Пиво на украинском как пишется - Правописание и грамматика

1
пиво

пивцо пиво, пивце.

* * *

пи́во

Русско-украинский словарь > пиво

2
замолоджувати пиво

Українсько-російський політехнічний словник > замолоджувати пиво

3
засолоджувати пиво

Українсько-російський політехнічний словник > засолоджувати пиво

4
замолаживать пиво

замоло́джувати пи́во, засоло́джувати пи́во

Русско-украинский политехнический словарь > замолаживать пиво

5
замолаживать пиво

замоло́джувати пи́во, засоло́джувати пи́во

Русско-украинский политехнический словарь > замолаживать пиво

6
бродить

браживать

1) см. Блуждать;

2) б. в воде — бродити, бовтатися, ловити рибу волоком. [Рибалки бродять у воді]. Исходить, бродя в воде — вибродити. [Все море вибродив];

3) (о тесте в квашне

и т. п.

) кваснути, киснути;

4) (о вине, пиве, мёде, квасе) грати, вигравати(ся), шумувати, мусувати. [Пиво виграє. Чи не той то хміль, що у пиві грає? Вино шумує, мусує]. Начать б. — заграти. Б., выделяя газы — бухтіти. [Пиво наше бухтить]. Брожёный — граний. [Пили пиво й граний мед].

* * *

броди́ти, ника́ти; пле́нтатися, пле́нтати; блука́ти; шве́ндяти, ве́штатися, тиня́тися; брьо́хати, брьо́хатися

ква́снути, -не, ки́снути; гра́ти, шумува́ти, -му́є

Русско-украинский словарь > бродить

7
затирать

затереть

1) затирати, затерти, (

о мног.

) позатирати що. [Позатирай оте, що поналивала]. -рать кашу салом — затирати кашу салом. -рать пиво, квас — затирати пиво, квас, ставити пиво, квас. -рать что-л. написанное, нарисованное — затирати, затерти, замазувати, замазати, (

о мног.

) позатирати, позамазувати щось написане, намальоване. -реть кого-л. в толпе — затерти кого в натовпі;

2) (загрязнять) забруднювати и забрудняти, забруднити, завожувати, завозити що. -реть пол (грязными ногами) — зґрасувати поміст (долівку, підлогу), наслідити (на підлозі);

3) кого, что (

перен.

: не давать ходу) — затирати, затерти кого, що, одсувати, одсунути кого набік, назад. Затёртый — затертий; замазаний; забруднений.

* * *

затира́ти, зате́рти и мног. позатира́ти

Русско-украинский словарь > затирать

8
канун

1) (предш. день) переддень (-д(о)дня), передодень (-додня) чого. [Був передодень великого свята (О. Лев.)]. -нун Рождества (рождественский сочельник) — багатий вечір, багат-вечір, свят-вечір, багата кутя. -нун Крещения (крещенский сочельник) — голодна кутя. -нун нового года — щедрий вечір; Меланка (-ка) и меланки (-нок). -нун Пасхи — великодна субота. -нун Троицына дня — клечальна субота. На -нуне чего — напередодні, в переддень чого, день перед чим. [Напередодні свят. В переддень великого іспиту (Стебн.). Це було день перед святами (Крим.)]. На -не выборов, переговоров — напередодні виборів, пересправ (переговорів). [Напередодні польсько-литовських переговорів (Пр. Пр.)]. На -не Рождества — напередодні Різдва, день перед Різдвом, на багатий вечір, на багату кутю;

2) (кутья по усопшем) коливо (-ва). [Почали обносити коливо — покійника поминати (Сл. Ум.)];

3) (молитв. поминание усопш.) помин (-ну), помини (-нів), поминки (-нок), парастас (- су); (угощение на помин) поминки, помини. Канун да ладан! — хай живим довге життя, а приставшим душам царство небесне!;

4) (молебен, панихида) молебень (-бня), панахида; см. Молебен, Панихида;

5) (мёд, пиво, сварен. к празднику или на память усопш.) мед, пиво на храм, канун (-ну). [Пішов по канун, та там і втонув (Номис)]. -ны справлять — варити мед, пиво на храм. За чужими -нами своих покойников (родителей) поминать — чужими пирогами свого батька поминати (Приказка).

* * *

передде́нь, -до́дня, передо́день; кану́н, -у, ко́ливо; кану́н, -а

Русско-украинский словарь > канун

9
подмолаживать

подмолодить

1) підмолоджувати, підмолодити. Срв. Молодить;

2) (пиво, квас) підсолоджувати, підсолодити (пиво, квас). Подмоложенный — підмолоджений. -ся — підмолоджуватися, підмолодитися; бути підмолодженим.

* * *

1) підмоло́джувати, підмолоди́ти

2) спец. підсоло́джувати, підсолоди́ти

Русско-украинский словарь > подмолаживать

10
запускать

запущать) запустить

1) кого куда (впускать) — упускати, упустити, (

о мн.

) повпускати кого куди, до чого. -ти-ка телят в сарай — впусти-но телята в повітку (до повітки). -скать, -стить в хлеб (производить потраву) — запускати, запустити що ким, (за)пускати, (за)пустити в спаш, в пашню (коні, корову). [А ми просо засієм. А ми стадом запустим, запустим (Метл.). Не пусти коні в спаш! Пустив коні в пашню (Поділля)];

2) кого что (оставлять без ухода, в небрежении) — занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занехаяти и занехати, залишати, залишити кого, що, (редко) запускати, запустити, (

о мн.

) позанехаювати. [Занехаяла геть усе, і виховання своїх дітей (Звин.) Занедбав поле. Одна жінка запустила діжу, що вона й на діжу не похожа (Грінч. I)]. -скать, — стить дела — занедбувати, занедбати, запускати, запустити

и т. д.

справи. -скать, -стить корову — запускати, запустити корову. -скать, -стить болезнь — задавнювати, задавнити, (редко) запускати, запустити хоробу. -скать, -стить бороду, кудри — запускати, запустити бороду кучері. -скать, -стить ногти — відпускати, відпустити (ніготь), повідпускати нігті (пагності, пазурі);

3) (бросать чем-н. в кого) шпурляти, шпурнути, жбурити, пожбурити, пошпурити, (

однокр.

) жбурнути, шпурнути чим на (в) кого;

4) (гнать, погнать) пускати, пустити, затинати, затяти. [Пустив коні що-духу. Як затяв коня, аж летить (Звин.)]. -скать, — стить храпенье — (зав)давати, (зав)дати, затинати, затяти хропака, хропти хропака;

5) (вонзать в кого, во что) запускати, запустити в кого, в що, вгороджувати, вгородити в кого, в що, втереблювати, втеребити, впірити в кого, в що; см. ещё Вонзать. [Як на ляха козак налітав, в нього спис запускав (Мог.). І запустить пазурі в печінки Шевч.). Та вгородила в своє серденько гострий ніж (Пісня)]. -стить руку в карман — закласти (засунути, застромити) руку в кишеню. -стить куда-л. руки (воспользоваться ч.-н. чужим) — простягти лапу, сунути руку куди, погріти руки чим. -стить кому (в нос) гусара — запустити пинхву кому. -скать, -стить глаз (глазуна, глазенапа) — закидати, закинути оком, зиркати, зир(к)нути (кутиком ока) куди, на кого. -скать, -стить в паз — запускати, запустити в жолоб (паз, бурт), забуртовувати, забуртувати, (вколачивать) за[у]саджувати, за[у]садити, забивати, забити, вбивати, вбити;

6) (класть закваску) заквашувати, заквасити що, запускати, запустити що чим (дріжджами). -скать, -стить дрожжами (квас, пиво) — запускати, запустити дріжджами (квас, пиво);

7) -скать, -стить за галстук (выпивать) — заливати, залити и залляти очі, пити-непроливати;

(сильно ругать) загинати, загнути кому;

9) -скать змея — пускати змія. -кать кубарь (волчка) — пускати дзиґу. -стить шарманку — завести катеринку. Запущенный — впущений; занехаяний, занедбаний, (редко) неприкоханий, (о болезни) задавнений; (вонзённый) запущений, угороджений. -ные дела — занедбані справи. Дела -щены — справи занедбано.

* * *

;

сов.

— запуст`ить

запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти, пуска́ти, пусти́ти; ки́дати, ки́нути, шпурля́ти, шпурну́ти и пошпу́рити, диал. шпуря́ти, шпу́рити и пошпурну́ти; упина́ти, уп’ясти́ (упне́)

запускать ти́ть слове́чко (словцо́) — заки́нути слівце́ (слове́чко)

;

сов.

— запуст`ить

запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти; зада́внювати, зада́внити; відпуска́ти, відпусти́ти

запускатьть дела́ — запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти (зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, занеха́яти) спра́ви (діла́)

Русско-украинский словарь > запускать

11
имбирный

імберовий. -ное пиво, варенье — імберове пиво, -ве варення. -ная настойка — імберівка.

* * *

імбе́рний, імбе́ровий

Русско-украинский словарь > имбирный

12
котельный

казан(к)овий, кітловий. -ная мастерская, -ный завод — кітлярня. -ный свод — казанова баня. -ное железо — казан(к)ова бляха. -ное пиво — казанове пиво. -ные уши — казан(к)ові вуха.

* * *

казано́вий, коте́льний

Русско-украинский словарь > котельный

13
лёгкий

и -гок

1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір’їна, легкий як пух. -кий груз, багаж — легкий вантаж, багаж. -кий мусор,

горн.

— штиб (-бу). -кая почва — легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) — хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия — легка кіннота. -кое войско — легке військо. -кая атлетика — легка атлетика. -кое орудие — легка гармата. -кое ружьё — легка рушниця;

2) (малый, незначительный слабый

и т. п.

) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь — легенька сивина. С -кою проседью — сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины — легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок — легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра — легенький подув (подих) вітру. -кий дымок — легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец — легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка — легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание — неважка (легка) кара. -кая вина — неважка провина. -кий вздох, стон — легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики — тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка — легенька усмішка. -кий стук, шум — тихий стукіт (гомін). -кий сон — легкий, некріпкий сон. У него -кий сон — він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение — легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией — з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска — обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум’янцем). -кая поступь, -кий шаг — легка хода. -кий огонь — повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана — легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар — легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар — його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды — неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (

зап.

пологи). -кое лекарство — делікатні (м’які) ліки. Слабит -ко и нежно — проносить м’яко й делікатно. -кие средства, меры — м’які засоби (заходи). -кий характер — м’яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце — м’яке серце. -кий табак — легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво — неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор — неміцний розчин. -кий напиток — легкий напій. -кий запах — легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы — легкі (неміцні) пахощі;

3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности — легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов’язки. -кий труд — легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом — заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб — легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь — легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни — він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин — легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска — легка (легенька) перекуска. -кий воздух — легке, рідке повітря; свіже повітря;

4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело — легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! — легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство — виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача — легке речення, завдання. -кий слог — легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом — у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих — легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание — легкий іспит. -кий танец — легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом — він п’янів з легкого успіху. -кая добыча — легка здобич;

5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь — легке (безжурне) життя. -кая шутка — легенький жарт. -кая радость, -кое настроение — безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям — легковаження своїми обов’язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. — побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум — неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение — легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко — жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер — неглибока вдача; м’яка (лагідна) вдача. -кий человек — неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи — поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе — вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе — з ним і лихо не страшне. -кие движения — легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос — вільний (плавкий) голос. -кая музыка — легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература — легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;

6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица — полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений — охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы — полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона — п’єса (твір, музика) легкого змісту, тону;

7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу — швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём — рухливий, ворушкий. -кий на ходу — (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) — битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) — легкий на руку. С -кой руки — з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку — у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік — добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку — робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку — швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы — тонкосльозий, (

сущ.

) тонкослізка. -кий на язык — а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине — про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть — легкий пензель (-зля);

(негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна — легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения — легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий — легший, найлегший

и т. д.

[Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким — см. Легчать. Довольно -кий — досить легкий, легенький

и т. д.

— см. Лёгонький.

* * *

легки́й и ле́гкий

лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

Русско-украинский словарь > лёгкий

14
мартовский

Мартовый березневий, (

диал.

) березільний, березозільний, марцевий, марцьовий, (

устар.

) мартовий. [Березнева революція 1848 року (Пр. Правда). Прийшли березільні іди (Куліш). З марцевих хмар промінь весняного сонця бризнув (Н.-Лев.)]. -кое пиво — березневе (марцеве) пиво. -кие цыплята — курчата-марчуки; срв. Мартовик.

* * *

березне́вий

Русско-украинский словарь > мартовский

15
молодить

1) молодити кого. [Ні літ вона, ні спеки не боїться, бо молодить її пекельна тьма (Куліш)]. Это платье её -дит — це убрання її молодить;

2) (пиво, мёд) підсолоджувати (пиво, мед);

3) см. Молодиться 1.

* * *

Русско-украинский словарь > молодить

16
молодой

1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено — молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек — молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (

фамил.

) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек — скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина — молода жінка. -дые люди — молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком — помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета — молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах — см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах — бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать — двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня — він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня — у нашій родині (сім’ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім’я: два брати і сестра — старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе — на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой — наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами — віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний — мале курча, та вже летюче. Умом -лод — розумом недійшлий, хлоп’ячого розуму. Он человек уже не -дой — він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою — см. Молодо. -дой месяц — молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) — молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) — молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво — молоде вино, пиво;

2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) — молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].

* * *

молодой челове́к — а) па́рубок, -бка, юна́к, -а, молоди́й чолові́к, коза́к, -а, молоде́ць, -дця́; молоди́к, -а; диал. ле́ґінь, -ґеня; б) па́рубче, юна́че, хло́пче, молоди́й чолові́че, коза́че, моло́дче

Русско-украинский словарь > молодой

17
отступаться

отступиться от кого, от чего відступатися, відступитися, відкидатися, відкинутися, (отрекаться) відрікатися, відректися від кого, від чого и кого, чого, зрікатися, зректися чого, (покинуть) відкаснутися, відсахнутися від кого, від чого, відцуратися кого, чого и від кого, від чого. [Відступилася від мене вся моя родина]. -ться от веры — відступитися, відкинутися від віри; срв. Отрекаться. -ться от наследства в чью пользу — зректися спадщини (спадку) на чию користь. -ться от своего намерения — відступитися від свого наміру (думки), зректися свого наміру, покинути свій намір. С ним пиво варить — от солоду -ться — як з ним пиво варити, то й солоду відцуратись.

* * *

відступа́тися, відступи́тися и повідступа́тися, оступа́тися, оступи́тися; відмовля́тися, відмо́витися; попуска́тися, попусти́тися; відкасну́тися

Русско-украинский словарь > отступаться

18
питься

питися. [Ой, не п’ється горілочка не п’ються меди]. Легко пьётся — дається пити. Во Франции пьётся вино, в Германии — пиво — у Франції вино п’ють, а в Німеччині — пиво.

* * *

пи́тися

Русско-украинский словарь > питься

19
замолаживать

техн.

замоло́джувати, засоло́джувати

Русско-украинский политехнический словарь > замолаживать

20
замолаживать

техн.

замоло́джувати, засоло́джувати

Русско-украинский политехнический словарь > замолаживать

Источник

ПИВО перевод на украинский язык

Большой русско-украинский словарь

ПИВО

Перевод:

сущ. ср. родавещество, кул.пиво

Большой русско-украинский словарь

ПИВО контекстный перевод и примеры

ПИВО контекстный перевод и примеры — фразы
ПИВО фразы на русском языке	ПИВО фразы на украинском языке

ПИВО контекстный перевод и примеры — предложения
ПИВО предложения на русском языке	ПИВО предложения на украинском языке

Перевод слов, содержащих ПИВО, с русского языка на украинский язык

Перевод ПИВО с русского языка на разные языки

Источник

Corpus name: OpenSubtitles2018. License: not specified. References: http://opus.nlpl.eu/OpenSubtitles2018.php, http://stp.lingfil.uu.se/~joerg/paper/opensubs2016.pdf

Источник

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	пи́во	—
Р.	пи́ва	—
Д.	пи́ву, пи́вові	—
З.	пи́во	—
Ор.	пи́вом	—
М.	пи́ві	—
Кл.	пи́во*	—

пи́—во

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -пив-; закінчення: -о.

Вимова[ред.]

МФА: [ˈpуvə]
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

алкогольний напій середньої міцності, котрий виготовляють ферментацією ячмінного, або кукурудзяного, або рисового солоду. ^{[▲ 1]} ◆ Хміль надає пиву специфічний смак і аромат, підвищує стійкість при зберіганні. Вікіпедія ◆ Колись магазин-кафе «Водограй», що в центрі с. Балаклія, був місцем масового дозвілля молоді. Тут до ночі гриміли дискотеки, була жвава торгівля пивом, чипсами й усім, що душа забажає.

Синоніми

↑ ?

Антоніми

↑ ?

Гіпероніми

↑ напій

Гіпоніми

↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

пляшкове пиво

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від україн. пити

Переклад[ред.]

Список перекладів
Іврит_he: בירה ^(he) (bira) Ідо^і_io: biro ^(io) Ісландська_is: bjór ^(is) Іспанська_es: cerveza ^(es) жін., caña ^(es) жін. Італійська_it: birra ^(it) жін. Англійська_en: beer ^(en), ale ^(en) Арабська_ar: مِزْر (mizr), ضَرْبٌ منَ الجِعَة (darb man al-dschi’a), جِعَة (dschi’a), بِيرَة (bīra) Болгарська_bg: бира ^(bg) жін. Грецька_el: μπύρα ^(el) Грузинська_ka: ლუდი ^(ka) (ludi) Данська_da: øl ^(da) Есперанто^ш_eo: biero ^(eo) Естонська_et: õlu ^(et) Каталанська_ca: cervesa ^(ca) жін., canya ^(ca) жін. Китайська_zh: 啤酒 ^(zh) (píjiǔ) Корейська_ko: 맥주 ^(ko) Латинська_la: cerevisia ^(la) Литовська_lt: alus ^(lt) Македонська_mk: пиво ^(mk) Норвезька_no: øl ^(no) Нідерландська_nl: bier ^(nl) сер. Німецька_de: Bier ^(de) сер., -es, -e Польська_pl: piwo ^(pl) сер. Португальська_pt: cerveja ^(pt) жін. Російська_ru: пиво ^(ru) сер. Румунська_ro: bere ^(ro) Сербська_sr (лат.): pivo Словацька_sk: pivo ^(sk) сер. Словенська_sl: pivo ^(sl) сер. Тайська_th: เบียร์ ^(th) Турецька_tr: bira ^(tr) Угорська_hu: sör ^(hu) Французька_fr: bière ^(fr) жін., розм. також pression ^(fr) жін. Фінська_fi: olut ^(fi) Хорватська_hr: pivo ^(hr) Чеська_cs: pivo ^(cs) сер. Шведська_sv: öl ^(sv)

Список перекладів

Іврит_he: בירה ^(he) (bira)
Ідо^і_io: biro ^(io)
Ісландська_is: bjór ^(is)
Іспанська_es: cerveza ^(es) жін., caña ^(es) жін.
Італійська_it: birra ^(it) жін.
Англійська_en: beer ^(en), ale ^(en)
Арабська_ar: مِزْر (mizr), ضَرْبٌ منَ الجِعَة (darb man al-dschi’a), جِعَة (dschi’a), بِيرَة (bīra)
Болгарська_bg: бира ^(bg) жін.
Грецька_el: μπύρα ^(el)
Грузинська_ka: ლუდი ^(ka) (ludi)
Данська_da: øl ^(da)
Есперанто^ш_eo: biero ^(eo)
Естонська_et: õlu ^(et)
Каталанська_ca: cervesa ^(ca) жін., canya ^(ca) жін.
Китайська_zh: 啤酒 ^(zh) (píjiǔ)
Корейська_ko: 맥주 ^(ko)
Латинська_la: cerevisia ^(la)
Литовська_lt: alus ^(lt)
Македонська_mk: пиво ^(mk)
Норвезька_no: øl ^(no)
Нідерландська_nl: bier ^(nl) сер.
Німецька_de: Bier ^(de) сер., -es, -e
Польська_pl: piwo ^(pl) сер.
Португальська_pt: cerveja ^(pt) жін.
Російська_ru: пиво ^(ru) сер.
Румунська_ro: bere ^(ro)
Сербська_sr (лат.): pivo
Словацька_sk: pivo ^(sk) сер.
Словенська_sl: pivo ^(sl) сер.
Тайська_th: เบียร์ ^(th)
Турецька_tr: bira ^(tr)
Угорська_hu: sör ^(hu)
Французька_fr: bière ^(fr) жін., розм. також pression ^(fr) жін.
Фінська_fi: olut ^(fi)
Хорватська_hr: pivo ^(hr)
Чеська_cs: pivo ^(cs) сер.
Шведська_sv: öl ^(sv)

Джерела[ред.]

Словник УЛІФ: пиво

Болгарська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник, середній рід.

Корінь: —.

Вимова[ред.]

МФА: []
прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

↑ ?

Антоніми

↑ ?

Гіпероніми

↑ ?

Гіпоніми

↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Кримськотатарська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module ‘Module:морфо/data/crh’ not found.

Вимова[ред.]

МФА: []

прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

↑ ?

Антоніми

↑ ?

Гіпероніми

↑ ?

Гіпоніми

↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Македонська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module ‘Module:морфо/data/mk’ not found.

Вимова[ред.]

МФА: []
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

пиво (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

↑ ?

Антоніми

↑ ?

Гіпероніми

↑ ?

Гіпоніми

↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Монгольська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Шаблон:морфо-mn

Вимова[ред.]

МФА: []
вітчизняна транскрипція:

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Сербохорватська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник, середній рід.

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module ‘Module:морфо/data/sh’ not found.

Вимова[ред.]

МФА: []
прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

↑ ?

Антоніми

↑ ?

Гіпероніми

↑ ?

Гіпоніми

↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Сербська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник, середній рід.

Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module ‘Module:морфо/data/sr’ not found.

Вимова[ред.]

МФА: []
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

пиво (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

↑ ?

Антоніми

↑ ?

Гіпероніми

↑ ?

Гіпоніми

↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Російська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Шаблон:імен 1a- n una

Корінь: -пив-; закінчення: -о.

Вимова[ред.]

МФА: []
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

{{as uk}.} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

↑ ?

Антоніми

↑ ?

Гіпероніми

↑ ?

Гіпоніми

↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Источник

Светлое фильтрованное «Жигулёвское» пиво имеет мягкий вкус и отлично утоляет жажду в жаркий день.
Світле фільтроване «Жигулівське» пиво має м’який смак і відмінно втамовує спрагу в спекотний день.

Пиво «Уманское копченое» изготавливается по старинной технологии, когда солод подсушивают в специальной печи с открытым огнем.
Пиво «Уманське копчене» виготовляється за старовинною технологією, коли солод підсушують у спеціальній печі з відкритим вогнем.

Пищевая (пиво и др.), металлообрабатывающая, бумажная промышленность.
Харчова (пиво та ін), металообробна, паперова промисловість.

Hofbrau Original — светлое мюнхенское пиво низового брожения крепостью 5,1 ° (производства пивоварни «Хофброй Мюнхен»);
Hofbräu Original — світле мюнхенське пиво низового бродіння, 5,1 ° (виробництва пивоварні «Хофброй Мюнхен»);

Bitburger Light — облегченное светлое пиво с содержанием алкоголя 2,8%;
Bitburger Light — полегшене світле пиво з вмістом алкоголю 2,8%;

Пиво в Украине варится НЕ с 1715 года.
Пиво в Україні вариться не з 1715 року.

пиво, напиток, алкоголь, напиток, партия, стекло, паб
пиво, напій, алкоголь, напої, партія, Скло, паб

Современная алкогольная культура Японии строится на трёх основных напитках: пиво, виски и сакэ.
Сучасна алкогольна культура Японії базується на трьох основних напоях: пиво, віскі і саке.

Из алкогольных напитков к лютефиску предпочитают норвежскую водку аквавит (акевит), пиво.
З алкогольних напоїв до лютефіску подають норвезьку горілку Аквавіт (акевіт), пиво.

Кроме них предпринимались попытки приспособить даже чай, кофе, мёд, пиво и прочие увлажнители.
Крім них були спроби пристосувати навіть чай, кави, мед, пиво та інші зволожувачі.

Как именно разливать пиво?
Як саме розливати пиво?

На заводе Svyturys до сих пор используется старая немецкая технология производства, при которой пиво созревает не только в вертикальных, но и в горизонтальных резервуарах ферментации.
На заводі Švyturys досі використовується стара німецька технологія виробництва, за якої пиво дозріває не тільки у вертикальних, але і в горизонтальних резервуарах ферментації.

Особенностью нашего бара является селекционное пиво, которое было подобрано специально под меню ресторана.
Особливістю нашого бару є селекційне пиво, яке було підібрано спеціально під меню ресторану.

11 сентября 2014 Пиво «Львівське Robert Doms» получило три награды на Международном конкурсе пива
11 вересня 2014 Пиво «Львівське Robert Doms» отримало три нагороди на Міжнародному конкурсі пива

Кутузов умел открывать пиво глазом, пока не потерял его в сражении.
Кутузов вмів відкривати пиво оком, поки не втратив його у битві.

1 февраля 2013 Пиво «Львівське» способствует развитию украинского туризма
1 лютого 2013 Пиво «Львівське» сприяє розвитку українського туризму

Попробовав пиво, разумные млекопитающие перестают пить молоко.
Спробувавши пиво, розумні ссавці перестають пити молоко.

Сильное пиво исключительно полезно.
Сильне пиво виключно добре.

Kamenitza Бяло — пшеничное «белое» пиво с содержанием алкоголя 5,0%;
Kamenitza Бяло — пшеничне «біле» пиво з вмістом алкоголю 5,0%;

Макарское пиво в бутылке
Макарське пиво в пляшці

Примеры употребления слов в разных контекстах собраны автоматически из открытых источников с помощью технологии поиска на основе двуязычных данных. В случае обнаружения неточностей или замечаний к тексту, используйте опцию «Сообщить о проблеме» или напишите нам

Источник

Educalingo использует cookies для персонализации рекламы и получения статистики по использованию веб-трафика. Мы также передаем информацию об использовании сайта в нашу социальную сеть, партнерам по рекламе и аналитике.

Значение слова «пиво» в словаре украинский языка

ПРОИЗНОШЕНИЕ СЛОВА ПИВО

ЧТО ОЗНАЧАЕТ СЛОВО ПИВО

Нажмите, чтобы посмотреть исходное определение слова «пиво» в словаре украинский языка.

Нажмите, чтобы посмотреть автоматический перевод определения на русский языке.

пиво

Пиво

Пиво — алкогольный напиток, полученный путем брожения. Третий напиток в мире по популярности после воды и чая .. Пиво характеризуется специфической горечью и ароматом, что придает ему хмель, а также способностью к пенообразованию. Процесс производства пива называется броварство или пивоварением. Пи́во — алкогольний напій, отриманий шляхом бродіння. Третій напій у світі за популярністю після води та чаю.. Пиво характеризується специфічною гіркотою та ароматом, що надає йому хміль, а також здатністю до піноутворення. Процес виробництва пива називається броварством або пивоварінням.

Значение слова пиво в словаре украинский языка

пиво, а, с. Малоалкогольный напиток, изготавливаемый обычно из ячменного солода и хмеля. Уродилось .. пиво Черное с лимоном (Котл., И 1952, 170) Он тогда пил пиво .. Чистый, золотое, холодное пиво … (Коцюб., II, 1955, 8); В ресторане заказывали пиво, мороженое, какую воду, лишь бы сидеть здесь в прохладе (Ле, Межгорье, 1953, 14); * В ср. Любовь зашевелилось в его душе бурно и шумно, кипело, что крепкое пиво (Н.-Лев., III, 1956, 29) .◊ Заварить пиво — то же, что Заварить кашу (см. пиво, а, с. Малоалкогольний напій, що виготовляється звичайно з ячмінного солоду і хмелю. Вродилось.. пиво чорнеє з лимоном (Котл., І, 1952, 170); Він тоді пив пиво.. Чисте, золоте, холодне пиво… (Коцюб., II, 1955, 8); В ресторані замовляли пиво, морозиво, якусь воду, аби тільки сидіти тут у прохолоді (Ле, Міжгір’я, 1953, 14); * У порівн. Кохання заворушилося в його душі бурхливо та шумливо, кипіло, ніби міцне пиво (Н.-Лев., III, 1956, 29).

◊ Завари́ти пи́во — те саме, що Завари́ти ка́шу (див.

Нажмите, чтобы посмотреть исходное определение слова «пиво» в словаре украинский языка.

Нажмите, чтобы посмотреть автоматический перевод определения на русский языке.

СЛОВА, РИФМУЮЩИЕСЯ СО СЛОВОМ ПИВО

Синонимы и антонимы слова пиво в словаре украинский языка

Перевод слова «пиво» на 25 языков

ПЕРЕВОД СЛОВА ПИВО

Посмотрите перевод слова пиво на 25 языков с помощью нашего многоязыкового переводчика c украинский языка.

Переводы слова пиво с украинский языка на другие языки, представленные в этом разделе, были выполнены с помощью автоматического перевода, в котором главным элементом перевода является слово «пиво» на украинский языке.

Переводчик с украинский языка на китайский язык

啤酒

1,325 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на испанский язык

cerveza

570 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на английский язык

beer

510 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на хинди язык

बीयर

380 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на арабский язык

بيرة

280 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на русский язык

пиво

278 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на португальский язык

cerveja

270 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на бенгальский язык

বিয়ার

260 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на французский язык

bière

220 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на малайский язык

bir

190 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на немецкий язык

Bier

180 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на японский язык

ビール

130 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на корейский язык

맥주

85 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на яванский язык

bir

85 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на вьетнамский язык

bia

80 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на тамильский язык

பீர்

75 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на маратхи язык

बीअर

75 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на турецкий язык

bira

70 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на итальянский язык

birra

65 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на польский язык

piwo

50 миллионов дикторов

украинский

пиво

40 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на румынский язык

bere

30 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на греческий язык

μπύρα

15 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на африкаанс язык

bier

14 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на шведский язык

öl

10 миллионов дикторов

Переводчик с украинский языка на норвежский язык

øl

5 миллионов дикторов

Тенденции использования слова пиво

ТЕНДЕНЦИИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТЕРМИНА «ПИВО»

На показанной выше карте показана частотность использования термина «пиво» в разных странах.

Примеры использования в литературе на украинский языке, цитаты и новости о слове пиво

КНИГИ НА УКРАИНСКИЙ ЯЗЫКЕ, ИМЕЮЩЕЕ ОТНОШЕНИЕ К СЛОВУ «ПИВО»

Поиск случаев использования слова пиво в следующих библиографических источниках. Книги, относящиеся к слову пиво, и краткие выдержки из этих книг для получения представления о контексте использования этого слова в литературе на украинский языке.

Сами варим пиво пенное, квас, готовим чайный гриб:

Из книги вы узнаете о различных сортах пива и их особенностях, как приготовить его самостоятельно, найдете много рецептов …

Денис Рашидович Галимов, ‎Я. С. Галимова, 2011

Пиво для мертвых: роман

Роман Сергея Эфроса — при сходстве первой части с лихим детективом, второй — с лучшими образцами черного юмора — полон иносказаний, …

Чехия, безусловно, держит лидерство, как минимум, по двум параметрам: по количеству храмов на душу в большинстве безбожного, чего …

Пиво, вино и сидр в домашних условиях. Секреты приготовления

Если вам нравится идея поднять бокал домашнего глинтвейна на Новый год или Рождество, или попробовать холодного, собственноручно …

Домашние слабоалкогольные напитки. Медовуха, пиво, …

Николай Михайлович откроет вам секреты изготовления домашних алкогольных напитков. Вы не найдете здесь рецептов крепких напитков …

«Его носатый профиль так выдавался из окна палатки «Пиво-воды», что казалось, порывом ветра «пиво-воды» развернет «к лесу задом». …

Германия. Пиво, сосиски и кожаные штаны

По последним данным ВЦИОМ, 13% россиян хотят переехать в Германию на постоянное место жительства. Это на 3% больше, чем в США. Но …

Пиво, стихи и зеленые глаза (сборник)

Каждая новелла, вошедшая в сборник – сжатый до нескольких страниц роман. Насколько емок иврит, насколько спрессованы мир и война, …

Пиво без водки – деньги на ветер. Анекдоты про пиво и …

Вниманию читателя предлагается сборник анекдотов. Тонкий юмор, блестящее остроумие, забавные парадоксы, комические ситуации, …

Умом Россию не понять: словарь приколов

Ничто так не греет душу, как холодное пиво. fomenko.ru Ничто так не отрезвляет, как цены на спиртное. Т. Дронова Ну вот, опять нет повода не выпить… fomenko.ru. »»»»» Один удар по почкам заменяет целую кружку пива.

Татьяна Борисовна Тихонова, 2006

НОВОСТИ, В КОТОРЫХ ВСТРЕЧАЕТСЯ ТЕРМИН «ПИВО»

Здесь показано, как национальная и международная пресса использует термин пиво в контексте приведенных ниже новостных статей.

Киев возглавил мировой пивной рейтинг

Киев, Август 17 (Новый Регион, Юлия Гарбарчук) — Киев и Краков оказались в начале рейтинга городов мира с самым дорогим пивом. Данные рейтинга … «РИА «Новый Регион», Авг 15»

Аленичев: Капелло заставлял пить пиво

12:45 / 05.08.2015 Аленичев, Пиво, Спартак, футболГлавный тренер московского «Спартака» Дмитрий Аленичев уверяет, что в команде нет сухого … «Дни.Ру, Авг 15»

Пассажиры лондонского аэропорта получили пиво вместо багажа

Пассажиры одного из самолетов, приземлившихся в аэропорту Лондон-Сити, получили пиво вместо багажа. Как сообщает The Daily Mail, когда люди … «Lenta.ru, Июл 15»

«Оболонь» вироблятиме пиво в Росії

За її даними, до заборони РФ поставок пива української компанії її частка в загальних обсягах російського імпорту пива оцінювалася більш 50%. «Українська правда, Июл 15»

Відсьогодні пиво в Україні прирівняли до алкоголю

Вводиться атестація і ліцензування виробництва пива, сертифікат відповідності продукції, ліцензія на імпорт і експорт пива. Додатково передбачені нові … «espreso.tv, Июл 15»

С 1 июля пиво считается алкогольным напитком

Пиво может исчезнуть из уличных киосков, поскольку для его розничной продажи с сегодняшнего дня необходима специальная лицензия. «GORDONUA.COM, Июн 15»

Украинские магазины и бары продают самое дешевое пиво в мире

В Украине самые низкие цены на пиво в розничной продаже и пабах. Так, согласно исследованию ресурса о путешествиях GoEuro, самое дорогое пиво … «СЕГОДНЯ, Июн 15»

Названа самая популярная марка пива в мире

Китайское пиво Snow Beer признано самым популярным в мире, сообщает The Independent со ссылкой на рейтинг, составленный экспертами … «Lenta.ru, Май 15»

«Балтика» закрывает два из десяти своих заводов в России

Российский производитель пива «Балтика», принадлежащий датской пивоваренной компании Carlsberg, объявил о закрытии с 30 апреля 2015 года … «Газета.Ru, Янв 15»

В США начнут производить пиво из сточных вод

Специализирующаяся на очистке сточных вод американская компания Clean Water Services пообещала наладить производство пива, сообщает … «Lenta.ru, Янв 15»

ССЫЛКИ

« EDUCALINGO. Пиво [онлайн]. Доступно на <https://educalingo.com/ru/dic-uk/pyvo>. Мар 2023 ».

Источник

Home

About

Blog

Home>Слова, начинающиеся на букву П>пиво>Перевод на украинский язык

Как будет Пиво по-украински

Здесь Вы найдете слово пиво на украинском языке. Надеемся, это поможет Вам улучшить свой украинский язык.

Вот как будет пиво по-украински:

пиво
[править]

Пиво на всех языках

Другие слова рядом со словом пиво

пианист
пиар
пивная
пиво
пигмент
пиджак
пижама

Цитирование

«Пиво по-украински.» In Different Languages, https://www.indifferentlanguages.com/ru/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE/%D0%BF%D0%B8%D0%B2%D0%BE/%D0%BF%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8.

Копировать

Скопировано

Посмотрите другие переводы русских слов на украинский язык:

активное сопротивление
большой дефицит
большой опыт
крупная инвестиция
логистический
пик
тариф
чесать
Я ненавижу ходить по клубам

Слова по Алфавиту

Источник

ПИВО перевод на украинский язык

Большой русско-украинский словарь

ПИВО

Большой русско-украинский словарь

ПИВО контекстный перевод и примеры

Перевод слов, содержащих ПИВО, с русского языка на украинский язык

Перевод ПИВО с русского языка на разные языки

Українська [ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Болгарська [ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]

Кримськотатарська [ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]

Македонська [ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Джерела[ред.]

Монгольська [ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Українська

[ред.]

Болгарська

[ред.]

Кримськотатарська

[ред.]

Македонська

[ред.]

Монгольська

[ред.]

Сербохорватська

[ред.]

Сербська

[ред.]

Російська

[ред.]