Как правильно пишется рад тебя видеть

1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, — ні до кого не йду, — вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём — потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём — мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? — а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (

фам.

) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком — потреба в кому, на кого. Ему -да в нём — йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу,

зап.

інтерес) до його. -да к кому, до кого — діло (справа,

зап.

інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? — яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало — мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься — не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? — яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! — велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? — яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом — нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) — байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (

шутл.

) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» — сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, — дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» — «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) — тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что — дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды — без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де — в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём — велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах — мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его — см. Крайний 3. По -де от -ды — з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де — з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём — зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём — він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды — потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды — повсякденні (щоденні), поточні потреби, (

фам.

) потрібка. На все -ды не запасёшься — на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды — відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд — задовол(ьн)ювання (заспокоювання),

оконч.

задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) — велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];

2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще

мн.

) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще

мн.

) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту,

м. р.

) и скрута (-ти,

ж. р.

). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит — нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука — добра наука (Приказка). По -де — через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду — жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды — жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь — грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да — як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де — бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду — зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан — як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де — йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт — злидні навчать співати й скакати. -да горемычная — злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица — пугач (-ча). -да-хлеб — голодний хліб;

3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту,

м. р.

) и скрута (-ти,

ж. р.

), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де — бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (

сов.

зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал — хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;

1) нужда́; неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; зли́дні, -нів

Предложения с «рад тебя видеть»

5

5