Поляница на украинском как пишется

Паляниця на марці України
Тип	випічка
Група страв	хліб
Походження	Україна
Входить у національні кухні	українська
Необхідні компоненти	пшеничне борошно, дріжджі, вода, сіль

Паляни́ця^[1] — різновид українського хліба; плеската хлібина переважно з пшеничного борошна, на якій робиться горизонтальний надріз тіста перед випіканням, який утворює скоринку-козир зверху хлібини.

Етимологія[ред. | ред. код]

Українська назва походить від «пали́ти», оскільки при випіканні такого хліба утворюється суха, іноді пригоріла скоринка^[2]. У росіян у XIX ст. ще фіксувалися подібні назви: «пєляніца» (рос. пеляница), «палєніца» (рос. паленица), «пєлєніца» (рос. пеленица)^[3].

Агатангел Кримський вважав, що слово «паляниця» походить від грецького «пеланос» (дав.-гр. Πελανος, укр. всі)^[3].

Рецепт[ред. | ред. код]

Традиційна паляниця пеклася з дріжджевого тіста. Спершу в горщику варився хміль, який потім виливали в макітру, куди додавали просіяного пшеничного борошна. Утворене тісто замішували, накривали макітру та лишали охолонути. В охолоджене тісто додавали дріжджів або кислого тіста та ставили на ніч у нерозпалену піч. Зранку тісто, що вже підійшло, замішували пшеничним борошном, додавали теплої води та солі. Потім тісто місили в ночвах, поки воно не перестане липнути до рук. Після цього тісто ділили на шматки, які потім розкочували на столі. Отримана хлібина клалася в піч на дерев’яній лопаті, посипаній борошном, або розпареному капустяному листку. Наостанок на хлібині робили надріз, щоб вона більше зростала при випіканні^[4].

За ГОСТ 12793-77 у пекарнях СРСР вироблялася стандартизована «паляниця українська», випечена в формах. Мала масу 0,75-1 кг, боковий надріз на 3/4 кола з піднятим козирком^[5]. За стандартом, це не здобний хліб з щільним пористим м’якушем і хрусткою скоринкою^[6].

Сучасний типовий рецепт передбачає приготувати опару зі 150 г борошна з дріжджами, 100 мл води, яка замішується в мисці. Потім миску слід накрити кришкою і залишити до ранку в теплому місці. Вранці потрібно змішати воду, що залишилася, молоко, цукор, сіль, олію та додати опару. Все перемішати і поступово, додаючи борошно, вимісити тісто, щоб воно стало еластичним. Далі сформувати кульку, покласти в миску, накрити харчовою плівкою і поставити на 3 години підходити. Потім викласти на деко, присипати борошном сформовану кульку і дати ще протягом години підійти. Після цього зробити вздовж паляниці надріз і поставити в духовку, нагріту до 190º С випікатися на 45 хвилин. Готову паляницю загорнути в рушник і залишити на годину^[6].

Варіанти сучасних рецептів допускають додавання кефіру, цукру, соди, оцту (для гашення соди), спецій. Сучасна паляниця може пектися в сковорідці^[7][8][9].

Символізм[ред. | ред. код]

Паляниця, як і хліб узагалі, символізує щастя і благополуччя госпо́ди, тіло Боже, прихильність, гостинність і безпеку. Паляниця також може трактуватися як символ сонця^[10].

За народним віруванням, не можна доїдати шматок паляниці після іншої людини, щоб не забрати її щастя. Заборонялося лишати шматок недоїденим; їсти хліб за спиною іншої людини, щоб не «з’їсти» її силу^[10].

Слово для перевірки[ред. | ред. код]

Слово «паляниця» використовують як шібболет в українській мові для виявлення людей, українська мова для яких не є рідною^[11]. Росіяни вимовляють «паляниця» з м’яким звуком «і» замість «и», а «ц» іноді замінюють «тс», тому під час російського вторгнення в Україну 2022 року слово стало одним з тих, що пропонується використовувати для виявлення диверсійно-розвідувальних груп ворога^[12].

Назви на честь паляниці[ред. | ред. код]

Назву «Паляниця» отримав сорт пшениці, зареєстрований в Україні у 2008 році^[13].

Можливість за допомогою слова «паляниця» розрізняти союзників посприяла тому, що назву «Паляниця» отримали заклади, медійні платформи для допомоги постраждалим від війни^[14][15][16].

21 квітня 2022 року в межах Венеційської бієнале (у галереї Galleria Continua) українська художниця Жанна Кадирова представила проєкт «Паляниця» (Palianytsia). Це серія об’єктів, зроблених з річкового каміння, у формі паляниці^[17].

Див. також[ред. | ред. код]

• Коровай
• Книш

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Паляниця // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — С. 270. — ISBN 966-00-0590-3.
• Кожуховська Л. Паляниця // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 595. — ISBN 978-966-2464-48-1.
• Паляниця // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1279. — 1000 екз.
• Дикарев М. Малорусское слово «паляныця» и греческое «πελανος» // Киевская старина. — 1899. — Т. 67. Октябрь. — № 10. — Отд. 1. — С. 31-49. (рос. дореф.)
• Паляныци; Палянычки из овечьяго сыру // Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. / Маркевич Н. — К., 1860. — С. 158. (рос. дореф.)
• Паляницы // Пища и питье крестьян-малороссов, с некоторыми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами / В. Щ. [Варвара Щелоковська] / Этнографическое обозрение, № 1-2, Кн. XL-XLI / Янчук Н. А. (ред.). — Москва: Т-во Скороп. А. А. Левинсон, 1899. — С. 277. — 430 с. (рос. дореф.)

Див. також паляниця.

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Па—ля—ни́—ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.

Корінь: -Паляниц-; закінчення: -я.

Вимова[ред.]

• МФА: [pɐlʲɐˈnɪt͡sʲɐ]
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

1. українське прізвище. ^{[▲ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

• Словник УЛІФ: Паляниця

ПАЛЯНИЦЯ

• 1
  Пшеничник
  
  

  пшеничний буханець (бухан, буханчик), пшенична бухинка, паляниця. [Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці (Пісня). Пшеничний бухан (Грінч. II). Буханчики пшеничні білі (Котл.). Паляниця — хлібові сестриця (Номис)].

  Русско-украинский словарь > Пшеничник

• 2
  булка
  
  

  булка. Булочка — булочка; (попроще) паляниця; (французская) франзоля.

  * * *

  бу́лка; паляни́ця, уменьш. паляни́чка

  Русско-украинский словарь > булка

• 3
  восходить
  
  

  и всходить взойти

  1) на что (вверх) — сходити (зіходити), зіхожати,

  сов.

  зійти, (о многих — посходити), виходити, вийти, братися. [Зійду на гору. Насилу вийшов на гору. Вийду на шпильочок. Чую, як щось береться по сходах (Кул.)]; (с трудом передвигая ноги, вскарабкаться) видибати, вибитися (на гору, на високість). В-ить на корабль — вступити на корабель;

  2) (о светилах небесных) сходити (зіходити), зійти, уставати, устати, ви(й)нятися. [Сонце сходить. Зоря зійшла. Скоро сонечко вийметься (М. Вовч.)]. Солнце уже высоко взошло — сонце вже геть підійшло (Звиног.), геть підбилося (М. Вовч.);

  3) см. Возноситься, Подыматься. Дым волнами восходит — дим хвилює;

  4) (о посевах) сходити (зіходити), схожати,

  сов.

  зійти, (о многом) посходити, повисходжувати, повисходювати. [Ярина сходить. Пшениця зійшла. Посходив часник. Повисходює з землі геть-усе (Звиног.)];

  5) (о тесте) сходити (зіходити),

  сов.

  зійти, висходитися. [Паляниця висходилася].

  * * *

  1) схо́дити, зіхо́дити, вихо́дити, підійма́тися, підніма́тися

  2) схо́дити, зіхо́дити, підійма́тися, підніма́тися

  3) вести́ похо́дження (від чо́го), бра́ти [свій] поча́ток, бра́ти [свої] поча́тки (в чо́му), ма́ти вихідни́м пу́нктом (що), сяга́ти (чого́); похо́дити (від чо́го)

  Русско-украинский словарь > восходить

• 4
  лёгкий
  
  

  и -гок

  1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір’їна, легкий як пух. -кий груз, багаж — легкий вантаж, багаж. -кий мусор,

  горн.

  — штиб (-бу). -кая почва — легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) — хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия — легка кіннота. -кое войско — легке військо. -кая атлетика — легка атлетика. -кое орудие — легка гармата. -кое ружьё — легка рушниця;

  2) (малый, незначительный слабый

  и т. п.

  ) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь — легенька сивина. С -кою проседью — сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины — легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок — легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра — легенький подув (подих) вітру. -кий дымок — легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец — легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка — легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание — неважка (легка) кара. -кая вина — неважка провина. -кий вздох, стон — легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики — тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка — легенька усмішка. -кий стук, шум — тихий стукіт (гомін). -кий сон — легкий, некріпкий сон. У него -кий сон — він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение — легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией — з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска — обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум’янцем). -кая поступь, -кий шаг — легка хода. -кий огонь — повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана — легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар — легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар — його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды — неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (

  зап.

  пологи). -кое лекарство — делікатні (м’які) ліки. Слабит -ко и нежно — проносить м’яко й делікатно. -кие средства, меры — м’які засоби (заходи). -кий характер — м’яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце — м’яке серце. -кий табак — легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво — неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор — неміцний розчин. -кий напиток — легкий напій. -кий запах — легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы — легкі (неміцні) пахощі;

  3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности — легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов’язки. -кий труд — легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом — заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб — легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь — легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни — він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин — легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска — легка (легенька) перекуска. -кий воздух — легке, рідке повітря; свіже повітря;

  4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело — легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! — легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство — виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача — легке речення, завдання. -кий слог — легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом — у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих — легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание — легкий іспит. -кий танец — легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом — він п’янів з легкого успіху. -кая добыча — легка здобич;

  5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь — легке (безжурне) життя. -кая шутка — легенький жарт. -кая радость, -кое настроение — безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям — легковаження своїми обов’язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. — побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум — неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение — легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко — жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер — неглибока вдача; м’яка (лагідна) вдача. -кий человек — неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи — поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе — вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе — з ним і лихо не страшне. -кие движения — легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос — вільний (плавкий) голос. -кая музыка — легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература — легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;

  6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица — полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений — охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы — полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона — п’єса (твір, музика) легкого змісту, тону;

  7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу — швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём — рухливий, ворушкий. -кий на ходу — (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) — битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) — легкий на руку. С -кой руки — з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку — у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік — добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку — робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку — швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы — тонкосльозий, (

  сущ.

  ) тонкослізка. -кий на язык — а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине — про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть — легкий пензель (-зля);

  (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна — легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения — легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий — легший, найлегший

  и т. д.

  [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким — см. Легчать. Довольно -кий — досить легкий, легенький

  и т. д.

  — см. Лёгонький.

  * * *

  легки́й и ле́гкий

  лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

  с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

  Русско-украинский словарь > лёгкий

• 5
  мягкий
  
  

  м’який; (кроткий) лагідний, (смирный) плохий, (покладистый) потульний, (рыхлый) пухкий, (пушистый) пухнатий. [Я такий як хліб м’який (Номис). Усадовив їх на смухах м’яких (Потебня). Учора дуже холодно було, а тепер м’який вітер (Кам’янеч.). Добра лагідна вдача (Г. Барв.). Лагідна задумлива осінь (Черкас.). У неї чоловік плохий (Мирг.). Вдача у його потульна була, — приголуб його ласкавим словом, наче віск той розтане (Кониськ.). Пухка паляниця, хоч губами їж (Харк.). Земля пухка (Г. Барв.)]. -кая лошадь — плохий кінь. -кая рухлядь (пушной товар) — хутрина (Роменщ.). -кое железо — м’яке (неламке) залізо. -кий чугун — м’який (некрихкий) чавун. -кое вино — м’яке (невитримане) вино. -кая вода — м’яка (милка) вода. Более -кий — м’якший; лагідніший. Делать, сделать -ким — робити, зробити м’яким, м’якшити, з[по]м’якшити. Делаться -ким — робитися м’яким, м’якнути, лагідніти. [Його риси м’якли, лагідніли (Франко)]. Сделавшийся -ким — зм’яклий, злагіднілий. Делаться, сделаться более -ким — м’якшати, пом’якшати, м’якшіти, пом’якшіти, зм’якшіти, лагіднішати, полагіднішати; срв. Смягчаться. [Залізо в огні мякшає (Драгом.). Мати одразу пом’якшала до мене (Крим.). Треба полити, щоб зм’якшіла земля (Вовч.). Уже тепер старшина зм’якшів (Звягельщ.)].

  * * *

  м’яки́й; ла́гідний; деліка́тний

  мягкий знак — лингв. знак м’я́кшення

  Русско-украинский словарь > мягкий

• 6
  пух
  
  

  1) пух (-ху). [Побачив, що то пух білий з розірваної подушки (Грінч.). Кожна паляниця як пух, як дух, як милеє щастя (Мова). Лебедячий, гусячий пух. Борода тільки пухом поросла (Свидн.)]. Пух на растениях, на плодах — пух (пушок) на рослинах, на овощах. Разориться в пух (в пух и впрах) — зруйнуватися до-щенту, до-решти, до снаги. Разбить неприятеля в пух и прах — розбити ворога до-щенту, до пня, в пень, до ноги. (См. Впух, Впрах);

  2)

  бот.

  , болотный пух, Eriophorum — болотяний пух.

  * * *

  пух, -у

  в пух [и прах] — до ре́шти, до пня, до оста́нку, доще́нту, уще́нт, геть чи́сто

  ни пу́ха ни пера́! — ні пі́р’я ні лу́ски!

  Русско-украинский словарь > пух

• 7
  Полубелый
  
  

  (на)півбілий. -лая бумага писчая — папір сірий, півбілий. -лый хлеб — разова паляниця.

  Русско-украинский словарь > Полубелый