Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зеленський.
Володимир Олександрович Зеленський | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||
6-й Президент України | ||||||
Нині на посаді |
||||||
На посаді з | 20 травня 2019 | |||||
Прем’єр-міністр |
Володимир Гройсман (2016—2019) Олексій Гончарук (2019—2020) Денис Шмигаль (з 2020) |
|||||
Попередник | Петро Порошенко | |||||
Народився |
25 січня 1978[7] (45 років) Кривий Ріг, СРСР[9][10][11] |
|||||
Відомий як | комік, актор, телеведучий, сценарист, продюсер, режисер, політик | |||||
Громадянство | Україна | |||||
Національність | український єврей[1][2][3][4][5] | |||||
Освіта | вища юридична | |||||
Alma mater | Криворізький економічний інститут КНЕУ (2000)[12] і Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана | |||||
Політична партія | Безпартійний[6] | |||||
Батько | Олександр Зеленський | |||||
Мати | Римма Зеленська | |||||
У шлюбі з | Олена Зеленська | |||||
Діти |
Олександра Зеленська Кирило Зеленський |
|||||
Нагороди |
Міжнародна премія імені Карла Великого (2022) |
|||||
Підпис | ||||||
www.president.gov.ua ze2019.com |
||||||
Роботи у Вікіджерелах |
||||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
||||||
Медіафайли у Вікісховищі |
||||||
Ця стаття є частиною серії статей про Володимира Зеленського |
|
---|---|
Вибори
Бізнес
Сім’я
|
Володи́мир Олекса́ндрович Зеле́нський ( 25 січня 1978, Кривий Ріг) — український державний діяч, шостий і чинний Президент України з 20 травня 2019 року[⇨]. До вступу на посаду здобув популярність як шоумен, актор, комік, режисер, продюсер і сценарист. Був співвласником і художнім керівником «Студії Квартал-95» (2003—2019) та генеральним продюсером телеканалу «Інтер» (2010—2012).
Політичну кар’єру розпочав 2019 року та балотувався на виборах президента України 2019 року. За підсумками голосування обраний Президентом України[⇨].
Кар’єрний шлях розпочав з участі в КВК у командах «Запоріжжя — Кривий Ріг — Транзит», «Збірна Кривого Рогу» та «95-й квартал», в останній з яких Володимир Зеленський був капітаном, актором і автором більшості номерів[⇨]. 2003 року, після виходу з КВК, його команда «95-й квартал» почала давати концерти на телебаченні. Уже як «Студія Квартал-95» 2005 року команда створює шоу «Вечірній квартал», в якому Володимир Зеленський постає ідеологом, автором, режисером і провідним актором[⇨]. У 2010—2011 роках працював генеральним продюсером телеканалу «Інтер»[⇨]. Упродовж своєї кар’єри виступав у численних телепроєктах, найпримітніше — у ролі актора («Вечірній квартал»), ведучого («Київ вечірній», «Ліга сміху») та судді («Розсміши коміка»)[⇨].
Володимир Зеленський брав участь у виробництві понад двох десятків кінофільмів і телесеріалів як актор (зокрема «Кохання у великому місті», «8 перших побачень», «Я, ти, він, вона»), продюсер (як-от «Свати», «Я буду поруч», «Кохання у великому місті 3»), сценарист («Свати»), а також був актором дубляжу («Хортон», «Пригоди Паддінгтона» та інші)[⇨].
Протягом 2015—2018 років Володимир Зеленський грав у телесеріалі «Слуга народу» роль Василя Голобородька — вчителя історії, якого обирають Президентом України[⇨]. Перші три серії третього сезону серіалу вийшли безпосередньо перед першим туром виборів Президента України 2019, у яких Володимир Зеленський брав участь як висуванець однойменної з телесеріалом партії «Слуга народу» і здобув найбільшу кількість голосів. Після перемоги в другому турі виборів обраний на посаду Президента України[⇨].
Володимира Зеленського неодноразово критикувала громадськість[⇨]. З-поміж іншого його звинувачували у національній меншовартості[⇨] і зв’язках з олігархом Ігорем Коломойським[⇨]. Зеленський був фігурантом декількох історій, пов’язаних з офшорами[⇨] і приховуванням незадекларованого маєтку в Італії[⇨].
З початком російського вторгнення в Україну зайняв позицію, спрямовану на захист суверенітету України[13]. За оцінкою численних світових ЗМІ, Зеленський прийняв роль, якої від нього майже ніхто не очікував[14]. За версією журналу «Time», Зеленський став найвпливовішою людиною 2022 року набравши 5 % голосів (понад 3,3 мільйона читачів)[⇨].
7 березня 2022 року отримав Премію свободи імені Рональда Рейгана за «За його мужню боротьбу з тиранією та за його незламну позицію щодо свободи та демократії»[⇨]. 26 липня 2022 року прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон вручив Зеленському премію лідерства імені Черчилля «за неймовірну мужність, опір і гідність перед обличчям варварського вторгнення Путіна». 28 липня 2022 року був нагороджений найвищою нагородою Литви — орденом Вітовта Великого. 8 лютого 2023 року Президент Франції Еммануель Макрон нагородив Зеленського орденом Почесного легіону[⇨].
Життєпис
Народився 25 січня 1978 року в Кривому Розі[15] в єврейській сім’ї[1][2][3][4][5][16].
Батько — Олександр Зеленський — доктор технічних наук, професор, завкафедри інформатики та інформаційних технологій Криворізького економічного інституту[17], мати Римма працювала інженером[18][19][20], дід Семен Зеленський брав участь в Другій світовій війні[джерело?].
Перед вступом до другого класу криворізької школи (потім — гімназії) № 95 жив чотири роки в Монголії (у місті Ерденет), де батько працював на будівництві гірничо-збагачувального комбінату[21]. У 16 років склав TOEFL у Дніпрі й отримав грант на освіту в Ізраїлі, але не поїхав, бо батько не дозволив[20]. Юридичну освіту здобув у 2000 році на факультеті правознавства Криворізького економічного інституту Київського економічного університету імені Вадима Гетьмана.
За фахом ніколи не працював, за винятком двох місяців практики[22].
КВК
У студентські роки захопився КВК, створив театр мініатюр «Беспризорник» (укр. Безпритульник). Водночас Зеленського запросили в команду КВК «Запоріжжя — Кривий Ріг — Транзит».
Незабаром Володимир став не тільки танцювати в команді, а й виконувати ролі. У ній він став чемпіоном Вищої ліги КВК 1997 року[23].
Водночас із ним у команду прийшли майбутні актори «Студії Квартал-95»: Денис Манжосов, Юрій Крапов, Олександр Пікалов. Трохи пізніше створили команду «Збірна Кривого Рогу», а 1997 року з’явилась команда «95-й квартал»[24]. Володимир Зеленський став у ній не тільки капітаном і актором, а й автором більшості номерів.
З 1999 до 2003 року «95-й квартал» виступав у Вищій лізі КВК, учасники команди багато часу проводили в Москві, постійно гастролювали по СНД. Зеленський писав жарти для команди, й також сценарії для корпоративних свят, телепередач, концертів тощо. 2003 року відбувався конфлікт «95-го кварталу» з компанією «Амік». Володимиру Зеленському запропонували залишитися в КВК, але без команди — як автор і редактор. Втім, Зеленський відмовився і залишив КВК.
Скориставшись вимушеною відпусткою, одружився з авторкою команди Оленою Кияшко, з якою зустрічався понад 7 років. 2004 року народилась донька Олександра, а 2013-го — син Кирило.
«Студія Квартал-95»
Наприкінці 2003 року телеканал «1+1» запропонував «95-му кварталу» зробити серію концертів, що складатимуться з найкращих номерів команди. 2004 року команда починає готувати свій найвідоміший проєкт, водночас підробляючи в різних телепередачах. Володимир веде кулінарне шоу «Містер Кук». Всі доходи вкладаються в спільний проєкт і 2005 року на телеканалі «Інтер» стартує телешоу «Вечірній квартал», ідеологом, автором, режисером і провідним актором якого став Володимир Зеленський. Шоу швидко набрало популярність і незабаром за рейтингами серед української аудиторії випередило КВК і «Comedy Club». Критики відносять «Вечірній квартал» до політичного кабаре — одного з традиційних театральних жанрів, характерного радше для Європи.
Згодом команда «95-й квартал» переросла в «Студію Квартал-95», власниками якої є Володимир Зеленський, Борис і Сергій Шефір. Студія випускає декілька проєктів («Вечірній квартал», «Бійцівський клуб», «Україно, вставай»), пише сценарії для телепередач («Пісня року», «Полундра»), мюзиклів («За двома зайцями», «Три мушкетери», «Дуже новорічне кіно, або ніч у музеї»), фільмів та корпоративів.
У складі «Студії Квартал-95» виступав із волонтерськими концертами в АТО та жертвував кошти на потреби АТО. За фінансову допомогу українській армії проти нього в Росії порушено кримінальну справу 2015 року[25].
У квітні 2019 року Зеленський заявив, що виходить із бізнесу в «Студії Квартал 95»[26].
Продюсер телеканалу «Інтер»
23 грудня 2010 року призначений генеральним продюсером телеканалу «Інтер»[27]. 5 серпня 2011 року Зеленський звільнився з посади продюсера «Інтера», пояснивши це бажанням зосередитися на проєктах Студії Квартал-95[28], проте вже в листопаді того ж року повернувся на ту ж посаду[29]. 3 вересня 2012 року Зеленський звільнився з посади продюсера «Інтера»[30]. У жовтні 2012 року стало відомо, що Зеленський та 95 Квартал уклали угоду з телеканалом «1+1»[31].
Політична діяльність
У серпні 2014 року Зеленський виступив проти наміру Мінкульту створити список осіб з Росії, що створюють загрозу нацбезпеці України[32].
2015 року, після виходу серіалу «Слуга народу» (а пізніше — фільму), почалися розмови про те, що Зеленський може бути кандидатом на посаду Президента України[33]. У грудні 2017 року юрист «Студії Квартал 95» Іван Баканов зареєстрував однойменну політичну партію — Слуга народу.
У грудні 2018 року Зеленський заявив, що як президент він спробує припинити російсько-українську війну на Донбасі шляхом переговорів з Росією[34].
Президентські вибори (2019)
Результати голосування у другому турі президентських виборів за округами. Зеленим позначено округи, де переміг Володимир Зеленський, бордовим — Петро Порошенко, сірим — окуповані території.
Володимир Зеленський оголосив про намір балотуватися у президенти України під час новорічного звернення в ефірі каналу 1+1[35].
21 січня 2019 року партія «Слуга народу» на своєму з’їзді висунула Зеленського кандидатом у президенти[36], а 30 січня ЦВК офіційно зареєструвала кандидатуру Зеленського на виборах[37].
Соціологи почали включати кандидатуру Володимира Зеленського навесні 2018 року[38]. Протягом 2018 року його рейтинг коливався у межах 5—10 % підтримки, проте після оголошення про його політичні амбіції вже в середині січня він очолив рейтинг кандидатів у президенти, надалі збільшуючи свою перевагу над рейтингами своїх головних конкурентів Петра Порошенка та лідерки ВО «Батьківщина» Юлії Тимошенко[39].
Під час передвиборчої кампанії Зеленський позиціював себе як альтернативу старій політичній системі та старим політикам[40]. Багато в чому висока підтримка його кандидатури зумовлювалася невдоволеністю виборців поточним станом справ у державі — розчаруванням у фігурах політичної еліти, що були при владі майже 30 років[40], а також переважним переконанням виборців, що після 5 років, що минули з часу Революції гідності, країна рухається в, на їхню думку, неправильному напрямку[41].
Певною мірою кандидатура Зеленського ототожнювалася із зіграним ним персонажем серіалу «Слуга народу» вчителем історії Василем Голобородьком, який став «президентом з народу»[42][43], хоча головний політконсультант Зеленського Дмитро Разумков заперечував це та в інтерв’ю українським ЗМІ зазначив, що «кандидат в президенти Володимир Зеленський — це не образ його персонажа Василя Голобородька»[44].
Власну виборчу програму Володимир Зеленський запропонував написати своїм прихильникам[45]. Основними її пунктами стали реформування економіки України шляхом запровадження «нульової декларації» для бізнесу, переходу від солідарної до накопичувальної пенсійної системи, перетворення України на «електронну країну»[46].
Сам же Зеленський не озвучував нічого конкретного щодо своєї майбутньої політики[47]. Він намагався не виражати свої погляди публічно, уникав великих інтерв’ю, натомість провівши декілька пресконференцій і виступивши на дебатах проти Петра Порошенка[48].
Фінансування передвиборчої кампанії здійснювалося здебільшого коштом партії «Слуга народу» (16 млн грн), внесків фізичних осіб (68 млн грн) та коштів самого Зеленського (11,5 млн грн); загальний бюджет передвиборчої кампанії становив 102,8 млн гривень відповідно до фінансового звіту ЦВК[49]. Сам Зеленський заявив, що вартість його президентської кампанії становить 80,5 млн гривень його власних коштів, коштів його друзів та партнерів по бізнесу[50].
Під час передвиборчої кампанії обговорювалися можливі зв’язки Зеленського з олігархом Ігорем Коломойським[51]. Зокрема, зв’язки кандидата та бізнесмена досліджували проєкти журналістських розслідувань «Схеми» та Bihus.info. Журналісти виявили, що Зеленський користується послугами охоронців, які свого часу працювали на Коломойського[52], а до передвиборчого штабу входить юрист олігарха Андрій Богдан[53][54]. Однак штаб Зеленського, як і сам Ігор Коломойський, звинувачення в співпраці відкинули[55][56]. Через можливі зв’язки кандидата й олігарха низка публічних осіб та діячів культури закликали не голосувати за Володимира Зеленського[57][58].
Під час передвиборчої кампанії Володимир Зеленський запропонував, а Петро Порошенко підтримав ідею Зеленського про здачу аналізів на наявність алкоголю та наркотиків в організмі. Обоє кандидатів здали аналізи, але в різних місцях[59]. Володимир Кличко запропонував здати аналізи в міжнародну лабораторію VADA (Voluntary Anti-Doping Association), де їх здав Порошенко, але Зеленський знехтував його пропозицією та здавав аналізи в клініці «EuroLab», власник якої є його соратником та бізнес-партнером, а кров на аналіз у Зеленського в клініці його партнера брав актор забороненого[60] серіалу «Свати», відзнятого в тому числі студією «Квартал-95»[61][62]. Спочатку було оголошено, що результати будуть за декілька днів, але Зеленський оприлюднив їх у своєму facebook за три години із помилкою в даті[63]. Чинна на той час очільниця МОЗ Супрун заявила, що аналіз лише крові без нігтів та волосся не є дійсним показником наркотичної залежності, на перевірці якої наполягав Зеленський у своєму відеозверненні до Порошенка[64].
Володимир Зеленський під час дебатів на стадіоні «Олімпійський» заявив про те, що він не був в Росії з моменту початку війни. Однак, за твердженням журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший»), Зеленський відвідував Росію 4 рази в травні-червні 2014 року[65][66]. Також соціальними мережами почав ширитись фрагмент із програми ЧистоNews від 14 травня 2014, де Зеленський веде репортаж з Манежної площі в Москві[67].
Під час тих же теледебатів назвав «повстанцями» російських найманців, що воюють проти ЗСУ в складі терористичних збройних формувань ДНР та ЛНР на Донбасі[68].
За результатами голосування 31 березня Володимир Зеленський у першому турі посів перше місце, набравши 30,24 % голосів (проти 15,95 % за Петра Порошенка, який також вийшов до другого туру)[69]. 21 квітня в другому турі Зеленський переміг свого опонента з результатом у 73,22 % підтримки проти 24,45 % у тодішнього президента[70][71].
Президентство
Володимир Зеленський на інавгурації, Київ, 20 травня 2019 року
20 травня 2019 року відбулася інавгурація Володимира Зеленського.
Першими указами новобраний президент сформував керівництво Адміністрації Президента[72] (главою ОП став Андрій Богдан[73]) та призначив начальником Генерального штабу ЗСУ Руслана Хомчака[74].
21 травня 2019 року Зеленський власним указом достроково розпустив Верховну Раду VIII скликання, призначивши позачергові вибори 21 липня (замість чергових 27 жовтня)[75]. Призначив голову Національної інвестиційної ради[76].
19 вересня 2019 року заступникові голови Офісу президента Сергію Трофімову було передане посвідчення члена Українського товариства сліпих, виписане, на ім’я Володимира Зеленського, щоби він, як Президент, звернув увагу на підприємства, де працюють сліпі, та допомагав товариству та сліпим людям[77].
У відповідь на неодноразові прохання представників українських ЗМІ, 10—11 жовтня 2019 року Президент України Володимир Зеленський провів найтривалішу у світовій історії пресконференцію, що тривала понад 14 годин: з 10:03 ранку до 00:11 вночі наступної доби[78][79][80], та дав відповіді на понад 500 запитань[81] від понад 200-х з майже акредитованих 300 журналістів з центральних та регіональних ЗМІ України та ЗМІ інших країн: США, Великої Британії, Білорусі, Італії, Іспанії, Нідерландів, Росії, Туреччини, Японії тощо.
Представниками «Національного реєстру рекордів України» Володимиру Зеленському було вручено сертифікат про фіксацію рекорду як українського досягнення[82][83][84][85].
Кадрова політика
20 травня 2019 року, у день інавгурації Зеленського, голова СБУ Василь Грицак[86], командувач Сил спеціальних операцій Ігор Луньов та міністр оборони Степан Полторак[87] подали заяви на звільнення[88]. 31 травня 2019 року Зеленський звільнив керівництво СБУ[89]. Указом № 342/2019 звільнено першого заступника Голови СБУ Віталія Малікова[89]. Крім того, указом № 343/2019 він звільнив Малікова з посади керівника Антитерористичного центру при СБУ[89]. Також звільнено начальника головного управління СБУ у Києві та області Олега Валендюка (указ № 344/2019)[89] та Петра Цигикала з посади голови Державної прикордонної служби[90].
21 травня 2020 року призначив керівником Офісу президента Андрія Богдана. 11 лютого 2020 року Президент своїм указом звільнив Богдана з посади керівника Офісу Президента України й призначив на його місце Андрія Єрмака (до цього він був помічником Президента).
11 червня 2019 року Зеленський вніс до Верховної Ради подання на надання згоди на звільнення генерального прокурора України Юрія Луценка[91]. Подання не було розглянуто[92]. Сам Луценко заявляв, що піде у відставку після парламентських виборів[93]. Зеленський заявив, що новим генеральним прокурором бачить Руслана Рябошапку[94]. Того ж дня Зеленський звільнив заступників голови СБУ Олега Фролова і Владислава Косинського та ще шістьох начальників обласних управлінь відомства в Одеській, Львівській, Волинської, Вінницькій, Закарпатській та Чернівецькій областях[95].
9 липня 2019 року Зеленський одним розпорядженням звільнив 70 голів районних державних адміністрацій. Причиною звільнень вказав закінчення строку повноважень президента України[96].
4 березня 2020 року Верховна Рада 353-ма голосами звільнила Олексія Гончарука з посади прем’єр-міністра. Виступаючи в парламенті, президент Зеленський заявив, що уряд Гончарука має досягнення, але не зміг впоратись із поставленими завданнями[97]. Новим главою уряду став Денис Шмигаль. За його кандидатуру проголосував 291 депутат.
7 травня 2020 року президент Зеленський призначив Міхеіла Саакашвілі главою Виконавчого комітету Національної ради реформ[98].
Закон про скасування депутатської недоторканності
11 вересня 2019 року президент підписав Закон України Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України № 27- IX, ухвалений Верховною Радою 3 вересня 2019 року. Згідно із законом, стаття 80 Конституція України викладається у новій редакції, яка не містить положень про те, що народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність і вони не можуть без згоди Верховної Ради бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Закон набув чинності з 1 січня 2020 року[99].
Виборча реформа
19 грудня 2019 року Верховна Рада утвердила Виборчий кодекс загалом з урахуванням пропозицій президента Зеленського, які передбачають відкриті регіональні списки кандидатів у народні депутати. Закон передбачає пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Згідно з документом виборці на виборах голосуватимуть не тільки за партію, а за конкретного кандидата в списку партії[100].
Закон про імпічмент
23 вересня 2019 р. президент України В. Зеленський підписав закон про імпічмент. Верховна Рада Ухвалила закон «Про особливу процедуру усунення президента України з посади (імпічмент)» у першому читанні й загалом 10 вересня. Документ був ухвалений винятково силами депутатів від «СН». В інших фракціях законодавчу ініціативу голови держави назвали недостатньою й заскладною, а також наголосили на порушенні регламенту ВР під час розгляду проєкту закону.
Згідно з документом, процедура імпічменту має ініціюватися більшістю народних депутатів України від конституційного складу ВРУ. Для цього парламент має створити спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої повинні входити народні депутати України, спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Ця ТСК готуватиме висновки й пропозиції за дослідженими обставинами щодо вчинення президентом державної зради або іншого злочину.
Рішення про усунення президента України з посади в порядку імпічменту вважатиметься ухваленим, якщо за нього проголосує не менше ніж три чверті народних депутатів України від конституційного складу ВР. У разі неухвалення постанови про імпічмент президента голова від імені парламенту має вибачитись перед президентом[101].
Земельна реформа
14 грудня 2019 р. депутати Ради прийняли за основу проєкт Закону № 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», який передбачає скасування мораторію на продаж землі з 1 жовтня 2020 року[102].
8 серпня 2019 року під час виступу на україно-турецькому бізнес-форумі Зеленський повідомив про наміри провести земельну реформу в Україні до кінця 2019 року. Раніше в Офісі президента вже анонсували, що до кінця року планують скасувати мораторій на продаж сільськогосподарської землі[103].
Мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель, який із 2001 року продовжувався уже десять разів, наразі[коли?] охоплює 96 % с/г земель, при чому 68 % — це паї селян[104]. Документ передбачає заборону на внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств; купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва[105]. Питання залучення іноземних інвесторів відкладено до вирішення на референдумі[106].
Голоси подали зокрема політичні фракції партії експрезидента Петра Порошенка та Святослава Вакарчука.
7 лютого 2019 року тодішній президент України Порошенко підписав закон про продовження мораторію до 1 січня 2020 року[107].
24 травня 2021 року, під час форуму «Україна30. Земля», підписано закон про земельну децентралізацію[108].
Закон про легалізацію грального бізнесу
14 липня 2020 року Верховна Рада проголосувала за легалізацію грального бізнесу в Україні. Він дозволяє організацію та проведення азартних ігор в казино, у залах гральних автоматів, в мережі Інтернет, букмекерську діяльність. 11 серпня президент України Володимир Зеленський підписав закон про легалізацію грального бізнесу в Україні[109].
Конституційна криза
27 жовтня 2020 Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував право НАЗК перевіряти декларації та виявляти конфлікт інтересів. КС своїм рішенням позбавив НАЗК доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спецперевірок декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначеним.
28 жовтня 2020 НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Утім, 29 жовтня ввечері Кабінет міністрів зобов’язав НАЗК відновити публічний доступ до Єдиного реєстру декларацій. Конституційний суд 28 жовтня оприлюднив текст рішення, ухваленого Великою палатою КС у складі 15 суддів. У НАБУ заявили, що через рішення КС досі всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності. Потім президент Зеленський вніс до ВР проєкт закону, яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного суду. У законопроєкті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є «нікчемним як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів». Зеленський запропонував припинити повноваження суддів КСУ з дня набрання чинності законом, а суб’єктам призначення суддів невідкладно розпочати процедуру конкурсного відбору нового складу суду.
2 листопада 2020 у ВР було зареєстровано законопроєкт, яким пропонується відновити норми про е-декларування, які були скасовані КС. Авторами проєкту закону Про відновлення дії окремих положень закону Про запобігання корупції та Кримінального кодексу України № 4304) є Разумков і члени різних фракцій парламенту, зокрема «ЄС», «Голос» та «СН»[110].
4 грудня 2020 р. Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування — за брехню про статки передбачені штраф і обмеження волі. «За» проголосували 289 депутатів. Депутати голосували за компромісний законопроєкт № 4460-д, створений на основі президентського законопроєкту № 4434 і напрацьованого робочою групою № 4441.
Згідно з документом, умисне внесення суб’єктом декларування свідомо недостовірних відомостей до декларацій на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (на той момент від 1,3 до 9 млн гривень) карається штрафом від 2,5 до 3 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 42,5 до 51 тисячі громадян) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Умисне внесення суб’єктом декларування недостовірних відомостей від 4 тисяч прожиткових мінімумів (на той момент 9 мільйонів грн.) карається штрафом від 3 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів (від 51 до 85 тисяч ₴) або громадськими роботами на строк від 150 до 249 годин, або обмеження волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років[111].
25 грудня 2020 президент Зеленський підписав закон Про внесення змін до Закону України Про запобігання корупції, який парламент ухвалив 15 грудня. Так, повністю відновилися повноваження НАЗК, які заблокував Конституційний суд[112].
14 липня 2021 р. Верховний Суд задовольнив позов судді Олександра Тупицького до президента Зеленського і визнав протиправним указ, яким він звільнив пана Тупицького з посади судді й голови Конституційного суду. Відповідне рішення ухвалили у середу, 14 липня. Верховний суд роз’яснив, що президент повинен діяти в рамках конституції, а Конституція і закони України не містять норми, що президент має права звільнити суддів конституційного суду[113].
Блокування проросійських каналів
2 лютого 2021 року Зеленський ввів санкції проти проросійських телеканалів нардепа Тараса Козака та кума Путіна Віктора Медведчука: «112 Україна», «NewsOne», «ZIK». Також, були введені санкції проти Козака терміном на 5 років[114]:
- блокування активів;
- запобігання виведенню капіталів за межі України;
- зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
- анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності;
- заборона користування радіочастотним ресурсом України;
- припинення надання послуг з ретрансляції, або розповсюдження телепрограм/надання телекомунікацій послуг і використання телекомунікаційних мереж.
22 лютого РНБО застосувала санкції проти голови ради партії «ОПЗЖ» Медведчука та його дружини Оксани Марченко. До санкційного списку увійшли ще 6 фізичних осіб і 19 юридичних. Санкції пов’язано з розслідуванням СБУ за ст. «фінансування тероризму». Обмеження, зокрема, передбачають блокування активів та анулювання ліцензій на користування надрами.
11 травня того ж року вручили підозри народним депутатам Віктору Медведчуку та Тарасу Козаку, яких підозрюють у вчиненні держзради та розграбування національних ресурсів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим[115].
12 лютого 2022 року президент Зеленський ввів санкції проти телеканалу «Наш» Євгена Мураєва[116].
Ліквідація ОАСК
14 квітня 2021 президент Зеленський вніс в Раду законопроєкт про ліквідацію скандального Окружного адмінсуду Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Тексти президентських законів № 5369 та № 5379 були опубліковані на сайті парламенту. Суддів ОАСК до доброчесності яких не буде виникати питань, переведуть до іншого суду, а якщо не захочуть — будуть звільнені[117].
Закон про деолігархізацію
2 червня 2021 року Зеленський подав до ВРУ законопроєкт «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». Метою закону, за словами Президента, є боротьба з особами, що мають значні статки та значний вплив у суспільстві та політиці (олігархами). Особу ідентифікують олігархом, якщо вона відповідає 3 із 4 вказаних критеріїв, а після цього її повинні внести до спеціального реєстру. Статус олігарха має визначати РНБО[118][119].
1 липня депутати ВР прийняли закон у першому читанні. «За» проголосували 231 депутат пропрезидентської фракції, 18 голосів дала фракція «За майбутнє» та «Довіра» і 8 позафракційних депутатів[120].
23 вересня того ж року народні депутати підтримали у другому читанні «закон про олігархів». Цей закон підтримали 279 депутатів. Це фракції «СН» — 229 голосів, «Довіра» — 15, «За майбутнє» — 18, «Голос» — 11. Висновок Венеціанська комісія надасть у грудні[121].
5 листопада закон був підписаний президентом Зеленським[122]. Того ж місяця у Європарламенті заявили, що закон про олігархів стане явним політичним інструментом у боротьбі проти політичних опонентів[123].
Судова реформа
29 червня 2021 р. Верховна Рада прийняла законопроєкт № 7711-Д, який передбачає зміни до Закону «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого передбачається перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів за вищої ролі міжнародних експертів. «За» ухвалення законопроєкту проголосувало 293 депутати, «проти» — 20, утримались — 0.
Законопроєкт, який ухвалили депутати, передбачає, що членів ВККС буде відбирати конкурсна комісія з 6 членів. Йдеться про трьох чинних суддів або суддів у відставці та трьох незалежних міжнародних експертів. Водночас нардепи прийняли 453 поправку, яка передбачає, що міжнародні експерти матимуть вирішальний голос при відборі кандидата до ВККС. Раніше до ухвалення цієї поправки закликали громадські організації[124]. 8 липня Зеленський ветував закон про ВККС та повернув в Раду зі своїми доопрацюваннями[125].
3 серпня 2021 року Зеленський підписав закон про реформування Вищої ради кваліфікаційної комісії суддів 3711-д, який Рада після вето прийняла повторно з поправками від президента, та № 5068 — щодо реформування Вищої ради правосуддя[126].
«Велике будівництво»
2020 року Міністерством розвитку громад і територій України в співпраці з місцевою владою почато виконання програми «Велике будівництво» для створення об’єктів інфраструктури: шкіл, доріг, дитячих садків, стадіонів, центрів екстреної медичної допомоги[127].
У багатьох ЗМІ програму критикують за можливу крадіжку бюджетних коштів і називають «Великим крадівництвом»[128][129].
Зміцнення обороноздатності
1 лютого 2022 року Зеленський підписав указ про збільшення кількості ЗСУ на 100 тис. осіб. Таким чином, через три роки вона становитиме 362 тис. військовослужбовців. Бюджет Міністерства оборони на 2022 рік був рекордним і становив 133,5 млрд грн[130].
Воєнний стан та війна з Росією
Володимир Зеленський під час звернення, 14 березня
Володимир Зеленський на зустрічі з головами уряду Польщі, Чехії та Словенії, 15 березня
Володимир Зеленський під час виступу в конгресі США, 22 грудня
22 лютого 2022 року під час пресконференції в Кремлі Володимир Путін заявив, що визнав «незалежність» ОРДЛО. Він повідомив, що визнав і межі цих «республік», визнаних в їх «конституціях», тобто всю Донецьку та Луганську область. За словами Путіна, він розуміє, що це — «спірне питання», і він сподівається на його вирішення під час переговорів між Україною та «керівництвом республік». Таким чином, Путін підтвердив, що російські війська, яким уже дозволено увійти в так звані «ЛДНР», можуть брати участь у наступальних операціях на підконтрольній Києву території Луганської та Донецької області[131].
23 лютого Верховна Рада підтримала введення надзвичайного стану по всій Україні, крім Донецької та Луганської областей, де діє ООС[132].
24 лютого, о 5 ранку, В. Путін заявив про початок наступу на Україну[133], а Верховна Рада України ввела воєнний стан. Законопроєкт відразу був підписаний президентом Зеленським. Воєнний стан було запроваджено строком на 30 днів[134]. Того ж дня Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією[135].
Під час наступу російських військ на Київ у ніч з 25 на 26 лютого 2022 року, Володимир Зеленський відмовився від пропозиції США евакуювати його зі столиці[136]. Він підтвердив відеозаписом перед Офісом президента, що разом з іншими високопосадовцями перебуває у Києві[137].
Володимир Зеленський 26 лютого звернувся до прем’єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета з проханням провести переговори між Україною та Росією та допомогти їм стати посередником[138]. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заперечив твердження речника Росії Дмитра Пєскова про відмову України від переговорів і пояснив, що переговори повинні відбутися у повноцінному форматі, а не як висунення Росією ультиматумів[139].
27 лютого президент Зеленський підкреслив, що дії РФ проти України мають ознаки геноциду та закликав виключити Росію з ООН. Він відзначив, що дії Росії тягнуть на міжнародний трибунал[140].
Того ж дня, президент відзначив, що готовий до переговорів з Росією у будь-якій країні з якої не летять ракети. Серед можливих міст він назвав Варшаву, Братиславу, Будапешт, Стамбул, Баку[141]. У ході розмови 27 лютого 2022 року Володимира Зеленського із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком, вони домовилися, що українська делегація зустрінеться з російською без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні, в районі річки Прип’ять, для дипломатичних перемовин[142].
Президент України в Бахмуті зустрівся з українськими військовими та вручив державні нагороди 20.12.2022
У понеділок, 28 лютого президент Зеленський підписав заявку на членство України в ЄС[143]. 1 березня Європарламент рекомендував надати Україні статус кандидата в члени ЄС[144]. Того ж дня Володимир Зеленський виступив по відеозв’язку у Європарламенті[145].
Президент жорстко розкритикував 4 березня відмову країн-членів НАТО запровадити безпольотну зону в небі над Україною і завив, що Північноатлантичний альянс також нестиме відповідальність за загибель українців. Разом з тим він подякував друзям України серед країн-членів НАТО, які, попри позицію Альянсу загалом, продовжують стояти пліч-о-пліч з Україною та допомагати у відсічі ворога[146].
У зверненні 5 березня президент закликав окуповані раніше території Донецької та Луганської областей боротися, як і в інших окупованих містах. Зеленський наголосив, що спротив українців на тимчасово окупованих територіях дає впевненість у тому, що Українську державу буде відновлено[147].
11 березня Зеленський підписав закон про націоналізацію російських активів. Документ передбачає примусове вилучення майна, власниками якого є РФ та її резиденти на користь України. Тепер держава може конфіскувати рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інші активи, що є зареєстровані на території України[148][149]. Наступного дня президент наголосив, що втрати Росії у війні з Україною найбільші за десятки років[150].
20 березня РНБО призупинило діяльність партій, які мають зв’язки з РФ. Мова йде про «Опозиційну платформу — За Життя», «Партія Шарія», «Наші», «Опозиційний Блок», «Соціалістична партія України», «Соціалісти», «Прогресивна соціалістична партія України»[151] та інші. Того ж дня президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про тимчасове призупинення проросійських партій[152]. 31 березня президент назвав війну з Росією «вітчизняною»[153].
22 серпня заявив, що Україна відмовиться від будь-яких переговорів з Росією, якщо відбудеться показовий суд над захисниками «Азовсталі»[154].
21 грудня 2022 року здійснив перший візит за кордон з початку повномасштабної війни)[155].
Телепроєкти
В Україні
- «Вечірній квартал» (актор) — «Інтер» (пізніше «1+1»)
- «Розсміши коміка» (суддя, комік) — «Інтер» (пізніше «1+1»)
- «Ліга сміху» (ведучий) — «Інтер» (пізніше «1+1»)
- «Київ Вечірній» (ведучий) — «Інтер» (пізніше «1+1»)
- «Вишка» (суддя) — «1+1»[156]
- «Танці з зірками» (учасник та переможець 1-го сезону, член журі 5-го сезону) — «1+1»
- «Форт Буаяр» (учасник) — «1+1»
- «Хочу до «ВІА Гри»» (ведучий) — «1+1»[157]
- «Бійцівський клуб» (ведучий) — «Інтер»[158]
- «Містер Кук» (ведучий) — «Інтер»
- «Пісня року» (ведучий) — «Інтер»[159]
- «Службовий романс» (ведучий) — «Інтер»
- «Crimea Music Fest» (ведучий) — «Інтер»
У Росії
- 2006, 2010—2012 — телевізійні концерти «Вечірнього кварталу» (ТВ Центр, СТС, «Росія-1»)
- 31.07.2010 — «Нова хвиля 2010. День прем’єр» («Росія-1») — один з ведучих
- 2011 — «Фактор А. 1 сезон» («Росія-1») — ведучий з Філіпом Кіркоровим
- 27.07.2011 — «Нова хвиля 2011. День світового хіта» («Росія-1») — один з ведучих
- 2011 — «Магія» («Росія-1») — ведучий з Тетяною Лазарєвою
- 31.12.2011 — «Новорічний парад зірок-2012» («Росія-1») — ведучий з Максимом Галкіним
- 2012 — «Розсміши коміка (російська версія)» («Росія-1») — ведучий з Романом Ємельяновим і Максимом Галкіним
- 25.07.2012 — «Нова хвиля 2012. День світового хіта» («Росія-1») — один з ведучих
- 31.12.2012 — «Новорічний парад зірок-2013» («Росія-1»)
- 2013, 2014 — «Перший/другий новорічний вечір» («Росія-1») — ведучий з Максимом Галкіним
- 24.07.2013 — «Нова хвиля 2013. День світового хіта» («Росія-1») — один з ведучих
- 31.12.2013 — «Новорічний парад зірок-2014» («Росія-1»)
- 12.08.2016 — «Юрмала-2016» («Росія-1»)
Фільмографія
Володимир Зеленський брав участь у виробництві понад двох десятків кінофільмів і телесеріалів як актор[23].
Телефільми
- 2003 — «За двома зайцями», телефільм-мюзикл (сценарист)
- 2005 — «Три мушкетери», телефільм-мюзикл (сценарист, актор)
- 2005 — «Їсти подано!», телефільм (сценарист)
- 2007 — «Дуже новорічне кіно, або ніч в музеї», телефільм-мюзикл (сценарист, актор)
- 2010 — «Як козаки…», телефільм-мюзикл (актор, продюсер)
- 2014 — «1+1 удома», телефільм-мюзикл (актор)
- 2014 — «1+1 удома 2: 8 березня», телефільм-мюзикл (актор)
Телесеріали
- 2004 — «Казанова мимоволі», мінісеріал (актор)
- 2004 — «Міліцейська академія», серіал (актор)
- 2008–2017 — «Свати», серіал (сценарист, продюсер)
- 2009 — «Чудо», серіал (продюсер)
- 2011 — «Дівоче полювання», серіал (продюсер)
- 2011 — «Чемпіони з підворіття», серіал (продюсер)
- 2012 — «Татки», серіал (продюсер)
- 2012 — «Мамці», серіал (продюсер)
- 2014 — «Одного разу під Полтавою», телесеріал (голос за кадром)
- 2015–2017 — «Слуга народу», телесеріал (актор)
- 2016 — «Пацики», телесеріал (продюсер)
Повнометражні фільми
- 2009 — «Кохання у великому місті» (актор)
- 2010 — «Кохання у великому місті 2» (актор)
- 2011 — «Службовий роман. Наш час» (актор)
- 2012 — «Я буду поруч» (продюсер)
- 2012 — «8 перших побачень» (актор)
- 2012 — «Ржевський проти Наполеона» (актор, продюсер)
- 2014 — «Кохання у великому місті 3» (актор, продюсер)
- 2015 — «8 нових побачень» (актор)
- 2016 — «8 кращих побачень» (актор)
- 2016 — «Слуга народу 2 (фільм)» (актор)
- 2018 — «Я, ти, він, вона» (актор, режисер, продюсер)
Актор дубляжу
- 2008 — «Хортон» (актор дубляжу, Мер Хтовська Дрібняк)
- 2011 — «Рейган[en]» (актор дубляжу, Рональд Рейган)[160][161]
- 2014 — «Пригоди Паддінгтона» (актор дубляжу, Паддінгтон)
- 2015 — «Савва. Серце воїна[en]» (актор дубляжу, вовк Анга)[162][163]
- 2016 — «Angry Birds у кіно» (актор дубляжу, пташка Ред)
- 2017 — «Пригоди Паддінгтона 2» (актор дубляжу, Паддінгтон)
- 2018 — «Я, ти, він, вона» (актор дубляжу, Максим)
Документальні фільми
- 2020 — «Рік президента Зеленського»
- 2020 — «Два дні з Володимиром Зеленським»[164][165]
Відзнаки, нагороди та визнання
Відомчі відзнаки України
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (23 червня 2003) — за вагомий особистий внесок у реалізацію державної молодіжної політики, підтримку соціального становлення і розвитку молоді та з нагоди Дня молоді[166];
- Почесна грамота Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (26 січня 2011) — за вагомий внесок у розвиток електронних засобів масової інформації України, високу професійну майстерність та сумлінну працю[167].
Іноземні державні нагороди
- Великий хрест Ордена Вієстура (2 березня 2022 року, Латвія) — на честь особистої мужності та лідерства Володимира Зеленського у захисті загальноєвропейських цінностей, що керує героїчною боротьбою всього українського народу проти російської агресії[168];
- Великий хрест Ордена Білого лева (7 березня 2022 року, Чехія) — за проявлену мужність і хоробрість[169];
- Орден Вітовта Великого із золотим ланцюгом (9 березня 2022 року, Литва) — за заслуги у захисті свободи та демократичних цінностей в Європі разом з українським народом і за особистий внесок у розвиток міждержавних відносин між Литовською Республікою та Україною[170][171];
- Державна премія Александра Дубчека (27 березня 2022 року, Словаччина) — символ свободи та надії[172];
- Міжнародна премія імені Карла Великого (4 червня 2022 року, Європейський Союз) — на знак визнання хоробрості українського лідера, який не втік після повномасштабного нападу Росії в Україну, а бореться за європейське майбутнє своєї держави[173];
- Премія Вінстона Черчилля за лідерство (26 липня 2022 року, Велика Британія) — за лідерство та неймовірну мужність, непокору та гідність перед варварським вторгненням Путіна[174];
- Великий хрест Ордена Почесного легіону (8 лютого 2023, Франція)[175].
Нагороди міст і адміністративно-територіальних одиниць іноземних держав
- Відзнака «Герб Таллінна» (ест. Tallinna vapimärk) від Міських зборів Таллінна (15 травня 2022 року, Естонія)[176].
Іноземні громадські нагороди
- Премія «Орел» імені Яна Карського (25 лютого 2022 року, Польща) —за героїчну оборону України та моральні цінності західної цивілізації[177];
- Премія свободи імені Рональда Рейгана (7 березня 2022 року, США) — за його мужню боротьбу з тиранією та за його незламну позицію щодо свободи та демократії[178][179];
- «Profile in Courage Award» від Фонду бібліотеки колишнього президента США Джона Кеннеді (23 квітня 2022 року, США) — за патріотизм і невтомну жертовність українського народу в боротьбу за свою країну[180];
- Премія Бориса Нємцова (12 червня 2022 року, Росія) — за виняткову відвагу у боротьбі за демократичні цінності та права людини[181];
- Філадельфійська медаль Свободи (8 листопада 2022 року, США) — за лідерство у боротьбі за свободу;
- Премія «Пульсація надії»[en] (22 листопада 2022 року, США).
- Орден «Честь Нації» (27 листопада 2022, Ічкерія) — за визначні заслуги та самовіддані дії за свободу і демократію у всьому світі, за особисті заслуги перед чеченським народом[182];
- Орден імені Джохара Дудаєва (27 листопада 2022, Ічкерія) — за визначні заслуги та самовіддані дії за свободу і демократію у всьому світі, за особисті заслуги перед чеченським народом[182].
Визнання
- Найвпливовіший єврей світу (2022) за версією ізраїльського видання «The Jerusalem Post»[183];
- Людина року (2022) за версією «Financial Times»[184][185];
- Людина року (2022) за версією «Time»[186];
- Найвпливовіша людинина Європи (2022), за версією «Politico»[187];
- Людина року (2022) за версією журналу «Profil»[188][189].
Почесні наукові ступені
- Ступінь почесного доктора (Doctor of Humane Letters, honoris causa), Мейнор коледж (Manor College) (12 травня 2022 року, США)[190].
Телетріумф
Рік | Номіновано | Категорія | Результат | Посилання |
---|---|---|---|---|
2013 | Володимир Зеленський за «Вечірній Квартал» | «Ведучий/ведуча розважальної програми» | Перемога | [191] |
Продюсерська група «Сказочная Русь» | «Продюсер (продюсерська група) телевізійної програми» | Перемога | [192] | |
Сценарна група програми «Вечірній Квартал» | «Сценарист (сценарна група) телевізійної програми» | Перемога | ||
2012 | Володимир Зеленський і Валерій Жидков за «Вечірній Квартал» | «Ведучий/ведуча розважальної програми» | Перемога | [193] |
Сценарна група програми «Вечірній Квартал» | «Сценарист (сценарна група) телевізійної програми» | Перемога | ||
2010 | Володимир Зеленський | «Сценарист телепрограми» | Перемога | [194] |
Продюсерська група «Свати» | «Продюсер (продюсерська група) телевізійного фільму/серіалу» | Перемога |
Військові звання
- Солдат, військово-облікова спеціальність — діловод, військову службу не проходив[195].
Погляди
Нейтральність цього розділу під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. |
Ставлення до української мови
Зеленський почав активно вивчати українську мову у 2017 році, до того використовував у спілкуванні переважно російську[196][197][198][199].
Багато оглядачів (наприклад, Дмитро Вовнянко) дорікають Зеленському за зневажливе ставлення до української мови, зокрема, коли він насміхався з української мови на концертах «Кварталу 95»[200]. На початку російської війни проти України, у березні 2014 року Зеленський на каналі «1+1» заявив, що «якщо на сході та в Криму люди хочуть говорити російською — відчепіться, залиште їх. Дайте їм законні підстави говорити російською»[201][202]. Як зазначають журналісти часопису Український тиждень, Зеленський зробив цю заяву саме тоді, коли російська пропаганда масово поширювала фейки про «заборону» новою владою після Революції гідності розмовляти російською мовою в Україні[203]. Згодом Зеленський також заявляв у інтерв’ю «Комсомольській правді в Україні»: «Не проблема говорити українською. І це в жодному разі, і це найголовніше, не пов’язано з мовними питаннями, уподобаннями або любов’ю до чогось. Але, мені так здається, що це не принципові речі. Я знаю українську мову. Але я не мислю нею вільно. Я перекладаю. Так, я можу з вами розмовляти українською мовою, але проблема в тому, що я перекладаю. І це помітно — я роблю паузу. А я дуже поважаю українську мову!»[204][205]. Згодом, в інтерв’ю виданню «Бульвар Гордона» Зеленський заявив: «українська мова — державна. А розмовляйте, як хочете, я так вважаю»[20].
Вивчення української мови
До 2017 року Зеленський не виконував ролей українською, оскільки володів нею дуже поверхнево. 2017 року повідомив, що з початку року почав вивчати українську з репетитором[198][199][206]. Першою роллю Зеленського в повнометражному фільмі, де він мав розмовляти українською, мала стати головна роль у кінокомедії «Я, Ти, Він, Вона» (робоча назва «Він і вона»; 2018), де Зеленський виступив також і режисером[207]. Згодом з’ясувалося, що ця роль Зеленського так і не стала першою, де б він говорив репліки українською мовою, оскільки в останній момент творці фільму «Я, ти, він, вона» вирішили знімати фільм російською й передублювати його українською лише в постпродукції. Як стало відомо, сценарій до фільму написали українською, але через участь у фільмі литовської акторки Агне Грудіте довелося перекласти фільм російською, проте за кілька днів до початку знімань Грудіте відмовилася від них і на переклад фільму вже не залишилося часу, тому довелося знімати фільм російською[208].
З 2017 року вивчає українську мову з репетитором, у квітні 2019 дружина Зеленського заявила, що він шукає нового репетитора й досі поглиблює мову[209][210].
Наприкінці травня 2019 року, на своєму першому публічному виступі на форумі інтернет-діячів IForum Зеленський як президент розмовляв російською[211]. Як зазначив після цього український письменник Андрій Любка, знання Зеленським української залишаються «дуже слабкими» та зауважив, що «Зеленський [ще й досі] часто збивається, коли говорить українською та переходить на російську мову».[212]
У вересні 2019, за результатом судового позову, після виступу на форумі інтернет-діячів IForum російською мовою, львівський суд відмовився зобов’язати офіс президента перекласти українською виступ Зеленського[213][214]. Апеляційна скарга була задоволена Верховним судом, який прийняв рішення, що «Президент України зобов’язаний спілкуватися українською мовою під час виконання службових обов’язків.»[215].
Про відносини з Путіним
Про перемовини з Володимиром Путіним після завершення «нормандського саміту»:
-
«Домовлятися дуже складно, але сьогодні (9 грудня 2019) були моменти, коли ми в чомусь домовилися, в деяких речах»[216].
6 березня 2020 року Володимир Зеленський, в інтерв’ю «The Guardian» висловив переконання, що він зможе досягти угоди з президентом Росії Володимиром Путіним, яка б завершила війну на Донбасі[217].
4 жовтня 2022 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради нацбезпеки та оборони, що передбачає відмову від переговорів із російським президентом Путіним[218].
Оцінки діяльності
До початку президентства та на його початку критики закидали Володимиру Зеленському поширення принизливих стереотипів та жартів, неприйнятних з позиції українського громадянина та патріота. Український кризовий медіа-центр називає антиукраїнськими жарти про Путіна і «долю всієї України», порівняння томосу з «термосом», про «ебонітові палички для „Беркуту“», щоб бити ними майданівців; про Україну як порноакторку, «готову прийняти в будь-якій кількості з будь-якого боку»; про «погрозу» забрати українських повій з Москви у відповідь на окупацію Криму; про Ющенка — «синьйора-Голодомора» та інші[219].
Коли в 24 лютого 2022 року Росія відкрито напала на Україну, оцінки діяльності президента змінилися на майже виключно позитивні. За визнанням західних критиків, «мало хто зі сторонніх очікував, що Зеленський, колишній комічний актор, який, на розчарування американських чиновників, тижнями ігнорував або применшував попередження США про неминуче вторгнення, перетвориться на лідера, який відповідатиме цьому моменту в історії його країни»[13].
До 2013
Жарт про Голодомор
У листопаді 2012 року, у День вшанування жертв голодоморів, телеканал Інтер транслював розважальну телепередачу 95-го Кварталу, в якій актори глузували («сеньйор Голодомор») з 3-го Президента України Віктора Ющенка та його зусиль щодо вшанування Голодомору. Деякі користувачі Інтернету та глядачі в коментарях стали на захист Зеленського, виправдовуючи його тим, що телеканал міг транслювати раніше записану передачу і сам Зеленський нібито не пішов би аж до демонстративного приурочення подібних жартів до цієї події[220][221]. Однак деякі опоненти Зеленського вважають його насмішкувате ставлення до всього українського в Україні системним. Н. Дзюбенко-Мейс вважає, що Зеленський живе в Україні, але в своєму світосприйнятті є чужим їй[222].
2013—2015
Вибачення перед Рамзаном Кадировим
На початку жовтня 2014 року з’явилася інформація, що Зеленський та Студія «95 квартал» випустили скетч, де вони висміяли Рамзана Кадирова, президента Чечні[223]. У середині жовтня 2014 року Зеленському стали погрожувати за жарт про Кадирова в ефірі програми студії «Квартал 95». Після цього, того ж місяця, у жовтні 2014 року, Зеленський вибачився перед Кадировим[224][225][226]. Згодом українська поліція повідомляла в листопаді 2015 року, що на Зеленського готували замах друзі Кадирова[227].
Уникнення призову
Після початку збройної агресії РФ проти України Зеленський 18 квітня 2014 року отримав повістку до військкомату, але до армії не пішов. Факт надсилання такої повістки 13 квітня 2019 року оприлюднила пресслужба Міністерства оборони України[228] та підтвердив колишній командир 43-го батальйону «Патріот» Сергій Мацейко, а про отримання повістки мати шоумена розповіла ще в 2014 році[229]. Сам Володимир Зеленський тоді ж, 2014 року, прокоментував ситуацію з надходженням повістки так:
-
«Ну а що робити, я військовозобов’язаний. Якщо треба — піду воювати»[229]
Так само Володимиром Зеленським були проігноровані наступні три повістки, відповідно за 23 червня та 15 серпня 2014 року й повістка за 10 травня 2015 року[229][230][231][232][233][234][235].
Народні депутати України Олександр Бригинець, Юлій Мамчур та Тетяна Чорновол спрямували депутатський запит міністру оборони Степану Полтораку «Щодо проведення перевірки обставин, пов’язаних з ухиленням від призову на строкову військову службу до Збройних Сил України громадянина України Зеленського В. О.», у котрому просили міністра оборони, у разі виявлення в діях Зеленського ознак вчинення протиправних діянь, притягнути винну особу до відповідальності, встановленої законами України[236].
19 червня 2019 року (через місяць після обрання Зеленського президентом) було опубліковано офіційну відповідь від Міністерства оборони України, в якій спростовано свою ж інформацію про ухилення від призову. Як вказано у повідомленні, протягом мобілізації 2014—2015 років Зеленський на військову службу не призивався[237].
28 травня 2020 року в ВРУ зареєстровано поданий Володимиром Зеленським законопроєкт № 3553 «про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» [Архівовано 29 травня 2020 у Wayback Machine.], яким передбачено запровадження нового виду військової служби — військової служби за призовом осіб із числа резервістів та пропонується в кілька разів збільшити штрафи за порушення військовозобов’язаними чи призовниками законодавства про військовий обов’язок і військову службу, а також передбачено покарання шляхом позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років за ухилення від призову під час мобілізації[238].
2016—2018
Скандальні вислови на музичному фестивалі в Юрмалі
Виступ Зеленського в латвійській Юрмалі під час фестивалю перед переважно російською публікою з пародійним номером на чинного на той час президента Петра Порошенка, експрезидента Віктора Януковича та мера Києва Віталія Кличка викликав критику в Україні. У ньому він назвав Україну «жебраком», а також «актрисою німецького фільму для дорослих», яка «готова прийняти будь-яку кількість з будь-якого боку», «що таке Україна та чому у неї варто викидати гроші»[239], згодом зазначивши, що йдеться про владу, а не країну загалом[240][241]. Віталій Портников висловив думку, що «Зеленський — породження сучасного вітчизняного „почуття гумору“, низькопробного, позбавленого смаку, міщанського та обмеженого»[240][242]. До цього студія подавала в Держкіно заявку на підтримку своїх проєктів у розмірі ₴50 млн, з яких ₴15 млн на повнометражний фільм за мотивами телесеріалу «Слуга народу»[243][244]. Після скандалу Володимир Зеленський повідомив про відмову від подання[244].
Виступ проти заборони серіалу «Свати»
У листопаді 2017 року Зеленський виступив проти заборони трансляції в Україні свого серіалу «Свати»[245][246][247], причиною якої стала участь у серіалі російського актора Федора Добронравова, який у квітні 2014 року схвалив тимчасову анексію Криму Росією, незаконно перетинав український кордон, відвідуючи Крим, та в червні 2014 року разом з групою росіян побив Валентину Бардакову та її чоловіка Геннадія через те, що Валентина образливо висловилася про Путіна[245][246][248][249].
12 квітня 2019 року стало відомо, що адвокат Сергій Кальченко (представник Зеленського на виборах Президента 2019) від імені ТОВ «Кіноквартал» допомагав скасувати заборону на в’їзд Добронравову. Це відбулося під час розгляду позову до Окружного адмінсуду Києва проти Мінкульту, Держкіно та СБУ[250]. У червні 2019 року трансляцію телесеріалу «Свати» за участі низки осіб, що порушували законодавство України, було відновлено[251][252].
Новорічне вітання 2018 року
У ніч проти Нового року 31 грудня 2018 року на 1+1 замість традиційного привітання президента виступив Зеленський. Привітання президента показали згодом, в перші хвилини 2019 року[253].
2019
Офшори, бізнес у Росії та фільми про КДБ
2010 року майже всі акції «Кварталу» викупила офшорна компанія Art Fox Studios. Зеленському лишилась символічна одна сота відсотка. Інформацію спершу розмістили на офіційному сайті студії, а згодом прибрали. За кілька днів до Нового року, і власне заяви Зеленського про майбутнє президентство, в реєстрі Мін’юсту змінилися кінцеві власники «Кварталу». Замість кіпріота з Нікосії ними знову стали Зеленський та брати Шефіри, які заснували студію, а також Тимур Міндіч — довірена особа бізнесмена Ігоря Коломойського[254].
Згідно з розслідуванням програми «Схеми», попри заяву Зеленського про закриття свого бізнесу в Росії 2014 року, він має через посередників три російські компанії, які займаються виробництвом кіно та відеофільмів і телевізійних програм в Росії: «Вайсберг Пікчерс», «Платинумфільм» і «Грін Філмс»[255][256]. Зеленський згодом заявив про вихід зі складу кіпрської компанії Green Family LTD, якій належить російська кінокомпанія «Грін Філмс»[257].
Сама корпорація «Грін Філмс» займається створенням російських серіалів, зокрема «Петля Нестерова» (2015), у якому прославляють КДБ та міліцію СРСР в 1980-х роках[258].
Приховування маєтку в Італії
У березні 2019 року журналісти «Слідство.Інфо» з’ясували, що Зеленський має незадекларовану 15-кімнатну віллу в італійському місті Форте-дей-Мармі[259]. Саме в цьому районі відпочивають російські бізнесмени Роман Абрамович, Олег Дерипаска та члени родини Бориса Єльцина, ця місцевість відома як «московська провінція». Будинок розташований в 600 метрах від моря — вісім хвилин пішки до пляжу. Його вартість 3,8 мільйона євро. Власник будинку — італійська фірма San Tommaso S.R.L., задекларована Зеленським[260][261].
Відсутність на офіційному заході в Бабиному Яру
Володимир Зеленський не взяв участі в офіційних заходах, присвячених 78-м роковинам Бабиного Яру. Так він став першим Президентом України, який не був присутнім особисто на вшануванні пам’яті жертв трагедії. Після хвилі критики низка ЗМІ опублікувала спростування з посиланням на фото від пресслужби голови держави[262][263][264].
Ставлення до розведення військ
26 жовтня 2019 року поспілкувався з ветеранами, які організували «Останній блокпост» на Донбасі на знак протесту проти можливого розведення військ. Зокрема він сказав до одного з військових (як потім з’ясувалось, це був Денис Янтар): «Денис, послухай мене. Я президент цієї країни. Мені 42-й рік. Я ж не лох якийсь. Я до тебе прийшов і сказав: зброю приберіть. А ти мене не переводь на акції… Я хотів побачити в очах розуміння, а побачив хлопця, який вирішив, що перед ним якийсь „лопух“ стоїть, і переводиш мене на іншу тему?», та «Пофіг, з ким перемир’я». На зауваження одного з ветеранів про сумнівність переговорів з так званими «ДНР» і «ЛНР» Зеленський відповів: «Та мені пофіг, з ким воно підписане. Нам же треба території повернути і припинити вбивства»[265]. «Місцеві люди хочуть відведення… Мені здається, що ми всі маємо працювати, щоб завершити війну. Але тут все ж головні наші військові. При всій повазі до вас, тут є командири і командуючий ООС, і саме вони займаються безпекою» — сказав він.
Обмін полоненими та вітання Путіна
31 грудня 2019 року Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, під час якої привітав його «з прийдешніми святами»[266][267] та «взаємним обміном» полонених, що відбувся 29 грудня.
Обмін 29 грудня часто критикувався за те, що в обмін на звільнених з полону громадян України, Україна відпускає громадян України, Росії та ще кількох країн, яким інкримінують розстріл Небесної сотні, тероризм і військові злочини, а також реально засуджених за ці злочини[268].
Незважаючи на те, що формально обмін було проведено між Україною та так званими «ДНР та ЛНР»[269], а Путін себе стороною конфлікту не визнає, було повідомлено, що «сторони» почали домовлятися про новий обмін.
Кумівство
15 квітня 2020 року Комітет виборців України заявив[270],
-
«Упродовж першого року президентства В. Зеленського понад 30 осіб, які раніше працювали в структурах „Студії Квартал 95“, її дочірніх організаціях, надавали послуги компанії, співпрацювали із В. Зеленським на професійній основі, були знайомими, друзями, родичами В. Зеленського чи його оточення отримали державні посади. Із них 12 безпосередньо працювали в „Студії Квартал 95“.»
У статті названі керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, перший заступник голови Офісу Президента Сергій Трофімов, заступник керівника Офісу Президента Юрій Костюк, перший помічник Президента Сергій Шефір, Генеральний директор Директорату з питань інформаційної політики Офісу Президента Ірина Побєдоносцева, голова СБУ Іван Баканов, ексрадник секретаря Ради національної безпеки і оборони України з питань реінтеграції і відновлення Донбасу Сергій Сивохо, радник міністра внутрішніх справ, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України та експерший заступник голови СБУ Владислав Бухарєв, директор Департаменту стратегічної агентурної розвідки ГУР Міністерства оборони Олександр Пашков, голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук, керівник Державного управління справами Сергій Борзов, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Тетяна Руденко, член Наглядової ради ПриватБанку Юлія Мецгер[271], державна уповноважена Антимонопольного комітету України Ірина Копайгора, заступник міністра внутрішніх справ Олександр Гогілашвілі, народні депутати України від партії «Слуга народу» Микола Тищенко, Юрій Корявченков, Олександр Кабанов, Максим Ткаченко, Олена Хоменко, Ольга Руденко, брати Руслан та Микола Стефанчуки, Олександр Завітневич, Валерій Стернійчук, Ігор Кривошеєв, Олександр Качура, Володимир Воронов, Роман Грищук, Ірина Борзова та Олександр Скічко[270].
Новорічне вітання Путіну
31 грудня 2019 року Володимир Зеленський під час телефонної розмови з Володимиром Путіним, президентом держави, котра захопила й анексувала Крим та веде проти України неоголошену війну на Донбасі, привітав його з Новим 2020 роком[267][272][273].
2020
Проживання на державній дачі
У липні 2020 року програма «Схеми» радіо Свобода опублікувала журналістське розслідування щодо переїзду Володимира Зеленського із родиною на державну дачу Держуправління справами у Конча-Заспі, де проживають й інші колишні та чинні високопосадовці[274][275]. У програмі з’явились докази, що для переїзду Зеленського з державного бюджету було витрачено майже 200 тис. грн на ремонт дачі[276]. Після виходу програми Офіс президента України підтвердив цей факт, але зазначив, що президент проживатиме на державній дачі «тимчасово»[277]. Критику викликав той факт, що в квітні 2019 року в інтерв’ю РБК-Україна сам Зеленський, коментуючи наявність такого привілею для можновладців як державні дачі, заявляв, що не буде ними користуватися, сказавши: «нехай у цих резиденціях живуть дітки якісь. Ну якісь табори відпочинку, якісь люди, яким це дійсно потрібно. Ці резиденції — я не бачу в них взагалі ніякого сенсу»[278].
2021
Вагнерґейт
22 липня 2021 року Шевченківський райсуд зобов’язав Державне бюро розслідувань почати досудове розслідування, за статтею 111 ККУ («державна зрада»), стосовно президента Володимира Зеленського та його оточення через зрив операції із затримання членів ПВК «Вагнера»[279].
Pandora Papers
3 жовтня 2021 року в британській газеті Ґардіан вийшла стаття «Виявлено: „антиолігархічні“ зв’язки президента України з офшорами» («англ. Revealed: ‘anti-oligarch’ Ukrainian president’s offshore connections»), в котрій опубліковано частину розслідування так званого «Досьє Пандори» (англ. Pandora papers) Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (англ. International Consortium of Investigative Journalists, ICIJ) стосовно причетності до офшорних схем Володимира Зеленського[280][281][282][283].
Документи Pandora Papers, нового витоку з 14 фірм, які реєстрували та обслуговували офшорні компанії, частково підтвердили схему переказування коштів від структур олігарха Ігоря Коломойського до офшорних фірм президента Володимира Зеленського та його соратників. Ці кошти могли бути частиною історії з виведення та відмивання грошей «ПриватБанку»[284].
26 жовтня 2021 року Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило результати перевірки декларації президента Володимира Зеленського. Відомство не виявило порушень, пов’язаних із розслідуванням Pandora Papers про приховані активи політиків. Щодо будинку Зеленського в Італії, то агентство повідомило, що він належить компанії Tommaso S.R.L, власником якої є Олена Зеленська[285], а тому не підлягає декларуванню[286].
2022
Оборона України
Речник Держдепартаменту США Нед Прайс відгукувався, що Зеленський «багато в чому представляє — навіть уособлює — демократичні прагнення та амбіції України — українського народу», а тому є ціллю № 1 для російської агресії[287].
«Володимир Зеленський грає роль, якої від нього майже ніхто не очікував: роль президента України воєнного часу», — писала газета «The New York Times»[14].
Як пояснювала українська служба BBC, досі «Для виборців Зеленський був „російськомовною людиною зі Сходу України, яка вела свій бізнес російською мовою“.», тож Росія очікувала на його проросійську позицію. Попри це, «Російськомовна людина зі Сходу стала типовим українським патріотом […] А довіра до Росії та повага до авторитарного уряду Володимира Путіна суттєво зменшилася»[14].
Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг» 26-27 лютого, 91 % опитаних підтримують дії Володимира Зеленського[288].
Як повідомив 4 березня радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, «Зеленський точно не піде на жодні поступки, які можуть так чи інакше принизити нашу боротьбу, яка сьогодні ведеться в Україні за її територіальну цілісність та свободу»[289].
Зеленський різко критикував позицію НАТО, що Альянс, попри запровадження суворих санкцій проти Росії, не запроваджує безпольотну зону над Україною та не надіслає Україні військові літаки, побоюючись спровокувати Росію на війну проти себе. Президент України застерігав Захід, що Путін складає загрозу для світу в цілому. Президент США Джо Байден натомість погодився припинити купувати російську нафту. У CNN відгукнулися про Зеленського, що «Якщо одна людина коли-небудь змінила світ, мало хто зробив це так швидко, як Зеленський»[290].
Статки та фінансові зобов’язання
У податковій декларації Зеленського за 2017 рік[291] показано 7,3 млн гривень прибутку, квартиру в Ялті, рахунки в «ПриватБанку», та пізніше внесено зміни — додано інформацію про кіпрську компанію «Green Family». Також у декларації про свої доходи за 2017 рік Зеленський вказав[292][293]:
- будинок площею 353 м² та земельна ділянка на 12 соток у селі Іванковичі на Київщині, 3 квартири у Києві площами 254, 198 та 131 м²; квартира у Великій Британії площею 91 м², з 2 паркувальними місцями у власності разом з дружиною.
- Зеленський має Land Rover (2016 року випуску), а його дружина Олена — Mercedes-Benz S 500 4 Matic (2014 року випуску).
- годинники марок Breguet, Tag Heuer, Rolex, Piaget, ювелірні вироби від Graff, Bovet, Breguet.
- боргові цінні папери, акції компанії, які прописані на Кіпрі та Британських Віргінських Островах. Корпоративні права є у компаніях «Кіноквартал», «Студія квартал-95», «Зеларі фіш», «Продюсерський центр «Ліга сміху», «Анімаційна студія 95», «Квартал ТВ», «Інвест аніма», «Гауді студіо» і «Квартал-концерт».
- володіє також юридично оформленими фірмами із пропискою в Україні, Італії, Кіпрі, Белізі та Британських Віргінських островах. Додатково він має патенти, знаки для товарів і послуг.
За результатами аналізу податкової декларації Зеленського за 2018 рік[294] станом на 1 січня 2019 року він володів активами на суму приблизно в 16 200 000 доларів США по середньозваженому курсу на момент покупки, при цьому
-
найбільша сума покупок і накопичень були здійснені в період з 2014 до 2018 року. На 15,5 мільйонів доларів (як мінімум) сім’я Зеленського поповнила свої активи за час війни України з Росією[295].
Наприкінці 2019 року Зеленський вказав в декларації суттєві зміни в майновому стані. Так, він отримав 4,8 мільйона гривень роялті від ТОВ «Квартал 95», а також 104 тисячі гривень за користування торговою маркою[296], тоді як роялті за 2018 рік складало лише 4 тисячі гривень[297].
У податковій декларації Зеленського за 2017 рік[291] відсутні об’єкти для декларування. А у податковій декларації за 2018 рік[294] задекларовано три фінансові зобов’язання на загальну суму приблизно 2 100 000 доларів США[295]. Це два кредити на 200 тисяч гривень та 400 тисяч гривень, взяті в січні 2018 року відповідно в акціонерних товариствах «ОТП Банк» та Комерційний банк «Приватбанк», а також взята в грудні 2017 року позика на суму 1 775 935 фунтів стерлінгів в компанії «Фільм Херітейдж інк» (англ. «Film Heritage inC.») з Белізу. Згідно з розділом 9 декларації Зеленського за 2018 рік, кінцевими бенефіціарними власниками компанії-позичальника «Фільм Херітейдж інк» вказані сам Володимир Зеленський та його дружина Олена[294].
Згідно з декларацією за 2019 рік, Зеленський заробив 26,6 млн грн, було також вказано численні об’єкти нерухомості та колекцію дорогих годинників. При цьому з травня 2019 він залишив бізнес, президентська зарплатня склала 208 тис. грн[298]. Родина Зеленського здійснила продаж родині Сергія Шефіра корпоративних прав дванадцяти українських підприємств на загальну суму 246 тисяч гривень, тобто, в середньому, по 20,5 тисяч гривень за кожну фірму[299]. Одночасно Олена Зеленська отримала від Сергія Шефіра, першого помічника президента Зеленського, позику в розмірі 5 мільйонів гривень, котра була повернута до кінця звітного 2019 року[299][300]. Загальний дохід сім’ї Зеленського за 2019 рік перевищив 28,6 мільйона гривень[300].
2 липня 2020 року зізнався, що подані ним у декларації за 2019 рік відомості були неповними. Як оголошено в повідомленні пресслужби президента, оприлюдненому на його сайті, 2019 року сім’я Зеленського також отримала від реалізації облігацій внутрішньої державної позики України (ОВДП) кошти на загальну суму 5,1 млн гривень та придбала нових ОВДП на суму 5,2 млн гривень[301]. В Офісі Президента зауважили, що, згідно з чинним законодавством, Зеленський був зобов’язаний протягом 10-ти днів з часу купівлі та продажу ОВДП повідомити про суттєві зміни в майновому стані до Реєстру декларацій, але такого повідомлення не надходило[302].
Назви на честь Володимира Зеленського
- Ausichicrinites zelenskyyi — викопна морська лілія. Перша, у якої виявили ознаки відрощення втрачених кінцівок. Це перший представник голкошкірих юрського періоду, якого знайшли на африканському континенті[303][304].
Див. також
- Президентство Володимира Зеленського
- Закордонні візити Президента України Володимира Зеленського
- Вибори Президента України 2019
- Список президентів України
- Дебати кандидатів у Президенти України 2019 на стадіоні «Олімпійський»
Примітки
- ↑ а б Ізраїльська преса про Зеленського: єврейське походження, зв’язок із Коломойським та причини успіху . Радіо свобода / Крим. Реалії, 3 квітня 2019
- ↑ а б Артур Верба. Корреспондент: Ті, що живуть разом. Завдяки згуртованості єврейська громада України досягла висот у бізнесі // Корреспондент. № 26 (4 липня 2014)
- ↑ а б Jewish Comedian Is Top Vote-getter in First Round of Ukraine’s Presidential Election. haaretz.com (англ.). 1.04.2019. Архів оригіналу за 06.04.2019. Процитовано 05.04.2019.
- ↑ а б Єврейське коріння Зеленського і зменшення впливу Росії в Україні: що про результати виборів пише світова преса? [Архівовано 6 квітня 2019 у Wayback Machine.]. hromadske.ua, 31 березня 2019
- ↑ а б Мої дві години з Володимиром Зеленським. nv.ua/ukr/, 5 квітня 2019
- ↑ ЗАКОН УКРАЇНИ №474-XIV. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ https://www.britannica.com/biography/Volodymyr-Zelensky
- ↑ а б CNN, Analysis by Stephen Collinson. Analysis: How Zelensky changed the West’s response to Russia. CNN. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
- ↑ а б в «Зеленський грає роль, якої від нього майже ніхто не очікував» — світові ЗМІ. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
- ↑ Зеленський біографія — хто такий Володимир Зеленський, чим відомий, біографія, цитати: усі подробиці. unian.ua. 22.04.19. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Зеленський назвав Януковича історією і закликав його мовчки піти (відео) // TCH. — 2014. (рос.)
- ↑ Зеленський Олександр Семенович. Придніпровський науковий центр НАНУ. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
- ↑ Володимир Зеленський розповів про свої стосунки зі своїми батьками [Архівовано 7 січня 2019 у Wayback Machine.] ТСН, 28 вересня 2017 року (рос.)
- ↑ Зеленський Олександр Семенович на офіційному сайті КЕІ
- ↑ а б в Зеленський: Якщо мене оберуть президентом, спочатку будуть поливати брудом, потім — поважати, а потім — плакати, коли піду // gordonua.com/ukr/. — 2018. — 26 грудня.
- ↑ Чернівці, Факти. Зеленський: Тато – професор, мама – інженер, ми жили в Монголії (відео) | Факти Чернівці. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.
- ↑ Зеленський: Якщо мене оберуть президентом, спочатку будуть поливати брудом, потім – поважати, а потім – плакати, коли піду. gordonua.com. Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 6 лютого 2019.
- ↑ а б Володимир Зеленський. web.archive.org. 13 січня 2018. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 25 травня 2019.
- ↑ Борис Савицкий (8 грудня 2009). «Квартал» покоряет Полтаву. poltava.to (російською). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Zaxid.net. На Роговцеву та Зеленського в Росії завели кримінальну справу. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
- ↑ Зеленський заявив про вихід із бізнесу в «Студії Квартал 95». Детектор медіа, 19 квітня 2019
- ↑ Телеканал «Інтер» представив новий топ-менеджмент. Пресслужба телеканалу «Інтер», 23 грудня 2010
- ↑ Зеленський і Шефіри пішли з «Інтера». Детектор медіа, 5 серпня 2011
- ↑ Зеленський став генпродюсером «Інтера», Шефіри та Яковлєв займатимуться виробництвом (УТОЧНЕНО). Детектор медіа, 22 листопада 2011
- ↑ Зеленський підтвердив, що йде з «Інтера» [Архівовано 2019-03-29 у Wayback Machine.]. Детектор медіа, 29 серпня 2012
- ↑ «Студія Квартал-95» розпочала співпрацю з «1+1». Детектор медіа, 6 жовтня 2012
- ↑ Зеленський: Навіть мене — однозначного патріота — змішали з лайном // УП ТаблоID, 12.08.2014
- ↑ Віктор Бобиренко: Чому наступним президентом стане Зеленський [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.] pravda.com.ua
- ↑ Зеленський про війну в Донбасі: Готові погодитися [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] // УП, 26 грудня 2018
- ↑ Зеленський заявив, що йде у Президенти України. Канал 24. 1 січня 2019. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Партія висунула Зеленського в президенти. Українська правда. 21 січня 2019. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ ЦВК зареєструвала Зеленського кандидатом у президенти України. Радіо Свобода. 30 січня 2019. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Реклама, маніпуляції, популізм: як змінювалися рейтинги кандидатів в президенти. ICTV Факти, 25 березня 2019
- ↑ Вибори-2019. Рейтинги кандидатів. Texty.org.ua. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ а б Umland, Andreas (16 квітня 2019). The Zelensky enigma: A different kind of populist. ecfr.eu. European Council on Foreign Relations. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 19 червня 2019.
- ↑ Зеленський як «дуля політикам» — Politico. BBC Україна. 5 лютого 2019. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Нові лідери: чи варто сподіватися на Зеленського? [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.]. УП, 31 січня 2019
- ↑ Руда О. Г. Мовні засоби агітації молоді на виборах Президента України 2019 року [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мова, 2021, 1 (77) / Гол. ред. А. Даниленко; заст. гол. ред.: П. Гриценко, К. Городенська; НАН України, Ін-т української мови. — Київ: ВД «Академперіодика» НАН України, 2021. — С. 36–49.
- ↑ В рази краще Голобородька. Політконсультант Зеленського — про шоумена як політика у сприйнятті українців [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.]. НВ, 15 березня 2019
- ↑ Анастасія Саковська (8 січня 2019). Зеленський запропонував скласти йому передвиборчу програму. За написання взялись соцмережі. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Зеленський оголосив передвиборчу програму: основні тези. 24 Канал. 21 квітня 2019. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
- ↑ Оксана Забужко. Оксана Забужко про вибори президента України і «казус Зеленського» [Архівовано 19 квітня 2019 у Wayback Machine.] // radiosvoboda.org, 18 квітня 2019, 23:50 / Kommt jetzt Waldo, der Bär? [Архівовано 2019-11-16 у Wayback Machine.] // Feuilleton, Frankfurter Allgemeine Zeitung, 17-04-2019
- ↑ Fox, Kara (21 квітня 2019). Volodymyr Zelensky played Ukraine’s president on TV. Now it’s a reality. CNN. Архів оригіналу за червня 19, 2019. Процитовано 19 червня 2019.
- ↑ Ігор Фещенко, Олексій Півторак. Офіційні звіти: скільки Порошенко, Тимошенко та Зеленський зібрали на кампанію. Чесно. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Марко Погуляєвський (24 березня 2019). Зеленський озвучив вартість своєї кампанії. Громадське. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Petrella, Stephanie (8 травня 2019). Volodymyr Zelensky: Ukraine’s Servant of the People?. www.fpri.org. Foreign Policy Research Institute. Архів оригіналу за червня 19, 2019. Процитовано 19 червня 2019.
- ↑ За Зеленським їздить супровід — мікроавтобус компанії з групи «Приват» Коломойського. Bihus.info. 18 січня 2019. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Як друг президента Кононенко заробляв на аферах в енергетиці та що там у Зеленського?. Радіо Свобода. 28 березня 2019. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Як друг президента Кононенко заробляв на аферах в енергетиці та що там у Зеленського?. Дзеркало тижня. 8 квітня 2019. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Штабіст Зеленського: Коломойський побажань не передає. BBC Україна. 16 березня 2019. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Коломойський прямо відповів на питання про фінансування Зеленського і Тимошенко. Обозреватель. 22 березня 2019. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ 27 інтелектуалів застерігають від приходу до влади Коломойського-Зеленського. Укрінформ. 1 березня 2019. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Група «Першого грудня» оприлюднила звернення щодо виборів президента України і визначилася з кандидатом. Радіо Свобода. 13 березня 2019. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Зеленський наввипередки з Порошенком здав аналізи [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.], УП, 5 квітня 2019
- ↑ Як і чому заборонили серіал «Свати». Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 17 вересня 2019.
- ↑ Зеленський здавав аналізи у клініці свого бізнес-партнера. prm.ua. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 17 вересня 2019.
- ↑ Кличко пропонує кандидатам пройти тест VADA [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.], УП, 5 квітня 2019
- ↑ «У зв’язку з активністю», — Facebook заблокував сторінку медцентру Eurolab, де стався скандал з аналізами Зеленського. censor.net.ua. 08.04.2019. Архів оригіналу за 27.11.2021. Процитовано 17.09.2019.
- ↑ «Психоактивные вещества отсутствуют». Как Порошенко и Зеленский сдавали кровь. currenttime.tv (рос.). 5.04.2019. Архів оригіналу за 27.11.2021. Процитовано 17.09.2019.
- ↑ Зеленський сказав неправду про те, коли востаннє був в Росії – «Схеми». Радіо «Свобода». 19 квітня 2019. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ «Схеми» спіймали Зеленського на брехні про його поїздки в РФ. Українська правда. 19 квітня 2019. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
- ↑ Чисто News выпуск 22 от 14 го мая 2014 г [Архівовано 27 листопада 2021 у Wayback Machine.] — канал «Студия Квартал 95 Online» на Youtube
- ↑ Зеленський назвав бойовиків «ЛНР» і «ДНР» повстанцями [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.], espreso.tv, 19 квітня 2019
- ↑ Вибори Президента України. Перший тур. ЦВК. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Вибори Президента України. Другий тур. ЦВК. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Вибори 2019: ЦВК порахувала 100% голосів. Коли інавгурація Зеленського?. bbc.com. 23.04.2019. Архів оригіналу за 24.04.2019. Процитовано 24.04.2019.
- ↑ Кого Зеленський призначив на ключові посади: список. Канал 24. 23 травня 2019. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 21 травня 2019 року № 304/2019 «Про призначення А.Богдана Главою Адміністрації Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 21 травня 2019 року № 302/2019 «Про призначення Р.Хомчака начальником Генерального штабу — Головнокомандувачем Збройних Сил України»
- ↑ Указ Президента України від 21 травня 2019 року № 303/2019 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів»
- ↑ Указ Президента України від 21 червня 2019 року № 423/2019 «Питання Національної інвестиційної ради»
- ↑ Зеленському виписали посвідчення товариства сліпих, а голові ОДА подарували крота. Українська правда. 19 вересня 2019. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 19 вересня 2019.
- ↑ Розмовляв 14 годин. Як проходив перший пресмарафон президента Зеленського — хроніка. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 12 жовтня 2019.
- ↑ Відео прес-марафону Володимира Зеленського. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- ↑ Пресмарафон Зеленського: всі головні тези, текстова трансляція порталу дотримання обіцянок «Слово і діло». Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- ↑ Ukrainian president Volodymyr Zelensky holds record-breaking 14-hour press conference. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- ↑ Книга рекордів України вручила Зеленському нагороду за «найтривалішу у світі пресконференцію». Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- ↑ НАЇДКИ, СВІТОВИЙ РЕКОРД І СОТНІ ЗАПИТАНЬ: ЯК ВІДБУВСЯ ПРЕСМАРАФОН ЗЕЛЕНСЬКОГО. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- ↑ Президент України Володимир Зеленський провів 14-годинний прес-марафон. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- ↑ Ukrainian President Zelensky’s ‘press marathon’ tries to quell furor around Trump call. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- ↑ Грицак написав рапорт про звільнення. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 20 травня 2019.
- ↑ Полторак подав у відставку. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 20 травня 2019.
- ↑ Служба безпеки України. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 20 травня 2019.
- ↑ а б в г https://novynarnia.com/. Новинарня. 31 травня 2019.
- ↑ Президент звільнив голову Держприкордонслужби. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 31 травня 2019. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 31 травня 2019.
- ↑ Зеленський назве свого генпрокурора одразу після звільнення Луценка. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Луценко розповів, коли піде у відставку. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Зеленський назвав ім’я кандидата на посаду глави ГПУ. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
- ↑ Зеленський звільнив посадовців СБУ і обласних губернаторів. https://www.dw.com/. Німецька хвиля. 11 червня 2019. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 25 червня 2019.
- ↑ Зеленський за один день звільнив 70 голів райадміністрацій. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
- ↑ Рада відправила у відставку Гончарука з його урядом. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ Президент призначив Міхеіла Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
- ↑ Володимир Зеленський підписав закон про скасування депутатської недоторканності. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
- ↑ Новий Виборчий кодекс набрав чинності. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
- ↑ Зеленський підписав закон про імпічмент президента. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Скасування мораторію на продаж землі з 1 жовтня 2020 року: законопроєкт. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 18 вересня 2020.
- ↑ Цього року ми проведемо земельну реформу – президент. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.
- ↑ Через мораторій на землю Україна в 2018 році втратила понад 22 мільярда доларів ВВП. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.
- ↑ В Україні відсьогодні почав діяти продовжений мораторій на продаж сільгоспземлі. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.
- ↑ Мораторій на землю скасовано — зрада чи перемога?. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Порошенко підписав закон про продовження мораторію на продаж землі до 2020 року. zik.ua (ua). Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.
- ↑ Зеленський підписав закон про земельну децентралізацію [Архівовано 24 травня 2021 у Wayback Machine.] // Укрінформ. — 24.05.2021.
- ↑ Зеленський підписав закон про гральний бізнес. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
- ↑ Зеленський має право розпустити Конституційний суд — представник президента в КСУ. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Рада повернула покарання за брехню в декларації, але без в’язниці. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Зеленський підписав закон, який повністю відновлює роботу НАЗК. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
- ↑ Верховний суд повернув посаду звільненому Тупицькому. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
- ↑ ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЗАБЛОКУВАВ КАНАЛИ МЕДВЕДЧУКА: РНБО НАКЛАЛА САНКЦІЇ. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
- ↑ Медведчуку і Козаку оголосили підозри за трьома епізодами — генпрокурор. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
- ↑ Зеленський ввів у дію санкції РНБО проти телеканалу «НАШ». Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Ліквідація ОАСК: з’явилися тексти законопроєктів Зеленського. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- ↑ Звернення Глави держави за результатами засідання Ради національної безпеки і оборони 4 червня. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- ↑ Верховна Рада ухвалила у першому читанні закон про олігархів. Архів оригіналу за 1 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Рада схвалила закон про олігархів. Як Зеленський боротиметься з великими бізнесменами. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
- ↑ Зеленський підписав закон про олігархів. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- ↑ В Європарламенті розкритикували закон про олігархів // [[Слово і Діло]]. — 13 листопада 2021. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- ↑ Міжнародні експерти матимуть ключову роль у перезапуску ВККС: Рада ухвалила закон. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
- ↑ Зеленський ветував закон про ВККС та повернув у Раду зі своїми пропозиціями. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Зеленський підписав два ключові для судової реформи закони. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ Велике будівництво. bigbud.kmu.gov.ua (англ.). Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- ↑ «Велике будівництво» чи «Велике крадівництво»? – розслідування Еспресо. espreso.tv (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- ↑ «Велике крадівництво»? Прокуратура взялась за головний проєкт Банкової. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
- ↑ Кількістю чи вмінням: чи варто Україні збільшувати свою армію. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Путін заявив, що визнав за ОРДЛО всю Луганську та всю Донецьку область. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Рада ввела надзвичайний стан в Україні. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Путін ввів війська в Україну і почав операцію на Донбасі. Що відбувається зараз: онлайн. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Президент підписав указ про запровадження воєнного стану в Україні, Верховна Рада його затвердила. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Зеленський відмовився від пропозиції США про евакуацію з Києва — WP. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
- ↑ Зеленський у відео «показав», що влада залишається у Києві. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
- ↑ Зеленський розглядає можливість переговорів із Путіним в Єрусалимі. www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
- ↑ Павлюк, Олег (26 лютого 2022). Україна не відмовлялася від переговорів, але Росія висуває ультиматуми. Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
- ↑ Зеленський: Дії РФ мають ознаки геноциду і тягнуть на міжнародний трибунал. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Зеленський: Україна готова до переговорів у будь-якій країні, з якої не летять ракети. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Путін перевів сили стримування РФ в особливий режим несення служби. Це, зокрема, і ядерна зброя. Громадське. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022.
- ↑ Зеленський підписав заявку на членство України в ЄС. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
- ↑ Європарламент рекомендував надати Україні статус кандидата в члени ЄС. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Виступ Зеленського у Європарламенті: повний текст. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Зеленський до НАТО: Не зможете відкупитися літрами палива за літри крові українців. Українська правда. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
- ↑ Зеленський закликав окупований Донбас боротися разом з іншими українськими містами. Громадське. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
- ↑ Зеленський підписав закон про націоналізацію російських активів. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Зеленський підписав закон про націоналізацію російського майна в Україні. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Зеленський про втрати російської армії: це найбільший удар за десятки років. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
- ↑ партія «Соціалісти»
- ↑ Зеленський ввів у дію тимчасову заборону ОПЗЖ та інших партій. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Зеленський назвав війну проти Росії «вітчизняною». Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Зеленський попередив РФ: ніяких переговорів, якщо судилище в Маріуполі відбудеться. www.rbc.ua (укр.).
- ↑ Прес-конференція Джо Байдена та Володимира Зеленського – наживо з перекладом українською (uk-UA). Процитовано 22 грудня 2022.
- ↑ «1+1» запускає адаптоване шоу «Вишка» у жовтні. ДМ, 23 вересня 2013
- ↑ Дмитро Костюк написав гендиректору «1+1» гнівного листа з приводу проєкту «Хочу у «ВІА Гру». teleprostir.com, 30 серпня 2013
- ↑ «Бійцівський клуб» на «Інтері» вестиме Володимир Зеленський. ДМ, 3 червня 2008
- ↑ Студія Квартал 95. VK сторінка Студія Квартал 95, 13 грудня 2009
- ↑ «1+1» покаже фільм про Рейгана, озвучений Зеленським // ДМ, 15 лютого 2019
- ↑ Рейган (2011) // 1plus1.ua, 2019
- ↑ Як Володимир Зеленський перетворився на вовка [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.] // Сьогодні, 7 листопада 2015
- ↑ Мультфільм «Сава. Серце воїна» дублювали українські артисти [Архівовано 28 лютого 2022 у Wayback Machine.] // UA: Українське радіо, 2015
- ↑ Два дні з Володимиром Зеленським: плани, провали, побут, сім’я, графік та захоплення. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 16 червня 2020.
- ↑ Зеленський про Гончарука, Богдана, олігархів, зустріч з Порошенком та повернення Саакашвілі. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
- ↑ Кабінет Міністрів України — Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
- ↑ Про нагородження Почесною грамотою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 26.01.2011. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 04.05.2021. Процитовано 08.03.2021.
- ↑ «Зеленського нагородили найвищою державною відзнакою Латвії»: Лідера України нагородили орденом Віестура першого ступеня – за непохитний захист своєї країни та землі. 24tv.ua. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ «Проявив мужність і хоробрість»: Зеленського відзначено найвищою державною нагородою Чехії — орденом Білого Лева. tsn.ua. ТСН. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022.
- ↑ «Президент нагородив Володимира Зеленського орденом Вітовта Великого із золотим ланцюгом»: Президент Гітанас Науседа підписав указ про нагородження Президента України Володимира Зеленського орденом Вітовта Великого із золотим ланцюгом. lrp.lt. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Словаччина нагородила Зеленського держпремією Олександра Дубчека та назвала дії Путіна неприйнятними // OBOZREVATEL. — 28 березня 2022. — 11:19
- ↑ Зеленський отримав престижну премію Карла Великого: її вручають за європейське єднання // OBOZREVATEL. — 4 червня 2022. — 21:18
- ↑ Офіс Президента України, Офіс Президента України (26 липня 2022 року). Президент України отримав Премію Вінстона Черчилля за лідерство. https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-otrimav-premiyu-vinstona-cherchillya-za-l-76677 (Українстка). Офіс Президента України. Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Ольга Глущенко (9 лютого 2023). Макрон нагородив Зеленського орденом Почесного легіону. Українська правда.
- ↑ В знак особого уважения. Зеленский получил Герб Таллинна. news.liga.net. 15 травня 2022. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
- ↑ У Польщі присвоїли Зеленському престижну премію та підтримали героїчну оборону України // OBOZREVATEL. — 27 лютого 2022. — 22:10].
- ↑ «Президент України Володимир Зеленський отримав медаль Свободи Рональда Рейгана»: ця висока нагорода відзначає лідерство Глави Української держави та незламність духу мільйонів українців, які відстоюють своє право обирати власне майбутнє та надихають увесь цивілізований світ боротися за цінності свободи й демократії. president.gov.ua. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ «Ukrainian president Volodymyr Zelenskyy to receive Ronald Reagan Freedom Award. reaganfoundation.org. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Зеленський отримав американську нагороду за захист демократії в країні та за кордоном // СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ. — 23 квітня 2022. — 14:55
- ↑ Зеленський став лауреатом премії Бориса Нємцова // Lb.ua. — 12 червня 2022. — 11:52
- ↑ а б Постановление Кабинета Министров Чеченской Республики Ичкерия. thechechenpress.com. Процитовано 3 січня 2023.
- ↑ Зеленський очолив список 50 найвпливовіших євреїв світу 2022 року від The Jerusalem Post. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 25 вересня 2022.
- ↑ Зеленський став людиною року за версією Financial Times. Українська правда (укр.). Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ FT Person of the Year: Volodymyr Zelenskyy. ‘I am more responsible than brave’. Financial Times. 5 грудня 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ Why TIME Chose Volodymyr Zelensky and the Spirit of Ukraine as the 2022 Person of the Year. Time (англ.). Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ Кумир для ЄС: Politico назвало Володимира Зеленського найвпливовішою людиною Європи 2022 року. Фокус (укр.). Процитовано 8 грудня 2022.
- ↑ Зеленський став «Людиною року» за версією журналу Profil. УКРІНФОРМ (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Зеленський став «Людиною року» за версією журналу Profil. Слово і діло (укр.). Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Manor College to confer its first honorary degree on Ukraine President Zelensky. The Philadelphia Inquirer. 12 травня 2022. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ Володимир Зеленський став володарем нагороди «Телетріумф-2013». tsn.ua. 13.02.2014. Архів оригіналу за 04.05.2021. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Оголошено лауреатів премії «Телетріумф-2013». detector.media. 13 лютого 2014. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Переможці «Телетріумфу–2012». detector.media. Детектор медіа. 30 листопада 2012. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Счастливые обладатели премии «Телетриумф — 2010». mediananny.com. 15.10.2010. Архів оригіналу за 25.11.2020. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ В Україні змінився Верховний Головнокомандувач Збройними Силами. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 20 травня 2019. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 20 травня 2019.
- ↑ Alexander J. Motyl, Why a Zelenskiy Presidency Would Be a Disaster for Ukraine [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] (Atlantic Council, 19.02.2019) (англ.)
- ↑ Західна преса: про Тимошенко, Порошенка і Зеленського. Радіо Свобода. 28 березня 2019. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 14 квітня 2019.
- ↑ а б «Если люди хотят говорить по-русски — отцепитесь от них» — Щур нагадав Зеленському про мовні заяви [Архівовано 27 травня 2018 у Wayback Machine.] — Gazeta.ua, 14 травня 2018
- ↑ а б Володимир Зеленський почав вчити українську мову з репетитором — Світське життя, 10 сезон (випуск 428 від 15 квітня 2017 року)
- ↑ Дмитро Вовнянко. Де закінчується Москва і починається комік Зеленський? // glavcom.ua, 1 лютого 2019
- ↑ Найяскравіші цитати Володимира Зеленського про українську політику // 1+1, 28.03.2014
- ↑ Зеленський Путіну: Не ставте на коліна наш народ // УП ТаблоID, 03.03.2014
- ↑ Еластичність чи еволюція // Український тиждень, 15 січня 2019
- ↑ «Не думаю нею вільно»: Зеленський висловився про українську мову // obozrevatel.com/ukr/, 20 грудня 2016
- ↑ 5 відносно нових партій. Парламентські вибори-2019 // Радіо свобода, 15 листопада 2018
- ↑ «Квартал 95» зніме свою першу україномовну комедію з Настею Каменських у головній ролі — Zaxid.net, 20 червня 2017
- ↑ Володимир Зеленський та Настя Каменських зіграють чоловіка й дружину у новому фільмі Студії Квартал-95. Робоча назва романтичної комедії — «Він і Вона» — 95-Квартал, 20 червня 2017
- ↑ Мовний факап і чіткі актори: як пройшла презентація комедії «Я, ти, він, вона» від «Квартал 95» (фото) // РБК-Україна, 18.12.2018
- ↑ Буде вдосконалювати українську: дружина Зеленського терміново шукає чоловіку викладача. rbc.ua/ukr/, 23 квітня 2019
- ↑ Дружина розповіла, як Зеленський вчить українську, і порівняла його з Порошенком. УП, 22 квітня 2019
- ↑ На першому публічному форумі президент Зеленський заговорив російською. Gazeta.ua, 23 травня 2019
- ↑ Зеленський доводить необхідність мовного закону — письменник. Gazeta.ua, 7 травня 2019
- ↑ Львівський суд відмовився зобов’язати ОП перекласти українською виступ Зеленського. zaxid.net. 16.09.2019. Архів оригіналу за 10.10.2019. Процитовано 17.09.2019.
- ↑ Львівський активіст вимагає перекласти російськомовний виступ Зеленського. zaxid.net. 24.05.2019. Архів оригіналу за 03.06.2019. Процитовано 17.09.2019.
- ↑ Верховний суд зобов’язав Президента Зеленського говорити державною мовою. 5.ua. 09.10.2020. Архів оригіналу за 17.10.2020. Процитовано 09.10.2020.
- ↑ Зеленський: Із Путіним дуже складно домовлятися, але в деяких питаннях це вже вдається [Архівовано 11 грудня 2019 у Wayback Machine.], Інтерфакс-Україна, 10.12.2019
- ↑ Зеленський: У Путіна є рік, щоб домовитися про завершення війни на Донбасі [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.], DW, 06.03.2020
- ↑ О. Кротовська. Зеленський офіційно затвердив відмову від перемовин із Путіним. У Кремлі відреагували PG.4 жовтня 2022]
- ↑ «Антиукраїнський гумор Зеленського»: всі кпини в одній відеонарізці. Український кризовий медіа-центр//Новинарня, 12.04.2019. Архів оригіналу за 21.04.2019. Процитовано 28.04.2019.
- ↑ «Інтеру» і Зеленському пригадали сміх у День пам’яті жертв Голодомору. 25.11.2017, 22:56. Архів оригіналу за 03.04.2019. Процитовано 03.04.2019.
- ↑ Олександр Гальченко. Перемога Зеленського — це третій Майдан//Хвиля, 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 8 травня 2019.
- ↑ Наталія Дзюбенко-Мейс: Аплодувати голому королю — не вихід. Завтра буде всім соромно//ZIK: Новини Політика, 15 квітня 2019. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
- ↑ Зеленський познущався з Кадирова в ефірі. ВІДЕО [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.]. УП ТаблоID, 6 жовтня 2014
- ↑ Зеленський вибачився за жарт з Кадировим?. УП ТаблоID. 7.10.2014. Архів оригіналу за 28.03.2019. Процитовано 28.03.2019.
- ↑ Скандал із Зеленським: у мережі нагадали про інцидент коміка з Кадировим. Апостроф. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ Зеленський про жарт над Кадировим: «Ми б ніколи не сміялися зі святих речей». tabloid.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ На Зеленського готували замах друзі Кадирова, — Геращенко [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.]. volynnews.com, 10 лютого 2015
- ↑ Міноборони спростувало своє ж повідомлення про призов Зеленського на військову службу, ukranews.com/ua/, 19 червня 2019
- ↑ а б в ЗЕЛЕНСЬКОМУ ПРИЙШЛА ПОВІСТКА В АРМІЮ. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ Зеленський 4 рази ухилявся від служби в армії, — ЗМІ. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ Зеленському виписали повістку в 2014-му, але в армію він не пішов. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ Володимиру Зеленському прийшла повістка в армію. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ У 2014 році Зеленський проігнорував повістку до ЗСУ за мобілізацією. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ «Вата Шоу», Вілкул, 95 квартал. Чим живе батьківщина Зеленського напередодні виборів. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ Зеленський чотири рази ховався від армії — ЗМІ. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ВИМАГАЮТЬ ПРИТЯГНУТИ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА УХИЛЯННЯ ВІД СЛУЖБИ У ЗСУ [Архівовано 13 квітня 2019 у Wayback Machine.], телеканал «Прямий», 12 Квітня 2019
- ↑ Міноборони спростувало своє ж повідомлення про призов Зеленського на військову службу ukranews.com/ua/, 19 червня 2019
- ↑ Збільшення штрафів і новий вид служби. Зеленський вніс до Ради законопроєкт про військовий обов’язок [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.], Суспільні новини, 28 травня 2020 року
- ↑ Зеленский в Юрмале про Украину (відео Youtube). 13.09.2016. Архів оригіналу за 27.11.2021. Процитовано 02.01.2019. (рос.)
- ↑ а б По праву хама: Володимир Зеленський відмовився від участі в пітчингу Держкіно [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Україна молода. — 2016. — № 115 (5108) (14 вер.). — с. 1., 4.
- ↑ Квартал червоних ліхтарів // Високий замок. — 2016. № 104 (5504) (15—21 вер.). — с. 5. (Резонанс)
- ↑ Одеський привоз і гуманітарна катастрофа [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] — Україна молода, 12.09.2016
- ↑ Зеленський просить у «бідної» держави 50 млн грн на кіно. Газета по-українськи. 12 вересня 2016. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
- ↑ а б Студія «Квартал 95» зняла свої проєкти з Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно. Гал-Інфо. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
- ↑ а б «Свати» ще не заборонили, але можуть: чому і за що. Крым.Реалії. 24.11.2017. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 28.03.2019.
- ↑ а б В Україні заборонили серіал «Свати». BBC. 29 листопада 2017. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ Зеленський «наїхав» на СБУ через можливу заборону «Сватів». depo.ua. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ Естонська активістка: Після слів «Путін – х..йло» Федір Добронравов та ще двоє побили мого чоловіка.. depo.ua. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019.
- ↑ Говорухін із компанією напали на українську активістку. УП ТаблоID. 21.06.2017. Архів оригіналу за 28.03.2019. Процитовано 28.03.2019.
- ↑ Уповноважений представник Зеленського допоміг скасувати заборону на в’їзд актору зі «Сватів», який схвалює анексію Криму — «Схеми». Радіо свобода, 12 квітня 2019
- ↑ «Нині вже»: Зеленський в Канаді, Шарій, Клюєв, серіал «Свати», спортивний скандал. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
- ↑ «Где я? — В России! — В России. Господи, Россия, я хочу целовать землю». Телеканал «1+1» поновив показ серіалу «Свати-6». Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 2 липня 2019.
- ↑ Зеленський йде в президенти: реакція соцмереж // Радіо свобода, 1 січня 2019
- ↑ За схемою Порошенка: як Зеленський ховав фіктивну фірму на Кіпрі. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
- ↑ Зеленський має кінобізнес в РФ попри заяви про його закриття — «Схеми» [Архівовано 18 січня 2019 у Wayback Machine.] // Економічна правда, 18 січня 2019
- ↑ «Схеми» знайшли у Зеленського кінобізнес у Росії, хоча він переконував, що закрив його ще у 2014-му // Радіо свобода, 17 січня 2019
- ↑ Зеленський стверджує, що вийшов зі складу кіпрської компанії, якій належить «Грін Філмс». Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
- ↑ Зеленський має кінобізнес у РФ [Архівовано 18 січня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Італійський маєток Зеленського в оточенні російських олігархів. Slidstvo.info (укр.). Процитовано 11 січня 2023.
- ↑ Зеленський приховав італійський маєток на «курорті російських олігархів» — ЗМІ. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ У Зеленського знайшли віллу в Італії: його сусіди — російські олігархи. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Фото Зеленського в Бабиному Яру викликало здивування: в чому причина. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
- ↑ Зеленського розкритикували через відсутність на офіційних заходах вшанування жертв Бабиного Яру. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
- ↑ Зеленський не відвідав Бабин Яр під час пам’ятних заходів, рабини по-різному це сприйняли (оновлено). Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
- ↑ Зеленський посварився з ветеранами у Золотому: «Я ж не лох, зброю приберіть» (en-GB). 26 жовтня 2019. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
- ↑ Зеленський привітав Путіна з Новим роком і домовився про нові списки. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ а б Зеленський і Путін привітали один одного з Новим роком. Поговорили про новий обмін. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ Обмін 29 грудня: кого Україна та Росія ховають «на темній стороні» списку?. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ З’явилися перші фото з українцями на місці обміну полоненими. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
- ↑ а б За рік на державних посадах опинилися понад 30 «кварталівців» і їх знайомих [Архівовано 17 травня 2020 у Wayback Machine.], 15-05-2020
- ↑ Мецгер Юлия Юрьевна (Мецгер Юлія) — биография. Укрэксимбанк. Приватбанк. Елена Кравец. Декларация. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 16 травня 2020.
- ↑ Зеленський і Путін привітали один одного з Новим роком. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ У ЄВРОПІ ЗДИВОВАНІ ПРИВІТАННЯМ ЗЕЛЕНСЬКОГО ПУТІНА З НОВИМ РОКОМ — ДИПЛОМАТ. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- ↑ ZeДача. Зеленський почав мешкати на державній дачі в Конча-Заспі («СХЕМИ» | № 266). Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
- ↑ ZeДача. Зеленський почав мешкати на державній дачі в Конча-Заспі («СХЕМИ» №266) (укр.). Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
- ↑ «ZeДача»: Зеленський почав мешкати в державній резиденції в Конча-Заспі, яку напередодні відремонтували за держкошт (розслідування). Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
- ↑ Офіс Президента. Telegram. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
- ↑ Владимир Зеленский: Нам выгодно распустить Раду, но будем думать и поступать по закону. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 12 липня 2020.
- ↑ «Вагнергейт»: Шевченківський райсуд зобов’язав ДБР відкрити провадження щодо Зеленського Еспресо ТВ [Архівовано 22 липня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Revealed: ‘anti-oligarch’ Ukrainian president’s offshore connections [Архівовано 3 жовтня 2021 у Wayback Machine.], 3 жовтня 2021 року
- ↑ Відкритий ящик Пандори. Як 10 років тому Зеленський і Ко збудували мережу офшорів і зберегли її після приходу до влади — Pandora Papers [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.], 4 жовтня 2021 року
- ↑ Pandora Papers і офшори Зеленського: Квартал-95 міг отримати мільйони доларів від Коломойського [Архівовано 4 жовтня 2021 у Wayback Machine.], 4 жовтня 2021 року
- ↑ Pandora Papers: Компанії Зеленського та соратників могли отримати 40 мільйонів доларів від Коломойського [Архівовано 4 жовтня 2021 у Wayback Machine.], 04.10.2021
- ↑ Документи частково підтвердили отримання фірмами Зеленського і Ко мільйонів від Коломойського. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
- ↑ Вілла в Італії та офшори: НАЗК перевірила декларацію Зеленського, Сегодня [Архівовано 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ НАЗК завершило перевірку декларації Зеленського, розпочату після витоку Pandora Papers, Mind [Архівовано 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ CNN, Jennifer Hansler and Paul LeBlanc. Ukrainian President remains ‘a prime target for Russian aggression,’ State Department says. CNN. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
- ↑ 70% українців переконані, що Україна зможе відбити напад РФ – опитування. The Village. 27.02.2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27.02.2022.
- ↑ Зеленський не піде на жодні поступки в переговорах із РФ, які могли б принизити боротьбу України за територіальну цілісність – Подоляк. Інтерфакс-Україна. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ Zelensky’s heroism is coming up against Western red lines. CNN. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
- ↑ а б Податкова декларація Володимира Зеленського за 2017 рік. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- ↑ Зеленський: новини і свіжі рейтинги на виборах президента України 2019. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
- ↑ Хто такий Володимир Зеленський: біографія кандидата у президенти. 24 Канал. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ а б в Податкова декларація Володимира Зеленського за 2018 рік. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- ↑ а б Хто Ви, містер ПреЗЕдент- великий комбінатор чи мильна бульбашка? [Архівовано 12 вересня 2019 у Wayback Machine.], Наталя Лютікова, 11 Вересня 2019 року
- ↑ Від Кварталу 95: Зеленський отримав 4,8 мільйона гривень роялті. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 8 січня 2020.
- ↑ Податкова декларація Володимира Зеленського за 2018 рік. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- ↑ Нерухомість за кордоном та мільйонні доходи: Зеленський показав декларацію. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- ↑ а б Зеленський з дружиною отримали за рік більше 28 мільйонів доходів [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 30 ТРАВНЯ 2020 року
- ↑ а б Зеленський подав декларацію за 2019 рік: Багатомільйонні доходи і нерухомість за кордоном [Архівовано 8 червня 2020 у Wayback Machine.],
- ↑ Продав-купив ОВДП і не повідомив: Зеленський зізнався у порушенні закону [Архівовано 2 січня 2022 у Wayback Machine.], 07.07.2020
- ↑ Зеленський додав у декларацію продаж майна майже на 13,5 мільйона. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Salamon, Mariusz A.; Jain, Sreepat; Brachaniec, Tomasz; Duda, Piotr; Płachno, Bartosz J.; Gorzelak, Przemysław. Ausichicrinites zelenskyyi gen. et sp. nov., a first nearly complete feather star (Crinoidea) from the Upper Jurassic of Africa. Royal Society Open Science 9 (7). с. 220345. doi:10.1098/rsos.220345. Процитовано 20 липня 2022.
- ↑ Поляки назвали на честь Зеленського новий вид давніх морських істот
Посилання
- Володимир Зеленський на офіційному сайті президента України
- Володимир Зеленський на офіційному сайті президентської кампанії «Зе-2019» (архівна версія)
- Володимир Зеленський на офіційному сайті Студії «95 Квартал» (архівна версія)
- Володимир Зеленський на офіційному сайті телеканалу «1+1» (архівна версія)
- Володимир Зеленський на офіційному сайті телеканалу «Інтер» (архівна версія)
- Новий фільм про президента Зеленського [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Фільм «Рік президента Зеленського» [Архівовано 27 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- ісп. Ucrania toma medidas para evitar la bancarrota. (Україна вживає заходів для уникнення банкрутства), іспаномовна газета «El Pais» [Архівовано 28 квітня 2020 у Wayback Machine.], 27 квітня 2020 року.
У месенджерах |
Телеграм |
---|---|
У соціальних мережах |
Instagram · Instagram · Facebook · TikTok · Twitter |
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво |
Вікісховище · C-SPAN · Flickr · YouTube |
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво |
CineMagia · ČSFD · Douban · FilmTV.it · Filmweb · Internet Movie Database · KinoFilms.ua · KinoPoisk.ru · Kino-Teatr.ru · Kino-teatr.ua · MusicBrainz · Okino.ua · Rotten Tomatoes · The Movie Database · Vokrug.tv · Кіноріум · Смотрім · Know Your Meme |
Генеалогія та некрополістика |
Geni.com · Родовід |
Література та бібліографія |
LibraryThing |
Тематичні сайти |
Google Новини · Omni · Чесно · Zhihu |
Словники та енциклопедії |
Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Велика українська енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Selenskyj Klexikon · NicoNicoPedia |
Довідкові видання |
довідка РІА Новини · довідка РІА Новини · довідка РІА Новини · довідка ТАРС · Лівий берег · ЛІГА.Досьє · Слово і Діло · Munzinger IBA · OpenSanctions · Французька Вікідія · Namuwiki |
Нормативний контроль |
BIBSYS: 1656998780673 · BNF: 18015606d · CANTIC: 981060722608606706 · DBC: 87097946501136 · Freebase: /m/0w4j2z1 · GND: 1179997255 · ISNI: 0000 0005 0072 4452 · J9U: 987011289050905171 · LCCN: no2019142097 · LIBRIS: cs276f6x9cmhsw7w · LIH: LNB:CDsS;=Bj · LNB: 000280822 · MAK: 9810626440705606 · NDL: 032205173 · NKC: xx0272679 · NTA: 436281546 · OpenVlacc: 000045936 · SUDOC: 262688255 · VIAF: 9255154260630724480009 · WorldCat: lccn-no2019142097 |
Президент України |
||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Президенти |
|
|||||||||||
Історія |
|
|||||||||||
Інавгурація |
|
|||||||||||
Протокол та структура |
|
|||||||||||
Резиденції |
|
|||||||||||
Вибори |
|
|||||||||||
Інституційний вплив |
|
|||||||||||
(*) призначення керівника погоджується парламентом |
Голови країн та урядів Європи |
|
---|---|
Голови країн |
Федеральний президент Австрії (Александер ван дер Беллен) • Президент Албанії (Байрам Беґай) • Князі-співправителі Андорри (Жоан Енрік Вівес-Сісілья та Емманюель Макрон) • Король (Філіп I) • Президент Республіки Білорусь (Олександр Лукашенко) • Президент Болгарії (Румен Радев) • Голова Президії Боснії і Герцеговини (Желька Цвиянович) • Папа Римський (Франциск) • Король Великої Британії (Чарльз III) • Президент Греції (Катерина Сакелларопулу) • Королева Данії (Маргрете II) • Президент Естонії (Алар Каріс) • Президент Ірландії (Майкл Гіґґінс) • Президент Ісландії (Гвюдні Йоуганнессон) • Король Іспанії (Філіп VI) • Президент Італії (Серджо Матарелла) • Президент Латвії (Егілс Левітс) • Президент Литви (Ґітанас Науседа) • Князь Ліхтенштейну (Ганс-Адам II) • Великий герцог Люксембургу (Анрі) • Президент Північної Македонії (Стево Пендаровський) • Президент Мальти (Джордж Велла) • Президент Молдови (Мая Санду) • Князь Монако (Альбер II) • Король Нідерландів (Віллем-Олександр) • Федеральний президент Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмаєр) • Король Норвегії (Гаральд V) • Президент Польщі (Анджей Дуда) • Президент Португалії (Марселу Ребелу де Соза) • Президент Російської Федерації (Володимир Путін) • Президент Румунії (Клаус Йоганніс) • Капітани-регенти Сан-Марино (Марія-Луїза Берті та Мануель Чаватта) • Президент Сербії (Александар Вучич) • Президент Словаччини (Зузана Чапутова) • Президент Словенії (Наташа Пірц Мусар) • Президент Угорщини (Каталін Новак) • Президент України (Володимир Зеленський) • Президент Фінляндії (Саулі Нійністе) • Президент Франції (Емманюель Макрон) • Президент Хорватії (Зоран Миланович) • Президент Чехії (Мілош Земан) • Президент Чорногорії (Мило Джуканович) • Президент Швейцарії (Ален Берсе) • Король Швеції (Карл XVI Густав) Частково визнані: Президент Косова (Вйоса Османі) |
Голови урядів |
Федеральний канцлер Австрії (Карл Негаммер) • Прем’єр-міністр Албанії (Еді Рама) • Прем’єр-міністр Андорри (Хав’єр Еспот Самора) • Прем’єр-міністр Бельгії (Александер де Кроо) • Прем’єр-міністр Білорусі (Роман Головченко) • Прем’єр-міністр Болгарії (Гилиб Донев) • Прем’єр-міністр Боснії і Герцеговини (Боряна Кришто) • Державний секретар Ватикану (П’єтро Паролін) та Голова Губернорату Ватикану (Фернандо Вергес Альсага) • Прем’єр-міністр Великої Британії (Ріші Сунак) • Прем’єр-міністр Греції (Кіріакос Міцотакіс) • Прем’єр-міністр Данії (Метте Фредеріксен) • Прем’єр-міністр Естонії (Кая Каллас) • Прем’єр-міністр Ірландії (Лео Варадкар) • Прем’єр-міністр Ісландії (Катрін Якобсдоуттір) • Голова Уряду Іспанії (Педро Санчес) • Голова Ради міністрів Італії (Джорджа Мелоні) • Прем’єр-міністр Латвії (Кріш’яніс Каріньш) • Міністр-голова Литви (Інґріда Шимоніте) • Прем’єр-міністр Ліхтенштейну (Даніель Ріш) • Прем’єр-міністр Люксембургу (Ксав’є Бетель) • Прем’єр-міністр Північної Македонії (Димитар Ковачевський) • Прем’єр-міністр Мальти (Роберт Абела) • Прем’єр-міністр Молдови (Дорін Речан) • Державний міністр Монако (П’єр Дарту) • Прем’єр-міністр Нідерландів (Марк Рютте) • Федеральний канцлер Німеччини (Олаф Шольц) • Прем’єр-міністр Норвегії (Йонас Гар Стере) • Прем’єр-міністр Польщі (Матеуш Моравецький) • Прем’єр-міністр Португалії (Антоніу Кошта) • Голова Уряду Російської Федерації (Михайло Мішустін) • Прем’єр-міністр Румунії (Ніколає Чуке) • Держсекретар закордонних справ і політики Сан-Марино (Лука Беккарі) • Прем’єр-міністр Сербії (Ана Брнабич) • Прем’єр-міністр Словаччини (Едуард Геґер) • Голова Уряду Словенії (Роберт Голоб) • Прем’єр-міністр Угорщини (Віктор Орбан) • Прем’єр-міністр України (Денис Шмигаль) • Прем’єр-міністр Фінляндії (Санна Марін) • Прем’єр-міністр Франції (Елізабет Борн) • Прем’єр-міністр Хорватії (Андрей Пленкович) • Прем’єр-міністр Чехії (Петр Фіала) • Голова Уряду Чорногорії (Дрітан Абазович) • Прем’єр-міністр Швеції (Ульф Крістерссон) Частково визнані: Прем’єр-міністр Косова (Альбін Курті) |
Кандидати на посаду Президента України 2019 |
|
---|---|
|
|
Зняли кандидатури |
|
Студія «Квартал 95» |
|
---|---|
Ключові особи |
Володимир Зеленський • Сергій Шефір • Борис Шефір • Андрій Яковлєв • Іван Баканов |
Телепроєкти |
Мільйонер — Гаряче крісло • Майданс • Вечірній Квартал • Пороблено в Україні • Розсміши коміка (українська і російська версії) • Вечірній Київ • Чисто NEWS • Країна У • Ліга сміху • Бійцівський клуб • Жіночий квартал • Ігри приколів |
Кінофільми |
Кохання у великому місті (2009) • Кохання у великому місті 2 (2010) • Службовий роман. Наш час (2011) • Я буду поруч (2012) • Ржевський проти Наполеона (2012) • 8 перших побачень (2012) • Кохання у великому місті 3 (2013) • 8 нових побачень (2015) • 8 кращих побачень (2016) • Слуга народу 2 (фільм) (2016) • Я, ти, він, вона (2018) |
Телесеріали |
Свати (2008-2013) • Чудо (2009) • Папаши (2011) • Мамочки (2011) • Чемпіони з подворотні (2011) • Небесні родичі (2011) • Дівоче полювання (2011) • Байки Мітяя (2012) • Шукаю дружину з дитиною (2014) • Одного разу під Полтавою (2014 — т.ч.) • Між нами дівчатами (2015) • Шерлок (2015) • Слуга народу (телесеріал, 2015-2019) • Родичі (2016) • Одного разу в Одесі (2016) • Танька і Володька (2016 — т.ч.) • Готель «Галіція» (2017) • Папік (2019) • Родина на рік (2019) • Мишоловка для кота (2020) • Втікачі (2020) • 18-річний олігарх (2020) • 100 тисяч хвилин разом (2021) • Жити з Надією (2021) • Врятувати маму (2021) • Дом Бобринских (2021) • Дикі (2022) |
Мюзикли |
За двома зайцями • Три мушкетери • Дуже новорічне кіно, або ніч у музеї • «Як козаки…» • 1+1 вдома • 1+1 вдома 2 |
Мультфільми |
Гуллівер повертається (2021) |
Мультсеріали |
Казкова Русь • Мульти Барбара • Сватики • Жужа |
Актори/Сценаристи |
Олена Кравець • Євген Кошовий • Олександр Пікалов • Юрій Крапов • Степан Казанін • Валерій Жидков • «Брати Шумахери» (Сергій Цвіловський та Юрій Великий) • Денис Манжосов • Юрій Корявченков • Міка Фаталов • Тетяна Песик • Андрій Ільков • Юрій Микуленко • Тимофій Саєнко • Юрій Пойманов • Сергій Шинкарук • Олена Зеленська • Артем Гагарін * Володимир Мартинець |
Інтер • 1+1 |
Лідери ГУАМ |
---|
Саломе Зурабішвілі · Володимир Зеленський · Ільхам Алієв · Мая Санду |
Людина року за версією журналу Тайм |
|
---|---|
1927—1950 |
|
1951—1975 |
|
1976—2000 |
|
2001–сьогодення |
|
Повний список «Людей року» за версією журналу «Тайм» |
Владимир Зеленский стал президентом Украины в мае 2019 года, однако, судя по всему, пресс-служба Незалежной до сих пор не знает, как писать фамилию главы государства на английском языке. Соответствующие наблюдения сделало украинское информационное агентство Apnews.
Например, в Instagram лидер Незалежной подписан как Zelenskiy.
Twitter @ZelenskyyUa
На официальной странице Зеленского в Twitter его фамилия написана иначе: Zelenskyy.
Instagram @zelenskiy_official
В Telegram-канале украинского президента дела обстоят еще хуже. В описании и названии канала фамилия президента написана по-разному: Zelenskiy и Zelenskyi.
T.me @V_Zelenskiy_official
Пользователи сети, узнав о неразберихе, вспомнили мем с Зеленским, который гулял по сети в прошлом году. На популярной в интернете картине президент Украины спрашивал: «Хто я?»
В итоге, согласно транслитерации правильным должен быть вариант Zelenskyi, именно так президент Украины значится на официальном сайте Миграционной службы.
Ранее 5-tv.ru писал, что лидер Незалежной и сам не знает некоторых очевидных вещей. Например, в конце мая он перепутал украинскую вышиванку с русской косовороткой.
6-й Президент Украины с 2019 года, актер, режиссер и продюсер
Владимир Зеленский | |
---|---|
Володимир Зеленский | |
Президент Украины | |
Действующий президент | |
Вступление в должность . 20 мая 2019 года | |
Премьер-министр | Владимир Гройсман. Алексей Гончарук. Денис Шмыгаль |
Предшествующий | Петр Порошенко |
Личные данные | |
Дата рождения | Владимир Александрович Зеленский. (1978-01-25) 25 января 1978 (42 года). Кривой Рог, Украинская ССР, Советский Союз (ныне Украина ) |
Политическая партия | Независимая |
Другая политическая. принадлежность | Слуга народа (2018 г. — присутствует) |
Супруг (а) | Елена Кияшко (m.2003) |
Дети |
|
Образование | Киевский национальный экономический университет (отдел в Кривом Роге ) |
Род занятий | Комик, актер, режиссер, сценарист, продюсер, политик |
Известные произведения | КВН. Квартал 95. Сваты. Слуга народа. Служебный роман. Наше время. Любовь в большом городе. Ржевский против Наполеона |
Годы деятельности | 1995 — настоящее время |
Подпись |
Владимир Александрович Зеленский, официально Зеленский (украинский : Володимир Олександрович Зеленский, произносится ; русский : Владимир Александровичский, русский произношение : — Владимир Александрович Зеленский; родился 25 января 1978 г.), является действующим президентом Украины. Прежде чем заняться политикой, он был комиком, актером, сценаристом, продюсером и режиссером.
До своей политической карьеры он получил диплом юриста и создал продюсерскую компанию Квартал 95, которая производит фильмы, мультфильмы и комедийные телешоу, в том числе Слуга Люди, в которых Зеленский исполнил роль президента Украины. Сериал выходил в эфир с 2015 по 2019 год. Политическая партия , носящая то же название, что и телешоу, была создана в марте 2018 года политическими сотрудниками «Квартала 95».
Зеленский выдвинул свою кандидатуру в Выборы президента Украины в Украине в 2019 г., вечером 31 декабря 2018 г., одновременно с новогодним обращением президента Петра Порошенко на телеканале 1 + 1. В то время Зеленский уже был одним из лидеров соцопросов на выборах. Зеленский выиграл выборы, набрав 73,22% голосов во втором туре, победив Порошенко.
Содержание
- 1 Ранние годы
- 2 Карьера в индустрии развлечений
- 3 Политическая карьера
- 3,1 Президентская кампания 2019 г.
- 3.2 Президентство
- 3.2.1 Формирование правительства Гончарука
- 3.2.2 Визит в Оман (2020 г.)
- 3.2.3 Рейс 752 МАУ
- 3.2.4 Формирование правительства Шмыгаля
- 4 4.1. Обвинение в использовании властью
- 6.1 Фильм
- 6.2 Телесериал и шоу
Молодость
Зеленский родился 25 января 1978 года в Кривом Роге, Украинской ССР, Советском Союзе в евреях родителей. Его дед, Семен Иванович Зеленский, во время Второй мировой войны служил в Красной Армии (в частности, в 57-й гвардейской мотострелковой дивизии ); Отец Семена и трое братьев были убиты в Холокосте. Его отец, [uk ], профессор, заведующий кафедрой кибернетики и вычислительной техники в Криворожском экономическом институте ; его мать, Римма Зеленская, раньше работала инженером. До поступления в начальную школу он четыре года жил в Монголии в городе Эрдэнэт, где работал его отец. В 16 лет он сдал TOEFL и получил грант на образование для обучения в Израиле, но его отец не разрешил ему учиться там.
Зеленский получил юридическое образование от Криворожский экономический институт, кафедра Киевского национального экономического университета, а ныне часть Криворожского национального университета, но профессионально в юридической сфере не работал. Он говорит украинский, русский и английский.
Развлекательная карьера
В 17 лет он присоединился к местному КВН (комедийного конкурса)))) и вскоре был приглашен в объединенную украинскую команду «Запорожье-Кривой Рог-Транзит», которая выступала в Высшей лиге КВН и в итоге победила в 1997 году. В том же году он создал и возглавил команду «Квартал 95», которая позже преобразовалась. в комедийный коллектив «Квартал 95». С 1998 по 2003 год «Квартал 95» выступал в Высшей лиге и высшей открытой украинской лиге КВН, участники команды много времени провели в Москве и постоянно гастролировали по постсоветские страны. В 2003 году «Квартал 95» начал продюсировать телешоу для украинского телеканала 1 + 1, а в 2005 году команда перешла на другой украинский телеканал Интер.
. В 2008 году он снялся в полнометражном художественном фильме. фильм Любовь в большом городе и его продолжение Любовь в большом городе 2. Зеленский продолжил карьеру в кино фильмом Служебный роман. Наше время в 2011 году и с Ржевский против Наполеона в 2012 году. Любовь в большом городе 3 вышел в январе 2014 года. Зеленский также главной роль в фильме 2012 года 8 первых свиданий и в сиквелах, выпущенных в 2015 и 2016 годах.
Зеленский в Праге в 2009 году
Зеленский был членом совета директоров и генеральным продюсером телеканала Интер с 2010 по 2012 год.
В августе 2014 года Зеленский высказался против намерения Министерства культуры Украины запретить российским артистам въезд в Украину. С 2015 года Украина запретила въезд в Украину русским художником культуры и другим произведениям российской художественной культуры. В 2018 году романтическая комедия Любовь в большом городе 2 с Зеленским в главной роли была запрещена в Украине.
после того, как украинские СМИ сообщили, что во время войны на Донбассе Квартал Зеленского 95 пожертвовали 1 миллион гривен украинской армии, некоторые российские политики и художники ходатайствовали о запрете его работ в России. Зеленский в очередной раз высказался против намерения Минкультуры Украины запретить российским артистам въезд в Украину.
Спектакль «Квартал 95» в 2018 году
В 2015 году Зеленский стал звездой популярного телевидения сериал Слуга народа, где исполнил роль Президента Украины. В сериале персонажем Зеленского был учитель истории средней школы тридцати с небольшим лет, который победил на президентских выборах после того, как вирусное видео показало его разглагольствование против правительства коррупции в Украине.
комедийного сериала Зеленского Сваты, зятья, запретили показ на территории Украины в 2017 году. Запрет сняли в марте 2019 года.
Зеленский работал в основном в русскоязычных постановках. Его первой ролью на украинском языке была романтическая комедия «[ru ; uk ]», которая вышла на экраны Украины в декабре 2018 года. Первая версия сценария была написана на украинском языке, но была на русском языке для литовской актрисы Агне Грудите. Затем фильм дублировали на украинский.
Политическая карьера
Политическая партия Слуга народа была создана в марте 2018 года людьми из телекомпании Квартал 95, которая также создала одноименный телесериал.
В марте 2019 года в интервью Der Spiegel Зеленский бюллетень, что политика ушел в восстановлении доверия к, что он хочет «привести к власти профессиональных, порядочных людей» сильнее изменить настроение и тембр политического истеблишмента ».
Начиная с 31 декабря 2018 года Зеленский провел успешную кампанию почти полностью виртуальную президентскую кампанию по свержению действующего президента Украины, Петра Порошенко всего за три-четыре месяца. Зеленский явно выиграл и в первом туре выборов 31 марта, и во втором туре выборов 21 апреля 2019 года. Одним из предвыборных обещаний Зеленского было то, что он будет отбывать на посту только один срок.
Президентская кампания 2019 года.
Зеленский и президент Украины Петр Порошенко, 19 апреля 2019 года
За полгода до того, как он объявил свою кандидатуру на президентских выборах в Украине в 2019 году (31 декабря 2018 года), Зеленский был уже один из лидеров в опросах общественного мнения. После нескольких месяцев неоднозначных откликов, в новогоднем вечернем шоу «Квартал 95 на телеканале 1 + 1 он объявил свою кандидатуру на выборах. Тем самым он инсценировал новогоднее обращение президента Петра Порошенко на том же канале. Позже Зеленский отрицал, что вмешательство президента было преднамеренным, и объяснил это техническим сбоями.
Во время избирательной кампании Зеленский продолжал гастролировать с «Кварталом 95». Во время кампании его взаимодействие с задействованными СМИ было минимальным. Он общался с избирателями в социальных сетях каналов и в роликах YouTube. 16 апреля 2019 года 20 украинских новостных агент призвали Зеленского перестать исключать журналистов. Двумя днями позже Зеленский заявил, что не хочет ходить на ток-шоу, где «люди старой власти» просто занимаются пиаром », а он просто не делает этого. иметь время удовлетворить все запросы на собеседование. Перед выборами Зеленский представил команду, которую входили бывший министр финансов Александр Данилюк и другие. В ходе кампании были высказаны опасения по поводу его связей с олигархом Игорем Коломойским. Президент Порошенко и его сторонники утверждали, что победа Зеленского пойдет на пользу России. 19 апреля 2019 года в НСК «Олимпийский» прошли президентские дебаты в форме зрелища. Во вступительной речи Зеленский признал, что в 2014 году голосовал за Порошенко, но «я ошибся. Мы ошиблись. Мы голосовали за одного Порошенко, но получили другого. Первый появляется, когда есть видеокамеры, другой Петр присылает Медведчук приветики (привет) Москве ».
Перечень упомянутых вопросов
|
|
Зеленский был избранным президентом Украины 21 апреля 2019 года, опередив действующего президента Петра Порошенко, набрав почти 73% голосов против 25% Порошенко. Президент Польши Анджей Дуда был одним из первых европейских лидеров, поздравленных Зеленского. Президент Франции Эммануэль Макрон принял Зеленского в Елисейском дворце в Париже 12 апреля 2019 года. 22 апреля президент США Дональд Трамп поздравил Зеленского о его победе над телефоном. Президентской Комиссии Жан Клод Юнкер и Европейский Совет Президент Дональд Туск также выпустили совместное письмо, поздравил и заявление, что Европейский Союз (ЕС) будет работать над ускорением оставшейся части Соглашение об ассоциации ЕС-Украина, включая Углубленная и всеобъемлющая зона свободной торговли. Площадь.
Президентство
Президентские стили. Владимир Зеленский | |
---|---|
Справочный стиль | Його Високоповажність, Президент Украины.. «Его Превосходительство, Президент Украины» |
Разговорный стиль | Президент України.. «Президент Украины» |
Альтернативный стиль | Пане Президенте.. «Господин Президент» |
Зеленский с канцлером Германии Ангелой Меркель в Комплекс Федеральной канцелярии в Берлине, июнь 2019. Зеленский и президент Беларуси Александр Лукашенко в Житомире, октябрь 2019 года.
Зеленский был торжественное открытие состоялось 20 мая 2019 года. На церемонии в украинском парламенте (Верховная Рада ) присутствовали различные иностранные официальные лица, в том числе Саломе Зурабишвили (Грузия ), Керсти Кальюлайд (Эстония ), Раймондс Вейонис (Латвия ), Даля Грибаускайте (Литва ), Янош Адер (Венгрия ), Марош Шефчович (Европейский Союз ) и Рик Перри (United Состояния ). В своей речи приведения к присяге он распустил тогдашний украинский парламент в качестве своего первого действия на посту президента, несмотря на упреждающие попытки заблокировать этот шаг со стороны Народного фронта, вышел из правящая коалиция за несколько дней до его инаугурации. Зеленский был отмечен как первый еврейский президент Украины, а с Владимиром Гройсманом в качестве премьер-министра Украина была второй страной, в которой был и еврейский президент, и премьер-министр.
Как одна из стран. Первыми актами своего президента Зеленский назначил Андрея Богдана главой Администрации президента Украины. До этого Богдан был адвокатом украинского олигарха Игоря Коломойского. Согласно правилам Люстрации в Украине, введенным в 2014 году после Евромайдана, Богдан не имеет права занимать какую-либо государственную должность до 2024 года (из-за его должности в правительстве время во Второго Азарова Правительство ). Богдан, однако, утверждает, что по закону правления администрация распространяется не распространяется на государственную службу, и поэтому люстрация на него не распространяется. Богдан приостановил свою юридическую карьеру после того, как возглавил администрацию президента. После своего назначения Богдан заявил, что «олигархи уже хотят тех же правил игры, что и другие граждане». Остальные заместители главы администрации президента, назначенные Зеленским, были в основном руководителями квартала 95. Глава «Квартала 95» и друг детства Зеленского Иван Баканов был назначен заместителем главы Украинской спецслужбы.
Указом президента, подписанным 21 мая 2019 года, Зеленский назначен заместителем Министр Елена Зеркаль должности на заместителя главы администрации президента. Однако спустя несколько часов указа исчез с сайта президента. Согласно Украинской правде, Зеркаль согласился быть уполномоченным представителем международных судов Украины в отношении России, но не заместителем главы администрации. 28 мая Зеленский восстановил украинское гражданство Михаила Саакашвили.
. Накануне он посетил линию фронта, где осмотрел позицию вокруг Луганска и получил рапорты от военачальников. 3 июня Зеленский назначил бывшего президента Леонида Кучму представителем Украины в Трехсторонней контактной группе поанию конфликта на Донбассе. На следующий день он прибыл в Брюссель во время своего первого официального зарубежного визита в качестве президента, где встретился с представителем Европейского Союза и НАТО, включая Йенса Столтенберга, Жан Клод Юнкер и Дональд Туск.
Первое крупное предложение Зеленского об изменении избирательной системы было отклонено украинским парламентом.
Парламент также отказался одобрить отставку Зеленского министра иностранных дел, министра обороны и главы СБУ. Кроме того, 6 июня депутаты отказались включить ключевую инициативу Зеленого о восстановлении уголовной ответственности за незаконное обогащение в повестку дня парламента, а вместо этого включили аналогичный законопроект, предложенный группой депутатов. В июне 2019 года было объявлено, что третья инициатива президента, направленная на снятие неприкосновенности законодателей, дипломатов и судей, будет представлено после парламентских выборов в Украине 2019 года.
США. Вице-президент Майк Пенс и делегаты США встречаются с Зеленским в Варшаве 1 сентября 2019 г. Зеленский встречается с президентом США Дональдом Трампом в Нью-Йорке 25 сентября 2019 г.
11 июня 2019 года Зеленский освободил от должности глав 15 области власти и руководителей управлений СБУ (спецслужб) пяти стран и попросил парламентрать в Генеральный прокурор с должности. 8 июля Зеленский распорядился отменить ежегодный Парад независимости Киева на Майдан Незалежности, сославшись на расходы. Несмотря на это, Зеленский Приз, что день будет «чествоватьоев» в День Независимости, однако «формат будет новым». Он также использует потратить деньги, которые были бы на привлечении парада, ветеранов.
11 июля 2019 года Зеленский провел телефонный разговор с президентом России Владимиром Путиным после призывов первого российского лидеру принять участие в переговорах с Украиной, США, Германией, Францией, и Соединенное Королевство в Минске. Лидеры также обсудили обменными пленными, удерживаемыми сторонами.
На парламентских выборах 21 июля 2019 года политическая партия Зеленского Слуга народа получила первое однопартийное большинство в парламенте. современная украинская история в парламенте, 43% голосов по партийным спискам. Его партия получила 254 из 424 мест.
Формирование правительства Гончарука
29 августа 2019 года, во время назначения нового правительства (правительство Гончарука ), лидер парламента фракции «Слуга народа» Давид Арахамия сообщил, что Арсен Аваков повторно назначен министром внутренних дел как «временный» и «под личную ответственность» президента Владимира Зеленского.
В сентябре 2019 года сообщалось, что президент США Дональд Трамп предположительно оказал давление на Зеленского во время июльского телефонного разговора между двумя президентами с целью расследования предполагаемых правонарушений со стороны Джо Байдена и его сын Хантер Байден, который занял место в совете директоров украинской газовой компании Burisma Holdings. Этот отчет стал катализатором скандала между Трампом и Украиной и расследование об импичменте Дональду Трампу. Зеленский отрицал давление со стороны Трампа и заяв, что «не хочет вмешиваться в зарубежные выборы».
В августе 2019 года Зеленский пообещал отменить мораторий на эксгумацию массовых захоронений поляков в Украине после предыдущего Украинское правительство запретило польской стороне проводить эксгумацию польских жертв устроенных УПА резни на Волыни после сноса памятника Украинской повстанческой армии (УПА) в Грушовице, юго-восток Польша.
Зеленский освободил Богдана от должности главы администрации президента 11 февраля 2020 года и тот же день назначил его преемником Андрея Ермака.
Визит в Оман (2020)
Перед Новым годом было объявлено, что с 31 декабря 2019 года новоизбранный президент будет проводить праздники в официальной резиденции «Синиохора» (Голубая гора) на горнолыжном курорте Карпаты или Буковель. По традиции Президент Украины записал видеообращение к нации с поздравлением всех с Новым годом, которое транслировалось в канун Нового года (31 декабря 2019 — 1 января 2020).. Видео содержало заявления о намерениях примирения, такие как ключевые фразы «не важно, как называется улица, потому что она хорошо освещена и заасфальтирована» и «нет разницы, у какого памятника вы встречаетесь со своей девушкой».
2 января 2020 года блогер опубликовал фотографии Зеленского, отдыхающего в Буковеле.
5 января 2020 года новостной интернет-сайт Strana.ua опубликовал фотографии Владимира Зеленского с семьей, которые безо всякой огласки уехали в Оман и остановились во дворце Аль-Бустан, входящем в сеть Отель Ритц-Карлтон, недалеко от Маската. Через два часа после публикации Офис президента Украины, который хранил молчание с 31 декабря 2019 года, разместил информацию, подтверждающую его визит в Оман. В офисе президента Украины также заявили, что Зеленский запланировал встречу по поводу перспективных инвестиций и по словам пресс-секретаря президента Украины, Зеленский прибыл в Оман за свой личный счет. Примерно через четыре часа Офис президента Украины опубликовал дополнительную информацию о том, что Президент Украины с министром иностранных дел Омана Юсуфом бин Алави бин Абдуллах, исполнительный президент Государственного фонда Омана. Однако в Аппарате президента никогда не публиковались сведения о сроках и графике визита президента в Оман. Украинские СМИ опубликовали несколько критических замечаний в отношении визита в целом и официальных встреч, а также сравнение с визитом президента Порошенко на Мальдивы двумя годами ранее. Зеленский лично высмеивал визит последнего со своей сцены Квартал 95 Студия.
Кроме того, Президента Украины сопровождал Андрей Ермак.
Рейс 752
МАУ.
8 января 2020 года Администрация президента сообщила, что Владимир Зеленский сокращает поездку в Оман из-за авиакатастрофы самолета рейса 752 международного авиалиний Украины в тот же день в близлежащем Иране.. В тот же день новостной интернет-сайт Obozrevatel.com опубликовал информацию о том, что 7 января 2020 года украинский политик Оппозиционной платформы — For Life Виктор Медведчук — имеет эксклюзивные отношения с нынешним Президент России — возможно, прибыл в Оман. 9 января 2020 года журналисты расследователи из Схемы («Схемы: коррупция в деталях») сообщили, что приезд президента задерживается почти на целый день, и опубликовали его приезда. Вскоре пошли слухи, что у Зеленского могли быть дополнительные встречи помимо тех, о которых было объявлено. 14 января 2020 года Андрей Ермак отверг эти слухи как домыслы и беспочвенные теории заговора, а Медведчук заявил, что самолет использовался семьей его старшей дочери для перелета из Омана в Москву. Позже Ермак связался с «Украинской правдой» и сообщил более подробную информацию о визите в Оман и авиакатастрофе в Иране.
17 января 2020 года назначенный президентом министр иностранных дел Вадим Пристайко не смог дать ответы в «правительство правительства» в парламенте, когда народные депутаты Украины спрашивали его об официальной повестке дня визита, приглашении из Омана, официальных лицах иностранных дел, которые готовили визит, а также официальных лицах иностранных дел, которые готовят визит, а также официальных лицах иностранных дел, которые готовят визит, а также официальных лицах иностранных дел, которые готовят визит, а также официальных лицах иностранных дел, которые готовят визит, а также официальных лицах иностранных дел, которые готовят визит, а также официальных лицах иностранных дел, которые готовят визит, а также как официальных лицах, визита в Оман. 20 января 2020 года Пристайко провел брифинг для прессы в Офис президента Украины и сказал, что он объяснит все о визите, когда придет время.
Формирование правительства Шмыгаля
6 марта 2020 года правительство Гончарука уступило место правительству Дениса Шмыгаля. Тогда в прессе возникло беспокойство по поводу поспешного ухода Гончарука. В своем обращении к Раде 4 марта Зеленский вновь подтвердил свои внутренние и финансовые оценки и кризис, что «не всегда может стать психологом для кого-то, коллекционером, которому нужны честно заработанные, и няней министерства». ответственный. «
1 октября 2020 года Владимир Зеленский посетил с рабочего визитом Ровенскую область
Политические взгляды
Зеленский поддержал движение Евромайдан 2013–14 годов. Во время Войны на Донбассе он активно поддерживал украинскую армию. Зеленский помог финансировать добровольческий батальон, сражающийся на Донбассе.
. 277>Комсомольской правде на Украине Зеленский сказал, что он хотел бы посетить Крым, потому что «там вооруженные люди» в августе 2014 года Зеленский выступал для украинских войск в Мариуполе, а позже его студия пожертвовала миллион гривен украинской армии.
Зеленский и президент Еврокомиссии Жан-Клод Юнкер
Во время своего президентская кампания, Зеленский заявлено, что поддерживает Украина в Европейский Союз и НАТО, но сказал, что украинские избиратели должны принять решение о членстве с траны в этих странах. две организации на референдуме. При этом он считал, что украинский народ уже выбрал «евроинтеграцию». Близкий советник Зеленского Иван Баканов также сказал, что политика Зеленского поддерживает членство как в ЕС, так и в НАТО, и предлагает провести референдумы о членстве. В предвыборной программе Зеленского утверждено, что член НАТО в НАТО — это «выбор Майдана и курс, закрепленный в Конституции, кроме того, это инструмент для укрепления нашей обороноспособности ». В программе говорится, что Украина должна поставить цель подать заявку на План действий по членству в НАТО в 2024 году. В программе также говорится, что Зеленский «сделает все, чтобы» Украина могла подать заявку на членство в Европейском Союзе. в 2024 году. «Сильную, мощную, свободную Украину, которая не является младшей сестрой России, а не Коррумпированный партнер Европы, но наша независимая Украина».
Зеленский пообещал, что его первый законопроект «О народной власти» обеспечит механизм референдумов. Это обещание не было выполнено, поскольку внесенным им законопроектом был закон о государственных закупках на выборах. Он также пообещал законопроекты по борьбе с коррупцией, включая снятие неприкосновенности с президента страны, членов Верховной Рады (украинского парламента) и судей, закон об импичменте, реформу избирательного законодательства и предоставление дееспособный суд присяжных. Он пообещал довести зарплату военнослужащим «до стандартов НАТО».
Зеленский заявил, что как президент будет способствовать экономику и привлекать инвестиции в Украину посредством «перезапуска судебная система » и восстановление доверия к государству. 5% фиксированный налог для крупного бизнеса, который может быть увеличен «в диалоге с ними и если все согласятся». По словам Зеленского, если люди заметят, что его новое правительство «работает честно с первого дня».
В интервью в декабре 2018 года Зеленский заявил, что как президент пытается положить конец продолжающейся войне на Донбассе путем переговоров с Россией. Республики и Луганской Республики (ДНР и ЛНР) «марионетками» России, «было бы бессмысленно с ними разговаривать». три дня до президентских выборов 2019 года (21 апреля), Зеленский заяв, что он против предоставления региону Донбасс «особого статуса». В интервью он также сказал, что в случае избрания президентом он не подпишет закон об амнистии для боевиков ДНР и ЛНР.
Путин, Макрон, Меркель и Зеленский в Париже, Франция, 9 декабря 2019 года
Что касается российской аннексии Крыма в 2014 году, Зеленский сказал, что, говоря реалистично, вернуть Крым под украинский контроль можно будет только после смены режима в России.
Зеленский поддерживает бесплатное распространение медицинской конопли, бесплатные аборты в Украине и легализацию проституции и азартных игр. Он выступает против легализации оружия.
Зеленский выступил против преследования русского языка в Украине и запрета артистов за их политические взгляды (например, те, которые рассматриваются украинским правительством. как антиукраинское ). В апреле 2019 года он заявил, что не против квоты украинского языка (на радио и телевидении ) и что российские артисты, «которые превратились в (антиукраинских) политиков», должны оставаться запретили въезд в Украину. Одновременно с этим он высказал идею о квоте на украинский язык: «вы можете немного их изменить».
Зеленский заявил в апреле 2019 года, что «конечно» он поддерживает декоммунизацию Украины, но недовольна его нынешней формой. В интервью РБК-Украина в апреле 2019 года Зеленский сказал, что лидер ОУН-Б Степан Бандера, фигура неоднозначная в украинской истории, был «героем. для определенной части украинцев, и это нормально и круто. Он был одним из тех, кто отстаивал свободу Украины. Но я думаю, что когда мы называем столько улиц, мостов одним названием, это не совсем правильно. » В том же интервью Зеленский критиковал чрезмерное использование дани Тараса Шевченко, известного украинского поэта и художника. Зеленский заключил: «Мы должны помнить героев сегодняшнего дня, героев искусств, героев литературы, просто героев Украины. Почему бы нам не использовать их имена — имена героев, которые сегодня объединяют Украину?»
В ответ на предложения об обратном он заявил в апреле 2019 года, что считает президента России Владимира Путина «врагом». 2 мая 2019 года Зеленский написал в Facebook, что «граница — это единственное, что объединяет Россию и Украину».
Хотя Зеленский предпочитает выборы с открытым списком избирательными бюллетенями после того, как назвал snap Парламентские выборы 2019 в Украине своим законопроектом «О внесении изменений в некоторые законы Украины в связи с изменением избирательной системы по выборам народных депутатов» предлагалось провести выборы по закрытому списку потому что 60-дневный срок до досрочных выборов «не оставил никаких шансов для введения этой системы».
В середине июня интервью с представителем Президента Украины в Кабинете министров заявил, что Зеленский никогда не обещал снизить коммунальные тарифы, но что в предвыборном видео, в котором Зеленский заявил, что цена на природный газ в Украине может падение на 20–30%, а может и больше было не прямым обещанием, а фактически «полунамеками» и «шутками». Примечательно, что избрание Зеленского В манифесте о тарифах упоминается только один раз: деньги, полученные от амнистии капитала, пойдут на «снижение тарифной нагрузки на малообеспеченных граждан».
Обвинение в злоупотреблении властью
Несмотря на его имидж Украинский патриот и националист, критики обвинили его в злоупотреблении властью и попытке построить тоталитарную Украину. Во время президентских выборов в Украине в 2019 году Зеленского обвинили в связи с правительством России, что он отрицал.
Во время своей речи, когда он был впервые избран президентом Украины, его обвинили в отказа от снятия напряженности в отношениях с Россией в отношении Крыма, Донецка и Луганска; и его незаинтересованность в безудержной коррупции внутри страны. По состоянию на 2020 год этот вопрос оставался без внимания, поскольку предполагалось, что Зеленский сам скрывал свою коррупцию.
Ряд протестов против Зеленского произошли в 2019 году, когда выяснилось, что Зеленский пытался стремиться к миру на востоке Украины, не отвечая на общественное требование большинства украинцев.
В 2020 году Зеленский сам предложил новый закон, который приведет к усилению цензуры СМИ в Украине, вызвав критику за то, что он стремится к установлению тоталитарного государства. и что он злоупотреблял властью для себя. Критики жаловались, что этот закон приведет к государственной цензуре, поскольку его статья об уголовной ответственности за распространение дезинформации может быть нарушена.
Личная жизнь
Елена и Владимир Зеленские приветствуют Даля Грибаускайте в Май 2019
В сентябре 2003 года Зеленский женился на Елене Кияшко. Они оба учились в одной школе.
Первая дочь пары, Александра, родилась в июле 2004 года. В фильме Зеленского 2014 года «8 новых свиданий» она сыграла Сашу, дочь главного героя. В 2016 году участвовала в шоу The Comedy Comet Company Comedy’s Kids и выиграла 50 000 гривен. Их сын Кирилл родился в январе 2013 года.
В 2018 году активы Зеленского оценивались примерно в 37 миллионов гривен (примерно 1,5 миллиона долларов США).
Избранная фильмография
Премьера фильма Я, Ты, Он, Она
Фильм
Год | Название | Роль |
---|---|---|
2009 | Любовь в большом городе | Игорь |
2011 | Служебный роман. Наше время | Анатолий Ефремович Новосельцев |
2012 | Любовь в большом городе 2 | Игорь |
2012 | Ржевский против Наполеона | Napol eon |
2012 | 8 First Dat es | Никита Соколов |
2014 | Любовь в Вегасе | Игорь Зеленский |
2015 | 8 новых свиданий | Никита Андреевич Соколов |
2018 | [uk ; ru ] | Максим Ткаченко |
Television series and shows
Year | Title | Role | Notes |
---|---|---|---|
2006 | Dancing with the Stars (Ukraine) | as contestant | |
2008–2012 | Svaty | as producer | |
2015–2019 | Servant of the People | Vasyl Petrovych Holoborodko |
Notes
References
External links
- Official website
- Kvartal 95
- Volodymyr Zelensky on IMDb
- Appearances on C-SPAN
- Ze Time: Vladimir Zelensky. Who is he? by Frida Lensky
- Volodymyr Zelensky on Instagram
- Volodymyr Zelensky on Facebook
- Volodymyr Zelensky on Twitter
- YouTube Channel
Political offices | ||
---|---|---|
Preceded by. Petro Poroshenko | President of Ukraine. 2019–present | Incumbent |
Симферополь, 25 апреля. Крыминформ. Победивший на выборах президента Украины шоумен Владимир Зеленский сменил написание своего имени в социальной сети Facebook с русского на украинское. Об этом, как передает со ссылкой на украинские СМИ телеканал RT, сообщила пресс-секретарь Зеленского Ирина Победоносцева.
«Мы получили предложения от наших подписчиков об изменении имени и откликнулись на них. К тому же это было уместно, учитывая его новый статус как президента», – заявила она.
Кроме того, как уточнила Победоносцева, вскоре в соцсети появится новая страница, она будет называться «Владимир Зеленский президент Украины».
Ранее на странице шоумена в Facebook его имя было написано по-русски – Владимир Зеленский. В настоящее время указан украинский вариант написания – Володимир Зеленський (Володымыр Зеленськый – рус.)
Ранее сегодня Верховная рада приняла закон об исключительности украинского языка. В соответствии с документом, только этот язык должен использоваться во множестве сфер, в том числе в органах государственной власти и местного самоуправления, в учебных заведениях и больницах.
Теперь Володимир: Зеленский сменил имя
Победитель выборов на пост президента Украины Владимир Зеленский поменял имя на своей странице в фейсбуке. Теперь оно написано по-украински. При этом подчеркивается, что это не связано с принятием закона об исключительности украинского языка.
Победитель президентской гонки на Украине Владимир Зеленский сменил написание имени на своей официальной странице в фейсбуке. Об этом в четверг, 25 апреля, сообщила пресс-секретарь Зеленского Ирина Победоносцева.
До этого имя будущего руководителя Украины было написано на русском языке — Владимир Зеленский. Теперь же его заменили на украинский эквивалент — Володимир Зеленський. Это произошло через несколько часов после того, как Верховная рада приняла закон «Об обеспечении функционирования украинского языка как государственного», который предусматривает использование исключительно украинского языка практически во всех областях жизни.
В пресс-службе политика подчеркнули, что изменения в аккаунте Зеленского никак не связаны с законодательным нововведением.
«Мы получили предложения от наших подписчиков об изменении имени и откликнулись на них. К тому же это было уместно, учитывая его новый статус как президента», — заявила Победеносцева.
Кроме того, как уточнила пресс-секретарь, через некоторое время в фейсбуке появится новая страница победителя украинских выборов. Она будет называться «Владимир Зеленский президент Украины».
Ранее в четверг, 25 апреля, Верховная рада приняла законопроект, который наделяет украинский язык исключительными правами по сравнению с другими языками.
Согласно закону, «украинский язык как единый государственный язык выполняет функции языка межэтнического общения, является гарантией защиты прав человека для каждого украинского гражданина независимо от его этнического происхождения, а также является фактором единства и национальной безопасности Украины».
Теперь правительство Украины, судьи и прокуроры, сотрудники Национального банка Украины, офицеры-контрактники, а также педагоги и медицинские сотрудники во время работы должны разговаривать исключительно на украинском языке. Вдобавок новый закон обязывает всех желающих приобрести гражданство страны знать национальный язык.
При этом отмечается, что в частном общении украинский можно не использовать. Религиозные обряды также разрешается проводить на языках национальных меньшинств Украины.
В заявлении пресс-службы Верховной рады сообщается, что первостепенная задача нового законопроекта — защитить государственный статус украинского языка. Об этом говорится в заявлении пресс-службы Рады.
Сначала предполагалось, что контролировать соблюдение закона будут «языковые инспекторы», однако позже было принято решение заменить их на «языкового омбудсмена». Кроме того, закон предполагает большие штрафы за публичное унижение или пренебрежение к украинскому языку.
Проект обсуждался в парламенте Украины в течение последних нескольких лет. Перед тем как окончательно утвердить закон, Рада успела внести более 2 тыс. поправок.
Действующий резидент Украины Петр Порошенко назвал это решение историческим. Об этом он написал на своей странице в фейсбуке.
«Принятие закона «Об обеспечении функционирования украинского языка как государственного» — это действительно историческое решение», — заявил он.
Более того, глава Украины поставил случившееся в один ряд с восстановлением армии страны и получением автокефалии Православной церковью Украины. Порошенко выразил мнение, что такая законодательная инициатива — это новый шаг на пути к «ментальной независимости» граждан Украины.
Выступая перед украинцами с речью, в которой он признал свое поражение на выборах, Порошенко дал обещание до сложения полномочий подписать новый закон о языке.
«Если Верховная рада на следующей неделе примет закон о языке, я буду счастлив и горд, что я как президент Украины буду иметь возможность его подписать. И точно подпишу», — сказал Порошенко.
Напротив, Владимир Зеленский назвал закон об исключительности украинского языка «заложником» политической ситуации. Новоизбранный президент напомнил, что закон был утвержден без необходимого обсуждения его в кругах общественности.
При этом Зеленский лидер подчеркнул, что «мова» — единственный государственный язык страны, однако заботиться о его прогрессировании нужно при помощи стимулов и положительных примеров, а не вводя запреты и наказания.
В поддержку законопроекта выступили 278 парламентариев Верховной рады, 38 нардепов — против, семь человек воздержались. Отметим, для официального принятия законопроекта нужно минимум 226 голосов.
Владимир Александрович Зеленский | |
Володимир Олександрович Зеленський | |
Род деятельности: |
шоу-бизнес |
---|---|
Дата рождения: |
25 января 1978 (31 год) |
Место рождения: |
Кривой Рог, СССР |
Гражданство: |
Украина |
Супруга: |
Елена Зеленская |
Дети: |
дочь Александра |
Влади́мир Алекса́ндрович Зеле́нский (укр. Володимир Олександрович Зеленський; 25 января 1978, Кривой Рог) — украинский шоумен, сценарист, актёр, художественный руководитель студии «Квартал-95».
Содержание
- 1 Биография
- 1.1 КВН
- 1.2 Студия «Квартал-95»
- 1.3 Танцы со звёздами
- 1.4 «Любовь в большом городе»
- 2 Интересные факты
- 3 Телепроекты
- 4 Фильмография
- 5 Примечания
- 6 Ссылки
Биография
Родился 25 января 1978 года на Украине, в городе Кривой Рог. В детстве прожил с родителями 4 года в Монголии[1]. В школе мечтал стать дипломатом и даже готовился к поступлению в МГИМО, так как КИМО в те годы был новым, малоизвестным вузом. Однако реально оценив свои шансы, поступил на юрфак криворожского филиала КГУ им. Т. Г. Шевченко[2]. По специальности никогда не работал, если не считать двух месяцев практики.
КВН
Владимир и Елена Зеленские
В студенческие годы увлекся КВН, создал театр миниатюр «Беспризорник». В это же время Владимира Зеленского пригласили в легендарную криворожскую команду КВН «Запорожье—Кривой Рог—Транзит» для постановки танцевальных номеров. Вскоре Зеленский стал не только танцевать в команде, но и исполнять роли. Одновременно с Владимиром в команду пришли будущие актеры студии «Квартал-95»: Денис Манжосов, Юрий Крапов, Александр Пикалов. Именно они в 1997 году, отделившись от «Транзита»[3], создали команду «95-ый квартал», одну из самых ярких в истории КВН. Владимир Зеленский стал в ней не только капитаном и актёром, но и автором большинства номеров. С 1999 по 2003 год «95-ый квартал» выступает в высшей лиге КВН, участники команды практически живут в Москве и постоянно гастролируют по СНГ. В. Зеленский пишет не только шутки для команды, но и сценарии для корпоративных праздников, телепередач, концертов и т. д. В 2003 году происходит конфликт «95-го квартала» с компанией АМиК. Владимиру Зеленскому предлагают остаться в КВН, но без команды — в качестве автора и редактора. Зеленский отказывается и покидает КВН.
Воспользовавшись долгожданным, хоть и вынужденным отпуском, женится на очаровательном авторе команды Елене Кияшко, с которой встречается больше 7 лет. Через год на свет появляется дочь Сашенька.
Студия «Квартал-95»
В конце 2003 года украинский телеканал 1+1 предлагает «95-му кварталу» сделать серию концертов, состоящих из лучших номеров команды. В 2004 году ребята начинают готовить свой самый известный проект, одновременно подрабатывая в разных телепередачах. Владимир ведет кулинарное шоу «Мистер Кук». Все доходы вкладываются в общий проект, и в 2005 году на телеканале «Интер» стартует телешоу «Вечерний квартал», идеологом, автором, режиссером и ведущим актером которого является Владимир Зеленский. Шоу быстро набирает популярность, и вскоре по рейтингам среди украинской аудитории обгоняет КВН и Comedy Club. Критики относят «Вечерний квартал» к политическому кабаре — одному из традиционных театральных жанров, характерному скорее для Европы. На постсоветском же пространстве гораздо привычнее сатирические монологи в стиле Жванецкого и Хазанова, которые также блестяще исполняет в «Вечернем квартале» Зеленский[4]. Кроме того, команда «95-й квартал» перерастает в студию «Квартал-95», владельцами которой являются Владимир Зеленский, Борис Шефир и Сергей Шефир. Студия выпускает несколько телепроектов («Вечерний квартал», «Бойцовский клуб», «Украина, вставай»), пишет сценарии для телепередач («Песня года», «Полундра»), мюзиклов («За двумя зайцами», «Три мушкетёра», «Очень новогоднее кино или ночь в музее»), фильмов[5], корпоративов.
Танцы со звёздами
Владимир Зеленский штурмует Форт Байар
В 2006 году Владимир принимает участие в украинской версии проекта «Танцы со звездами — 1». Его партнёршей становится двухкратная чемпионка мира по бальным танцам Алена Шоптенко[6]. Телешоу собрало у экранов рекордное количество зрителей — 87,57% общей телеаудитории, а финальный гала-концерт по рейтингам обогнал даже новогоднее обращение президента[7]. Пара Зеленский—Шоптенко победила в финале по результатам зрительского голосования с большим отрывом.
После успеха в проекте «Танцы со звездами» Зеленский становится одним из самых востребованных персонажей на украинском телевидении. Он регулярно снимается в новогодних мюзиклах, принимает участие в различных телешоу, ведет концерты, пишет теле- и киносценарии. Тем не менее, основным его проектом до сих пор остается «Вечерний квартал».
«Любовь в большом городе»
В 2008 году снялся в роли стоматолога Игоря в полнометражном фильме «Любовь в большом городе»[8], снятом по сценарию все той же «Cтудии Квартал-95»[9].
Интересные факты
- Владимир Зеленский признан самым красивым украинцем 2008 года по версии журнала «Viva!»[10], чему не помешал даже далеко не модельный рост актера — 1м 66см.
Телепроекты
- «Вечерний квартал» (актёр, автор)
- «Бойцовский клуб» (ведущий)
- «Мистер Кук» (ведущий)
- «Песня года» (ведущий)
- «Служебный романс» (ведущий)
- «Форт Байяр» (участник)
- «Танцы со звездами» (участник)
Фильмография
- 2003 — «За двумя зайцами» (сценарист)
- 2005 — «Три мушкетёра» (сценарист, актёр)
- 2005 — «Кушать подано!» (сценарист)
- 2007 — «Очень новогоднее кино, или ночь в музее» (сценарист, актёр)
- 2008 — «Сваты» (сценарист)
- 2008 — «Хортон» (дубляж)
- 2009 — «Любовь в большом городе» (актёр)
Примечания
- ↑ http://amik.ru/Article/1/9063.html
- ↑ http://amik.ru/Article/0/9078.html
- ↑ http://www.e-motion.com.ua/chats/1842.html
- ↑ http://kvartal95.com/forum/viewtopic.php?t=527&postdays=0&postorder=asc&start=45
- ↑ http://kp.ua/daily/010808/50036/
- ↑ http://www.facts.kiev.ua/archive/2006-11-24/17614/index.html
- ↑ http://uk.wikipedia.org/wiki/Танці_із_зірками
- ↑ http://vgorod.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1933:fefwefwe&catid=7:culture&Itemid=13
- ↑ http://smi.liga.net/articles/IT087287.html
- ↑ http://korrespondent.net/showbiz/758054
Ссылки
- Студия Квартал-95
- Владимир Зеленский
- Владимир Зеленский отметил свое 30-летие
- Интервью для журнала «Власть денег»
- Владимир и Елена Зеленские
- Елена Кравец и Владимир Зеленский: а мы отметим Год людей!
- Воин смеха
- Секрет 95-го квартала (интервью 2001 года)
- Владимир Зеленский: «Из-за меня чуть не сорвали доклад»
Wikimedia Foundation.
2010.
Владимир Зеленский
укр. Володимир Зеленський
Профессия | актёр, юморист, телеведущий, комик, сценарист, продюсер, юрист |
Военная служба
Звание | Верховный Главнокомандующий Вооружёнными силами Украины |
Зеленский на передовой на Донбассе, 27 мая 2019.
Зеленский и Гройсман, заседание СНБО, 31 мая 2019.
Владимир Зеленский с раввинами Украины / Фото пресс-служба Еврейской общины Днепра
Жёсткая борьба президента Зеленского с коррупцией.
Владимир Александрович Зеленский (укр. Володимир Олександрович Зеленський, англ. Volodymyr Zelensky; 25 января 1978 год, Кривой Рог) — украинский государственный деятель и актёр.
Биография
Ранние годы
Владимир родился в украинском городе Кривом Роге в еврейско-украинской семье[1][2][3][4]:
- Мать — Римма Владимировна Зеленская (род. 16 сентября 1950) — работала 40 лет инженером.
- Отец — Александр Семёнович Зеленский (род. 23 декабря 1947) — математик, программист, доктор технических наук, профессор, заведующий кафедрой информатики. 20 лет жил и работал в МНР, строил горно-обогатительный комбинат в городе Эрдэнэте.
- Бабушка — Ольга Соломоновна Осипова (род. 24 марта 1924).
- Дед — Семён Иванович Зеленский (в некоторых форумах утверждается, что деда Зеленского звали Семён Израилевич Зеленский, и что он был полковником милиции), родился в Кривом Роге в 1924 году. Во время Великой Отечественной войны был командиром минометного взвода, а потом командиром стрелковой роты 174 полка 57 гвардейской стрелковой дивизии. В 1944 году получил два ордена Красной звезды. Войну закончил в звании гвардии лейтенанта, по данным некоторых сайтов в послевоенное время зам. начальника отдела уголовного розыска УВД, нес ответственность за расстрел криворожан во время восстания в 1963 году, после тех событий был повышен до полковника.[5]
В детстве с родителями 4 года прожил в Монголии, где работал отец. Окончил там 1-й класс.
Учился в школе № 95 с углублённым изучением английского. Занимался греко-римской борьбой, тяжёлой атлетикой, собирал марки, играл на пианино, занимался бальными танцами, играл в баскетбол и волейбол. Участвовал в школьной самодеятельности, был гитаристом в школьном ансамбле. В 16 лет получил грант на бесплатное обучение в Израиле, но отец запретил ему туда ехать.
Получил Юридическое образование в Криворожском экономическом институте Киевского национального экономического университета имени Вадима Гетьмана. Никогда не работал согласно специальности, не считая двух месяцев практики. Знает английский, русский и украинский языки.
Творческий путь
В 11 классе создал команду выпускников и выступил в КВН против команды учителей, ученики выиграли. По окончании школы играл в команде КВН «Молодой Кривой Рог», потом был приглашён в команду КВН «Запорожье — Кривой Рог — Транзит». Одновременно с Зеленским в «Запорожье — Кривой Рог — Транзит» пришли будущие актёры студии «Квартал-95»: Денис Манжосов, Юрий Крапов, Александр Пикалов. Именно они после сезона 1997 года, в котором «Запорожье — Кривой Рог — Транзит» стал чемпионом, создали новую команду, которую назвали «95-й квартал». Владимир Зеленский был не только актёром и капитаном, но и одним из ведущих авторов.
С 1998 по 2003 год «95-й квартал» был участником Высшей лиги КВН, команда постоянно гастролировала по городам СНГ. В составе «95-го квартала» Зеленский в 2002 году дошёл до полуфинала Высшей лиги КВН и дважды (в 2000 и 2001 годах) становился обладателем «КиВиНа в светлом» — второго приза музыкального фестиваля КВН «Голосящий КивиН».
В 2010—2012 годах — член правления и генеральный продюсер телеканала «Интер».
По утверждениям СМИ, у Зеленского имеется бизнес в основном в развлекательной и ресторанной сферах, частично — в строительной. Он владеет 7 украинскими и 5 иностранными компаниями. Существуют и другие оценки, что Зеленский контролирует 20 фирм. Ближайшие партнёры — сооснователи «Студии Квартал 95» Борис Нахманович Шефир и Сергей Нахманович Шефир (совместно контролируют 10 компаний)[6]. В РФ имеется три компании, занимающиеся производством фильмов и телепрограмм — «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» и «Грин Филмс», — все они основаны кипрской фирмой Green Family LTD, которая в то же время является соучредителем украинской компании «Квартал 95»; в числе её конечных бенефициаров указан Зеленский[7]. Зеленскому принадлежат 25 товарных знаков фильмов, сериалов и телешоу, созданных «Кварталом 95», и торговая марка самой студии[8]. У Зеленского есть вилла в Италии[9].
В 2016 году во время выступления в Юрмале Зеленский пошутил, сравнив Украину с «актрисой немецкого фильма для взрослых», которая «готова принять любое количество с любой стороны». Это выступление вызвало скандал, и ещё долго вспоминалось противниками «Зе».
6 мая 2019 года было объявлено, что Зеленский покидает бизнес на ближайшие 5 лет. «Он вышел [из бизнеса]», — сказал партнер и друг Сергей Шефир. По словам предпринимателя, Зеленский отдал свою долю коллегам. Акции будут возвращены после того, как политик оставит пост украинского лидера. При этом на протяжении всех пяти лет Зеленский продолжит получать дивиденды от роялти (компенсация за использование авторских прав и других видов собственности), а также других брендов.
Общественная позиция
Поддержал Евромайдан и выступал перед его участниками.
В период эскалации конфликта на Украине Зеленский поддержал действия украинской армии и добровольческих батальонов, выступал с концертами перед украинскими военнослужащими, принимавшими участие в боевых действиях в Донбассе, совместно с другими участниками «95-го квартала» пожертвовал на нужды добровольческих батальонов 1 млн гривен.
В 2014 году артисты «Студии Квартал-95» и их руководитель Владимир Зеленский побывали в так называемой зоне АТО и перечислили 1 миллион гривен на нужды украинской армии.
У Зеленского возникли сложности в РФ. Например, на российском ТВ было отменено шоу «Вечерний квартал», а в феврале 2015 года Следственный комитет РФ по запросу депутата московского муниципального округа Якиманка Д. Захарова начал проверку информации о финансировании Зеленским действий украинских силовиков. Была заморожена работа над седьмым сезоном популярного и коммерчески успешного российско-украинского телесериала «Сваты».
Политическая карьера
2019 год
- До избрания президентом
→ Предвыборная кампания Зеленского
В 2019 году в качестве главы партии «Слуга народа» баллотировался на пост президента Украины, и на выборах 31 марта прошёл вместе с Петром Порошенко во 2-й тур, опередив (набрал около 30,24 % голосов) действующего президента. Последний назвал Зеленского «марионеткой Коломойского». Дмитрий Гордон, Вадим Рабинович, Евгениий Червоненко, Леонид Радзиховский, Станислав Белковский, Владимир Жириновский, Михаил Добкин, Георгий Сатаров, Константин Боровой и другие ожидаемо «топят за Зеленского», более удивительно то, что и депутат Верховной рады Надежда Савченко выступила за «кандидата Зе»:
Я не могу понять, украинцы, вы чего боитесь? Вы боитесь того, что Зеленский — еврей, так у нас Порошенко тоже на идише говорит. Вы боитесь Коломойского-олигарха, так Порошенко — олигарх, который украл не меньше, а может даже больше Коломойского. Вы боитесь, что Зеленский не владеет украинским языком? Так выучит. Порошенко тоже был советским комсомольцем и не знал украинского языка. Вы понимаете, патриот Украины — это человек, который не грабит свой народ, а который защищает Украину. Не важно, на каком языке при этом он говорит. Я не знаю, как националисты могут агитировать за Порошенко…
В ходе избирательной кампании сказал фразу «зуб даю» (произнёс её в эфире телеканала «1+1» на передаче «Право на власть» в ответ на вопрос, примет ли он участие в следующем выпуске), ставшую мемом и объектом шуток.
Чёрный пиар против «Зе» организует Моше Клюгхафт. Сторонники Зеленского называют его критиков «порохоботами».
Для выборов создал каналы на Ютубе под названием Зе! Президент, Зе — Украина и Ze! Life, а также сайт ze2019.com. Однако, на дебаты 14 апреля с Порошенко не явился.
18 апреля 2019 года Зеленский высказался против предоставления особого статуса Донбассу. Зеленский также заявил, что не намерен подписывать закон об амнистии для участников боевых действий на Донбассе:
Политик заявил, что выступает против закона об особом статусе Донбасса и против амнистии для гражданских и военных служащих самопровозглашенных Донецкой и Луганской Народных республик.
В тот же день Владимир Гройсман заявил, что в случае избрания президентом Владимира Зеленского правительство и кабинет министров смогут сработаться с новым лидером страны.
18 апреля 2019 года отвечая на вопрос о введении Россией запрета на экспорт нефти на Украину, ответил, что «надо искать альтернативные поставки».
20 апреля 2019 года один из наблюдетелей на выборах подал иск в суд с просьбой снять кандидатуру Зеленского из-за «подкупа избирателей» в виде бесплатных билетов на дебаты.[10]
21 апреля 2019 года проголосовал за себя и тут же показал журналистам свой бюллетень[11], в результате его обвинили в нарушении правил ведения предвыборной агитации (статья 212.10 КУоАП Украины). Ранее, 19 апреля Зеленский обещал: «Если я когда-либо в жизни нарушу закон, я уйду сам». Зеленский одержал убедительную победу на этих выборах. Согласно данным, обнародованным ЦИК, Зеленский набрал 73,22% голосов (за него проголосовали 13,5 млн избирателей), в то время как Петр Порошенко — лишь 24,45% (4,5 млн человек).
Директор Украинского еврейского совета Эдуард Долинский отметил по поводу избрания Зеленского, что «Украина — единственная страна в мире, кроме Израиля, где президент и премьер — евреи». Шмуэль Каминецкий, главный раввин Днепропетровска, говорил, что украинские евреи опасаются погромов в случае неудачного правления Зеленского: «Они говорили: он должен снять кандидатуру, потому что если что-то пойдет не так, у нас снова будут погромы», однако сам Каминецкий считает эти опасения напрасными: «Времена погромов канули в Лету. Погромов больше не будет. Никому это не надо».
- До инаугурации
→ Планы Зеленского по решению государственных проблем
В ответ на предоставление 24 апреля 2019 года Путиным жителям ДНР/ЛНР упрощённой процедуры получения гражданство РФ, Штаб Зеленского заявил, что данным шагом Москва «признала свою ответственность в качестве государства-оккупанта», и что «Эти действия являются еще одним наглядным подтверждением для мирового сообщества настоящей роли России, как государства-агрессора, которое ведет против Украины войну». Там также сказано, что Украина рассчитывает на усиление санкционного и дипломатического давления на Российскую Федерацию со стороны других стран.
25 апреля 2019 года представил представил военную доктрину и выступил против популистского Законопроекта о государственном языке, который приняла Верховная рада. Зеленский пообещал, что закон будет проанализирован на соответствие Конституции Украины.
27 апреля 2019 года Зеленский прокомментировал идею Путина выдавать гражданам Украины российские паспорта. «Во-первых, я бы не советовал российским властям зря тратить время, пытаясь соблазнить граждан Украины паспортами РФ. Возможно, и найдется тот, кто до сих пор находится под влиянием пропаганды. Возможно, кто-то сделает это ради заработка или в попытке скрыться от уголовных расследований. Мы даже можем предоставить Владимиру Путину перечень граждан Украины, которым в ближайшее время станет очень некомфортно в стране, которую они цинично грабили, злоупотребляя высокими должностями. Пусть Россия снова решает, где больше всего ей нужны такие „профессионалы“ — в Ростове или Магадане», — говорится в заявлении Зеленского. Отличие Украины, в частности, заключается в том, что украинцы, имеют в своей стране свободу слова, и свободные СМИ, и интернет, напомнил Зеленский. (На самом деле, на Украине по указу Порошенко от 15 мая 2017 года блокируются все сайты, относящиеся к холдингу Мейл.ру и Яндексу, включая ВКонтакте, mail.ru, yandex.ru, Одноклассники, Кинопоиск, Auto.ru, а по указу от 14 мая 2018 года блокируются сайты Webmoney, ряд сайтов крупнейших российских телекомпаний и других российских СМИ)[12]. Зеленский отметил:
Поэтому мы прекрасно знаем, что на самом деле предоставляет российский паспорт. Это право быть арестованным за мирный протест. Это право не иметь свободных и конкурентных выборов. Это право вообще забыть о наличии естественных прав и свобод человека. Поэтому не стоит рассчитывать, что многие украинцы захотят стать «новой нефтью», в которую власти России пытаются превратить собственный народ.
Также Зеленский отметил, что гражданство Украины «Это то, что мы защитили, и будем защищать. Украина не откажется от своей миссии служить примером демократии для постсоветских стран. И частью этой миссии станет предоставление защиты, убежища и украинского гражданства всем, кто готов бороться за свободу. Мы будем предоставлять убежище и помощь всем — всем, кто готов сражаться бок о бок с нами за нашу и вашу свободу».
В конце апреля несколько дней провёл в Бодруме в Турции, где провёл встречи не только с Игорем Коломойским и его партнером Геннадием Боголюбовым, молдавским олигархом Владимиром Плахотнюком. Также на частных самолетах к Зеленскому прилетели представители Рината Ахметова, Виктора Пинчука и бизнесмены из соседних стран ЕС, представляющие «трансграничную торговлю».
Лишь 30 апреля (в последний положенный день) ЦИК Украины официально объявил Зеленского избранным президентом. Ранее Зеленский обвинил комиссию в намеренном затягивании процесса, тем самым ЦИК пытается отложить инаугурацию, чтобы лишить нового президента возможности распустить Верховную раду (Зеленский заинтересован в более скорых парламентских выборах, пока не спал его рейтинг).
Политолог Сергей Белашко утверждает, что Зеленский попал под влияние бизнесмена Виктора Пинчука (который фактически занимается формированием команды Зеленского) и главы МВД Арсена Авакова.
6 мая состоялась встреча представителей Совета раввинов Украины с Владимиром Зеленским. Обсуждались вопросы урегулирования в регионах Крыма и Донбасса и проблема антисемитизма.
В тот же день, 6 мая советник Путина по вопросам региональной экономической интеграции Сергей Глазьев в своём блоге пытался разжечь антисемитские настроения в Украины, спекулируя на еврейском происхождении Зеленского, который якобы как-то связан с Израилем и будто бы отдаст Донбасс израильтянам (хотя, мысль здравая, если Украина не в состоянии там навести порядок, возможно было бы разумно отдать эту территорию под опеку израильтян):
Возможно, ставка на Зеленского, сделанная задолго до этих выборов, связана с общим креном администрации Трампа в сторону крайне правых сил в Израиле. Вероятно, они поставят перед обновлённым киевским режимом новые задачи. Я не исключаю, например, возможности массового переезда на «зачищенные» от русского населения земли Юго-Востока Украины уставших от перманентной войны на Ближнем Востоке жителей Земли обетованной – так же, как бегущих из исламизирующейся Европы христиан[13].
7 мая министр по защите окружающей среды, член военно-политического кабинета Израиля Зеэв Элькин встретился в Киеве с Владимиром Зеленским. В ходе встречи обсуждались вопросы международного сотрудничества, продвижения торговых связей между странами. Обсуждался также возможный официальный визит Зеленского в Израиль и вероятность перевода посольства Украины в Израиле в Иерусалим[14].
- Деятельность на посту президента
→ Президентство Зеленского
20 мая 2019 года состоялась инаугурация Владимира Зеленского, который, таким образом, официально вступил в должность президента страны. Зеленский объявил о роспуске Рады.
2020 год
В августе 2020 года Зеленский сообщил Нетаниягу о желании Украины закупить израильскую вакцину от коронавируса и отмечать еврейские праздники как государственные[15].
2021 год
19 февраля 2021 года Владимир Зеленский на Мюнхенской конференции по безопасности заявил о том, что Украина инициирует проведение консультаций в рамках Будапештского меморандума. Это соглашение предусматривает гарантии безопасности и территориальной целостности страны в обмен на отказ украинских властей от ядерного вооружения. Владимир Зеленский пообещал выйти из пакетных договорённостей, если страны-гаранты безопасности не прибудут на заседание. 15 апреля 2021 года посол Украины в Германии Андрей Мельник заявил радио Deutschlandfunk, что если Украине не разрешат стать членом НАТО, его страна может пересмотреть статус безъядерной державы[16][17].
Президентом Путиным слова Зеленского были расценены как намерение Украины получить ядерное оружие и угроза России[18][19][20][21]. Министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил, что планы украинского руководства по приобретению ядерного оружия угрожают международной безопасности, добавив, что Украина располагает ещё советскими технологиями и средствами доставки[22].
2022 год
→ Зеленский в ходе Специальной военной операции Российской Федерации на Украине
Личная жизнь
Несмотря на невысокий рост (166 см), пользовался популярностью в школе у девчонок. «Первый сексуальный опыт я получил стремительно», — откровенничает актер.
Супруга — Елена Владимировна Зеленская (Кияшко) (род. 6 февраля 1978). У пары двое детей:
- Дочь — Александра (род. 15 июля 2004).
- Сын — Кирилл (род. 21 января 2013).
Фильмография
Актёр
- 2004 — Казанова поневоле
- 2004 — Разрешите войти — Минаев
- 2005 — Три мушкетёра — д’Артаньян
- 2006 — Милицейская академия — Минаев
- 2008 — Хортон — мэр Хтовска (дубляж)
- 2009 — Любовь в большом городе — Игорь
- 2009 — Как казаки… — Остап / Фандорин
- 2010 — Любовь в большом городе 2 — Игорь
- 2011 — Служебный роман. Наше время — Анатолий Ефремович Новосельцев
- 2012 — Ржевский против Наполеона — Наполеон
- 2012 — 8 первых свиданий — Никита Соколов
- 2012 — Байки Митяя — ведущий «Шоу Миллион»
- 2013 — Любовь в большом городе 3 — Игорь
- 2014 — 8 новых свиданий — Никита
- 2015 — Слуга народа — Василий Петрович Голобородько, учитель истории в средней школе, затем президент Украины
- 2016 — 8 лучших свиданий — Никита
- 2018 — Я, Ты, Он, Она
Продюсер
- 2008 — Сваты
- 2009 — Сваты 2
- 2009 — Сваты 3
- 2009 — Чудо
- 2010 — Как казаки…
- 2010 — Новогодние сваты
- 2010 — Сваты 4
- 2011 — Девичья охота
- 2011 — Сваты 5
- 2011 — Чемпионы из подворотни
- 2012 — Ржевский против Наполеона
- 2012 — Байки Митяя
- 2012 — 8 первых свиданий
- 2012 — Я буду рядом
- 2012 — Мамочки 2
- 2012 — Сваты 6
- 2013 — Любовь в большом городе 3
- 2014 — 8 новых свиданий
- 2015 — Слуга народа
- 2018 — Я, Ты, Он, Она
Режиссёр
- 2018 — Я, ты, он, она (совместно с Дэвидом Додсоном)
Сценарист
- 2003 — За двумя зайцами
- 2005 — Три мушкетёра
- 2005 — Кушать подано!
- 2008 — Сваты
- 2009 — Сваты 2
- 2009 — Сваты 3
- 2010 — Сваты 4
- 2010 — Новогодние сваты
- 2011 — Служебный роман. Наше время
- 2011 — Сваты 5
- 2012 — Ржевский против Наполеона
- 2012 — 8 первых свиданий
- 2013 — Любовь в большом городе 3
- 2014 — 8 новых свиданий
Евгений Кошевой и Владимир Зеленский на предпремьерном показе картины 23 декабря
Источники
- ↑ Корреспондент: Как живут украинские евреи
- ↑ Евреи в КВН. 10 известных евреев — КВНщиков
- ↑ Таки-да: еще один политик с еврейскими корнями заявил о готовности стать главой Украины
- ↑ https://www.youtube.com/watch?v=qnica24PTnU
- ↑ https://enigma.ua/articles/ded-zelenskogo-i-rasstrel-zhiteley-krivogo-roga-v-1963-neizvestnaya-istoriya
- ↑ Зе Бизнес. Сколько стоит Владимир Зеленский и как устроена его фабрика смеха
- ↑ СМИ: Зеленский сохранил бизнес в России
- ↑ Рублевый миллиардер Зеленский: офшоры, квартиры и бизнес
- ↑ Зеленский задекларировал шикарные часы, виллу в Италии и множество квартир
- ↑ https://ria.ru/20190420/1552887525.html
- ↑ Полиция занялась Зеленским из-за бюллетеня
- ↑ Интернет-цензура на Украине // Русская Википедия
- ↑ Советник Путина Сергей Глазьев предположил, что новые власти Украины попытаются заселить Донбасс евреями
- ↑ Член израильского «политбюро» обсудил с Зеленским визит в Израиль и перевод посольства
- ↑ Зеленский сообщил Нетаниягу о желании Украины закупить израильскую вакцину от коронавируса и отмечать еврейские праздники как государственные
- ↑ Ukraine mulls nuclear arms if NATO membership not impending: Envoy (2021-04-15).
- ↑ Ukrainischer Botschafter: «Wir brauchen militärische Unterstützung».
- ↑ Deutsche Welle (www.dw.com) Мюнхенская речь Зеленского: просьбы о помощи и пощечины Западу | DW | 20.02.2022 (рус.). Проверено 28 февраля 2022.
- ↑ Может ли Украина вернуть себе ядерное оружие? И во что это ей обойдется? (рус.) (2022-02-22). Проверено 28 февраля 2022.
- ↑ МИД назвал заявления Киева о ядерном оружии «перевернувшими ситуацию» (рус.). Проверено 28 февраля 2022.
- ↑ Путин: заявления Киева о ядерном оружии были обращены к России, и Москва их услышала. Проверено 28 февраля 2022.
- ↑ Лавров: планы режима в Киеве обрести ядерное оружие угрожают международной безопасности. ТАСС (2022-03-01).
Ссылки
- Студия Квартал-95
- Владимир Зеленский в украинской кинобазе
- Владимир Зеленский в энциклопедии «Викиреальность»
- Статья в украинской Википедии
|
|||
Политические события | Президентство Зеленского • Командование ВСУ • Инаугурация • Зарубежные визиты • Военная доктрина • Государственные планы • Крымская платформа • Предвыборная кампания • Слуга народа (партия) • ЗеКоманда • Зелеботы • В космонавтике и авиастроении • Зеленский в кораблестроении и мореходстве • Украинагейт • Зеленский и Китай • Большое строительство • Заговор против Зеленского • Культ личности • Интернациональный легион | ||
---|---|---|---|
Материалы о творчестве | 95-й квартал (команда КВН) • Студия Квартал-95 • Вечерний Киев (телепередача) • Пороблено в Україні • Вечерний квартал • Актёрская карьера • Стиль и внешность | ||
Связанные личности | Александр Зеленский • Римма Зеленская • Елена Зеленская • Александра Зеленская • Владимир Кияшко • Борис Шефир • Сергей Шефир • Дмитрий Разумков • Юлия Мендель • Владимир Гройсман • Игорь Коломойский • Сергей Кравец • Мария Левченко • Алексей Резников • Андрей Ермак | ||
Фильмы | Слуга народа • Ржевский против Наполеона • Любовь в большом городе • Любовь в большом городе 2 • Любовь в большом городе 3 • 8 первых свиданий • 8 новых свиданий • 8 лучших свиданий • Я, ты, он, она |
|
|||
Авторы и артисты | Сергей Шефир • Борис Шефир • Андрей Яковлев • Валерий Жидков • Михаил Савин • Юрий Микуленко • Юрий Пойманов • Тимофей Саенко • Андрей Ильков • Марта Адамчук • Елена Зеленская • Руслан Ханумак | ||
---|---|---|---|
Проекты | Вечерний квартал • Женский квартал • Шерлох |