) лиш часом пожартувати, а як довідалася, що й Варвара кинула оком на нього, то була б їй очі видерла, якби так сила (Л. Мартович); (Зінька:) Підійди ближче! Підійди!.. Я тобі баньки видеру і пащеку роздеру! (М. Кропивницький); — Ото був старий! Теж штукар! Іде в аптеку, і яструбок на плечі: не чіпай, мов, мене, бо й очі повидираю!.. (О. Гончар); — І не подивлюсь у той бік, де йдеш; очі тобі видряпаю, як приступиш на крок до мене! (О. Кобилянська); — Нам не слід в чуже гніздо мішатися. Коли б хто прийшов до тебе та сказав: Насте! чого ти так з дітьми поводишся,— що б ти тому заспівала? Адже ж і очі видрала? (Панас Мирний); (Павло:) Прощай, село, прощайте, дівчата й молодиці! Кого-то ви без мен
ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати (всі) о́чі. 1. перев. за ким. Чекати з нетерпінням кого-небудь, перев. втративши надію на його прибуття, повернення і т. ін. — Брат Остап усі очі видивив, вас виглядаючи. Ніяк дочекатись було (В. Конвісар); — Піди, моя дитино, понеси своїм гостинця, бо .. мати вже й очі видивила за тобою (О. Сизоненко); От був у хаті її любий хлопець і знов пішов… Ходила за ним, очі видивлювала, груди свої зговорювала — ані не думав навернутися (А. Крушельницький). ви́дивитися о́чі. — Ну, чого так дивишся, хрещенику? Паняй до Марусини, бо вона вже за тобою й очі видивилась (А. Дімаров). ві́кна ви́дивитися. — Увесь день пронудилася сама,— як не сказилася!.. Всі вікна видивилась, виглядаючи вас… (С. Васильченко). 2. Зіпсувати зір, виглядаючи кого-небудь, чекаючи чогось. — Хіба не видно, за кого я? Свій брат і за свого стою. Ноги сходив, очі видивив і горба нажив за чужими ві
виїда́ти о́чі кому. Лаючи, жорстоко, в’їдливо дорікати кому-небудь за щось. (Варка:) Коли вже й рідня одно другому виїдає очі, то чого ж сподіватись від чужих?.. (М. Кропивницький); — Це мені на мого найменшого братуху люди очі виїдають. От горе з ними! (Л. Яновська).
ви́плакати (спла́кати) / випла́кувати (спла́кувати) о́чі. Довго і часто плакати. Буду сина ждати. Та й чи ждати, чи не ждати? Ждала дні і ночі; Не доїла, не доспала, Виплакала очі! (Я. Щоголів); — Бачитимеш Григора Любистка у царській церкві, передай, що його Марусина виплакала очі, виглядаючи на шляхах…— казала дебела тітка Явтушиха (М. Лазорський); Розійшлися їхні долі, за них (дітей) батьки в костьолі Сплакують старенькі вічі (Д. Павличко); // Плачучи, зіпсувати собі очі, зір. Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу без тебе і виплакав очі (Пісні та романси..); Сплакала очі темної ночі, що світонька не бачу (П. Чубинський). пропла́кати о́чі. Висохну од жалю і проплачу очі, Тебе не забуду ані вдень ні вночі (Укр.. пісні).
ви́порснути з-під о́ка чийого, кого, із запереч. Залишитися непоміченим, непобаченим. Уважна, доскіплива, жваво постукує (вчителька) по класу у своїх модельних на високих каблуках, .. зазирне сюди й туди, ніхто не випорсне з-під її ока (О. Гончар).
ви́пустити / випуска́ти з о́ка (з оче́й) кого, що. 1. із запереч. Постійно бачити кого-, що-небудь, спостерігати за кимсь, чимсь або весь час дивитися на когось, щось. Де по дорозі, де полем, по пояс загрузаючи в снігу, котили вони (червоноармійці) поперед себе дерев’яне колесо, залишали за собою тонку нитку телефонного кабеля. Він одразу ж поринав у сніг, доводилось ловити його на рогульки, щоб не випустити з очей (Ю. Збанацький); Вона що-небудь робить, а він, підперши руками кучеряву голову, не випускає її з очей (Марко Вовчок). 2. Послабити увагу до кого-, чого-небудь. Боговіз шпарко затягнувся димом, голос його підупав, послабшав: — Випустили його (Степана) з ока.. (Ю. Бедзик).
вироста́ти / ви́рости в оча́х. 1. чиїх, кого і без додатка. Стати кращим на думку кого-небудь; бути авторитетнішим для когось. Після того, як він оженився, він ніби виріс у своїх очах (І. Нечуй-Левицький); І з того часу Рудько (півень) повторював його (“кукуріку”) кожної нагоди і взагалі без жодної нагоди. Раптом він непомірно виріс у своїх очах.. Рудько розумів, що своїм співом сказав усьому світові про своє право на радощі життя (О. Ольжич); Був (Микола) приємно вражений тим, як повернув справу Андрій. Товариш враз виріс у його очах (Ю. Збанацький). 2. Поставати перед ким-небудь, уявлятися комусь. Я тільки раз його (Кропивницького) на сцені бачив — Титана, що зламали вже літа,— Та молодим в очах він вироста, Бо я таким в душі його відзначив (М. Рильський).
ви́точити сльо́зи з оче́й чиїх, кого. Своїми вчинками, поведінкою змусити кого-небудь страждати, довести до плачу. А як пішов мені шостий рік, то багацько сліз виточив я з очей бідної моєї неньки (О. Стороженко); Вона кинулася була розважати Пріську, .. та ще гірше розразила її серце, ще більше виточила сліз з її старих очей (Панас Мирний).
ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити і т. ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати і т. ін.) о́чі (баньки́), зневажл.1. Широко розкрити очі, виражаючи здивування, безтямність, гнів і т. ін. (Павло:) Хочеш, я тебе зразу одним словом остовпиню (спантеличу)? Скажу таке слово, що ти тільки баньки витріщиш (М. Кропивницький); (Мартин:) Скажи там, щоб дали на дорогу дві мірки вівса — ну, чого очі вивалив? (І. Карпенко-Карий); Господар вирячив від здивування очі (А. Шиян); — Це що таке? — він недоумкувато вилупив почервонілі від алкоголю очі (Л. Дмитерко); “Ти начепи йому (Ослу) на шию срібний дзвоник”.. На вигоні телят перелякав: Ускочив у село — всяк очі витріщає (Л. Глібов); Мати прислухалась і витріщала з дива очі: хлопець розказував українською мовою мужицьку казку (І. Нечуй-Левицький). ви́тріщити бу́ркала. — Чого буркала витріщила? Уклінно проси… (М. Стельмах). ви
відво́дити / відвести́ о́чі. 1. від кого—чого. Переставати дивитися на кого-, що-небудь. Копистка відвів очі від вікна, низько увігнув голову і замислився (Я. Гримайло); Наталка не могла одвести від нього очей (О. Гончар); // від кого і без додатка. Намагатися не дивитися на кого-небудь; уникати зустрічі очима з кимсь. Помирає їх (товаришів) улюблений командир Андрій Федорченко.. Молодший їздовий Тягнибіда відводить очі набік, щоб приховати сльози (О. Довженко); Галка розглядала по кімнаті; її таки щось непокоїло. Ярослав уловив її погляд, відвів очі (Ю. Мушкетик); Аж од дверей ніс на собі Давид її погляд, а це тільки вловив. І щось було в ньому, від чого парубок швидко відвів очі (А. Головко). 2. кому, від кого. Навмисне відволікаючи увагу від кого-, чого-небудь, обдурювати когось. Іч, як він, падлюка, викручується! Жолкевський їде до нас по виписчиків, а він (Сагайдачний) нам очі відводить! (З. Тулуб); Украде (Тимошко) бу
відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) о́чі кому. 1. Показувати, розказувати усю правду про щось. Мабуть, що так… якщо ми дітям не відкриваємо очей, це не значить, що вони залишаються сліпими. Прозріння їм приносить життя… (Л. Дмитерко); — Це добре, Прокоповичу, що є такі люди, що одкривають нам очі… Але ж самі вони не переінакшать порядків у світі (А. Іщук); (Чумак:) Треба спочатку поговорити з народом, відкрити йому очі (І. Микитенко); Покохав я доньку Аксакову. І вона покохала мене. Але магнат не міг віддати її за бурлаку. Хоч як ховали ми наше кохання, а знайшлися добрі люди — відкрили батькові очі (З. Тулуб). 2. на що. Допомагати правильно або глибше розуміти, сприймати, пізнавати що-небудь. Сьогоднішній концерт відкрив мені трохи ширше очі на музику, можливо, тому, що Кеся старалася прилучити мене до вершин музичної культури (Ю. Збанацький); Учень, а нині високоосвічена людина, зг
відкри́лися / відкрива́ються о́чі кому, на кого—що. Хтось позбувся помилкової думки про кого-, що-небудь, хибного сприймання чогось; стало зрозумілим щось. (Курінний:) Я радився з Рипнюком… (Мирон:) Ви б з людьми більше радились,.. вам би очі відкрились… (М. Зарудний); По-справжньому відкрились Ганні очі на них (бандитів) під час наскоку (О. Гончар); Тепер .. відкривались йому очі, починав бачити і розуміти (І. Франко). на́че о́чі відкри́лися. Шевченко на власні очі побачив таке страшне пригноблення трудящих, що він ніби прозрів, наче очі йому відкрилися на сувору дійсність (П. Колесник); — Слухай,— мовив я, бо мені раптом наче відкрились очі на те, що я досі бачив (Є. Гуцало). о́чі розкри́лися у кого. Тільки що відправив (молебень Божої Матері), а у мене очі й розкрились. Воно, бачиться, молитва й одоліла дияволову силу (М. Костомаров).
відрива́ти / відірва́ти о́чі (по́гляд) від кого—чого і без додатка. Переставати дивитися на кого-, що-небудь. Імператор відривав очі від гнітючого краєвиду і знову продовжував ходити по залі, вдивляючись в гладенький паркет (П. Кочура); Харкевич іноді відривав погляд від рівного, мов асфальт, грейдера і скоса поглядав на моряка (С. Голованівський); Черниш зморщився і, з зусиллям відірвавши очі від картини, суворо подивився на Блаженка (О. Гончар); Він (комбриг) хотів відірвати погляд, але його очі якось самі впали на зціплений кулак (вбитого бійця) (Ю. Бедзик).
ві́рне (пе́вне) о́ко (в ло́бі) у кого. Хто-небудь добре орієнтується на місцевості, вміє правильно оцінювати, визначати щось. — У мене в лобі око вірне. Я будь-яку ділянку прикину вздовж та поперек на око і скажу, скільки якої породи буде в ній (М. Стельмах); Око в нього було певне, серце міцне. Долав він шляхи невтомно (Л. Первомайський).
влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в (са́му) то́чку (в (са́ме) о́ко). Говорити, висловлювати і т. ін. те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Але промова припала їм до серця.— В саму точку б’є! (П. Панч); — Що ж, його (чай) з нарзану роблять, чи як? Бачура обернувся, наче його вкололи голкою.. Тепер Ковалів влучив у саму точку, вдарив дошкульно (М. Чабанівський); — Підсусідки, замість бути нашими хлопами й орати нам землю,— працюють на своїх хлопських отаманів. — Правильно, — загули голоси. — Молодець, Кособудський. Влучив у саме око (З. Тулуб). попада́ти / попа́сти про́сто в о́ко. Сиплеться град гуцульських жартів, іноді неотесаних, вузлуватих, але завше влучних, що попадають просто в око (Г. Хоткевич).
во́вчим о́ком, зі сл. диви́тися, слідкува́ти і т. ін. Жадібно, хтиво і т. ін. Тимко слідкував за нею вовчим оком і снував по двору, щоб застукати її де-небудь один на один та хоч обняти по-парубоцькому (Григорій Тютюнник).
води́ти очи́ма. 1. за ким. Пильно стежити, дивлячись на кого-небудь. Святий Миколай все за мною слідком водить очима (І. Нечуй-Левицький); Мотря цілий вечір водить за нею напруженими очима і вичікує слушного моменту, щоб одверто поговорити (Ірина Вільде). 2. Дивлячись, виражати поглядом певний стан чи почуття (перев. здивування, тривоги, неспокою тощо). Якась жінка стояла під розбитим осокором з двома дітками і печально водила очима (Є. Кравченко); І знову продиралися комсомольці крізь нетрі, переходили через струмки, через яри й лісисті яруги. І знову зупинявся Павлусь і безнадійно водив очима: — Заблудилися! (О. Донченко); Цілковита розгубленість і безпорадність опанували кожного з пасажирів. Кожен водив навколо повними тривоги очима, шукаючи якогось порятунку (Г. Коцюба).
в оча́х. 1. чиїх, рідше кого, чого. Як вважає хтось, за чиїм-небудь переконанням, враженням і т. ін. (Мохаммед:) В моїх очах вона ні гарною, ні молодою ніколи не здавалась (Леся Українка); Акції молодого батюшки в очах отця Миколая одразу пішли вгору (М. Стельмах); Особливо дратує декого, що Шевченко в очах українців — пророк (Л. Костенко). 2. з дієсл. На вигляд, помітно і т. ін. Всі кажуть, що хтось в очах поправився за сей тиждень, та хтось навіть сам се почуває,— став сильніший (Леся Українка); — І все мені починає подобатися тут: дівчина, і теща, і скриня, навіть волики в очах здалися більшими (М. Стельмах).
в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін. Ївга стоїть, як дерев’яна, труситься, в очах жовтіє. Ледве промовила: — Що се ти наробив? (Г. Квітка-Основ’яненко); (Секлета Семенівна:) Ну за що ти мене образив гергепою? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! Мені уже жовкне в очах!.. (М. Куліш); В ньому прокинувся голод, дикий, невгамовний, незборливий голод, від якого темніє в очах (П. Загребельний); У мене так мурав’ї (мурашки) й заходили поза спиною від отих Омелькових речей; аж дух у грудях сперло, в очах пожовтіло!.. (Панас Мирний); Світ мені темний зробився: пожовкло, позеленіло в очах (Ганна Барвінок); Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові
в оча́х замигті́ли (замиготі́ли) (бі́лі (весе́лі, грайли́ві і т. ін.)) мете́лики у кого і без додатка. Хтось тимчасово втратив здатність звичайного зорового сприйняття через слабкість, сп’яніння, втому тощо. Вихилив повний корячок сирівцю. Огняне питво збудоражило хлопця, дивно заграв світ, пішла обертом земля, в очах замигтіли веселі метелики (К. Гордієнко); В нього почала крутитися голова, а в очах замиготіли білі метелики (М. Чернявський).
в о́чі. 1. У присутності того, про кого йдеться. Прозвали мене Мудрагелем; Павло Мудрагель та й годі! Звичайно, не в очі. Але мені байдуже! (Л. Мартович); // При безпосередньому спілкуванні. — В очі добра — поза очі відьма! (Григорій Тютюнник); В очі вчитель їдкий, мов товчений перець, поваги до сану й на щербатий гріш не покаже, а зате який позаочі! (М. Стельмах). 2. зі сл. говори́ти, сказа́ти і под. Прямо, відверто і т. ін. Я прилюдно і в очі назвав учинки тих добродіїв некультурністю, чим викликав на себе великий гнів (М. Коцюбинський); — Таке безстидство в очі говорить і ні крапельки не соромиться (М. Стельмах); (Назар:) Тільки я нашіптувати не буду, я все в очі скажу (М. Зарудний); В очі жадне (жодне) ані слово не писне, бо боїться (Б. Лепкий). 3. перев. зі сл. не ба́чити. Уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім, ніколи. В Одесі думаю ще й нове що-небудь почать… Там уже й Гейне знов буду писать, а
впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі). 1. кому. Хто-небудь помічає, бачить, звертає увагу на когось чи на щось. На одному (магазині), крайньому від базару, ще впала Давидові в очі афіша. Сьогодні буде виставлена “Хмара” (А. Головко); Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб’яга (К. Гордієнко); // Привертати чию-небудь увагу. Ксеня непомітно забилася в середину колони, — аби змішатися з людьми, не впадати в око вартовим (С. Голованівський); Хоч би дрантя якесь натягла на себе, щоб не впадати відразу в ненажерливі очі тим супостатам (О. Сизоненко). 2. Бачити, помічати що-небудь. Гайдамаки з “маминих синків” товпились біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами “керенок”, брали, що тільки в око впадало (А. Головко); Я палкий аматор морфології рослин. От і збираю все, що в око впаде (Я. Качура). 3. Бути особливо помітним; помічатися. Вза
впива́тися / впи́тися (вп’ясти́ся) очи́ма (по́глядом, зо́ром) в кого—що, перев. несхв. Пильно, не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь. Сафрон темними, без блиску, очима впивається в Тимофія і говорить якомога спокійніше і голосно (М. Стельмах); Жалібно-переляканими очима, крадучися, оглядались опришки, впиваючися зором в кожну темнішу від других пляму, в кожну групу дерев (Г. Хоткевич); (Хведоска:) Раз по раз, каже, як тільки він увійде в церкву, то так і ввіп’ється в мене очима (М. Кропивницький); Товариш уп’явся очима в простір (О. Ольжич); Гайдук знову вийшов з-за столу, затис підборіддя Світличної поміж пальцями, впився поглядом у її очі (А. Дімаров).
впина́ти (вп’я́лювати) / вп’ясти́ (вп’я́лити) о́чі в (на) кого—що. Пильно дивитись на кого-, що-небудь. Гальорка вп’яла очі на панів, розглядаючи їх, як цікавий, кольористий крам (С. Васильченко); Промисловець тяжко сперся на стіл, вп’явши очі в кришталеву прозорість вітрини вікна (Д. Бузько); — Я нічого позитивного не кажу, бо не маю довір’я…— До кого, Маню? — спитав я і вп’ялив очі в її лице (О. Кобилянська).
всевидю́ще (всеви́дяче, видю́че і т. ін.) о́ко. 1. чиє. Здатність все помічати, бачити, про все швидко дізнаватися, знати. Всевидюще око двадцятирічного командира слідкувало за всіма розрахунками (М. Стельмах); Всевидяче око його вже проникало в глибину шеренг, когось невтомно шукало (О. Гончар); Тут його (Франка) рятує від смерті один з його товаришів і забирає з собою на село. Але й там видюче око адміністрації постерегло небезпечного злочинця (М. Коцюбинський). 2. уроч., заст. Всевишній. А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока.. 1 2 Та цур їм, тим царям поганим! Нехай верзуться їм кайдани (Т. Шевченко).
в сто оче́й диви́тися за ким. Уважно стежити за ким-небудь, контролюючи дії, вчинки; старанно пильнувати. — За такими треба було в сто очей дивитись .. От і догрались (О. Гончар).
встроми́ти о́чі в зе́млю. Не дивитися прямо на кого-небудь, потупити погляд. Устромила очі в землю і слова не промовить (Сл. Б. Грінченка); Глянув цар на сестер, питає, а вони дрижать, неначе трясця їх трясе, устромили очі в землю і слова не промовлять (О. Стороженко).
встромля́ти (встро́млювати) / встроми́ти о́чі в кого—що, куди. Пильно вдивлятися в кого-, що-небудь. Морда нерішуче спинявся, підходив до Лазаря, встромляв у нього очі і щось хотів казати, ворушив губами, але мовчав (М. Коцюбинський); А сон налягає. Щоб одігнати його, Іван встромлює очі в живий вогонь (М. Коцюбинський); Яків устромив очі не знать куди (Панас Мирний). втира́ти баньки́, зневажл. Молодій вдові стало чогось так страшно, неначе коло неї десь недалечко, десь у гущавині яблунь заворушилась нечиста сила, втирала в неї свої страшні баньки (І. Нечуй-Левицький).
втопи́ти о́чі (зір, по́гляд) у що, рідко в чому. Пильно, уважно і невідривно вдивлятися в щось. “Завжди стане на перепоні отой лукавий сотник”,— злісно подумав пан Левенець і втопив очі в полковника (М. Лазорський); Він вхопив синка, посадив на коліна і пригорнув його свіже личко до свого блідого лиця, а потім втопив свій погляд в блискучих Марусиних очах (І. Нечуй-Левицький); // Бездумно дивитися куди-небудь, на щось, не відводячи погляду. Оленка мовчала, втопивши очі в підлогу (А. Хижняк); Хазрет не відповів. Він щось міркував, втопивши зір в одвірок (Олесь Досвітній).
вту́пити / вту́плювати о́чі (зір, по́гляд) у кого—що. Довго вдивлятися в кого-, що-небудь (перев. бездумно, не сприймаючи баченого). — Олександра була школярка першого року… Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл (Б. Грінченко); Лежав (Бронко) отак, втупивши зір у небо, поскороджене ребристими хмарами, і думав (Ірина Вільде); — Іди,— гримнув Христофор, втупивши в неї злісний погляд (О. Довженко); Він… втуплював очі в глуху стіну сусідського будинку і прислухався до своїх думок (П. Панч.). вту́пити позі́р. Жабі, втупивши позір в електричну лампу, замислилась… (Олесь Досвітній). вту́питися по́глядом на що. — Доки не здаси всіх екзаменів, з двору виводити (мотоцикл) не смій! Це був для хлопця удар. Ні слова після цього не промовив. Ображено прикусивши губу, поглядом на вулицю втупився (О. Гончар).
гля́нути недо́брим о́ком на кого. За народними уявленнями, поглядом пошкодити, спричинити нещастя, принести кому-небудь горе, невдачу тощо; зурочити. — А чого така смутна? А що в тебе на думці? Оце, як води в рот набрала! М… смотреть

ОКО

О|КО 1 (1100), -ЧЕСЕ, дв. ОЧИ|, -Ю с. Око, глаз: Око лѹкаво завидьливо || о хлѣбѣ. и скѹ-дь-но на трѧпезѣ своѥи. (ὀφϑαλμός) Изб 1076, 165–165 об.; пла… смотреть

ОКО

Аж за очі хапає.Про дуже велику красу, або дуже яскраву краску.Бачили очі, що купували, тепер хоч повилазьте.Що хотів, те й маєш.Більмо окові не шкодит… смотреть

ОКО

ОКО ср. очи и очеса мн. глаз. В Чердыни, Сольвочегодске, поныне (1823) слышно двойств. ч. очима, рукама, ногама: это память древнейших новгородских переселенцев. См. также очко. Стереги, оком не смигни! Кривое око видит далёко. На свои очи свидетеля не ставлю, сам видел. Хороша очми (с очей, очами), не хороша речми (с речей, речами). Темь, хоть око на сук (на рожон)! Не доглядишь оком, доплатишь боком. Царское око видит далеко. Глазами окинешь, да тут же покинешь. Видеть ясные очи царские. Одно око, да видит далеко. Око видит, да зуб неймет. Око за око, зуб за зуб (Моисеев закон). Очи на очи глядят, очи речи говорят, песня. Дай Бог легко в земле лежать, в очи Христа видать (на помниках)! Видит око далеко, а ум (думка) еще дальше. Он к тебе оком, а ты к нему боком. Не насытится око зрением, а ум богатством. Не насытится (не наполнится) око зрения, а сердце желания. Не верь чужим речам, а верь своим очам. Не верь своим очам, верь моим речам! Ни с очей, ни с речей. Что у ветютня: ни очей, ни речей. Марья Марина очи голубины! Горе мне с вами, с карими очами! Знать по очам, какова печаль. Видна печаль по ясным очам, кручина по белу лицу. Пути светлы, да очи слепы. Ни ухом, ни рылом, ни очми, ни речми. Не хвали меня в очи, не брани за глаза. За-очи и баба князя петеряжит (бранью). Речами тих, да очами лих, лицемер. Дверь добра с ушами (с запором), а хоромина с очами (окнами). Плачьте, очи, сами видели, что покупали! сказал цыган, купив на грош, чего большще дадут: охапку хрену. Всевидящее око, промысл Божий, всеведение, изображаемое оком в лучах, среди треугольника. Око Мира, прводн. названье камня, из рода опалов, гидрофан, кошачий глаз. | Око, клеймо штирийских касим. Воловьи очи, растен. Aster amelus, голубая ромашка, выпадочная, едкая трава. Козьи очи, растен. Tripolium vulgare. Курячьи очи, растен. Anagalius arvensis, курячий мор. Царевы очи, растен. Drosera rotundifolia, любимка, росянка, росичка. Царские очи, растен. Saxifraga hirculus. Павлины очи, растен. Aquilegia, разн. вид. Очки ср. дыра, лазок, маленькоеотверстие, прорешка, проемец, просвет, напр. леток в улье, проушина в болту; | петля веревочная, нитяная; | вставные, в снуровки, колечки, у швей; блочки, фисташки, у растен., глазок, пупок, почка, пупочек, распуколка, завязь будущего листка или ветки (но не цвета). Прививка очком, пересадка его на другое дерево. | Знаки, для счету, на игральных костях, на картах и пр. Он и очков не сочтет, глуп. Выдвижное очко, в шулерской, азартной игре, делается меж двойным листом карты, выдвигаясь и скрываясь, по произволу. Карта без очка, шулерское на шестерке стирается среднее очко с одной стороны: прикрыв пальцем, либо место это, либо супротивное очко, кажут шестерку или четверку. Очки на павлиньих перьях. Очковая прививка, очком, глазком, не черенком. Очковая карта, не фигура. Очковый рой, — пчелы, у коих занос или соты доходят до самого очка, обильны. Очковатый, испещренный очками. Очковать, колировать, прививать очком. Очкованье, действ. по глаг. Очки ср. мн. окуляры м. мн. южн. зап. два стеклышка в станочке (стальном, серебряном, черепаховом), насаживаемые на переносье, против глаз. Очки толстые, выпуклые, увеличительные, для дальнозорких, стариковские; очки полые, впалые, вогнутые, уменьшительные, для близоруких. Очки щипком, защемы, без охватов, ущемляющие переносье. За очками свету Божьего не видит! Протри очки! глаза. Очки очками, а все без глаз нельзя. На слепого очков не приберешь. Очки грамоте не научат. Очки неграмотны. Бары в очках: только под носом и видят. Втереть очки, надеть на кого (кому на нос) очки, одурачить. Надеть на кого золотые очки, подкупить. | *Очки, ложный силогизм, ложный математический вывод, обманчивое доказательство несбыточного. Очечный, к очкам, окулярам относящийся. Очечная или очковая змея, очечняца, весьма ядовитая змея жарких стран, с рисунком очков на голове. Очечник м. укладочка для очков. Аль глаза в очечник схоронил? Очистый, с очами; | глазастый, пучеглазый. Очистый, с очами зоркими. Очной, относящийся ко глазу, оку, глазной. Очной врач. Очные болезни. Очное яблоко, глазное. Очной свидетель. Очная ставка, сводка подсудимых и свидетелей глаз на глаз, для улики. Дать им очную ставку. Очная или очная трава, растен. очанка, глазница, светлик, свечки, двенадцатипалочник, змеевец, Euphrasia officinalis. Очной корень, растенье валериана, мяун. | Очанка, растен. Теисгиит Teucrium chamaedris, расторг. Очью нареч. око на око, глаз на глаз. Мы с ним очью, на-очью переговорили. В очью или вочью, в глазах, в виду, под глазами. Он вочью лжет и вочью обманывает. В очью назло делает. Вочью диво совершается, сказочное. Вочью смерть приберет. <br><br><br>… смотреть

ОКО

О́ко1, óчі. У висловах:● На око — зовні, на перший погляд. На око малозначні, але в своїх наслідках вельми важні річи (Б., 1895, 10, 1); Воно на око сьмішно, щорускі села жадають волоскої ґімназиї та що волоскі громади з околиці Сучавскої хотять волоских клясу Чернівцях; а в дійсности се дуже сумно (Б., 1895, 11, 4)
// пол. na око — зовні, на вигляд, на перший погляд;
● Не пускати з ока — не спускати з думки (очей, ока), з уваги. Далі згадав президент на слова проф. Пігуляка, що правительство не пускає справи основаня рускої ґіимназиїз ока, що сю справу пильнує й небавом успішно залагодить (Б., 1895, 5, 3)
// пол. nie spuszczać oka (oczu) — не спускати очей; нім. j-n nich aus den Augen lassen — не пускати (спускати) з очей;
● Мати на оці — мати на увазі (на меті, на думці), зважати (на що?), бути уважним (до чого?). Отже приймім, що вони є тим, за що хотять уходити, але треба мати все на оці те, що “Старорусини” є посередником, через котрий московскі аґенти мають приступ до нашого народу (Б., 1895, 7, 3); Обробляючи, впрочім, темат “людини”, малая на оці дійсно лише “людину ” без взгляду на національність (Коб, Листи, 7, 260); При посереднім унагляднюваню треба мати на оці таке: показувати лиш те, що добре і придатне для науки (Канюк, 1911, 93)
// порівн. пол. mieć na oku (kogoś, coś) — 1) не спускати очей, 2) бути уважним, 3) мати когось на прикметі;
● Пильнувати (стерегти, берегти), як ока в голові — берегти, як зіницю ока. Списав я Вам, громадяни, отеє на пораду і науку. Читайте, учіть ся і пізнавайте, які маєте права шануйте свої права і пильнуйте їх, як ока в голові, аби вам ніхто їх не відобрав (См.-Стоцький, Громада, 43); В останних, проте, днях, як ока в голові, бережім нашої справи. Осьвідомлюймо і переконуймо людий, контролюймо виборчі карти, виповнюймо і справляймо їх (Б., 1907, 49, 1); — Спродайте [молоді бички] та гроші заховайте добре, а як я поверну, то купимо іншу худобу. — Сього я вже не зроблю! — відповів Івоніка. — А якби зробив, то таки зараз на їх місце купив би молоді, доглядав би, як ока в голові, бо вони були б твої, як і оці, синку (Коб., Земля, 263)
// пол. strzec jak oka w głowie — берегти, як зіницю ока;
● Стати до очей — виступити відкрито, сказати в очі, віч-на-віч. Дотепер ті киринники, що із-за плота кидають камінєм, ще ані на однім вічу, ані на однім посольскім справозданю не встали і не доказали, в чім посли схибили або чим вони не ретельні. До очий вони ще ніколи не стали, але поза очи стоять напоготові з болотом у жменях (Б., 1909, 37, 1)
// порівн. пол. stawić do oczu — ставити до очей, віч-на-віч;
● Голим оком — без окулярів. Коли білі облаки на небі зміняють своє місце так скоро, що се видно голим оком, то за 12 до 36 годин буде дощ (Товариш, 1908, 267)
// пол. gołym okiem — голим оком (без окулярів);
● В живі очі — прямо в очі, в очі (насміхатися, брехати тощо). Видно, що панове “істинно-русскі” уміють не лиш туманити нарід, але й сьміяти ся з него в живі очі (Б., 1907, 90, 1)
// пол. kłamać w żywe oczy — розм. брехати прямо в очі;
● В чотири очи — віч-на- віч, сам-на-сам. Товариш Штравхер не довіряв Відманови, через що сей вишукував мене не раз в моїм помешканю в ціли розвіяня сумнівів Штравхера і, в части, в чотири очи, але й кілька разів в присутности редактора Штекля, клянучись своєю родиною і т. п., говорив мені, що його поступованє з християньско-німецким напрямком має лише на ціли виєднати собі довір’є представників сего сторонництва (Н. Василько, Б., 1907, 44, 3);
● Розмова в чотири ока — розмова сам-на- сам, віч-на-віч. Той інтендант проявив зацікавлення до моєї скромної особи і, між іншим, запросив мене до себе на закуску і для розмови в чотири ока (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 178)
// пол. pomówić w cztery oczy — поговорити віч-на-віч; нім. unter vier Augen — віч-на-віч (букв. -під чотирма очима).
О́ко2. Одиниця ваги. Вівчар обов’язує ся дбати, щоб добро стоваришеня не зазнало шкоди, а то тим, що […] ме кождий здій списувати в книжці, а так само всю добуту бриндзю. За те обов’язує ся стоваришенє дати Миронови Никофоровому 5 ведер по 10 вік бриндзі і 2 оці масла, і то при кінци служби (Канюк, 1906, 30)
// укр. заст. око — одиниця ваги, що приблизно дорівнює 1, 2 кг (СУМ, V, 672)…. смотреть

ОКО

о́ко
сущ., с., употр. сравн. часто
Морфология: (нет) чего? о́ка, чему? о́ку, (вижу) что? о́ко, чем? о́ком, о чём? об о́ке; мн. что? о́чи, (нет) чего?… смотреть

ОКО

ДО́ГЛЯД (забезпечення необхідних умов, зокрема для хворого, дитини тощо), ОПІ́КА, ОПІ́КУВАННЯ рідше, ПІКЛУВА́ННЯ, О́КО розм., ПОШАНІ́ВОК (ПОШАНО́ВОК) д… смотреть

ОКО

ÓКО (лат. oculus) — орган зору. Зір — це біологічний процес, який забезпечує сприйняття форми, розмірів, кольорів предметів, що оточують нас, орієнтува… смотреть

ОКО

о́ко (во́ко):◊ в живі́ очі бреха́ти відкрито, відверто, неприховано говорити неправду, обманювати (ср, ст): Та що ж ти мені в живі очі брешеш. Чи ж я сама не бачила тебе під хатою з тим зацофаним кава́лєром? (Авторка)
◊ в живі́ очі кра́сти відкрито, не соромлячись красти (ст): Коли приїхати до Львова, оповідала нам, внукам, бабуня, то слухати годі, як ті люди кленуть, прозиваються, як на кожнім кроці шахрують, як в живі очі крадуть людям з воза, перед церквами не перехрестяться, ані навіть не здіймають шапки, пускають фальшиві гроші, і якщо так дальше буде, то, казала вона, Львів одного дня западеться за кару під землю, бо нинішній Львів – це біблійні Содома й Гомора; а на тім місці постане смердяче озеро, як мерзенне Мертве море, над яким навіть ніяка птиця не перелетить (Шах)
◊ в шти́ри (чти́ри, чоти́ри) о́чи (очі) віч-на-віч, конфіденційно (ст): А на відходному пан інспектор Коґут ще знайшов нагоду в чотири очі порадити йому, щоб на всякий випадок змінив клімат і на три-чотири тижні виїхав зі Львова на село (Керницький)
◊ впа́сти в о́ко сподобатися (м, ср, ст): Юсько-мовознавець – це мій приятель, ще з шкільної лавки. Опісля він студіював філософію. Не скінчив, закохався. Вона впала йому в око через те, що кидала гордим поглядом поза плечі (Селепко)
◊ диви́тися криви́м оком дивитися недоброзичливо, недовірливо (ст)
◊ диви́тися пра́вим оком у лі́ву кише́ню 1. бути косооким (ст)
2. намагатися дати чи взяти хабар (ср)
◊ заверта́ти очи́ма закочувати очі, виявляючи своє здивування або захоплення (м, ср, ст): А коли ця черга прийде, чай знову холодний. І щоб не вносити дисонансу в родинну атмосферу, ви п’єте цю рідину й усміхаєтеся до своєї сусідки, яка весь час завертає очима і каже, що поезія нашого ювілята прекрасна і така соковита, що… що вона нічого з неї не розуміє (Тарнавський З.)
◊ засервува́ти під о́ко → «засервувати»
◊ лише́ вла́сне добро́ ма́ти в оці → «лише»
◊ ма́ти на оці пильнувати; стежити (ср, ст): Він все мав нас на оці, тож ми боялися робити якісь збитки (Авторка)||мати на пеньку
◊ ма́ти о́ко недолюблювати (ср, ст): Стефцьо мав око на Йванишиного Петра, хоч ніхто не знав, за які гріхи (Авторка)
◊ ма́ти о́чі як стари́й пес погано бачити; недобачати (ст): Сидить – і ніби нічого. А, може, Шудра добре не бачив? Має очі як старий пес (Нижанківський)
◊ на о́ко 1. приблизно; без мірки (м, ср, ст)
2. стільки, скільки потрібно; норма (про міру продуктів у кулінарії)(м, ср, ст): “Скажи мені, скільки чого даєш до пляцка”. – “Точно не скажу, бо все даю на око” (Авторка)
◊ отве́рті о́ч і спостережливість, уважність (ст): Спокій, спокій і ще раз спокій та отверті очі – це було причиною, що я врятував життя багатьом зі своїх вояків-українців, а я вважав своїм обов’язком хоронити наших людей, що мені признавали мої підкомандні, коли я стрічав їх по війні (Шухевич)
◊ о́чи му ся блища́т як два о́гники про ясні, веселі очі (Франко)||очи му ся блищат як дві зорі
◊ о́чи му ся блища́т як дві зорі́ = о́чи му ся блища́т як два о́гники
◊ о́чи ясні́ як у сокола про людину з гострим зором (Франко)
◊ о́чі злипа́ються про непереборне бажання спати (м, ср, ст)
◊ о́чі як у крі́лика → «крілик»
◊ па́сти очи́ма → «пасти»
◊ пильнува́ти як ока в голові уважно доглядати, піклуватися (ст): І старий Гуртер, вийшовши зі шпиталю і оплакавши смерть Анелі, поселився у капітана і благословить його ім’я та пильнує його дітей як ока в голові (Франко)
◊ піском в о́чи кида́ти → «пісок»
◊ примика́ти на о́чі → «примикати»
◊ скака́ти до оче́й → «скакати»
◊ сором о́чи не ви́їсть → «сором»
◊ цві́ркати в о́чи → «цвіркати»
◊ то здоро́во на о́чи ірон. так говорять перехожі, коли комусь вітер засипле очі порохом (Франко)
♦ чоти́ри о́чи лі́пше ви́дят, як двоє двоє бачать краще, ніж один (Франко)
♦ я вже там свого во́ка не можу вказа́ти я вже не можу туди йти (Франко)… смотреть

ОКО

Аргусово око. Книжн. О бдительном, всевидящем стороже. /em> Восходит к греческой мифологии. БМС 1998, 419.Всевидящее око. Книжн. О человеку, которому в… смотреть

ОКО

Око — глаз (1): Уже намъ своихъ милыхъ ладъ ни мыслію смыслити, ни думою сдумати, ни очима съглядати, а злата и сребра ни мало того потрепати. 20.
Око… смотреть

ОКО

26
Око — глаз (1): Уже намъ своихъ милыхъ ладъ ни мыслію смыслити, ни думою сдумати, ни очима съглядати, а злата и сребра ни мало того потрепати. 20…. смотреть

ОКО

I -а, с. (мн. очі, рідко вічі, очей – перев. з прийм. у).1) Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. || Те саме, що погляд. … смотреть

ОКО

I -а, с. (мн. очі, рідко вічі, очей – перев. з прийм. у).1》 Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин.|| Те саме, що пог… смотреть

ОКО

— евр. аин. Око, как зеркало души, часто упоминается в таких выражениях, как, например, «глаза гордые» (Прит. 6: 17); «чистое око» (Мат. 6:22) и т.д. Смотреть на кого-либо является выражением благоволения; так, напр., написано: «Око Господне над боящимися Его» (Пс. 32:18; 33:16). Срав. часто повторяющееся слово «смотри», в смысле радости или злорадства; первое, например, о Мессии (Ис. 53:11), последнее — о Его врагах (Пс. 21:18). Срав Пс. 34:21; 53: 9. Некоторые места Ветхого Завета имеют в виду стремление восточных женщин посредством краски или притираний придать своим глазам большую величину, а также блеск и томность. О Иезавели говорится, что она «нарумянила лицо свое» (4Цар. 9:30; по-евр. положила глаза свои в притирания) Это иногда делалось даже сверх меры (Иер. 4:30; по евр. расширяешь глаза красками). Срав. Прит. 6:25. Маленькой палочкой или зондом из дерева, серебра и слоновой кости, смоченной в розовой воде, набирали мелкий порошок и смазывали внутренность век; черная кайма оставалась после этого вокруг глаза. Порошок для этой цели приготовляли из ароматной смолы, иногда из свинцового блеска или других веществ Маленькие коробки или рога для притираний нередко бывали очень красивы, и теперь можно найти очень красивые экземпляры их в Сирии. Имя младшей дочери Иова было Керенгаппух, т.е. рог с притираниями. «Аравийские женщины», говорит Нибур, «красят свои ногти пурпуровой краской, а руки и ноги — желтой, соком растения альхена». См. «Кипарисовый цветок». «Внутренность век покрывают также красящим веществом, приготовленным из свинца. Кроме глаз, женщины подводят себе брови и делают красками различные украшения на руках и лице. Часто они накалывают на коже разные фигуры и затем натирают известным составом, который так впитывается в тело, что остается на всю жизнь. Таково понятие аравийских женщин о красоте»…. смотреть

ОКО

око сущ.сред.неод. (11)ед.им.Идите, покойтесь в мирных семейственных упражнениях, но не дремлет царево око.РЗ.ед.род.повелено хранить его яко зеницу ок… смотреть

ОКО

Настоящее имя: Вольпин Валентин ИвановичПримечание: В столич., провинц. и туркест. прессе 1913-40-х гг. (Масанов)Источники:• Масанов И.Ф. Словарь псевд… смотреть

ОКО

Беречь (хранить) как зеницу ока (торж.).Берегти (пильнувати, шанувати) як зіницю ока (в оці); берегти (пильнувати, шанувати) як (мов…) ока (свого); б… смотреть

ОКО

око I о́коII «мера веса в три фунта», южн., укр. око – то же. Заимств. из араб.-тур. okka – то же; см. Литтман 90; Локоч 127 и сл.; Преобр. I, 643. Ср… смотреть

ОКО

ОКА, ОКО(тур.). 1) вес на востоке = 3,125 фунтам. 2) мера вместимости в Валахии и в Бухаресте различной величины.Словарь иностранных слов, вошедших в с… смотреть

ОКО

I окоII «мера веса в три фунта», южн., укр. око – то же. Заимств. из араб.-тур. okka – то же; см. Литтман 90; Локоч 127 и сл.; Преобр. I, 643. Среднего рода – под влиянием око I.II окород. п. -а I «глаз»; поэт., мн. очи, укр. око, др.-русск. око, прилаг. очесьнъ, ст.-слав. око, род. п. очесе , (Супр.), дв. очи, болг. око, дв. очи, сербохорв. око, очи, словен. оkо, род. п. оcеsа, дв. оci, чеш., слвц., польск. оkо, в.-луж. wоkо, н.-луж. hоkо. Праслав. оkо – основа на -еs- в ед. и мн., на -i – в дв.; см. Долобко, ZfslPh 3, 131.Родственно лит. akis «глаз», лтш. асs, др.-прусск. ackis, греч. , им. дв. (из *оqiе), др.-инд. aksi – то же, арм. akn, род. п. аkаn «глаз, отверстие, дыра», лат. oculus «глаз», гот. augo, тохар. А. аk, В еk «глаз», далее греч. «увижу», «глаз», «в лицо»; см. Траутман, ВSW 4 и сл.; Арr. Sprd. 296 и сл.; М.–Э. 1, 6; Гофман, Gr. Wb. 241 и сл.; Хюбшман 413; Шпехт 74; Мейе, Et. 205; И. Шмидт, Pluralb. 251 и сл…. смотреть

ОКО

-а, мн. о́чи, оче́й, ср. устар. и трад.-поэт. Глаз. Видит око, да зуб неймет. Поговорка.Со вздохом витязь вкруг себя Взирает грустными очами. Пушкин, … смотреть

ОКО

Iс.глаз, о́ко
не види се ни прст пред оком — ни зги не вида́ть
очи у очи — в упо́р
испод ока — исподло́бья
падати у очи — броса́ться в глаза́
пазити као очи у глави — бере́чь как зени́цу о́ка
слепо око — висо́к
имати добро око — хорошо́ ви́деть
игра ми око — у меня́ ряби́т в глаза́х
у четири ока — с гла́зу на глаз
гледати испод ока — смотре́ть исподло́бья
пасти у очи — бро́ситься в глаза́
чувати као очи у глави — бере́чь как зени́цу о́ка
гледати голим оком — смотре́ть невооружённым гла́зом
иди ми испред очију — уйди́ с мои́х глаз доло́й
II1) вокру́г, круго́м
2) о́коло, во́зле, ря́дом
3) приблизи́тельно
4) из-за
он је увек око мене — он всегда́ во́зле меня́
око Нове године — о́коло Но́вого го́да
парниче се око оне куће — садя́тся из-за то́го до́ма… смотреть

ОКО

с. (мн. очи) уст. поэт.ojo m••око за око, зуб за зуб — ojo por ojo, diente por dienteв мгновение ока — en un abrir y cerrar de ojos, en un dos por tres… смотреть

ОКО

с. уст., поэт.
œil m (pl yeux )••в мгновение ока — en un clin d’œil(хоть) видит око, да зуб неймет погов. — прибл. on n’y saurait mordreоко за око, з… смотреть

ОКО

око
бесстрастное (Ратгауз); глухое (Городецкий); лучистое (Бальмонт); недреманное (Белоусов); огнедышащее (Фет); орлиное (Бальмонт); пламенное (Фофано… смотреть

ОКО

Орган зору; у людини та хребетних складається з кулястого очного яблука та допоміжних частин (повіки, слізних органів, кон’юнктиви, м’язів); стінки очн… смотреть

ОКО

с. уст., поэт. œil {œj} m (pl yeux {jø}) •• в мгновение ока — en un clin d’œil (хоть) видит око, да зуб неймёт погов. — прибл. on n’y saurait mordre о… смотреть

ОКО

【中】 眼睛; 眼力, 视力◇ На око 目测; 大约Око в око 单独地В око впасти 被…看中, 被…看上Закривати очі на … 对…装不知, 不予理睬Замилювати очі 蒙蔽…, 欺骗…Говорити (сказати) в очі 当面说Куди … смотреть

ОКО

I
глаз, поэз. око; (мн. очі; род. очей) глаза; очи
в самісіньке око — (метко, впопад) разг. в точку; не в бровь, а в глаз (об удачном выражении)
говорити, сказати в очі — говорить, сказать в глаза [лицо]
на око — (определять) на глаз
одним оком — одним глазом, разг. вполглаза, вполглазка
про людське око — для виду [для вида, разг. для видимости]; напоказ (с целью обратить внимание на что-н.)
світ за очі — куда глаза глядят
хоч в око [у вічі] стрель — хоть глаз выткни [выколи]
як оком змигнути — в мгновение ока
II устар.
око (мера веса приблизительно 1,2 кг)… смотреть

ОКО

(див. тж. очі, вічі) eyeнеозброєне око — naked eyeдосвідчене око — practised eyeхазяйське око — the master’s eyeна око — approximatelyпро людське око —… смотреть

ОКО

ОКО ока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.). Глаз. Он потупил грозны очи. Пушкин. У них одно духовное око, один слух, один ум, одна душа. Гончаров. В очах не раз мелькали слезы. Полонский. Очеса к земле преклонены. Жуковский. Хоть видит око, да зуб неймет. Крылов. Недремлющее око материнской любви. Гончаров. Око за око, зуб за зуб. Пословица. Начальственное ока бюрократа (ирон.). Недреманное око (см. недреманный). В мгновение ока — см. мгновение.<br><br><br>… смотреть

ОКО

[oko]с., мн. очіoko, pl oczyголубі очі — niebieskie oczyвіч-на-віч — oko w okoна перший погляд — na pierwszy rzut oka

ОКО

о́ко, о́ка; мн. о́чи, оче́й; о́ко за о́ко, зу́б за зу́б (поговорка)Синонимы:
глаз, мера, очес

ОКО

орган зору; у людини та хребетних складається з кулястого очного яблука та допоміжних частин (повіки, слізних органів, кон’юнктиви, м’язів); стінки очного яблука складаються із 3 оболонок: зовнішньої — склери, що переходить спереду у прозору рогівку, середньої, судинної, оболонки та райдужки, а також внутрішньої світлочутливої сітківки; оптична система ока: рогівка, водяниста волога, кришталик і скловидне тіло…. смотреть

ОКО

1) Орфографическая запись слова: око2) Ударение в слове: `око3) Деление слова на слоги (перенос слова): око4) Фонетическая транскрипция слова око : [`о… смотреть

ОКО

с, поэт.
göz••о́ко за о́ко, зуб за зуб — göze göz, dişe dişСинонимы:
глаз, мера, очес

ОКО

корень — ОК; окончание — О; Основа слова: ОКВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ — ОК; ⏰ — О; Слово Око содержит следующие… смотреть

ОКО

око, ′око, -а, мн. ч. очи, очей (устар. и высок.) и (стар.) очеса, очес, ср. (устар. и высок.). То же, что глаз (в 1 знач.). Видит о., да зуб неймёт (посл. о невозможности получить то, что кажется доступным). О. за о., зуб за зуб (о тех, кто мстит, ничего не забывая, не прощая).<br>• В мгновение ока (книжн.) в один миг, мгновенно, сразу.<br><br><br>… смотреть

ОКО

ОКО, -а, мн. очи, очей (устар. и высок.) и (стар.) очеса, очес, ср. (устар. и высок.). То же, что глаз (в 1 значение). Видит око, да зуб неймет (посл. о невозможности получить то, что кажется доступным). Око за око, зуб за зуб (о тех, кто мстит, ничего не забывая, не прощая). В мгновение ока (книжное) — в один миг, мгновенно, сразу…. смотреть

ОКО

с уст.Auge n••око за око — Auge um AugeСинонимы:
глаз, мера, очес

ОКО

с уст поэт
olho m; (затянуть льдом) cobrir de gelo, gelar vtСинонимы:
глаз, мера, очес

ОКО

с. уст. высок.
occhio
••
в мгновение ока книжн. — in un batter d’occhio
видит око, да зуб неймет — è come la volpe e l’uva
око за око, зуб за зуб — occhio per occhio, dente per dente
беречь / хранить как зеницу ока — custodire come la pupilla dell’occhio
Итальяно-русский словарь.2003.
Синонимы:
глаз, мера, очес… смотреть

ОКО

імен. сер. родуанат.глаз сущ. муж. рода¤ хоч одним оком — хоть одним глазком

ОКО

с поэт.目 mù, 眼 yǎn- око за око, зуб за зуб — хранить что-либо как зеницу ока — в мгновение окаСинонимы:
глаз, мера, очес

ОКО

око
עַיִן נ’ [ר’ עֵינַיִים]Синонимы:
глаз, мера, очес

ОКО

Общеслав. индоевроп. характера. Того же корня, что лат. oculus, нем. Auge, арм. akn, лит. akis и т. д. См. глаз как новообразование рус. яз.Синонимы:
… смотреть

ОКО

(2 с); мн. о/чи, Р. оче/йСинонимы:
глаз, мера, очес

ОКО

ср. (мн. очи) уст.
көз;
хоть видит око, да зуб неймёт посл. көз көргөн менен, тиш өтпөйт; акыл жетсе да, кол жетпейт;
в мгновение ока көз ачып жумгуча;
беречь как зеницу ока көздүн карегиндей сактоо;
око за око, зуб за зуб канга кан…. смотреть

ОКО

видит око, да зуб нейметнедреманное окооко за окооко за око, зуб за зубхоть видит око, да зуб нейметСинонимы: глаз, мера, очес

ОКО

Rzeczownik око n oko n

ОКО

О́ко. Общеслав. индоевроп. характера. Того же корня, что лат. oculus, нем. Auge, арм. akn, лит. akis и т. д. См. глаз как новообразование рус. яз.

ОКО

О́ко(устар., поэт.) jicho (macho), ozi (-) устар.;недрема́нное о́ко — jicho kali (macho)

ОКО

о́ко,
о́чи,
о́ка,
оче́й,
о́ку,
оча́м,
о́ко,
о́чи,
о́ком,
оча́ми,
о́ке,
оча́х
(Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку»)
.
Синонимы:
глаз, мера, очес… смотреть

ОКО

‘око, ‘ока, мн. ч. ‘очи, оч’ейСинонимы:
глаз, мера, очес

ОКО

сокр. от отметчик кругового обзора marcatore di scansione panoramica

ОКО

о́ко 1
іменник середнього роду
форма вічі у знахідному відмінку множини вживається лише з прийменником у
о́ко 2
іменник середнього роду
одиниця ваги; міра об’єму
арх…. смотреть

ОКО

  турецкая мера веса = 1/44 кантара = 1,28 килограмма.Синонимы:
глаз, мера, очес

ОКО

косм. опасный космический объектотметчик кругового обзораСинонимы:
глаз, мера, очес

ОКО

-а
n око; на власні очі na własne oczy
глянути краєм ока spojrzeć kątem oka
бе-регти як зіницю ока strzec jak żrenicy oka
тримати (мати) на оці mieć na oku… смотреть

ОКО

• Видит око, да зуб неймет (В)• Око за око, зуб за зуб (О)Синонимы:
глаз, мера, очес

ОКО

Ударение в слове: `окоУдарение падает на букву: оБезударные гласные в слове: `око

ОКО

око I
позумент, галун;
око бөрк шапка с галуном.
око II:
эч око болбос ничего не случится, ничего не будет, нечего бояться.

ОКО

Это слово в значении глаз имеет индоевропейскую природу. В латинском находим oculus, в немецком Auge, в английском eye и т. д.

ОКО

око (мн. очі). См. Глаз. Во мгновение ока — як оком змигнути. Беречь как зеницу ока — берегти як ока в лобі, як ока в голові.

ОКО

око с уст. Auge n 1c а око за око Auge um AugeСинонимы:
глаз, мера, очес

ОКО

с., уст. (мн.ч. очи) көз;хоть видит око, да зуб неймет погов. көз көреді, бірақ тіс өтпейді, көзің көріп қолың ұстамасын

ОКО

О́ко, о́ка, о́ку і о́кові, в о́ці; о́чі, оче́й, оча́м, очи́ма; у ві́чі

ОКО

око = с. поэт. eye; око за око, зуб за зуб an eye for an eye, and a tooth for a tooth, tit for tat.

ОКО

см.:видит око, да член нейметСинонимы:
глаз, мера, очес

ОКО

око см. глаз || беречь как зеницу ока, недреманное око, недремлющее око, пожирать очами, пред очами

ОКО

вока, ср.в мгновение ока — у вокамгненне, у адзін момантберечь как зеницу ока — берагчы як зрэнку вока

ОКО

Вока, в мгновение ока — у вокамгненне, у адзін момант беречь как зеницу ока — берагчы як зрэнку вока

ОКО

окоСм. глазберечь как зеницу ока, недреманное око, недремлющее око, пожирать очами, пред очами…

ОКО

Начальная форма — Око, винительный падеж, единственное число, неодушевленное, средний род

ОКО

ОКО ср. татар. вес в три фунта. Виноград на базаре по три копейки за око.

ОКО

о’ко, о’чи, о’ка, оче’й, о’ку, оча’м, о’ко, о’чи, о’ком, оча’ми, о’ке, оча’х

ОКО

с. (употр. в сочетаниях) в мгновение ока — im Nu, im Handumdrehen.

ОКО

(лихе) погляд, (фахівця) зір; (за ким) ДОГЛЯД; очко; див. ще ОЧІ.

ОКО

(-а) с.
♦ Мутне око, мол.; жарт. Косоока людина. ПСУМС, 49.

ОКО

косм. опасный космический объектотметчик кругового обзора

ОКО

«промысел божий» в треугольнике-символе Троицы

ОКО

адзінка меры вагі, роўная прыблізна 3 фунтам

ОКО

Устаревшее название глаза

око

I о́ко
II «мера веса в три фунта», южн., укр. око – то же. Заимств. из араб.-тур. okka – то же; см. Литтман 90; Локоч 127 и сл.; Преобр. I, 643. Среднего рода – под влиянием око I.
II о́ко
род. п. -а I «глаз»; поэт., мн. о́чи, укр. о́ко, др.-русск. око, прилаг. очесьнъ, ст.-слав. око, род. п. очесе ὀφθαλμός, ὄμμα (Супр.), дв. очи, болг. око́, дв. очи́, сербохорв. о̏ко, о̏чи, словен. оkо̑, род. п. оčе̑sа, дв. оčȋ, чеш., слвц., польск. оkо, в.-луж. wоkо, н.-луж. hоkо. Праслав. оkо – основа на -еs- в ед. и мн., на -i – в дв.; см. Долобко, ZfslPh 3, 131.
Родственно лит. akìs «глаз», лтш. асs, др.-прусск. ackis, греч. ὄσσε, им. дв. (из *оqi̯е), др.-инд. akṣī – то же, арм. akn, род. п. аkаn «глаз, отверстие, дыра», лат. oculus «глаз», гот. augô, тохар. А. аk, В еk «глаз», далее греч. ὄψομαι «увижу», ὄμμα «глаз», εἰς ὦπα «в лицо»; см. Траутман, ВSW 4 и сл.; Арr. Sprd. 296 и сл.; М.–Э. 1, 6; Гофман, Gr. Wb. 241 и сл.; Хюбшман 413; Шпехт 74; Мейе, Ét. 205; И. Шмидт, Pluralb. 251 и сл.

Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс.
.
1964—1973.

Смотреть что такое «око» в других словарях:

• окоём — окоём …   Русское словесное ударение

• око́т — окот …   Русское словесное ударение

• окоём — окоём, а …   Русский орфографический словарь

• ОКО — ср., татар. вес в три фунта. Виноград на базаре по три копейки за око. II. ОКО ср. очи и очеса мн. глаз. В Чердыни, Сольвочегодске, поныне (1823) слышно двойственное очима, рукама, ногама: это память древнейших новгородских переселенцев. См.… …   Толковый словарь Даля

• ОКО — ср., татар. вес в три фунта. Виноград на базаре по три копейки за око. II. ОКО ср. очи и очеса мн. глаз. В Чердыни, Сольвочегодске, поныне (1823) слышно двойственное очима, рукама, ногама: это память древнейших новгородских переселенцев. См.… …   Толковый словарь Даля

• окоём — окоём, окоёмы, окоёма, окоёмов, окоёму, окоёмам, окоём, окоёмы, окоёмом, окоёмами, окоёме, окоёмах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

• ОКО — ОКО, ока, мн. очи, очей и (старин. редк.) Очеса, очес, ср. (книжн. поэт., ритор. устар. и нар. поэт.). Глаз. «Он потупил грозны очи.» Пушкин. «У них одно духовное око, один слух, один ум, одна душа.» Гончаров. «В очах не раз мелькали слезы.»… …   Толковый словарь Ушакова

• Око Ра — с извивающимися вокруг него кобрами в коронах Верхнего и Нижнего Египта. Око Ра (Глаз Ра)  представляло собою женский аналог бога солнца …   Википедия

• око — См. глаз беречь как зеницу ока, недреманное око, недремлющее око, пожирать очами, пред очами… Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. око глаз, очес Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

• Око — Око: Око  глаз. Око  спутниковая система обнаружения стартов межконтинентальных баллистических ракет с континентальной части США. Око 1  спутниковая система обнаружения стартов межконтинентальных баллистических ракет. Око… …   Википедия

• око — глаз (1): Уже намъ своихъ милыхъ ладъ ни мыслію смыслити, ни думою сдумати, ни очима съглядати, а злата и сребра ни мало того потрепати. 20. Око твое лукаво есть. Остр. ев., 269 (1056 1057 гг.). Божьствьныи же Иоаннъ, егда о сыну бесѣдоваше къ… …   Словарь-справочник «Слово о полку Игореве»

Содержание

1. Транскрипция слова
2. MFA Международная транскрипция
3. Цветовая схема слова

Состав слова «око»:

корень — [ок], окончание — [о]

Проверьте свои знания русского языка

Категория: Русский язык

всевидящее

бдительное

зоркое

неусыпное

государево

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ УШАКОВА

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ ОЖЕГОВА

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ ДАЛЯ

СЛОВАРЬ СУЩЕСТВИТЕЛЬНЫХ

ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

АКАДЕМИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

СЛОВАРЬ ДРЕВНЕРУССКОГО ЯЗЫКА

ПРАКТИЧЕСКИЙ ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ

ПОГОВОРКИ

СЛОВАРЬ РУССКОГО АРГО

ОРФОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

СЛОВАРЬ УДАРЕНИЙ

ФОРМЫ СЛОВ

СИНОНИМЫ

ОМОНИМЫ

ЭПИТЕТЫ

АРХАИЗМЫ

МОРФЕМНО-ОРФОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

ГРАММАТИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

ЭТИМОЛОГИЯ

ЭТИМОЛОГИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ РУССКОГО ЯЗЫКА

ЭТИМОЛОГИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

СКАНВОРДЫ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

СБОРНИК СЛОВ И ИНОСКАЗАНИЙ

ПОСЛОВИЦЫ И ПОГОВОРКИ ДАЛЬ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

СЛОВАРЬ КРЫЛАТЫХ СЛОВ И ВЫРАЖЕНИЙ СЕРОВА

СЛОВАРЬ БИЗНЕС-СЛЕНГА

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

СЛОВАРЬ КРЫЛАТЫХ СЛОВ И ВЫРАЖЕНИЙ СЕРОВА

ОРФОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

СИНОНИМЫ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

ПРАКТИЧЕСКИЙ ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ

СБОРНИК СЛОВ И ИНОСКАЗАНИЙ

ПОСЛОВИЦЫ И ПОГОВОРКИ ДАЛЬ

СЛОВАРЬ КРЫЛАТЫХ СЛОВ

ПОГОВОРКИ

СИНОНИМЫ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

ПОСЛОВИЦЫ И ПОГОВОРКИ ДАЛЬ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

БОЛЬШОЙ ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ ДАЛЯ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

СКАНВОРДЫ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

ЭТИМОЛОГИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

СКАНВОРДЫ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

СИНОНИМЫ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

СЛОВАРЬ РУССКОГО АРГО

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ УШАКОВА

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ ДАЛЯ

ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

АКАДЕМИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

СЛОВАРЬ РУССКОГО АРГО

ОРФОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

ФОРМЫ СЛОВ

СИНОНИМЫ

ГРАММАТИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

ЭТИМОЛОГИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

СКАНВОРДЫ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ УШАКОВА

ОРФОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

СЛОВАРЬ УДАРЕНИЙ

СИНОНИМЫ

ОМОНИМЫ

АРХАИЗМЫ

МОРФЕМНО-ОРФОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

СЛОВАРЬ ДРЕВНЕРУССКОГО ЯЗЫКА

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

СЛОВАРЬ ДРЕВНЕРУССКОГО ЯЗЫКА

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ УШАКОВА

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ ОЖЕГОВА

ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

АКАДЕМИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

ПУНКТУАЦИЯ И УПРАВЛЕНИЕ В РУССКОМ ЯЗЫКЕ

ОРФОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

СЛОВАРЬ УДАРЕНИЙ

ФОРМЫ СЛОВ

СИНОНИМЫ

МОРФЕМНО-ОРФОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

ГРАММАТИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ ДАЛЯ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

СЛОВАРЬ ДРЕВНЕРУССКОГО ЯЗЫКА

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ ДАЛЯ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ УШАКОВА

ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ ОЖЕГОВА

ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

АКАДЕМИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

ОРФОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ

СЛОВАРЬ УДАРЕНИЙ

ФОРМЫ СЛОВ

СИНОНИМЫ

СКАНВОРДЫ

ПОЛЕЗНЫЕ СЕРВИСЫ

Разбор слова «око»: для переноса, на слоги, по составу

Слоги в слове «око» деление на слоги

Количество слогов: 2
По слогам: о-ко

Как перенести слово «око»

око — слова из 3 букв и меньше не переносятся

Морфологический разбор слова «око»

Разбор слова «око» по составу

Сходные по морфемному строению слова «око»

Синонимы слова «око»

Ударение в слове «око»

о́ко — ударение падает на 1-й слог

Фонетическая транскрипция слова «око»

[`ока]

Фонетический разбор слова «око» на буквы и звуки (Звуко-буквенный)

Предложения со словом «око»

Сочетаемость слова «око»

Значение слова «око»

О́КО , -а, мн. о́чи, оче́й, ср. Устар. и трад.-поэт. Глаз. Видит око, да зуб неймет. Поговорка. (Малый академический словарь, МАС)

Склонение слова «око» по подежам

Как правильно пишется слово «око»

Ассоциации к слову «око»